Справа № 320/60659/24 Головуючий у 1 інстанції - Білоноженко М.А.
Суддя-доповідач - Василенко Я.М.
28 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Мельничука В.П., Кузьменка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Черкаської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Будпостач» до Черкаської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -
ПП «Будпостач» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці щодо класифікації товарів від 17.06.2024 №24UA90200000016-КT;
- визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці про коригування митної вартості від 21.06.2024 №UA902080/2024/000108/1.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Черкаська митниця звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 24.02.2020 для організації перевезення товарів із-за кордону до України позивач уклав з ТОВ «Мерск Україна Лтд» договір транспортного експедирування №UA00072711.
14.02.2022 для перевезення товарів позивач уклав з компанією «Maersk» (Данія) договір перевезення зовнішньоторговельних вантажів №UA00072649.
24.10.2023 між позивачем (далі в т.ч. покупець) та компанією LIANYUNGANG KAIXIN PLASTIC PRODUCTS CO., LTD (Китай) (далі в т.ч. продавець) було укладено прямий контракт №1677 відповідно до якого продавець виробляє та продає, а покупець оплачує і отримує зокрема сітку затіняючу в кількості, за ціною, що вказується у проформах-інвойсах та інвойсах, які є невід'ємною частиною контракту. У контракті узгоджено, що сторони за цим контрактом керуються правилами Інкотермс 2020, а строки та умови поставки вказуються в інвойсах.
У цей же день, 24.10.2023 продавець надав позивачу прайс-лист щодо ціни товарів на умовах поставки FOB порт LIANYUNGANG (Китай) правил Інкотермс 2020, а також проформу інвойс №SN2301 для оплати товарів на загальну суму 65 020,40 доларів США, на умовах передоплати та умовах поставки FOB порт LIANYUNGANG (Китай) згідно з правилами Інкотермс 2020.
08.11.2023 на підставі контракту від 24.10.2023 №1677 позивач платіжним дорученням №96 перерахував продавцю як передоплату кошти за товари, в розмірі 65 020,40 доларів США, що відповідає ціні товарів, що зазначена у проформі інвойсі.
20.01.2024 продавець надав позивачу комерційну пропозицію на товари за ціною 58 493,48 доларів США, комерційний інвойс № kxSN2301 на відвантаження товарів за ціною 58 493,48 доларів США на умовах передоплати та умовах поставки FOB порт LIANYUNGANG (Китай) згідно з правилами Інкотермс 2020, а також пакувальний аркуш до комерційного інвойсу.
У цей же день (20.01.2024) на товари, що вказані в комерційному інвойсі, продавець виписав сертифікат походження №24С3207М0409/00002 про походження товарів із Китаю, а також довідку про технічні характеристики та призначення товарів, у якій вказав, що затіняюча сітка є готовим продуктом. Сітка призначена для використання в агросекторі, для захисту рослин від прямого сонячного проміння. Може дати рослинам додатковий захист від граду та шкідників, захистити плоди під час падіння. Сітка може використовуватися як в теплицях, так і на відкритому ґрунті.
22.01.2024 для вивезення товарів із Китаю до України митними органами Китаю була оформлена митна декларація №230120240014511140 за кодом 5608190000 за ціною 58 493,48 доларів США, що співпадає з ціною у комерційному інвойсі.
07.02.2024 продавець передав товари перевізнику для доставки в порт Гданськ у Польщі та одержав, як підтвердження передачі товарів, коносамент № 234611403.
23.02.2024 продавець виписав листа про те, що товар, який поставляється за контрактом від 24.10.2023 №1677 має аналогічні технічні характеристики та відрізняються розміром та щільністю.
20.03.2024 для оплати позивачем наданих транспортних та експедиційних послуг перевізник компанія «Maersk» (Данія) виписав інвойс №5653341858, а експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав рахунок фактуру №5653341859.
02.04.2024 для підтвердження витрат на транспортування товарів експедитор ТОВ «Мерск Україна Лтд» виписав довідку про транспортні витрати №78. У довідці зазначено вартість послуг транспортування товарів за межами території України в розмірі 208 104,59 грн., а також 5 296,04 доларів США.
На підставі залізничної накладної УМВС від 17.04.2024 №03284 товари були доставлені з Польщі до залізничної станції у м. Тернополі, а відповідно до товарно транспортних накладних CMR від 04.05.2024 №№ 1757, 3526 товари були доставлені до Черкаської митниці.
06.05.2024 позивач виписав лист до Держмитслужби про оплату товару у розмірі 58 493,48 доларів США постачальнику LIANYUNGANG KAIXIN PLASTIC PRODUCTS CO.,LTD згідно з контрактом №1677 від 24.10.2023, за товар (затіняюча сітка), який постачається згідно з інвойсом №kxSN2301 від 20.01.2024 в повному обсязі (платіжне доручення №96 від 08.11.23 на суму 65 020,40 доларів США). Різниця у сумі інвойсу та платіжного доручення буде використана для оплати інших замовлень. Товар не страхували і не сплачували перевізнику страхування. Будь-які інші платежі (комісійні, посередницькі , ліцензійні, страхові) не здійснювали.
06.05.2024 позивач подав відповідачу митну декларацію №24UA902080801743U7 для митного оформлення товарів, у якій митну вартість визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 деклараціїзазначив загальну суму за рахунком 58 493,48 доларів США.
У графі 33 митної декларації позивач зазначив код товару 5608 1919 00, який передбачає ставку мита 2%.
Для підтвердження заявленої митної вартості декларант до митної декларації №24UA902080801743U7 декларант додав передбачені ст. 53 МК України документи, які вказані у графі 44 митної декларації. Доказами надання документів є також відомості у картці відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні №UA902080/2024/000154, виписаної відповідачем, а саме:
- контракт від 24.10.2023 №1677 між позивачем та компанією LIANYUNGANG KAIXIN PLASTIC PRODUCTS CO.,LTD CO.,LTD (Китай);
- комерційний інвойс від 20.01.2024 №kxSN2301 за ціною 58 493,48 доларів США на умовах передоплати та умовах поставки FOB порт LIANYUNGANG (Китай) згідно з правилами Інкотермс 2020;
- прайс лист продавця від 24.10.2023 про ціну товару;
- сертифікат походження товару від 20.01.2024 №24С3207М0409/00002;
- митну декларацію Китаю від 22.01.2024 №230120240014511140 за ціною 58 493,48 доларів США, що співпадає з ціною у комерційному інвойсі;
- платіжне дорученням від 08.11.2023 №96 про оплату товарів;
- договір транспортного експедирування від 24.02.2020 №UA00072711 між позивачем та ТОВ «Мерск Україна ЛТД»;
- договір від 14.02.2022 №UA00072649 про перевезення товарів між позивачем та компанією Maersk А/S (Данія);
- коносамент від 07.02.2024 № 234611403 про перевезення товарів водним транспортом;
- інвойс компанії Maersk А/S (Данія) від 20.03.2024 №5653341858 для оплати позивачем послуг з перевезення товарів;
- рахунок-фактуру ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 20.03.2024 №5653341859 для оплати позивачем експедиторських послуг при транспортуванні товарів;
- довідку ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 02.04.2024 №78, згідно з якою вартість послуг транспортування товарів за межами території України складає 208 104,59 грн., а також 5 296,04 доларів США; Залізничну накладну УМВС від 17.04.2024 №03284 про перевезення залізничним транспортом;
- товарно транспортні накладні CMR від 04.05.2024 №№ 1757, 3526 про перевезення товарів автомобільним транспортом;
- лист виробника від 20.01.2024 про технічні характеристики та призначення товарів, у якій вказав, що затіняюча сітка є готовим продуктом;
- лист виробника від 23.02.2024 про технічні характеристики товару;
- лист позивача від 06.05.2024 про оплату товару;
- декларацію митної вартості;
- висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 25.08.2021 №1420003103-0128 стосовно дослідження ідентичних товарів у минулих поставах;
- рішення Окружного адміністративного суду м. Києва 24.11.2022 у справі №640/13403/22 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Будпостач» до Черкаської митниці, яким визнано протиправним та скасовано рішення Черкаської митниці про визначення коду ідентичного товару такого ж виробника від 12.10.2021 №KT-UA902000-0003-2021 по минулих поставках;
- постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2023 у справі №640/13403/22 про залишення апеляційної скарги Черкаської митниці без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.11.2022 - без змін.
07.05.2024 Черкаська митниця відібрала зразки товарів та направила для проведення дослідження у відомчій Спеціалізованій лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби.
07.05.2023, для уникнення простою транспорту на час дослідження товарів, позивач заявив товари за тимчасовою митною декларацією №24UA902080801763U6. При цьому, позивач виконав вимоги ч. З ст. 260 МК України про те, що для нарахування сум митних платежів за тимчасовою митною декларацією застосовується найбільша ставка митних платежів з тих, під яку може підпадати товар.
03.06.2024 Спеціалізована лабораторія з питань експертизи та досліджень Держмитслужби склала висновок №142000-3103-0123 в якому визначено:
«Надані на дослідження проби товару з маркувальними етикетками, на яких зазначено "...50%, 3x50м, 50гр/м2", "...50%, 4x50м, 50гр/м2", "...50%, 6x50м, 50гр/м2", "...80%, 3x50м, 70гр/м2", "...80%, 4x50м, 70гр/м2", "...80%, 6x50м, 70гр/м2" представляють собою трикотажне полотно основовязаного переплетення (в'язально-прошивне) з синтетичних ниток різних кольорів, машинного способу виготовлення.
Проби виготовлені зі стрічкових ниток шириною близько 1-1,5 мм. Загальна ширина проб становить:
- для проб з маркувальними етикетками на яких зазначено "...50%, 3x5Ом, 50гр/м2", "...80%, 3x50м, 70гр/м2 " - близько 3м;
- для проб з маркувальними етикетками наяких зазначено "...50%, 4x50м, 50гр/м2", "...80%, 4x50м, 70гр/м2 " - близько 4м;
- для проб з маркувальними етикетками на яких зазначено "...50%, 6x50м, 50гр/м2", "...80%, 6x50м, 70гр/м2 " - близько 6м.
Всі проби по обидві сторони містять пруги, що захищають від розпускання.
Інші дві сторони не захищені від розпускання мають нерівні сліди відрізання полотна. Проби з маркувальними етикетками "...50%, 3x50м, 50гр/м2", "...50%, 4x50м, 50гр/м2", "...50%, 6x50м, 50гр/м2" мають пруги щільного в'язання.
Проби з маркувальними етикетками "...80%, 3x5Ом, 70гр/м2", "...80%, 4x50м, 70гр/м2", "...80%, 6x50м, 70гр/м2" мають пруги з отвормами/петлями, що виконані в процесі виготовлення полотна та розміщені на однакових відстанях одне від одного.
Ідентифікувати надані на дослідження проби товару як готові сітки урозумінні тієї чи іншої товарної позиції, можливо лише за інформацією стосовно сфери використання».
17.06.2024 Черкаська митниця прийняла рішення щодо класифікації товарів № 24UA90200000016-KT, яким класифікувала імпортовані ПП «Будпостач» товари сітка затіняюча за кодом УКТЗЕД 6005909000, що передбачає пільгову ставку мита 8%.
21.06.2024 позивач подав відповідачу митну декларацію №24UA902080802295U5 для митного оформлення товарів за визначеним відповідачем кодом УКТЗЕД 6005909000.
21.06.2024 відповідач направив до декларанта електронне повідомлення №1044859, у якому зобов'язав декларанта надати додаткові документи.
21.06.2024 у відповідь на електронне повідомлення позивач повідомив митний орган, що всі наявні документи надані. При цьому, звертаємо увагу, що прайс лист був наданий відповідачу разом з митною декларацією, що підтверджується відомості у картці відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні №UA902080/2024/000154, виписаної самим відповідачем.
Договори (угоди, контракти) із третіми особами та ліцензійні чи авторські договори не укладалися позивачем. Рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, а також рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг не виставлялися, з огляду на те, що договори не укладалися.
Відповідач не вказав в електронному повідомленні, які обставини повинні підтвердити чи спростувати витребувані документи.
21.06.2024 Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA902080/2024/000108/l, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів за резервним методом на рівні 4,22 доларів США за кг.
21.06.2024 Черкаська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №UA902080/2024/000162.
21.06.2024 з врахуванням визначеного коду товару та визначеної відповідачем митної вартості позивач заявив товари за митною декларацією №24UA902080802309U8, по якій були надмірно сплачені митні платежі: мито на 340 028,88 грн., ПДВ на 509 895,88 грн., всього на 849 924,76 грн.
Вважаючи рішення Черкаської митниці щодо класифікації товарів від 17.06.2024 №24UA90200000016-КT та рішення Черкаської митниці про коригування митної вартості від 21.06.2024 №UA902080/2024/000108/1 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що рішення Черкаської митниці про визначення коду товару від 17.06.2024 №24UA90200000016-КT є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не доведено свою позицію щодо визначення коду товару, в той же час, як позивачем надано докази на підтвердження правильності визначення коду товару. Також, суд першої інстанції зазначив, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалася на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню. До митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за резервним методом. За таких обставин, рішення Черкаської митниці про коригування митної вартості від 21.06.2024 №UA902080/2024/000108/1 також є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що в наявних у митниці документах, які надавались декларантом на підтвердження заявленої митної вартості за основним методом, відсутні всі відомості щодо фактично сплаченої ціни товарів, та що підтверджують числові значення всіх обов'язкових складових митної вартості товарів, повноту їх додавання до ціни товару, тим самим декларантом заявлено митниці неповні відомості про митну вартість товарів та обраний метод її визначення. Декларантом не усунуто наявні обставини, які унеможливлюють визначення митної вартості за основним методом. Відтак, відомості, що містяться в наданих декларантом документах є необ'єктивними, не підтверджені належним чином документально, чим порушено вимоги частини 2 статті 52, частини 21 статті 58 та частини 2 статті 52 Митного кодексу України. Декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів та обраний метод її визначення. Обраний декларантом метод за ціною договору не відповідає умовам, визначеним в статті 58 глави 9 Митного кодексу України, а також наявні обставини, визначені частиною 2 статті 58 Митного кодексу України, у зв'язку з чим застосування методу за ціною договору неможливо. Також, апелянт вказує, що під час митного оформлення товарів з метою дотримання вимог щодо їх правильної класифікації виникла необхідність направлення запиту до спеціалізованого підрозділу у зв'язку із складним випадком класифікації, під яким розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженого ним органом коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. У відповідь на надісланий запит і було прийнято оскаржуване рішення щодо класифікації товарів, яке є законним.
Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, пов'язані зі справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Пунктом 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України визначено, що митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до ч. 2 ст. 248 Митного кодексу України, засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
Частиною 1 ст. 257 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Перевірка правильності класифікації згідно з українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності є одним з етапів митного контролю.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Частиною 2 ст. 69 Митного кодексу України визначено, що митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно з ч. 3 ст. 69 Митного кодексу України на вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
Відповідно до ч.4 ст. 69 Митного кодексу України, у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
Частиною 5 ст. 69 Митного кодексу України визначено, що під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Термін «класифікація товару» для цілей розділу ІV Митного кодексу України міститься в пункті 3 Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 за №1085/21397 (далі - Порядок № 650), та розуміється як: визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, передбачених Законом України Про митний тариф України, з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання ст. 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.
Пункт 3 розділу І Порядку № 650 визначає, що контроль правильності класифікації товарів - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.
Відповідно п. 1 та п. 2 розділу ІІІ Порядку № 650 декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Кодексу. Посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.
Пунктом 4 розділу ІІІ Порядку № 650 передбачено, що контроль правильності класифікації товарів здійснюється, зокрема, шляхом перевірки відповідності:
- відомостей про товар та коду товару згідно з УКТЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу;
- заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних Класифікаційні рішення програми Інспектор 2006 ЄАІС. При цьому така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів а та б абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару.
Згідно пунктів пункт 5 та 6 розділу ІІІ Порядку № 650 у разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТЗЕД.
При електронному декларуванні посадова особа ВМП або ПМО чи митного поста за допомогою АСМО створює та передає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів, які підтверджують класифікацію товару.
У разі відмови у наданні декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів чи відомостей посадовою особою митного органу здійснюються митні формальності за наявними документами та відомостями з використанням довідкової інформації. При проведенні цих митних формальностей або підтверджується код товару, або надається відмова в митному оформленні та за наявності достатньої інформації виноситься Рішення.
Відповідно до пункту 4.4. розділу ІV Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерства фінансів України №631 від 30.05.2012 року, митний орган відмовляє у прийнятті МД виключно з таких підстав:
МД не містить усіх відомостей або подана без рахунка або іншого документа, який визначає вартість товару та у випадках, встановлених Кодексом, ДМВ;
ЕМД не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів;
МД подано з порушенням інших вимог, встановлених Кодексом.
У разі відмови у прийнятті МД посадовою особою митного органу відповідно до розділу VІІ цього Порядку оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.
Згідно статті 67 Митного кодексу України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.
Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Указом Президента України № 466/2002 від 17.05.2002 «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів» Україна приєдналась до вказаної системи.
Згідно пункту «а» ст. 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (дата підписання: 14.06.1983 р.), що є частиною національного законодавства, Договірна Сторона Конвенції зобов'язується, що її митно-статистичні номенклатури будуть знаходиться відповідно до Гармонізованої системи з моменту набуття чинності справжньої Конвенції по відношенню до цієї Сторони. Тим самим вона зобов'язується по відношенню до своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури: використовувати всі товарні позиції і субпозиції Гармонізованої системи, а також цифрові коди, що відносяться до них, без яких-небудь доповнень або змін; застосовувати основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, а також всі примітки до розділів, груп і субпозицій і не змінювати об'єм розділів, груп, товарних позицій і субпозицій Гармонізованої системи; дотримуватись порядку кодування, прийнятий в Гармонізованій системі.
Відповідно до пунктів 1-4, 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД додатку до Закону України «Про Митний тариф України» від 04.06.2020 № 674-ІX класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:
1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
Таким чином, зазначеними Правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.
З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТЗЕД та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 428 «Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності», в Україні запроваджено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, які побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС) 2012 року (Explanatory Notes to the Harmonized commodity description and coding system, Fifth Edition (2012) Wold Customs Organization) і Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (Explanatory Notes to the Combined Nomenclature of the European Union, Official Journal of the European Union, С 76, Volume 583, 4 March 2015) (далі - Пояснення до УКТЗЕД). Пояснення до УКТЗЕД запроваджено в Україні як допоміжний робочий матеріал при класифікації товарів за УКТЗЕД та затверджено наказом Державної митної служби України від 14.07.2020 № 256.
З матеріалів справи вбачається, що позивач у митній декларації класифікував ввезений на митну територію України товар за кодом 5608 19 00 00 згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно з Додатком до Закону України «Про Митний тариф України» від 4 червня 2020 року № 674-IX до групи 56 «Вата, повсть і неткані матеріали; спеціальна пряжа; шпагати, мотузки, троси та канати і вироби з них» належать, зокрема, сiтки плетені із шпагату, мотузок або канатів; готові сiтки рибальськi та iншi готові сiтки з текстильних матерiалiв.
В контексті задекларованого позивачем коду товару у поясненні до товарної позиції 5608 визначено:
5608 - сітки плетені із шпагату, мотузок або канатів; готові сітки рибальські та інші готові сітки з текстильних матеріалів;
- із синтетичних або штучних текстильних матеріалів:
5608 11 - - готові сітки рибальські:
5608 11 20 - - - із шпагату, канатів, мотузок або тросів:
5608 11 20 10 - - - - з нейлону або інших поліамідів;
5608 11 20 90 - - - - інші;
5608 11 80 - - - інші:
5608 11 80 10 - - - - з нейлону або інших поліамідів;
5608 11 80 90 - - - - інші;
5608 19 - - інші:
- - - готові сітки:
- - - - з нейлону або інших поліамідів:
5608 19 11 00 - - - - - з шпагату, канатів, мотузок або тросів;
5608 19 19 00 - - - - - інші;
5608 19 30 00 - - - - інші.
Сітки плетені із шпагату, мотузок або канатів.
Ці вироби є відрізками сіток, тобто являють собою плетений матеріал з вічками, виготовленими вручну чи на машині. Вони відрізняються від сіткових виробів товарної позиції 5804 тим, що виготовлені з шпагатів, мотузок або канатів товарної позиції 5607.
Готові сітки рибальські та інші готові сітки з текстильних матеріалів.
На відміну від виробів, віднесених до пункту 1 вище, готові вироби цієї групи можуть бути виготовлені з ниток і вічка можуть бути одержані плетінням або інакше.
Готові сітки вважаються сітками незалежно від того, чи готові вони для використання, виготовлені безпосередньо за формою, складені з частин сіток чи ні. Наявність рукояток, кілець і вантажів, поплавців, шнурів та інших пристосувань не впливає на класифікацію виробів цієї групи.
Готові сітки цієї товарної позиції обмежуються такими сітками, які не включаються до інших більш конкретних товарних позицій УКТЗЕД. До цієї товарної позиції включаються рибальські сітки, камуфляжні сітки, театральні декораційні сітки, сітки безпеки, сітчасті господарські сумки та аналогічні сітки для перенесень (наприклад, для тенісних чи футбольних м'ячів), гамаки, сітки повітряних куль (аеростатів) або дирижаблів, захисні сітки від комах і т.д.
Вироби цієї товарної групи включаються до неї, навіть якщо вони просочені (наприклад, для запобігання від атмосферних явищ, води).
До цієї товарної позиції не включаються:
(a) сітки в кусках, виготовлені машинним або ручним способом (товарні позиції 6002 - 6006);
(b) сітки для волосся (товарна позиція 6505);
(c) спортивні сітки (наприклад, сітки для воріт і тенісні сітки), сітки для рибальських сачків тощо (група 95).
В свою чергу, товар, ввезений приватним підприємством «Будпостач» за митною декларацією №UA902080/2021/801199, визначено митним органом за кодом згідно УКТЗЕД 6005 90 90 00 як «полотна основов'язані (включаючи вироблені на в'язальних машинах для виготовлення галунів), інші, з ниток інших кольорів».
Пояснення до товарної позиції 6005 передбачають що:
6005 - полотна основов'язані (включаючи вироблені на в'язальних машинах для виготовлення галунів), крім полотен товарних позицій 6001-6004:
- з бавовни:
6005 21 00 00 - - невибілені (сурові) або вибілені;
6005 22 00 00 - - пофарбовані;
6005 23 00 00 - - з ниток різних кольорів;
6005 24 00 00 - - вибивні;
- із синтетичних волокон:
6005 35 00 00 - - полотна, вказані в примітці 1 до підпозицій до даної групи;
6005 36 00 00 - - інші, невибілені (сурові) чи вибілені;
6005 37 00 00 - - інші, пофарбовані;
6005 38 00 00 - - інші, з ниток різних кольорів:
6005 38 00 10 - - - для гардин, включаючи тюлеві:
6005 38 00 50 - - - мереживо Рашель, крім полотна для гардин або тюлі;
6005 38 00 90 - - - інші.
До цієї товарної позиції не включаються:
(а) мереживо ручного плетіння товарної позиції 5804;
(b) етикетки, емблеми та подібні трикотажні вироби товарної позиції 5807; або
(с) полотна трикотажні, просочені, покриті або дубльовані групи 59. Однак полотна трикотажні, ворсові, просочені, покриті або дубльовані включаються до товарної позиції 6001.
До цієї групи включаються текстильні полотна, які виготовляються не як тканини, тобто переплетенням основних і утокових ниток, а шляхом отримання послідовності тісно зв'язаних між собою петель. Як правило, ці вироби включають:
(А) Трикотажне полотно (поперечнов'язаний та основов'язаний трикотаж).
(І) Поперечнов'язаний трикотаж складається з неперервної нитки, що утворює ряди петель, які лежать в однаковому напрямку поперек полотна, причому петлі в сусідніх рядах переплітаються, утворюючи вічка. Між групами петель у цих полотнах є вільний простір, що дозволяє їм легко розтягуватися у всіх напрямках; коли нитка рветься, відбувається розпускання петель.
(ІІ) Основов'язаний трикотаж складається з ниток, що йдуть у напрямку основи (тобто за довжиною полотна), причому кожна нитка утворює петлі, які переплітаються поперемінно з петлями в суміжних стовпчиках праворуч і ліворуч. Петлі в основов'язаному трикотажі звичайно здаються розташованими вздовж ширини полотна. У деяких основов'язаних трикотажних полотнах петлі можуть мати нахил в різні сторони під деяким кутом. Полотна не розпускаються. Якщо з основов'язаного трикотажу вирізати невеликий квадрат, то нитки не можна легко висмикнути з будь-якої із сторін; нитки висмикуються зі зразка в напрямку основи (під прямими кутами до видимих рядів петель).
Основов'язаний трикотаж включає:
(1) В'язально-прошивні вироби за умови, що вони мають петельні ланцюжки з текстильних ниток.
При в'язально-прошивному способі використовують машину, схожу на основов'язальну, з гострими відкритими гачковими (ковзними) голками та прутками. Ці голки утворюють петлі з текстильних ниток, що дає можливість одержувати полотна текстильних волокон або одного чи декількох шарів текстильних ниток або з підкладки, наприклад, з тканини чи листа пластмаси. У деяких випадках петельний ланцюжок може утворювати чи закріплювати ворс (як розрізаний, так і нерозрізаний). Стьобані вироби, які збираються в'язально-прошивним способом, до цієї групи не включаються (товарна позиція 5811).
(2) Полотна, які виготовляються на основов'язальній машині, в яких основа складається з ланцюжків петель, виконаних гачковими голками, що утримуються утоковими нитками в потрібному положенні, та іноді утворюють візерунок.
Усі полотна, перераховані в пунктах І і ІІ вище, можуть бути простого чи більш-менш складного переплетення; у деяких випадках вони мають вигляд ажурного матеріалу, подібно мереживам, але все-таки розглядаються як основов'язані вироби. Вони звичайно відрізняються від мережив властивим переплетенням петель (особливо в суцільній частині).
Товарні позиції цієї групи включають трикотажні полотна машинного чи ручного в'язання незалежно від того, які текстильні матеріали розділу XІ були використані в процесі виготовлення трикотажних виробів, як з еластомерної нитки, так і з гумових ниток. Включаються також трикотажні полотна, які виготовляються з використанням тонких металевих ниток, за умови, що вони призначені для виготовлення одягу, у декоративних чи аналогічних цілях.
До цієї групи включаються трикотажні полотна машинного та ручного в'язання в куску (включаючи трубчасті) чи просто нарізані на прямокутні (включаючи квадратні) форми. Ці полотна включають гладкі полотна та полотна з рубчиками, а також подвійні полотна, з'єднані зшиванням або склеюванням.
Всі ці полотна можуть бути пофарбовані, вибивні або вироблені з пряжі різних кольорів. Полотна товарних позицій 6002 - 6006 інколи піддаються ворсуванню таким чином, що приховують структуру полотна.
До цієї групи не включаються:
(а) в'язально-прошивні полотна, одержувані протяганням текстильних волокон крізь волокнистий настил (товарна позиція 5602);
(b) сітки товарної позиції 5608;
(c) трикотажні килими та килимові вироби (товарна позиція 5705);
(d) сітчасті полотна і мереживо кроше (тамбурне) (товарна позиція 5804);
(e) куски полотна, нарізані на прямокутники (включаючи квадрати), піддані подальшому обробленню (наприклад, підрублюванню), вироби в готовому вигляді, готові для використання (наприклад, шарфи), та трикотажні полотна, машинного і ручного в'язання певної форми, подані у вигляді окремих виробів або у вигляді декількох з'єднаних за довжиною виробів (зокрема, готові вироби груп 61,62 та 63).
Щодо класифікації в цих товарних позиціях виробів, до складу яких входять два або більше текстильних матеріалів, дивись Загальні положення Пояснень до цього розділу.
Пояснення до товарної позиції 6005:
За виключенням ворсових полотен товарної позиції 6001 до цієї товарної позиції включаються трикотажні полотна шириною більше 30 см, які не містять еластомірних або прогумованих ниток або вміст їх менше 5 мас.%. В неї також включаються полотна з поліетиленових монониток або з поліефірних комплексних ниток, поверхневою щільністю не менше 30 г/мІ і не більше ніж 55 г/мІ, які мають не менше 20 отворів/смІ і не більше 100 отворів/смІ, і просочені або покриті альфа-циперметрином (ІSO), хлорфенапіром (ІSO), дельтаметрином (ІNN, ІSO), лямбда-цигалотрином (ІSO), перметрином (ІSO) або піріміфос-метилом (ІSO) (див. примітку до підпозиції 1 до цієї групи). Детальний опис процесу виробництва основов'язаного трикотажного полотна (включаючи трикотажні полотна, виготовлені на трикотажних машинах для виготовлення галунів) наведено в Загальних положеннях до групи 60, пункт (А) (ІІ).
Основов'язані полотна можуть бути різних видів. На відміну від традиційних полотен без мережива, таких, які використовуються при виготовлені одягу, вони містять мереживні полотна. Такі полотна, виготовлені на основов'язальних трикотажних машинах (головним чином рашель-машинах), зазвичай подібні сітчастим полотнам або мереживу (але їх не слід змішувати з останніми: див. пояснення до товарної позиції 5804) та часто використовуються при виготовленні занавісок. Подібно до мережив машинного виробництва, такі імітації мережива машинного або ручного в'язання часто виготовляються у вигляді широких кусків, які на заключній стадії розрізаються на стрічки. Такі стрічки не залежно від довжини відносяться в цю товарну позицію за умови, що їх пруги рівні і паралельні, а ширина перевищує 30 см.
До цієї товарної позиції не включаються:
(а) перев'язний матеріал, просочений чи покритий фармацевтичними речовинами або розфасований для роздрібної торгівлі (товарна позиція 3005);
(b) етикетки, емблеми та аналогічні вироби трикотажні машинного або ручного в'язання товарної позиції 5807;
(c) вишиті полотна товарної позиції 5810;
(d) матеріали групи 59 (тобто просочені, покриті чи дубльовані тканини товарної позиції 5903 або текстильні матеріали товарної позиції 5907, прогумовані тканини товарної позиції 5906 та гноти або полотно для газорозжарювальних сіток, газових пальників товарної позиції 5908).
(e) готові вироби, які відповідають примітці 7 до розділу XІ (див. також частину (ІІ) Загальних положень до розділу).
Як зазначає апелянт, для підтвердження правильності класифікації даного товару митному органу потрібно було перевірити чи дійсно він за своїми характеристиками відповідає терміну «готовий» в УКТЗЕД, що міститься у коді 5608 19 00 00.
Так, відповідно до примітки 7 Розділу ХІ Митного тарифу України у цьому розділі термін «готовий» означає:
(a) вироби розрізані, але не у формі квадратів чи прямокутників;
(b) вироби у закінченому вигляді, що готові до використання або можуть бути використані лише після розділення розрізуванням розподільних ниток і не потребують зшивання або подальшої обробки (наприклад, рушники, серветки, скатертини, шарфи, ковдри);
(c) нарізані за розміром та які мають, принаймні, один термічно запаяний край, краї якого явно підрублені або спресовані, та інші краї, оброблені способом, описаним у будь-якому іншому підпункті цієї примітки, але виключаючи вироби, в яких різані краї застережені від розпускання термічним розрізанням або іншим простим способом;
(d) вироби, краї яких підрублені або мають пружок, або з вузликовою бахромою, за винятком тканих виробів, краї яких обметані чи оброблені іншим простим способом;
(e) вироби, викроєні за будь-якою формою та краї яких оброблені шляхом висмикування ниток;
(f) вироби зшиті, склеєні або інакше зібрані (за винятком окремих виробів, що складаються з двох або більше полотен того самого матеріалу, зшитих край у край, та виробів, що складаються з двох або більше частин, які накладаються одна на одну по всій поверхні та таким чином поєднані між собою, з м'якою прокладкою або без неї);
(g) вироби в'язані будь-яким способом за формою, що представлені у вигляді окремих виробів або у вигляді кількох поєднаних виробів.
Митний орган, що з метою встановлення «готовності» товару у розумінні примітки 7 розділу ХІ проведено митний огляд, а також відібрано зразки даного товару для направлення до СЛЕД Держмитслужби з метою встановлення характеристик товару визначальних для його класифікації згідно з УКТЗЕД.
Так, на запит про проведення дослідження Черкаської митниці, 03.06.2024 Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень складено висновок №142000-3103-0123.
Серед завдань для дослідження зазначено такі питання:
1) описати, що являють собою за конструктивною будовою надані для проведення досліджень зразки (наприклад, тканину із стрічкових ниток, сітку плетену із мотузок, мереживо, основов'язане трикотажне полотно тощо);
2) чи можна ідентифікувати надані для проведення досліджень проби як полотна, що описані в Примітці до підпозиції № 1 Пояснення до товарної групи 60 згідно з УКТЗЕД?
3) визначити матеріал виготовлення, наданих для проведення досліджень зразків;
4) визначити за можливістю граматуру (в г/м2), наданих для проведення досліджень зразків.
У результатах дослідження вказано:
«Надані на дослідження проби товару з маркувальними етикетками, на яких зазначено "...50%, 3x50м, 50гр/м2", "...50%, 4x50м, 50гр/м2", "...50%, 6x50м, 50гр/м2", "...80%, 3x50м, 70гр/м2", "...80%, 4x50м, 70гр/м2", "...80%, 6x50м, 70гр/м2" представляють собою трикотажне полотно основовязаного переплетення (в'язально-прошивне) з синтетичних ниток різних кольорів, машинного способу виготовлення. Проби виготовлені зі стрічкових ниток шириною близько 1-1,5 мм. Загальна ширина проб становить: - для проб змаркувальними етикетками на яких зазначено "...50%, 3x5Ом, 50гр/м2", "...80%, 3x50м, 70гр/м2 " - близько Зм; - для проб змаркувальними етикетками наяких зазначено "...50%, 4x50м, 50гр/м2", "...80%, 4x50м, 70гр/м2 " - близько 4м; - для проб змаркувальними етикетками на яких зазначено "...50%, 6x50м, 50гр/м2", "...80%, 6x50м, 70гр/м2 " - близько 6м. Всі проби по обидві сторони містять пруги, що захищають від розпускання. Інші дві сторони не захищені від розпускання мають нерівні сліди відрізання полотна. Проби з маркувальними етикетками "...50%, 3x50м, 50гр/м2", "...50%, 4x50м, 50гр/м2", "...50%, 6x50м, 50гр/м2" мають пруги щільного в'язання. Проби з маркувальними етикетками "...80%, 3x5Ом, 70гр/м2", "...80%, 4x50м, 70гр/м2", "...80%, 6x50м, 70гр/м2" мають пруги з отвормами/петлями, що виконані в процесі виготовлення полотна та розміщені на однакових відстанях одне від одного. Ідентифікувати надані на дослідження проби товару як готові сітки урозумінні тієї чи іншої товарної позиції, можливо лише за інформацією стосовно сфери використання».
Київський науково-дослідний інститут судових експертиз дослідив зразки товарів та склав Висновок експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 06.03.2024 №931/24-25. У висновку визначено: «Товари «Затіняюча сітка» (50%, 3x50м, 50гр/м кв.), «Затіняюча сітка» (50%, 4x50м, 50гр/м кв.), «Затіняюча сітка» (50%, 6x50м, 50гр/м кв.), «Затіняюча сітка» (80%, 3x50м, 70гр/м кв.), «Затіняюча сітка» (80%, 4x50м, 70гр/м кв.), «Затіняюча сітка» (80%, 6x50м, 70гр/м кв.), що поставляються у рулонах шириною 3-6 м від виробника «LIANYUNGANG KA1XIN PLASTIC PRODUCTS CO.,LTD» (Китай) є сітками, які виготовлені способом безвузлового скручення попередньо отриманих стренг (смуг) з поліетилену як окремих виробів без подальшого термозварювання між собою, за визначальними характеристиками ці вироби відповідає коду 5608 90 00 00 «інші» класифікаціїзгідно з вимогами УКТЗЕД, Група 56 «Вата, повсть і неткані матеріали; спеціальна пряжа; шпагати, мотузки, троси та канати і вироби з них», товарної позиції 5608 «Сітки плетені із шпагату, мотузок або канатів; готові сітки рибальські та інші готові сітки з текстильних матеріалів».
Колегія суддів вважає, що твердження митного органу щодо класифікації товару є суперечливими, оскільки у висновках експертів СЛЕД Держмитслужби дійсно зазначено про наявність захисту від розпускання - пругів по ширині, в той час як працівниками митного пункту вказано на відсутність пругів під час візуального огляду.
Також, як було зазначено судом першої інстанції, пояснення посадових осіб митного пункту щодо візуального огляду товару не є висновком особи зі спеціальними знаннями та є лише припущенням у контексті вирішення складного випадку класифікації товарів поданих до митного оформлення. При цьому, дослідження щодо поділу полотна сітки на окремі шматки та щодо розпуску полотна сітки після розрізу не проводились.
Твердження митного органу щодо встановлення СЛЕД Держмитслужби, що задекларований товар є трикотажним полотном, який необхідно класифікувати згідно з УКТЗЕД в межах групи 60 «Трикотажні полотна» УКТЗЕД спростовується власне текстом висновку №142000-3103-0123 від 06.03.2024, в якому припускається можливість ідентифікувати проби товару як готові сітки у разі отримання інформації щодо сфери їх використання.
Недоведеними з боку митного органу також є обставини допущення порушення ПП «Будпостач» правил класифікації, які підстави для визначення самостійного визначення коду товару.
У висновку судовий експерт КНДІСЕ зазначив, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність згідно з ст. 384 Кримінального Кодексу України за завідомо неправдивий висновок та поставив підпис».
Так, відповідно до правової позиції викладеної у пункті 21 постанови Верховного Суду від 24.11.2020 у справі №260/1358/18, адміністративне провадження № К/9901/16491/19 встановлено: «Щодо допустимості доказів в адміністративному судочинстві, експертне дослідження іншої установи, зроблене за заявою декларанта, може бути доказом визначальних характеристик товару для його класифікації згідно з УКТ ЗЕД нарівні з експертним дослідженням спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленого підрозділу). Оцінка такого експертного дослідження, так само, як і експертного дослідження спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленого підрозділу, здійснюється судом за правилами оцінки доказів, визначених статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України».
Також, згідно з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №808/1432/16, адміністративне провадження № К/9901/15173/18: «З огляду на правову рівність учасників процедур митного контролю експертні установи, призначені декларантом не можуть мати інші права та завдання, ніж експертні установи, призначені митним органом».
При цьому, відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 806/4585/15, адміністративне провадження № К/9901/13584/18 встановлено: «Колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій щодо визнання безпідставним твердження відповідача, що при проведенні товарознавчої експертизи, експерт вийшов за межі своїх повноважень визначивши код товару згідно з УКТЗЕД. Відповідно до п. 1 р. IV Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 до основних завдань товарознавчої експертизи відноситься визначення характеристик об'єктів дослідження відповідно до вимог Українського класифікатора товарів зовнішньої економічної діяльності».
Враховуючи вищенаведене в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про недоведеність відповідачем своєї позиції щодо визначення коду товару.
Наведене свідчить про необґрунтованість висновку відповідача про віднесення товару згідно митної декларації № 24UA902080801686U5 до коду УКТ ЗЕД 6306190000, у зв'язку з чим, рішення Черкаської митниці про визначення коду товару від 22.05.2024 № 24UA90200000012-KT є протиправним та підлягає скасуванню, що вірно було встановлено судом першої інстанції.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Черкаської митниці про коригування митної вартості від 21.06.2024 №UA902080/2024/000108/1, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно пункту 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході; торгівлі за умов повної конкуренції.
Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який; можна визначити.
Згідно пункту 34-1 частини 1 статті 4 Митного Кодексу України органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.
Відповідно до положень статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч. 2 статті 52 МК України).
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 статті 52 МК України).
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. (частини 8, 9 статті 52 МК України).
Відповідно до частини 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
- розрахунок ціни (калькуляцію).
Частинами 1 та 2 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодекс (частина 3 статті 54 МК України).
Відповідно до частини 12 статті 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.
Згідно частини 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (частина 7 статті 55 МК України).
Згідно частини 8 вказаної статті МК України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
Відповідно до частини 9 статті 55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частини 5-8 статті 58 МК України).
Згідно приписів пункту 6 Розділу ІІ вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.
При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу ІІ Методичних рекомендацій).
Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція щодо витребування митницями додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості товару викладена Верховним Судом в постанові від 04 квітня 2018 року по справі № 826/27058/15.
Колегія суддів наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України, а саме статтею 53, заборонено.
Водночас, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05 березня 2019 року у справі № 815/5791/17.
Відтак, колегія суддів зазначає, що наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Разом з тим, в силу частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Частиною 3 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.
Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.
Наведені вище положення митного законодавства зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Колегія суддів зауважує, що в електронному повідомленні від 27.01.2024 №997540 відповідачем не наведено жодних обґрунтованих підстав для витребування додаткових документів, не наведено жодних доказів того, що надані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як вбачається з матеріалів справи, у графі 33 рішення про коригування митної вартості відповідач, як підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості, послався на те, що «Митниці заявлено в графі 21 ДМВ до митної декларації - витрати на навантаження, вивантаження, обробку, як окрему складову митної вартості в сумі 5296,04 дол. США. В рахунку від 20.03.2024 № 5653341858 зазначено числове значення витрат «terminal handling service in Gdansk» 440,92 дол. США ma «Documentationfee - Destination in Gdansk» 55,12 дол. США, що є «обробкою» партії товарів в портуГданськ. Врахунку від 20.03.2024№ 5653341858 відсутні відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження. Зважаючи на викладене, числове значення складової митної вартості «витрати на навантаження, вивантаження, обробку», відомості щодо якої заявлені в гр. 21 ДМВ не відповідають числовому значенню відомостей, які містяться в поданих документах, тим самим заявленімитниці відомості в графі 21 ДМВ та в митній декларації щодо складової митної вартості «витрати на навантаження, вивантаження, обробку» не підтверджені документально та не піддаються обчисленню».
Однак, такі відомості у графі 33 рішення про коригування митної вартості свідчать судом не приймаються, оскільки, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження власної позиції.
Слід звернути увагу, що у довідці експедитора ТОВ «Мерск Україна Лтд» про транспортні витрати від 02.04.2024 №78 (див. додаток 16) зазначено вартість послуг транспортування товарів за межами території України разом у розмірі 208 104,59 грн., а також 5 296,04 доларів США.
Загальна сума транспортних витрат у доларах США - 5 296,04 доларів США, складається з наступних послуг: - Оформлення документації у Гданську, Польща - 55,12 доларів США; - Операційні послуги терміналу у Гданську, Польща -440,92 доларів США; - Залізничні перевезення Гданськ, Польща - пункт пропуску Грубешів- Ізов, Польща/Україна - 4800,00 доларів США.
Тобто, відомості у графі 21 ДМВ (декларації митної вартості) (див. додаток 33) та у довідці про транспортні витрати, що обраховувалися у доларах США є однаковими - 5 296,04 доларів США.
При цьому, декларант у графі 21 декларації митної вартості (ДМВ) до витрат на навантаження, вивантаження та обробку товару, що обраховані у доларах США, додав вартість залізничних перевезень Гданськ, Польща - пункт пропуску Грубешів- Ізов, Польща/Україна, що згідно з довідкою про транспортні витрати складають - 4800,00 доларів США.
Додавання до послуг вивантаження, навантаження та обробки товарів вартості залізничного перевезення, які обраховані в доларах США, викликані неможливістю внесення у декларацію митної вартості , що формується у митному органі автоматично, два рази послуги з перевезення товарів, а саме вартості перевезення водним транспортом у гривнях та вартості перевезення залізничним транспортом у доларах США.
Декларант у графу 20 ДМВ вказав витрати на перевезення у гривнях, тому записати витрати у доларах США на перевезення товарів залізничним транспортом немає можливості. Вартість залізничного перевезення була додана до вартості витрат з вивантаження, завантаження та оформлення документів, які також обраховані у доларах США.
Зазначене підтверджується тими доказами, що митний орган у графі 33 спірного рішення не послався на обставини, що декларант не додав до митної вартості послуг з перевезення товарів залізничним транспортом у розмірі 4800 доларів США, що заявлені у ДМВ як вартість послуг навантаження/вивантаження товарів.
Також, не підтверджуються матеріалами справи відомості у графі 33 рішення про коригування митної вартості про те, що «В рахунку від 20.03.2024 № 5653341858 відсутні відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження»; «Відповідно відомостей коносамента від 07.02.2024 №234611403, партія оцінюваного товару надійшла з Китаю в контейнерах, за маршрутом порт LIANYUNGANG (Китай) - Гданськ (Польща). Відповідно відомостей залізничної накладної від 17.04.2024 № 03284 транспортування партії оцінюваного товару здійснювалось за маршрутом Замость Бортатиче (Польща) - Хрубешув (Польща) - Ізов (Україна), що свідчить наявність операцій з перевантаження партії оцінюваних товарів в портах Польщі, у тому числі з водного на залізничний вид транспорту»; В наданих до митного оформлення рахунках від 20.03.2024 № 5653341859 від імені Мерск Україна ЛТД та від 20.03.2024 № 5653341858 від імені MAERSK А/S відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження».
В інвойсі від 20.03.2024 №5653341858, що виписаний перевізником компанією Maersk А/S (Данія), а також у довідці про транспортні витрати від 02.04.2024 № 78, виданої експедитором ТОВ «Мерск Україна Лтд», зазначені транспортні витрати, зокрема: - Оформлення документації у Гданську, Польща - 55,12 доларів США; - Операційні послуги терміналу у Гданську, Польща - 440,92 доларів США.
Саме до вартості операційних послуги терміналу у Гданську, Польща включені послуги з вивантаження контейнерів із судна та завантаження на залізничний транспорт.
Враховуючи, що товари поставлялися на умова поставки FOB порт LIANYUNGANG (Китай) згідно з правилами Інкотермс 2020, то вартість послуг по завантаженню товарів на судно у Китайі здійснювалося за рахунок продавця та включені у ціну товарів.
Також, у графі 33 спірного рішення відповідач, як підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості, послався на те, що «Відповідно до наданих документів митного оформлення, а самерахункурахунках від 20.03.2024 № 5653341859 від імені Мерск Україна ЛТД та від 20.03.2024 № 5653341858 від імені MAERSK А/S відсутні відомості про операції завантаження товару на борт судна в порту LIANYUNGANG (Китай) та не митниці не заявлені».
Відповідно до комерційного інвойсу від 20.01.2024 №kxSN2301 товари поставляються на умовах поставки FOB порт LIANYUNGANG (Китай) згідно з правилами Інкотермс 2020.
Умови поставки FOB означають, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Термін FOB зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. У статті А.6. Розподіл витрат передбачено, що Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.6: нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження.
Таким чином, вартість завантаження товару на борт судна включена у ціну товарів.
Також, у графі 33 спірного рішення відповідач, як підстави для витребування додаткових документів та коригування митної вартості, послався на те, що в рахунку 20.03.2024 № 5653341859 від імені Мерск Україна ЛТД зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом ЗО днів. Врахунку від 20.03.2024 № 5653341858 від імені MAERSKА/S зазначено, що оплата за надані послуги здійснюється протягом 21 дня. Станом на 21.06.2024 митниці не надано відомості чи здійснено оплату згідно наданих рахунків.
Слід врахувати, що самі по собі обставини ненадання відомостей про оплату транспортних послуг не свідчить про наявність підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, для витребування додаткових документів: тобто, що документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, адміністративне провадження № К/9901/5149/18, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що митний орган уповноважений витребувати додаткові документи за умов, визначених ч. 3 ст. 53 МК України: «У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, зокрема копію митної декларації країни відправлення».
Виходячи з наведеного випливає висновок, що доводи, які зазначені митним органом у рішенні про коригування митної вартості та електронному повідомленні не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності що впливають на митну вартість, або ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
При цьому, надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Отже, у відповідача були в наявності всі документи, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем у графі 31 спірного рішення зазначив порядковий номер 6 методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товару, а саме за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, відповідач у графі 33 спірного рішення не зазначив послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Митний орган також не вказав про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
У митній декларації, що подавалася позивачем до митного органу, були задекларовані товари (готові сітки з текстильних матеріалів). Країна виробництва - CN, вагою нетто 29688,00 кг, за ціною 58493.48 доларів США, країна походження Китай, що свідчить про те, що підприємство самостійно організовувало доставку товару з порту до України, що вплинуло на ціну товару, оскільки вартість транспортування не включена у ціну. У той час відповідач у спірному рішенні не вказав кількість товарів, їх вартість, вагу, країна походження, характеристики, на підставі яких правил згідно з Інкотермс були поставлені товари, що взяті за основу при коригуванні митної вартості.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.
Відповідно до п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, визначено, що в разі здійснення коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів чи за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу до того ж зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 19.06.2018 у справі №826/6346/16, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).
Згідно з правовою позицією, наведеною Верховним Судом у постанові від 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, провадження № К/9901/45484/18, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести обґрунтований математичний розрахунок ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею в оскаржуваному рішенні.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний суд у постанові від 21.02.2020 у справі №813/1229/16, адміністративне провадження №К/9901/10823/18 - митниця, приймаючи спірні рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.
Таким чином, колегія суддів вважає, що митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому, надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги, а тому відповідачем безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів.
Таким чином, доводи апелянта про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження та колегія суддів погоджується вважає, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що зауваження відповідача зазначені в спірному рішенні є необґрунтованими та такими, що жодним чином не впливають на неможливість підтвердження задекларованої позивачем митної вартості товару, у зв'язку із чим у відповідача були відсутні достатні та обґрунтовані докази для коригування митної вартості за митним оформленням позивача.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем безпідставно завищено митну вартість задекларованого позивачем товару, оскільки надані позивачем документи на підтвердження заявленої ним митної вартості задекларованого товару за ціною контракту, є належними, стосуються контракту, дають можливість ідентифікувати задекларований товар, визначити його характеристики та властивості, і на підставі цих документів, які не містять неточностей та розбіжностей, можливо визначити митну вартість задекларованого товару за ціною контракту.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про протиправність та наявність підстав для скасування рішення Черкаської митниці від 21.06.2024 №UA902080/2024/000108/1 про коригування митної вартості товарів, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
В той же час, аргументи апеляційної скарги відповідача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи.
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належні докази, що підтверджують факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Черкаської митниці залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Мельничук В.П.
Кузьменко В.В.