Справа № 826/7578/17 Суддя (судді) першої інстанції: Лук'яненко М.О.
19 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів Епель О.В., Файдюка В.В., секретар судового засідання Заліська Є.Я., за участі позивача ОСОБА_1 та її представника Піх І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення
Рух справи.
13.06.2017 ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області (надалі - КДКА Вінницької області), в якому, з урахуванням уточнень від 30.08.2017 року (т.1 а.с.24), просить: визнати неправомірними та скасувати рішення КДКА Вінницької області від 12.05.2017 про порушення відносно ОСОБА_1 дисциплінарного провадження та від 17.08.2017 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 6 місяців.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірні рішення прийнято з порушенням положень Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Зокрема, позивачка у позові зазначила, що займається адвокатською діяльністю понад 30 років і адресою робочого її місця як адвоката, яка зазначена в Єдиному реєстрі адвокатів України, є м. Київ, вулиця Білоруська, 30, внаслідок чого, рішення КДКА Вінницької області від 12.05.2019 про порушення дисциплінарного провадження прийнято без дотримання положень ч.3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якою передбачено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Крім цього, позивачка вказала, що рішення відповідача щодо притягнення її до відповідальності за п.3 ч.2 статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», тобто за систематичне або грубе одноразове порушення правил адвокатської етики, є необґрунтованими, оскільки вважає, що дії, які відповідач вважає порушенням правил адвокатської етики, були спрямовані нею на вчинення обов'язків в межах адвокатського самоврядування, як голови Ради адвокатів м.Києва, після обрання 12.10.2012 року.
Позивачка також зазначила, що вважає нелегітимним зібрання адвокатів міста Києва, яке відбулося 08.10.2016, на якому новим головою Ради адвокатів було обрано ОСОБА_2 , і на якому було обрано новий склад Ради адвокатів міста Києва.
Позивачка вважає, що внаслідок виникнення такої ситуації, а саме щодо існування двох Рад адвокатів міста Києва, то саме Рада адвокатів України мала б розглянути таку скаргу ОСОБА_2 та інших осіб, для розв'язання конфліктної ситуації з цього питання, зокрема і щодо правомочності рад регіону та їх голів, що й передбачено ст.55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2017 було відкрито провадження у справі, призначено до розгляду та витребувано додаткові документи.
Внаслідок ліквідації Окружного адміністративного суду вказана справа у березні 2025 року надійшла на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 у задоволені позовних вимог відмовлено (т.2 а.с.214).
Приймаючи таке рішення суд першої інстанції зазначив, що існують виключення із загальних правил територіальної підвідомчості розгляду скарг на адвоката не за адресою його робочого місця, і такі випадки існують внаслідок об'єктивної неможливості здійснення розгляду відповідними кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури. Тому, враховуючи певні обставини, а саме те, що дисциплінарна палата КДКА м. Києва на той час не була сформована, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність дій відповідача в частині відкриття дисциплінарного провадження.
Такий висновок суд першої інстанції обґрунтував наявністю такого права у Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зокрема, визначеного підпунктом 2.3.18 пункту 2.3 розділу ІІ Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78 (в редакції чинній на час ініціювання питання про дисциплінарне провадження), згідно якого голова ВКДКА скеровує до КДКА скарги, що надійшли стосовно осіб, визначених статтею 63 Правил адвокатської етики, а також у разі, якщо регіональна КДКА не сформована, із урахуванням територіальної наближеності та навантаження КДКА тощо.
Крім того, суд першої інстанції зробив висновок, що позивачка була притягнута до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку, тобто з дотриманням положень ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та п. 13 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року.
Щодо підстав притягнення позивачки до відповідальності суд першої інстанції прийняв до уваги висновки судів у справах №№ 826/17484/16, 758/146368/16, 826/16500/17 та 761/582/17.
Позивачка подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій просить його скасувати, як таке що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі (т.3 а.с.1).
Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.
Додатково позивачка зазначила, що судом першої інстанції прийнято до уваги висновки судів у справах, в яких судові рішення скасовані і провадження закриті.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2025 було відкрите апеляційне провадження та витребувано справу зі суду першої інстанції.
06.08.2025 відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано про правильність висновків суду першої інстанції (т.3 а.с.39).
Зокрема, у відзиві зазначено, що відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресом робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Проте, коли виникають виключені обставини внаслідок об'єктивної неможливості відповідною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури здійснювати розгляд скарг, то пунктом 22 та 23 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року, такий порядок прописаний, а саме скарга передається на розгляд до іншої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів, яка визначається не автоматично, а виходячи з територіальної близькості.
Крім того, відповідачем зазначено, що спірні рішення не підлягають скасуванню, оскільки позивачка стягнення у вигляді позбавлення права займатися адвокатською діяльністю на шість місяців вже понесла, а саме у період з 17.08.2017 по 17.02.2018.
Також, відповідачем наведено рішення Верховного Суду з подібних спорів, 810/1972/17, 813/2639/18, 821/1030/17 ті інші, відповідно до висновків яких сформовано правову позицію, що адвокатура в України, яка є недержавним самоврядним інститутом, самостійно організовує свою діяльність і вирішує питання дисциплінарної відповідальності адвокатів, тобто, це є виключною компетенцією адвокатського самоврядування.
Позивачкою подано відповідь на відзив щодо доводів апеляційної скарги, в якому наведено судову практику Верховного Суду з приводу дискреційний повноважень суб'єктів владних повноважень, а саме у справах №№ 1840/2970/18 (т.3 а.с.55).
Крім того, позивачка зазначила, що судові рішення, на які посилається відповідач скасовані Верховним Судом, зокрема у справі № 826/17484/16.
Після надходження справи до суду апеляційної інстанції, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2025 справу призначено до слухання у відкрите судове засідання на 29.10.2025.
29.10.2025 представник відповідача у судове засідання не з'явився, подав заяву про слухання справи за відсутності відповідача (т.3 а.с.69).
19.11.2025 у судовому засіданні представник позивачки та позивачка підтримали доводи апеляційної скарги.
Представник відповідача 19.11.2025 повторно не з'явився у судове засідання, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.213 КАС України неявка сторін за таких обставин не перешкоджає розгляду справи по суті.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки та представника позивачки, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин у справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Обставини, встановлені судом.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 20.01.1994 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала Свідоцтво № 31 про право на заняття адвокатською діяльністю як адвокат на підставі рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів № 2 від 20.01.1994 (а.с.9).
Адреса робочого місця адвоката ОСОБА_1 є АДРЕСА_1.
Щодо обставин розгляду відповідачем скарги, колегія суддів досліджує матеріали дисциплінарної справи на 472 аркушах, яка була надана суду (т.1 а.с.93), і на підставі яких відповідачем приймалися спірні рішення (т.1 а.с.94- т.2 а.с.153).
15.12.2016 за вхідним № 2428/2/1 до Ради адвокатів України надійшла скарга адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_6, та ОСОБА_7 (надалі скарга ОСОБА_2 та інших) на дії адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 щодо порушення ними положень ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (т.1 а.с.99).
У вказаній скарзі зазначено, що 08.10.2016 на підставі рішення Ради адвокатів України № 155 було проведено конференцію адвокатів м.Києва, на якій делегати обрали новий склад та голову Ради адвокатів м.Києва ОСОБА_2 , новий склад і голову Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів м.Києва ОСОБА_6, проте ОСОБА_3 , усвідомлюючи законність проведення цієї конференції і законність обрання нових складів і голів вказаної комісії і ради, подала до Міністерства юстиції України у комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, скаргу про скасування державних реєстрацій та внесення змін до відомостей про склад і голову Ради адвокатів м.Києва та склад і голову Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокаті м.Києва.
Скаржники зазначили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 самовільно створили «Сайт Ради адвокатів міста Києва та КМКДКА», проводять іспити і видають свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, що на їх думку, є дисциплінарним проступком.
Керівник секретаріату Ради адвокатів України ОСОБА_5 листом від 14.01.2017 направив вказану скаргу адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 на дії адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії м.Києва (т.1 а.с.98).
ОСОБА_6 , як голова Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії м.Києва, направив свою скаргу та інших осіб на розгляд до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (т.1 а.с.97).
06.02.2017 Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_8 направив вказану скаргу на розгляд до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Винницької області (т.1 а.с.95).
Цей лист ОСОБА_8 обґрунтовано тим, що скаржниками у цій скарзі є голова КДКА м. Києва ОСОБА_6 , голова Ради адвокатів м. Києва ОСОБА_2 та голова ревізійної комісії адвокатів м. Києва ОСОБА_7 , і з урахуванням п. 2.3.18 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яке затверджено Рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 № 78, вказана скарга направляється для розгляду по суті.
13.03.2017 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів Вінницької області (надалі КДКА Вінницької області) надійшла вказана скарга ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 щодо порушення ОСОБА_1 адвокатської етики, ігнорування та недотримання актів НААУ та РАУ, а саме щодо порушення приписів ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (т.1 а.с.95).
14.03.2017 голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області Удовицька Т.О. листом за вихідним № 32 направила на ім'я ОСОБА_1 копію скарги ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 та копії листів вищевказаних комісій (т.1 а.с.105).
Проте, з вказаного листа і копії квитанції № 2105005825148 від 14.03.2017 до цього листа не вбачається, на яку саме адресу було відправлено цей лист.
Крім того, згідно квитанції до цього листа, відправлення оформлено як рекомендоване, проте в матеріалах дисциплінарного провадження відсутні докази вручення позивачці копії скарги, зокрема відсутнє рекомендоване повідомлення про вручення вказаного поштового відправлення ОСОБА_1 з відміткою поштової установи щодо вручення цього відправлення адресату чи причини не вручення (т.1 а.с.105).
Опис рекомендованого відправлення також відсутній.
17.03.2017 голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області Удовицька Т.О. письмово доручила члену дисциплінарної палати цієї комісії Путіліну Є.В. провести перевірку відомостей, викладених у вказаній скарзі, щодо обставин порушення ОСОБА_1 положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (т.1 а.с.104).
28.03.2017 ОСОБА_9 листом за № 42 повідомив ОСОБА_1 про надходження до КДКА Вінницької області скарги ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 та про необхідність подачі письмових пояснень з приводу доводів скаржників (т.1 а.с.106).
При цьому, зі змісту цього листа вбачається, що копія скарги позивачці не направлялась.
Також, згідно цього документа, не можливо встановити на яку адресу направлявся цей лист.
Крім того, згідно копії квитанції №2105005928099 (дату квитанції не можливо прочитати) до цього листа № 42, це відправлення було оформлено як рекомендоване, проте також не можливо встановити адресу, на яку відправлялась кореспонденція і в матеріалах дисциплінарного провадження відсутні докази щодо вручення позивачці цього відправлення.
Опис рекомендованого відправлення також відсутній.
31.03.2017 до відповідача надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 від 28.03.2017 щодо доводів скарги ОСОБА_2 та інших, з оцінкою обставин проведення 08.10.2016 та 05.11.2017 конференцій адвокатів міста Києва, з документами на 57 аркушах (т.1.а.с.107).
Також, в матеріалах дисциплінарного провадження знаходяться документи під назвою: протокол конференції адвокатів м.Києва від 06.08.2016 та витяг з цього ж протоколу за підписом ОСОБА_1 , як головуючої на цій конференції, протоколу конференції адвокатів м.Києва від 06.08.2016 за підписом головуючого на конференції ОСОБА_10 (т.1 а.с.111-128 та т.1 а.с.153-174), протокол конференції адвокатів м.Києва від 05.11.2016 (т.1 а.с.129), рішення Національної асоціації адвокатів України № 155 від 11.06.2016 про затвердження Порядку висування та обрання делегатів на конференції адвокатів м.Києва і Регламенту конференції адвокатів м.Києва, Порядок висування та обрання делегатів на конференції адвокатів м.Києва, Регламент конференції адвокатів м.Києва, (т.1.а.с143- 152), Рішення Ради адвокатів України № 266 від 17.11.2016 «Щодо питань, які виникли у зв'язку з проведенням «Конференції адвокатів міста Києва 05.11.201» (т.1 а.с.175), скарга ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України до комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 18.10.2016 (т.1 а.с.191), Висновок та Наказ Міністерства юстиції України з приводу розгляду скарги ОСОБА_1 від 18.10.2016 (т.1 а.с.194), судові рішення у справі № 826/17484/16.
Так, згідно Постанови Окружного адміністративного суду від 19.12.2016 у справі № 826/17484/16 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування висновку та наказу, залишене без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 25.10.2016 №3055/5 «Про скасування реєстрації дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань» яке було прийнято на підставі скарги ОСОБА_1 від 18.10.2016 на дії щодо реєстрації нового складу Ради адвокатів м.Києва ОСОБА_2 .
Згідно змісту цього судового рішення у справі № 826/17484/16, 11.10.2016 державний реєстратор Сорока В.М. здійснив державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - Раду адвокатів м.Києва, що містяться в ЄДРПОУ щодо зміни керівника, а замість керівника Ради адвокатів м.Києва ОСОБА_1 вказано керівником ОСОБА_2 , про що внесено запис № 10741070003044323. ОСОБА_1 подала 18.10.2016 до Міністерства юстиції України в особі Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації скаргу на дії державного реєстратора ОСОБА_11 щодо вчинення вказаної реєстраційної дії.
Згідно Висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України та Наказу Міністерства юстиції України від 25.10.2016 №3055/5 «Про скасування реєстрації дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань» скаргу ОСОБА_1 на дії державного реєстратора ОСОБА_11 було задоволено, скасовано реєстраційну дію у ЄДРПОУ від 11.10.2016 №10741070003044323 щодо внесення змін у запис відносно голови Ради адвокатів м.Києва.
13.04.2014 голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області Удовицька Т.О. надіслала на ім'я ОСОБА_1 лист за № 54 з додатками копії документів, отриманих від скаржника ОСОБА_7 (т.1 а.с.233).
З вказаного листа не вбачається, на яку адресу було направлено цю кореспонденцію, згідно квитанції № 2105006119470 від 13.04.2017 до цього листа, відправлення було оформлено як рекомендоване, проте відсутні докази щодо його вручення, а саме рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення чи причину невручення.
Опис рекомендованого відправлення також відсутній.
27.04.2017 ОСОБА_1 надала додаткові пояснення з приводу обставин проведення 05.11.2016 заходів з адвокатського самоврядування та повідомила про обставини розгляду судової справи № 826/17484/16, зокрема щодо зупинення ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.03.2017 виконання судових рішень у цій справі (т.1 а.с.234, 243).
28.04.2017 голова дисциплінарної палати КДКА Вінницької області Удовицька Т.О. надіслала на ім'я ОСОБА_1 лист за № 72, яким повідомила позивачку про засідання 12.05.2017 дисциплінарної палати КДКА Вінницької області за адресою м.Вінниця по вулиці Соборна 53 з приводу розгляду скарги ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 на дії ОСОБА_1 (т.2 а.с.1).
Згідно квитанції №215600426655 від 28.04.2017 до цього листа, відправлення також відправлялось рекомендованим листом, проте не можливо встановити адресу, на яку було скероване відправлення, і відсутнє рекомендоване повідомлення про вручення цього поштового відправлення з відміткою поштової організації чи про вручення чи про причину не вручення адресату.
В матеріалах дисциплінарного провадження відсутні докази того, що ОСОБА_1 отримала поштове відправлення від 28.04.20217 про засідання відповідача 12.05.2027, будь яких заяв ОСОБА_1 з приводу проведення засідання чи розгляду скарги за її відсутності не подавала.
12.05.2017 членом дисциплінарної палати КДКА Вінницької області Путіліним Є.В складено довідку щодо розгляду скарги (т.2 а.с.2).
Так, за змістом цієї довідки перевіряючим зроблено висновок про невиконання адвокатом ОСОБА_1 рішення органу адвокатського самоврядування, а саме рішення Ради адвокатів України № 266 від 17.11.2016, та не надано доказів на підтвердження своїх дій, тобто, перевіркою виявлено ознаки дисциплінарного проступку у діях адвоката ОСОБА_1
12.05.2017 дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області прийняла рішення, яким порушила дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 за скаргами ОСОБА_2 та інших. (т.2 а.с.10).
Згідно протоколу засідання цієї комісії від 12.05.2017 ОСОБА_1 не була присутня на цьому засідання (т.2 а.с.7).
Крім того, згідно цього протоколу членом цієї комісії ОСОБА_9 було оголошено письмові пояснення ОСОБА_1 від 31.03.2017 на 61 аркушах (хоча позивачка подавала на 57 аркушів (а.с.108)) та від 27.04.2017 на 25 аркушах.
Крім того, згідно цього протоколу неможливо встановити перелік документів, який досліджували члени комісії при прийнятті рішення щодо порушення дисциплінарного провадження, чіткий перелік документів який доповідався ОСОБА_9 у протоколі не зафіксовано, зокрема те, що доповідались обставини судової справи № 826/17484/16, у якій 27.03.2017 Вищим адміністративним судом України було зупинене виконання постанови Окружного адміністративного суду від 19.12.2016 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017.
15.05.2017 відповідач листом за № 88 направив позивачці на адресу АДРЕСА_1 , копію рішення від 12.05.2017 про порушення дисциплінарного провадження та повідомив про засідання комісії 19.05.2017 (т.2 а.с.17).
Згідно квитанції № 2150100081147 від 15.05.2017 це відправлення було оформлено як рекомендоване, і в матеріалах дисциплінарного провадження наявні докази щодо отримання цього відправлення (т.2 а.с.116).
13.06.2017 позивачка звернулась до Окружного адміністративного суду м.Києва суду з цим позовом щодо оскарження рішення відповідача від 12.05.2017 про порушення дисциплінарного провадження.
07.07.2017 позивачка подала відповідачу додаткові пояснення щодо обставин і рішень у судових справах № 826/17484/16 та № 758/14638/16, тощо (т.2 а.с.18).
Зокрема, рішення Подільського районного суду м.Києва від 16.06.2017 у справі № 758/14638/16 за позовом ОСОБА_12 , ОСОБА_13 до Ради адвокатів України в особі Національної асоціації адвокатів України, Голови ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України Ізовітової Л.П., Організаційного комітету з проведення конференції адвокатів м.Києва про визнання не чинним та незаконним рішень та розпоряджень.
Зазначеним рішенням було визнано: нечинним рішення Ради адвокатів України від 11.06.2016 № 155 «Про скликання позачергової конференції адвокатів міста Києва, затвердження Порядку висування та обрання делегатів конференції адвокатів м.Києва та Регламенту Конференції адвокатів м.Києва та встановлення квоти представництва», (т.2 а.с.24). Визнано не чинним з моменту прийняття рішення Ради адвокатів України від 13 вересня 2016 року № 191 «Щодо питань, які виникли у зв'язку з проведенням Конференції адвокатів міста Києва 06 серпня 2016 року»; нечинним з моменту прийняття розпорядження Голови Ради адвокатів України від 13 липня 2016 року № 61 "Про доповнення складу Організаційного комітету з проведення конференції адвокатів міста Києва"; нечинним з моменту прийняття рішення Організаційного комітету з проведення конференції адвокатів міста Києва від 22 липня 2016 року №2 "Про заходи організаційно - технічного забезпечення проведення Конференції адвокатів міста Києва"; нечинним з моменту прийняття рішення Ради адвокатів України від 17 листопада 2016 року № 266 «Щодо питань, які виникли у зв'язку з проведенням Конференції адвокатів міста Києва 5 листопада 2016 року» та № 267 « Про розгляд інформації звернення щодо відновлення адвокатського самоврядування в м. Києві і набуття статусу адвоката окремими особами».
Засідання комісії з приводу вирішення питання про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності проводилось 19.05.2017, 15.06.2017, 14.07.2017 і відкладалось через неявку позивачки.
Вказане підтверджено протоколами цих засідань (т.2 а.с. 111, 124, 130).
Так, згідно наявних у матеріалах дисциплінарного провадження документів, позивачка знала про засідання комісії 19.05.2017, оскільки отримала повідомлення 18.05.20217 (т.2 а.с.110) та 14.07.2017, оскільки отримала повідомлення і подала заяву про відкладення слухання (т.2 а.с.126, 129).
Про засідання комісії 15.06.2017 позивачка повідомлення не отримувала (т.2 а.с.114).
04.08.2017 відповідач направив на адресу позивачки м.Київ, вулиця Білоруська, 30 лист № 154, яким повідомив про засідання комісії 17.08.2017 об 11.00.
Вказаний лист був відправлений поштою рекомендованим відправленням № 2105007010595 від 04.08.2017 та на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.2 а.с.132, 133).
Докази щодо отримання поштового відправлення в матеріалах справи відсутні, зокрема рекомендоване відправлення з відміткою пошти про вручення чи причини невручення ОСОБА_1 поштового відправлення.
Крім того, згідно листа Адвокатського об'єднання «Українська юридична колегія «Міжнародна правова допомога» від 10.08.2017 на адресу відповідача, ОСОБА_1 у період з 01.08.2017 по 31.08.2017 перебуватиме у відпустці з проходженням заходів з підвищення кваліфікації за межами України (т.2 а.с.138, 139).
17.08.2017 рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області було прийнято рішення, відповідно до якого за скаргами ОСОБА_2 та інших притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення ст. 34 п.2 пп.3), пп.6), 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.62 Правил адвокатської етики, затверджене Установчим з'їздом адвокатів України 17.11.2012 та застосовано до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців (т.2 а.с.145).
Так, згідно змісту цього спірного рішенні, комісія вирішила розглядати дисциплінарну справу за відсутності адвоката ОСОБА_1 , за що проголосували всі члени комісії, що підтверджено протоколом цього засідання (т.1 а.с141).
Отже, згідно змісту та висновків цього рішення, позивачку притягнуто до відповідальності внаслідок встановлення факту систематичного грубого порушення адвокатом ОСОБА_1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики, за невиконання та активну протидію виконанню рішень Ради адвокатів України та Конференції адвокатів міста Києва від 08.10.2016, що є системним грубим порушенням, на думку відповідача, положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики.
30.08.2017 позивачка подала заяву про уточнення позовних вимог шляхом збільшення, і остаточно просить: визнати неправомірним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 12.05.2017 про порушення відносно ОСОБА_1 дисциплінарного провадження та від 17.08.2017 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 6 місяців (т.1 а.с.24).
Вказані обставини підтверджені належними та допустимими доказами, і не є спірними.
Нормативно-правове обґрунтування.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, що встановлено ч.1 ст.2 Кодексу адмінінстративного судочинства України (надалі - КАС України).
Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Стаття 242 КАС України визначає, що таке законе і обґрунтоване судове.
1. Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
4. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (надалі - Закон № 5076-VI в редакції станом на день прийняття спірних рішень), визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
Частиною 1 статті Закону № 5076-VI визначені значення терміни, зокрема:
- адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом;
- адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту;
- адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом;
Відповідно до статті 2 Закону № 5076-VI адвокатура України це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.
З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України, що встановлено статтею 3 Закону № 5076-VI.
Згідно частини 1 статті 17 Закону № 5076-VI Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
Частиною 2 цієї статті, до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться відомості: 1) прізвище, ім'я та по батькові адвоката; 2) номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України); 3) найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв'язку; 4) адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв'язку; 5) інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 6) інші відомості, передбачені цим Законом .
Відповідно до абзацу 2 цієї частини, адресою робочого місця адвоката є місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності або адреса фактичного місця здійснення адвокатської діяльності, якщо вона є відмінною від місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності. У разі наявності декількох адрес робочих місць адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України вноситься лише одна адреса робочого місця адвоката.
Стаття 31 Закону № 5076-VI визначає підстави зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, зокрема відповідно до п.3 ч.1 цієї статті у разі накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю;
Частиною 2 цієї статті передбачено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:
1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку;
2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності;
3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
Копія рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, передбаченого пунктом 3 цієї частини, у триденний строк з дня його прийняття надсилається адвокату та відповідній раді адвокатів регіону. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії (абзац 2 частини 3 ст.31 Закону № 5076-VI).
Стаття 33 Закону № № 5076-VI визначає загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката
Так, відповідно до частин 1-3 цієї статті адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Стаття 34 Закону № № 5076-VI передбачає, підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Згідно частини 1 цієї статті підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
За змістом частини 2 цієї статті дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Стаття 35 Закону № 5076-VI визначає види дисциплінарних стягнень, строк застосування дисциплінарних стягнень.
Так, за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України (ч.1).
Відповідно до частини 2 цієї статті, адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до ч.1 статті 36 Закону № 5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Стаття 37 Закону № 5076-VI встановлені стадії дисциплінарного провадження.
Так, частиною 1 цієї статті передбачено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Згідно частин 1-3 статті 38 Закону № 5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 39 Закону № 5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Стаття 40 Закону № 5076-VI встановлює порядок розгляду дисциплінарної справи.
Частиною 1 цієї статті передбачено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.
Відповідно до частини 2 цієї статті, розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.
У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
Частиною 3 та 4 цієї статті передбачено, що розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці. Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону № 5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
За змістом частини 1 статті 42 Закону № 5076-VI адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Розділ VII Закону № 5076-VI визначає засади адвокатського самоврядування.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 34 Закону № 5076-VI адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов'язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката. Брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування та бути обраними до їх складу можуть лише адвокати України.
Частиною 1 статті 44 Закону № 5076-VI перелечено і завдання адвокатського самоврядування є: 1) забезпечення незалежності адвокатів, захист від втручання у здійснення адвокатської діяльності; 2) підтримання високого професійного рівня адвокатів; 3) утворення та забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 4) створення сприятливих умов для здійснення адвокатської діяльності; 5) забезпечення відкритості інформації про адвокатуру та адвокатську діяльність; 6) забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України; 7) участь у формуванні Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному законом.
Відповідно до частин 1-3 стаття 45 Закону № 5076-VI Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об'єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.
Національна асоціація адвокатів України: 1) представляє адвокатуру України у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, громадськими об'єднаннями та міжнародними організаціями, делегує представників до органів державної влади; 2) захищає професійні права адвокатів та забезпечує гарантії адвокатської діяльності; 3) забезпечує високий професійний рівень адвокатів України; 4) забезпечує доступ та відкритість інформації стосовно адвокатів України; 5) виконує інші функції відповідно до цього Закону (частина 2 цієї статті).
Національна асоціація адвокатів України є юридичною особою та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом.
Згідно частин 1-2 статті 46 Закону № 5076-VI організаційними формами адвокатського самоврядування є конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з'їзд адвокатів України.
Адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 47 Закону № 5076-VI Вищим органом адвокатського самоврядування в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є конференція адвокатів регіону, адреса робочого місця яких знаходиться відповідно в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі та відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України.
Квота представництва, порядок висування та обрання делегатів конференції адвокатів регіону затверджуються Радою адвокатів України.
Конференція адвокатів регіону скликається радою адвокатів регіону не рідше одного разу на рік. Конференцію може бути скликано також за пропозицією не менш як однієї десятої від загальної кількості адвокатів регіону, адреса робочого місця яких знаходиться у відповідному регіоні, або Ради адвокатів України.
Стаття 48 Закону № 5076-VI визначає, що у період між конференціями адвокатів регіону функції адвокатського самоврядування у регіоні виконує рада адвокатів регіону.
Рада адвокатів регіону підконтрольна і підзвітна конференції адвокатів регіону (ч.1).
Голова та члени ради адвокатів регіону обираються конференцією адвокатів регіону з числа адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п'яти років та адреса робочого місця яких знаходиться відповідно в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві, місті Севастополі і відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України, строком на п'ять років. Одна й та сама особа не може бути головою або членом ради адвокатів регіону більше ніж два строки підряд. Кількість членів ради адвокатів регіону визначається конференцією адвокатів регіону (ч.2).
Згідно частин 1 та 2 статія 49 Закону № 5076-VI голова ради адвокатів регіону представляє раду в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, перед громадянами.
Голова ради адвокатів регіону забезпечує скликання та проведення засідань ради адвокатів регіону, організовує і забезпечує ведення діловодства ради адвокатів регіону, вчиняє інші дії, передбачені положенням про раду адвокатів регіону, рішеннями конференції адвокатів регіону, ради адвокатів регіону, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.
Так, частиною 1 та 5 статті 50 Закону № 5076-VI передбачено, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.
До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.
У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.
Згідно частин 7, 8 та 10 цієї ж статті, рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат. Рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів, крім випадків, передбачених цим Законом.
Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.
Детальніше процедура дисциплінарного провадження стосовно адвокатів регламентована у прийнятих Радою адвокатів України рішеннях, якими затверджені: Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідність (рішення Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120) (далі - Положення), Регламент кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону (рішення Ради адвокатів України від 16.02.2013 №77) (далі - Регламент КДКА), Регламент Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (рішення Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року №78).
Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджено рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року. (надалі - Положення № 120).
У статті 8 Положення № 120 відтворено норму Закону щодо здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвоката кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, до якої в силу статті 11 Положення має адресуватися заява (скарга).
Відповідно до статей 2 та 3 Положення №120 дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку.
Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Згідно статті 4 Положення № 120 дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом. Визнання інших діянь дисциплінарним проступком адвоката та притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за їх вчинення не допускається.
Установчим З'їздом адвокатів України 17.11.2012 було затверджено Правила адвокатської етики.
Ці Правила слугують обов'язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні ними своїх багатоманітних та іноді суперечливих професійних прав та обов'язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури та принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законодавчими актами України, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката у дисциплінарному провадженні кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Статтею 2 Правил адвокатської етики передбачено, що ці Правила поширюється на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, - на іншу діяльність (дії) адвоката, яка може вступити в суперечність з його професійними обов'язками або підірвати престиж адвокатської професії;
Стаття 61 Правил адвокатської етики визначає роль органів адвокатського самоврядування в забезпеченні дотримання Правил адвокатської етики.
1. Органи адвокатського самоврядування діють з метою забезпечення дійсної незалежності адвокатів у здійсненні їх професійної діяльності;
2. Органи адвокатського самоврядування сприяють та контролюють дотримання Правил адвокатської етики всіма адвокатами України та адвокатами іноземних держав, які у відповідності до законодавства України здійснюють в Україні адвокатську діяльність;
3. Органи адвокатського самоврядування та їх члени самі мають в своїй діяльності неухильно керуватись загальними принципами адвокатської етики, не допускати дій чи бездіяльності, що їх порушують, виявляти повагу як до професійних прав адвокатів, так і до права кожного адвоката на участь в адвокатському самоврядуванні.
Стаття 62 Правил адвокатської етики передбачає етичні особливості відносин між адвокатами та органами адвокатського самоврядування.
Адвокат зобов'язаний дотримуватись загальнообов'язкових рішень органів адвокатського самоврядування, прийнятих в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов'язковими до виконання адвокатськими бюро та адвокатськими об'єднаннями.
Адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, зобов'язані неухильно виконувати свої повноваження згідно законодавства, приймати участь в роботі органів адвокатського самоврядування, до яких їх обрано, дотримуватись вимог закону та актів НААУ, не допускати дій чи бездіяльності, що завдають шкоди адвокатурі в цілому, або блокують роботу окремих органів адвокатського самоврядування.
Стаття 63 Правил адвокатської етики встановлює правові наслідки порушення Правил адвокатської етики.
За порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також актами Національної асоціації адвокатів України.
У разі звернення із скаргами щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики адвокатів, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, чи якщо скаржниками стосовно порушення цих Правил виступають адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, з метою забезпечення неупередженості та об'єктивності при розгляді зазначених скарг Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури забезпечує перерозподіл та направлення таких заяв (скарг) для розгляду до КДКА іншого регіону, ніж регіон, в якому зазначений адвокат входить до органів адвокатського самоврядування.
Рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78 затверджено Регламент Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (надалі - Регламент ВКДКА, та в редакції чинній на час ініціювання питання про дисциплінарне провадження).
Згідно п. 1.1. Регламенту ВДКДА правові засади діяльності Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, мета, завдання та порядок її діяльності визначаються Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", рішеннями з'їзду адвокатів України, Статутом Національної асоціації адвокатів України, Правилами адвокатської етики, рішеннями Ради адвокатів України, Положенням про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, цим Регламентом та іншими правовими актами України, що регулюють адвокатську діяльність.
Відповідно до п.1.2. Регламенту ВДКДА визначає порядок роботи ВКДКА, її засідань та прийняття рішень з питань, що належать до її повноважень.
Пунктом 1.3. Регламенту ВДКДА перелічені повноваження ВКДКА, а саме: 1.3.1. розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 1.3.2. узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 1.3.3. сприяє організації та впровадженню заходів щодо вдосконалення юридичної освіти, розвитку юридичної професії та підвищення кваліфікації адвокатів; 1.3.4. взаємодіє з національними та іноземними громадськими організаціями та міжнародними неурядовими організаціями; 1.3.5. узагальнює практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури з питань допуску осіб до кваліфікаційних іспитів, а також складання таких іспитів; 1.3.6. виконує інші функції відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Пунктом 2.3. цього Регламенту ВДКДА встановлені повноваження Голови ВКДКА, в тому числі згідно пункту 2.3.18. скерування до КДКА скарги, що надійшли стосовно осіб, визначених статтею 63 Правил адвокатської етики, а також у разі, якщо регіональна КДКА не сформована, із урахуванням територіальної наближеності та навантаження КДКА тощо.
Висновки суду в межах доводів апеляційної скарги.
Отже, системний аналіз вищенаведених норм дає підстави дійти висновку, що адвокат може бути притягнутий до відповідальності за порушення Правил адвокатської етики із дотриманням положень Закону № 5076-VI та Порядку № 120.
Таким чином, спірним у цій справі є порядок прийняття відповідачем двох рішень, а саме рішення щодо порушення дисциплінарного провадження відносно позивачки та щодо притягнення позивачки до відповідальності, та правомірність (чи протиправність) спірного рішення щодо притягнення позивачки до відповідальності за порушення правил адвокатської етики, що виразилось у невиконані нею та активну протидію виконанню рішень Ради адвокатів України та Конференції адвокатів міста Києва від 08.10.2016 (як вказано у спірному рішенні).
Як було зазначено вище процедура дисциплінарного провадження стосовно адвокатів регламентована прийнятим Радою адвокатів України рішенням, яким затверджені Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідність (рішення Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120).
Матеріалами справи підтверджено, що позивачка не була належним чином повідомлена про засідання комісії ні 12.05.2016, ні 17.08.2016, коли приймалися спірні рішення.
Вказана обставина підтверджена вищенаведеними доказами, зокрема відсутністю у матеріалах дисциплінарного провадження рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення позивачці цих відправлень чи з відміткою поштової установи про неможливість вручення із зазначенням причини.
Крім того, згідно вищенаведених документів, що знаходяться у матеріалах дисциплінарного провадження, відсутні докази щодо отримання позивачкою всіх матеріалів справи (документів), які надсилались скаржниками до КДКА Вінницької області для розгляду. Опис рекомендованого відправлення також відсутній.
Згідно з вимогами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Закону.
Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, з огляду на положення п.9 ч.2 ст.2 КАС України, якою передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, в тому числі, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, то колегія суддів констатує, що спірні рішення прийнятті з порушенням вказаної норми, за відсутності позивачки і за відсутності доказів про належне повідомлення її про час, дату та місце розгляду питання щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Відповідач дотримання вказаної норми не довів, суду не були надані належні, достатні та допустимими докази на спростування такого висновку колегії суддів.
Також колегією суддів було враховано висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 20.10.2011 р. по справі «Рисовський проти України», в якому ЄСПЛ зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Щодо повноважень відповідача.
Так, частиною 3 статті 33 Закону № 5076-VI встановлено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
У статті 8 Положення № 120 відтворено норму Закону щодо здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвоката кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, до якої в силу статті 11 Положення має адресуватися заява (скарга).
Таким чином, як нормою Закону № 5076-VI, так і приписами Положення № 120, передбачено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Матеріалами справи підтверджено, і не є спірним, що адреса робочого місця адвоката ОСОБА_1 є АДРЕСА_1, що підтверджено відповідним витягом.
Проте, дисциплінарне провадження стосовно адвоката ОСОБА_1 здійснювалось кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури не адресою робочого місця адвоката у м.Києві, а кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури у місті Вінниця, що є, на думку колегії суддів, порушенням положень ч.3 ст.33 Закону № 5076-VI, так і приписів Положення № 120.
Свій висновок суд першої інстанції обґрунтував наявністю такого права у Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зокрема підпунктом 2.3.18 пункту 2.3 розділу ІІ Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78 (в редакції чинній на час ініціювання питання про дисциплінарне провадження), згідно якого голова ВКДКА скеровує до КДКА скарги, що надійшли стосовно осіб, визначених статтею 63 Правил адвокатської етики, а також у разі, якщо регіональна КДКА не сформована, із урахуванням територіальної наближеності та навантаження КДКА тощо.
Так, дійсно пунктом 2.3. Регламенту ВДКДА визначені повноваження Голови ВКДКА, в тому числі підпунктом 2.3.18., скерування до КДКА скарги, що надійшли стосовно осіб, визначених статтею 63 Правил адвокатської етики, а також у разі, якщо регіональна КДКА не сформована, із урахуванням територіальної наближеності та навантаження КДКА тощо.
Проте, такий висновок суду першої інстанції колегія суддів вважає помилковим, оскільки в даному випадку підлягає застосуванню положення правового акту, який має вищу юридичну силу, а підзаконний акт Регламент Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів не має пріоритетної сили за нормою Закону № 5076- VI.
Крім того, вказаний підпункт 2.3.18 пункту 2.3 розділу ІІ Регламенту ВКДКА суперечить приписам Положення № 120.
Крім того, аналізуючи зазначений підпункт 2.3.18 пункту 2.3 розділу ІІ Регламенту ВКДКА, колегія суддів зазначає, що направлення скарги, навіть, за територіальним принципом - наближеність, то Черкаська область є найближчою областю до м.Києва, ніж Вінницька область.
Таким чином, колегія суддів вважає необхідним наголосити, що Регламент ВКДКА дійсно розширив повноваження голови ВКДКА, проте алгоритм дій щодо перенаправлення таких скарг, є чітко не виписаним, неточним і вибірковим, тому в даному випадку не міг застосовуватися.
Проте, дії ВКДКА щодо перенаправлення (скеровання) скарги не є предметом розгляду у цій справі.
Колегія судді не приймає до уваги висновки Верховного Суду у аналогічних справах, на які послався суд першої інстанції, з огляду на вищевикладене, оскільки позиція колегії суддів ґрунтується на положеннях ст.6 КАС України і практики ЕСПЛ, вже зазначеної вище.
Щодо строків звернення до суду з цим позовом.
Так, згідно ч.3 ст.39 Закону № 5076-VI рішення про порушення дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Матеріалами справи підтверджено, що рішення щодо порушення дисциплінарної справи було прийнято 12.05.2017.
Відповідач вказане рішення направив позиваці 15.05.2017, яке нею було отримано, що підтверджено рекомендованим поштовим відправленням.
13.06.2017 позивачка звернулась з цим позовом до суду, тобто у межах строків визначених законодавством.
Щодо притягнення позивачки до відповідальності за порушення правил адвокатської етики та за невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, а саме Ради адвокатів України та Конференції адвокатів міста Києва від 08.10.2016 слід зазначити наступне.
Так частиною 1 та 2 статті 34 Закону № 5076-VI адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов'язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката. Брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування та бути обраними до їх складу можуть лише адвокати України.
Матеріалами справи підтверджено, що протягом 2016 року відбулись події з приводу адвокатського самоврядуванням в державі.
Так, ОСОБА_1 з 2010 по 2012 очолювала Київську міську кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, з 2012 року займала посаду Голови Ради адвокатів м.Києва.
Зокрема, 11.06.2016 Рішенням ради адвокатів України № 153 було затверджено Висновок спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва на предмет дотримання ними у своїй діяльності приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та рішень вищих органів адвокатського самоврядування.
Згідно змісту цього Висновку, Комісія встановила, що в порушення приписів нормативно-правових актів та рішень Вищих органів адвокатського самоврядування, протягом всього часу чинності Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в місті Києві діяла громадська організація Київська міська КДКА, заснована її членами, яка в незаконний спосіб здійснювала функції регіонального органу адвокатського самоврядування КДКА міста Києва, без реєстрації та створення, тобто виконувала непритаманні їй функції, віднесені до законодавства виключно повноважень органів адвокатського самоврядування регіону.
Рішенням Ради адвокатів України № 155 від 11.06.2016, у зв'язку з прийняттям Рішення №153 від 11.06.2016 було вирішено: скликати конференцію адвокатів міста Києва з відповідним порядком денним: обрання Голови та членів КДКА м.Києва, затвердження штатного розпису і кошторису КДКА м.Києва, з приводу невиконання Радою адвокатів м.Києва рішень Ради адвокатів України з питань:
- ведення ЄРАУ (видача витягів з ЄРАУ, бланки яких за структурою та змістом відрізняються від затвердженого рішеннями Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 262 та від 4-5 липня 2014 року № 82 форми);
- видачі свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю (які не відповідають затвердженому рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 272 зразку та опису);
- видачі посвідчень адвоката України (з порушенням статті 12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Ради адвокатів України від 27 вересня 2013 року № 222).
Отже, у порядку денному, яке було встановлено Рішенням Ради адвокатів України № 155 від 11.06.2016 питання щодо переобрання Голови ради адвокатів м.Києва ОСОБА_1 не було встановлено.
Також цим Рішенням Ради адвокатів № 155 від 11.06.2016 було затверджено Порядок висування та обрання делегатів на конференції адвокатів м.Києва і Регламент конференції адвокатів м.Києва, Порядок висування та обрання делегатів на конференції адвокатів м.Києва, Регламент конференції адвокатів м.Києва, (т.1.а.с143- 152).
Рішенням Ради адвокатів № 156 від 11.06.2016 було заборонено Раді адвокатів м.Києву вносити до Єдиного реєстру адвокатів України відомості про осіб, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, виданих неповноважним органом - Київською міською КДКА з 12.10.2012 (т.2 а.с.74).
06.08.2016 у м.Києві за адресою вулиця Саксаганського 6 у приміщенні «Будинок кіно» Національної спілки кінематографістів України відбулись дві конференції адвокатів м.Києва. Одна конференція за участю 170 делегатів під головуванням Голови Ради адвокатів м.Києва ОСОБА_1 та за участю секретаря Конференції ОСОБА_15 (т.1 а.с.111-124) та друга Конференція адвокатів м.Києва за участю 82 делегата під головуванням ОСОБА_16 та за участю секретаря Конференції ОСОБА_14 (т.1 а.с.153-174).
Вказане підтверджено відповідними протоколами.
08.10.2016 відбулась чергова конференція адвокатів м.Києва, на якій було обрано новий склад Ради адвокатів м.Києва та голову Ради адвокатів м.Києва ОСОБА_2, новий склад КДКА м.Києва і голову цієї комісії ОСОБА_6
11.10.2016 державний реєстратор Сорока В.М. здійснив державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - Раду адвокатів м.Києва, що містяться в ЄДРПОУ щодо зміни керівника, а замість керівника Ради адвокатів м.Києва ОСОБА_1 вказано керівником ОСОБА_2 , про що внесено запис № 10741070003044323.
ОСОБА_1 подала 18.10.2016 до Міністерства юстиції України в особі Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації скаргу на дії державного реєстратора ОСОБА_11 щодо вчинення вказаної реєстраційної дії (т.1.а.с.191).
25.10.2016 Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України було складено Висновок за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 щодо внесення запису № 10741070003044323 (т.1 а.с.194).
Наказом Міністерства юстиції України від 25.10.2016 №3055/5 «Про скасування реєстрації дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань» скаргу ОСОБА_1 на дії державного реєстратора ОСОБА_11 було задоволено, скасовано реєстраційну дію у ЄДРПОУ від 11.10.2016 №10741070003044323 щодо внесення змін у запис відносно голови Ради адвокатів м.Києва.
05.11.2016 також проводилась конференція адвокатів м.Києва під головуванням ОСОБА_1, на якій встановлюється порушення 08.10.2016 діючого законодавства адвокатами ОСОБА_17, ОСОБА_14 щодо блокуванння роботи органів адвокатського самоврядування (т.1 а.с.129).
Рішенням Ради адвокатів України № 266 від 17.11.2016 «Щодо питань, які виникли у зв'язку з проведенням «Конференції адвокатів міста Києва 05.11.2016» визнається, що зібрання адвокатів, яке відбулося 05.11.2016 під головування ОСОБА_1 , проведене всупереч вимогам статтей 47 та 55 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність (т.1 а.с.175).
Наказ Міністерства юстиції України з приводу розгляду скарги ОСОБА_1 від 18.10.2016 (т.1 а.с.194) постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 19.12.2016, залишене без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017 у справі № 826/17484/16, був скасований як протиправний.
Проте, Рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.12.2019 постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017 скасовано у цій справі № 826/17484/16, провадження закрив через непідсудність цього спору адміністративній юрисдикції.
Так, Верховний Суд зазначив, що цей спір є наближеним до спорів, пов'язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства. Така правова позиція сформована Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.11.2019 у справах № 826/16500/17, № 904/2796/17 та № 826/16500/17.
Суд першої інстанції вказану обставину залишив поза уваги.
Аналогічна ситуація щодо розгляду справи № 826/16500/17, де також провадження у справі рішенням Великою Палатою від 06.11.2019 закрито через непідсудність цього спору адміністративній юрисдикції.
Предметом розгляду у цій справі були позовні вимоги КДКА м. Києва (код ЄДРПОУ 40895265) в особі голови ОСОБА_6 до приватного нотаріуса з приводу вчинення 18.10.2017 державної реєстрації іншої КДКА м.Києва, внесення змін до відомостей про юридичну особу КДКА міста Києва (код ЄДРПОУ 21707287), до установчих документів та зміна повного найменування код ЄДРПОУ 21707287 на 10741050008027392.
Рішення Великої Палати від 06.11.2019 у цій справі також залишилось поза уваги суду першої інстанції.
Отже, наведені рішення суду касаційної інстанції, підтверджують факт того, що в середовищи адвокатів міста Києва виникли суперечки з приводу правомочності проведених 08.10.2016 та 05.11.2016 конференцій адвокатів м.Києва та повноважень чи легітимність голів Ради адвокатів м.Києва, та з інших питань.
Цей факт підлягає прийняттю до уваги при постановлені у цій справі рішення.
Крім того, колегія суддів зазначає, що суду апеляційної інстанції не надано сторонами доказів того, що ця суперечка вирішена була на той час (коли вирішувалось питання щодо притягнення позивачки до відповідальності у 2016-2017), і на теперішній час, коли приймається рішення у цій справі у 2025 році.
Таким чином, з урахування встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення відповідача щодо притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності за порушення адвокатської етики та невиконання рішень органів адвокатського самоврядування є протиправним, оскільки матеріалами справи підтверджено, що у адвокатському середовищи виник спір через існування двох Рад адвокатів м.Києва і ОСОБА_1 , вважаючи себе законно обраною Головою Ради адвокатів м.Києва, вчиняла дії на виконання обов'язків голови ради, в тому числі подаючи до Міністерства юстиції України скаргу на дії державного реєстратора ОСОБА_11 з приводу внесення змін до ЄДРПОУ щодо голови Ради адвокатів м.Києва, чим і обумовлено невиконання позивачкою рішень Ради адвокатів України та Конференції адвокатів міста Києва від 08.10.2016.
Щодо строку притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Так, відповідно до ч.2 ст. 35 Закону № 5076-VI адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно матеріалів справ, позивачку було притягнуто до відповідальності за рішенням КДКА Вінницької області 17.08.2017 на підставі скарги ОСОБА_2 та інших від 16.12.2016.
Отже, враховуючи вказану норму закону та встановлені обставини, колегія суддів вважає, що строк притягнення позивачки до відповідальності відповідачем не був порушений, оскільки відлік строку на притягнення до відповідальності слід обраховувати з дати можливого, на думку відповідача, системного та грубого порушення позивачкою положень Закону № 5076-VI, тобто з з 18.10.2016, коли позивачка подала скаргу до Міністерства юстиції з приводу реєстрації нового складу Ради адвокатів м.Києва, що на думку скаржників є активною поведінкою позивачки, у прояві незгоди з обранням 08.10.2016 нового голови Ради адвокатів м.Києва і невиконанням таким чином рішень Ради адвокатів України та Конференції адвокатів міста Києва від 08.10.2016.
Крім того, на висновок відповідача про порушення позивачкою Правил адвокатської етики, оскільки нею видавались як головою Ради адвокатів м.Києва свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, то колегія суддів зазначає, що існує стала судова практика Верховного Суду з таких судових спорів, до прикладу у справі № 826/2079/18.
Так, Верховним Судом наведено наступне: «прийняття рішення Національною асоціацією адвокатів України "Про деякі питання реалізації Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва" від 11 червня 2016 року № 156 щодо заборони Раді адвокатів міста Києва як адміністратору Першого рівня, вносити до Єдиного реєстру адвокатів України відомості про осіб, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтв про складення кваліфікаційного іспиту, виданих неповноважним органом Київською міською КДКА з 12 жовтня 2012 року фактично створило умови, за яких особи, які, починаючи з 12 жовтня 2012 року, отримали право на заняття адвокатською діяльності, позбавлені права продовжувати здійснювати таку діяльність за відсутності законодавчо визначених для цього підстав».
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, частина доводів апелянта заслуговують на увагу.
Щодо решти доводів сторін колегія суддів приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга позивача є обґрунтованою, доводи апелянта спростовують висновки суду першої інстанції.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що позивачем надано суду належні та допустимі докази щодо обґрунтованості позовних вимог, а відповідачем не доведено правомірність спірних рішень.
Вимоги позивачки про визнання неправомірними спірні рішення колегія суддів оцінює як прохання їх визнати протиправними, як тотожне поняття.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 12.05.2017 року та від 17.08.2017 року відносно ОСОБА_1 з питання притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до положень частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для її скасування, та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Повний текст постанови виготовлено з урахування положень ч.3 ст.243 КАС України 28.11.2025 року.
Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 р. - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 червня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області про визнання протиправними та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 12 травня 2017 року та від 17 серпня 2017 року відносно ОСОБА_1 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
В.В. Файдюк