Справа № 320/1013/24 Суддя (судді) першої інстанції: Жук Р.В.
28 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів :
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Ключкович В.Ю.
Кузьмишина О.М.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства Знам'янка «АВТО-СВІТ» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Знам'янка «АВТО-СВІТ» до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ПП Знам'янка «АВТО-СВІТ» звернулося з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області, Державної податкової служби України, в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області від 18.01.2022 №00001540705 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 000 000,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області від 18.01.2022 №00001530705 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 40 000,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України від 25.08.2022 №9698/6/99-00-06-03-01-06.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року позовну заяву повернуто на підставі п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України у зв'язку з тим, що надані позивачем на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху докази і пояснення не підтверджують існування об'єктивних і непереборних причин поважності пропуску строку звернення до суду із вказаним позовом.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що пункт 56.18. статті 56 Податкового кодексу України встановлює спеціальний строк звернення до суду та регулює правовідносини щодо оскарження податкового повідомлення-рішення. Таким чином, позивачем може бути оскаржене податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу до суду в строк, встановлений пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням статті 102 Податкового кодексу України, який дорівнює 1095 днів.
За приписами ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Представником Державної податкової служби України подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів враховує наступне.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року дану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу 10-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду.
На виконання ухвали суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду з позовом, мотивована тим, що ПП Знам'янка «Авто-Світ» в особі директора зверталось із аналогічними позовними вимогами до Кіровоградського окружного адміністративного суду (адміністративна справа №340/4570/22) та ухвалою суду від 19.04.2023 вказану позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку з неповідомленням про причини неприбуття до суду.
Невідкладно після залишення без розгляду позову у справі №340/4570/22 та укладення договору про надання правової (правничої) допомоги, представником ПП Знам'янка «Авто-Світ» - адвокатом 03.05.2023 було подано до Київського окружного адміністративного суду позовну заяву. Проте, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 у справі №320/20002/23 було повернуто позовну заяву.
З метою захисту прав та інтересів платника податків, представником ПП Знам'янка «Авто-Світ» було повторно подано до Київського окружного адміністративного суду позовну заяву. Вищенаведене свідчить про те, що позивач не допускав зволікання у вчиненні дій, спрямованих на звернення до суду з позовом в межах строку, встановленого чинним законодавством, а вчиняв всі залежні від нього дії. Крім того, представник також посилався на запровадження на території України воєнного стану.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року визнано вказані позивачем причини пропуску строку звернення до адміністративного суду неповажними та позовну заяву повернуто йому на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, дійшов висновку про відсутність поважних причин, за яких позивач не міг звернутися до адміністративного суду у межах передбаченого законом строку. Наведені позивачем доводи щодо пропуску строку суд визнав необґрунтованими та такими, що не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Так, пунктом 5 ч.1 ст. 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом.
Згідно з ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Відповідно до частини третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (частина четверта статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Разом з тим, спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Згідно пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Наразі, як вбачається з матеріалів справи, позивачем була застосована процедура адміністративного оскарження.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі у постанові від 26.11.2020 року №500/2486/19, відступив від висновків викладених у раніше прийнятих постановах, зазначивши, що норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.17 статті 56, пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов'язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 Податкового кодексу України.
У цій справі процедура адміністративного оскарження закінчилася днем отримання позивачем рішення за результатами розгляду скарги (підпункт 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України).
Так, зі змісту позовної заяви слідує, що позивач скористався процедурою адміністративного оскарження (досудового порядку вирішення спору) спірних податкових повідомлень-рішень шляхом подання до Державної податкової служби України скарги, за результатами розгляду якої отримав рішення Державної податкової служби України від 25.08.2022 № 9698/6/99-00-06-03-01-06.
Водночас, позивачем у даній позовній заяві не зазначено коли саме отримано означене рішення.
Проте, судом з КП «ДСС» встановлено, що позивачем вже було подано позовну заяву з аналогічним складом сторін, аналогічним предметом позову та з аналогічних підстав (№320/20002/23).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 у справі №320/20002/23 позовну заяву Приватного підприємства Знам'янка «Авто-Світ» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення за результатами розгляду скарги повернути позивачеві без розгляду.
У вказаній ухвалі встановлено наступне:
"...позивач звернувся до суду з позовними вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.01.2022 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» лише 03.05.2023, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду.
Разом із тим, щодо рішення Державної податкової служби України від 25.08.2022 №9698/6/99-00-06-03-01-06, суд констатує, що строк на його оскарження становить шість місяців у відповідності до положень частини другої статті 122 Кодексу.
Так, як стверджує позивач, вказане рішення ним отримано 30.08.2022, отже шестимісячний строк на його оскарження сплинув 28.02.2023, у той час як цей позов було подано через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» лише 03.05.2023.
Крім того, із Єдиного державного реєстру судових рішень судом установлено, що у провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 340/4570/22 за позовом Приватного підприємства Знам'янка «Авто-Світ».
Відповідно до ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу у зв'язку з повторною неявкою позивача в судові засідання.
Доказів оскарження в апеляційному порядку вказаної ухвали дані ЄДРСР не містять.
Отже, колегія суддів зазначає, що за встановлених обставин, позивач рішення Державної податкової служби України від 25.08.2022 № 9698/6/99-00-06-03-01-06 отримав 30.08.2022, а до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень позивач звернувся 10.01.2024 року.
Тобто, позивачем було пропущено місячний строк звернення до суду, визначений пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України.
Стосовно строку оскарження рішення Державної податкової служби України від 25.08.2022 №9698/6/99-00-06-03-01-06 за результатами процедури адміністративного оскарження, колегія суддів звертає увагу, шестимісячний строк звернення до суду, відповідно до положень частини другої статті 122 КАС України, також сплинув 28.02.2023( з дня отримання відповіді - 30.08.2022), у той час як позивач звернувся з даним позовом лише 10.01.2024 року.
При цьому необхідно зазначити, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
З приводу приведених скаржником доводів про введення в Україні воєнного стану колегія суддів вважає за необхідне зазначити про таке.
Введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій. Такий підхід відповідає усталеній практиці Верховного Суду.
Поряд з цим колегія суддів зауважує, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини. Аналогічні висновки були викладені Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2022 року у справі № 140/11951/21.
Колегія суддів зазначає, що позивачем не наведено обґрунтування того, які саме конкретні обставини вплинули на неможливість подання адміністративного позову про визнання протиправним та скасування ППР з дотриманням встановлених процесуальним законом строків звернення до суду.
У даному випадку позивачем пропущено строк звернення до суду більше ніж на рік, а волонтерська діяльність та допомога Збройним Силам України, безумовно є соціально значимою діяльністю в межах сьогодення, проте не може бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання позовної заяви, оскільки така діяльність не є непереборними обставинами, що унеможливлює дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.
Посилання скаржника на зміну судової практики також відхиляються колегією суддів з наступних підстав.
У постановах від 23 вересня 2021 року у справі № 640/11650/21, від 03 квітня 2023 року у справі № 640/12898/21 Верховний Суд вказував, що не можна вважати порушенням правової визначеності як елементу принципу верховенства права сам факт зміни судової практики, в тому числі і в питанні правозастосування норм щодо строків звернення до суду у бік їх скорочення, у разі забезпечення особі можливості доступу до суду у розумний строк, якщо він є об'єктивно достатнім для реалізації цього права.
Остаточне формулювання правової позиції щодо процесуального строку звернення до суду у податкових правовідносинах про оскарження податкових повідомлень-рішень та відступ від існуючого на той час підходу щодо тривалості такого строку протягом 1095 днів, було здійснено саме у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі №№500/2486/19.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не є поважними.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, оскільки позов подано із пропуском строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом, а підстави, наведені у заяві про поновлення цього строку, не є поважними.
Інші доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки колегії суддів.
Таким чином, оспорювана ухвала відповідає вимогам процесуального закону, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 312, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Приватного підприємства Знам'янка «АВТО-СВІТ» залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді: В.Ю. Ключкович
О.М. Кузьмишина
(повний текст постанови складено 28.11.2025р.)