Справа № 640/11757/22 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А.
28 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Беспалова О.О.
Ключкович В.Ю.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ТОВ «Альянс Холдинг» звернулось з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 28.10.2021 №00783200902, №00783190902 та №00783180902.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржувані рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки.
Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ГУ ДПС у м. Києві на підставі наказу від 16.09.2021 №7176-п проведено фактичну перевірку автозаправної станції ТОВ «Альянс Холдинг», що розташована за адресою м. Київ, проспект Перемоги, буд. 166 (АЗС R4044).
За результатами вказаної перевірки складено акт фактичної перевірки від 04.10.2021 №74038/05/26-15-09-02/34430873, у якому зафіксовано порушення ТОВ «Альянс Холдинг» вимог:
- п. б) абз. 6 пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України про те ,що ТОВ «Альянс Холдинг» не зареєстровано в СЕАРП та СЕ, акцизний склад за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 166;
- абз. 4 пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України про те,що ТОВ «Альянс Холдинг» у період з 25.09.2020 по 29.09.2020, на АЗС за адресою: проспект Перемоги, буд. 166, використовувало для реалізації нафтопродуктів 6 (шість) витратомірів-лічильників (паливо роздавальних колонок), в яких відсутній позитивний результат повірки або оцінка;
- п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР щодо реалізації необлікованого товару.
На підставі акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.10.2021:
- №00783200902, яким за порушення п. б) абз. 6 пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України до ТОВ «Альянс Холдинг» на підставі п. 128-1.2 ст. 128-1 ПК України застосовано штраф у сумі 1000000 грн.;
- №00783190902, яким за порушення абз. 4 пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України до ТОВ «Альянс Холдинг» на підставі п. 128-1.1 ст. 128-1 ПК України застосовано штраф у сумі 120 000 грн.;
- №00783180902, яким за порушення п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР до ТОВ «Альянс Холдинг» на підставі ст. 20 Закону №265/95-ВР застосовано штраф у сумі 93772,52 грн.
Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції приймаючи рішення про задоволення позовних вимог виходив із того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини у сфері виробництва, обігу та реалізації пального регулюються нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України) та Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 481/95-ВР (далі Закон № 481/95-ВР).
Зокрема, відповідно до п. 230.1 ст. 230 ПК України акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.
Згідно із абз.1 пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Відповідно до абз 6 пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:
а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Згідно із абз. 8 пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Пункт 128-1.2 статті 128 ПК України передбачає, що відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000000 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач орендує АЗС у ТОВ «Інвест-регіон», що підтверджується договорами №4044-15 від 01.07.2015, №4044-18 від 01.06.2018 та №4044-21 від 01.05.2021, де вказана фактична адреса місцезнаходження АЗС R4044: Житомирське шосе 6, у Святошинському районі м. Києві.
Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку від 24.03.2005, а також Інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, територія (земельна ділянка) на який знаходиться акцизний склад на АЗС R4044, обліковується в кадастрі за адресою: Житомирське шосе 6, Святошинський район, м.Київ.
Наказом №55 від 09.02.2017 Департамент містобудування та архітектури присвоїв автозаправній станції на Житомирському шосе 6, у Святошинському районі м. Києві нову поштову адресу: проспект Перемоги, буд. 166 у Святошинському районі м. Києва.
За приписами пунктів 5, 6 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року №408 (далі - Порядок №408), кожен акцизний склад має власний уніфікований номер у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, який автоматично присвоюється системою електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
У разі введення в експлуатацію нових акцизних складів після реєстрації особи як платника акцизного податку платник акцизного податку розпорядник акцизного складу подає заяву з відміткою про реєстрацію акцизного складу.
У заяві зазначається інформація про всі наявні у розпорядника акцизного складу та введені в експлуатацію акцизні склади із зазначенням кодів адміністративно-територіальних одиниць згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно- територіального устрою України. Щодо кожного акцизного складу в заяві зазначається ідентифікатор об'єкта оподаткування, про який надіслано повідомлення відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу.
На виконання вимог податкового законодавства, позивач зареєстрував акцизний склад на АЗС R4044, який обліковується під уніфікованим номером 1004789 з 24.06.2019.
При цьому, під час реєстрації акцизного складу на АЗС R4044 під уніфікованим номером 1004789, позивач надав відомості про стару адресу АЗС: Житомирське шосе 6, Святошинський район, м. Київ, у зв'язку із чим вказаний склад зареєстровано за вказаною адресою. Контролюючий орган не звернув увагу на дану обставину під час реєстрації.
Разом з тим, колегія суддів враховує, що місцезнаходження акцизного складу, з урахуванням описки в реєстрі, не змінилось, адже позивач зареєстрував лише стару адресу, де знаходиться АЗС R4044 (якої не існує в місті Києві після її перейменування).
Зокрема, зазначена зміна адреси не змінила фактичного знаходження акцизного складу на АЗС R4044.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що санкція пункту 128-1.2 статті 128-1 ПК України передбачає притягнення платника податку розпорядника акцизного складу до фінансової відповідальності саме за «нереєстрацію акцизного складу у системі електронного адміністрування», а не «зазначення помилкових чи недостовірних відомостей про такий акцизний склад».
Відповідальність за подання до контролюючого органу документів з помилковими відомостями передбачена п. 117.1 ПК України.
Згідно із п. 11. Порядку №408 для реєстрації нових акцизних складів, внесення змін у дані про акцизні склади, анулювання реєстрації акцизних складів, усунення розбіжностей або помилок у записах реєстру щодо акцизних складів платник акцизного податку подає заяву про внесення відповідних змін.
Після перевірки позивач вніс зміни у дані про акцизний склад під уніфікованим номером 1004789, яким змінив адресу на: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 166.
Зміна відомостей про акцизний склад на АЗС R4044, а не реєстрація нового акцизного складу за адресою проспект Перемоги, буд. 166 у Святошинському районі м. Києва, підтверджує наявність зареєстрованого акцизного складу на АЗС R4044 на час проведення перевірки.
Окрім того, судом першої інстанції правильно враховано доводи позивача про те, що описка в адресі в заяві про реєстрацію акцизного складу не статусу цього складу не змінює.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок відповідача про порушення ТОВ «Альянс Холдинг» вимог п. б) абз. 6 пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України, що свідчить про необхідність визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.10.2021 №00783200902.
Щодо порушень абз. 4 пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України, колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до абз. 4 пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Згідно із абз. 5 пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України паливо роздавальні колонки та/або оливо роздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.
Наразі, пункт 128-1.2 статті 128 ПК України передбачає, що необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового, та/або масового витратоміра на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, та/або місці отримання/відпуску спирту етилового у виробництво продукції, визначеної у підпунктах "д"-"ж" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 цього Кодексу, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового, та/або масовий витратомір.
Так, матеріали справи свідчать, що за змістом акту перевірки на дату проведення фактичної перевірки всі витратоміри лічильники на акцизному складі на АЗС R4044 мали позитивний результат повірки, що підтверджується актом фактичної перевірки.
Разом з цим, у ході перевірки встановлено, що протягом періоду з 25.09.2020 по 29.09.2020 витратоміри-лічильники на АЗС R4044 не мали позитивного результату повірки.
В свою чергу, у відповіді на запит від 23.09.2021 відповідачем вказано, що перевіркою був охоплений період господарської діяльності позивача з 01.01.2021 по 02.10.2021.
Отже, висновки відповідача про порушення позивачем вимог абз. 4 п. 230.1.2 ст. 230 ПК України ґрунтуються на обставинах, які мали місце у період, який не охоплювався проведеною перевіркою.
При цьому, у період, який був предметом перевірка, вказане порушення відповідачем не зафіксоване.
З наведеного вбачається, що висновки відповідача про порушення ТОВ «Альянс Холдинг» вимог абз. 4 пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України є необґрунтованими.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 28.10.2021 №00783190902 є протиправним та підлягає скасуванню.
Стосовно порушення п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР, колегія суддів враховує наступне.
Так, відповідно до п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання зобов'язанні вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Згідно з підпунктом 10.2.1 пункту 10.2 Інструкції №281 приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. Приймання нафтопродуктів здійснюється відповідно до вимог робочої інструкції оператора АЗС та інструкції з охорони праці, які повинні бути затверджені керівником підприємства, якому належить АЗС.
На підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП (додаток 14) (підпункт 10.2.10 пункту 10.2 Інструкції №281).
Згідно з підпунктом 10.3.1.3 пункту 10.3 Інструкції №281 облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.
Так, за положеннями підпункту 10.4.1 пункту 10.4 Інструкції №281 на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС N 17-НП.
Пункт 13.2 Інструкції № 281 передбачає, що інвентаризація нафти та нафтопродуктів на підприємствах проводиться не рідше одного разу на місяць, з метою, в тому числі, зіставлення фактичної наявності нафти та нафтопродуктів за марками і видами з даними бухгалтерського обліку.
Відповідно до п. 10.4.2 Інструкції № 281 під час приймання-передавання зміни оператори АЗС визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи "обліковий залишок попередньої зміни"), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок); вимірюють загальний рівень нафтопродуктів рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об'єм нафтопродуктів (фактичний залишок). роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам'яті.
У разі встановлення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі в границях відносної похибки методу вимірювання маси згідно з ГОСТ 26976 зміна передається і приймається за обліковим залишком нафтопродукту. Перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення фіксується у змінному звіті. У разі перевищення розбіжності фактично і облікової кількості у резервуарі понад зазначених норм керівництво повинно вжити заходів щодо проведення позачергової інвентаризації. До встановлення обставин перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення обліковий залишок не корегується.
Підпунктом 10.4.3 пункту 10.4 Інструкції №281 передбачено, що після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою N 17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.
Пунктом 16.1 Інструкції №281 встановлено, що матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою № 17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.
Також, аналогічні положення містяться в Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України від 03.06.2002 № 332, за змістом якої кількісний облік руху СВГ на АГЗС (АГЗП) ведеться за змінним звітом за формою №14-ГС.
Згідно зі статтею 20 Закону №265/95-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Матеріали справи свідчать, що під час перевірки проведено зняття фактичних залишків нафтопродуктів. Інвентаризацію проведено за участю представника ТОВ «Альянс Холдинг» Іванченко М.Л.
Результати зняття фактичних залишків пального відображені в акті зняття залишків нафтопродуктів, за змістом якого а АЗС ТОВ «Альянс Холдинг» за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 166, встановлено наявність необлікованого товару в кількості 1627,06 л. на загальну вартість 46886,26 грн, а саме: газ скраплений - 305,52 л.; бензин А-95 - 391,76 л.; бензин А-95 VP - 203,44 л.; дизельне паливо - 439,38 л.: дизельне паливо VP - 286,86 л.
На підтвердження фактичного залишку пального, в ході проведення інвентаризації було надано Х-звіти за 23.09.2021. Правильність розрахунків залишків пального, підтверджено підписом начальника АЗС ТОВ «Альянс Холдинг» Іванченко М.Л. в акті зняття залишків нафтопродуктів.
За таких обставин відповідач констатував порушення ТОВ «Альянс Холдинг» вимог пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР та на підставі статті 20 Закону №265/95-ВР застосував штраф у сумі 93772,52 грн згідно з податковим повідомленням-рішення від 28.10.2021 №00783180902.
Разом з тим, позивач стверджує, що відповідач не врахував, що надлишки як і недостача пального можуть виникати внаслідок фізико-хімічних властивостей такого товару через зміну температурного режиму та інших природних показників.
Так, залежність кількості пального від температури підтверджується Національними стандартами України, зокрема, ДСТУ ГОСТ 8599:2015 "Метрологія Густина світлих нафтопродуктів. Таблиці перерахунку густини до 15С та 20С і до умов вимірювання об'єму" та Національному стандарті ДСТУ 7094:2009 "Маса нафти та нафтопродуктів. Загальні вимоги до методик вимірювання" (додаються), згідно яких густина пального прямо пропорційно залежить від його температури.
Таким чином, при розрахунку кількості (об'єму) пального необхідно враховувати вплив температури на його густину. Водночас, відповідачем для визначення об'єму залишків пального не було враховано фізико-хімічні властивості пального в зв'язку з можливою зміною температурного режиму та інших природних показників під час зняття залишків.
На думку суду, матеріали справи підтверджують здійснення позивачем належного обліку пального відповідно до вимог Інструкцій №281 та №332, зокрема це дані звітів за формами № 17-НП та №14-ГС, відповідно.
Окрім того, варто зауважити, що у ході перевірки не виявлено фактів реалізації позивачем пального без застосування РРО. Позивач заперечує можливість реалізації пального без застосування РРО, оскільки робота паливо-роздавальних колонок АЗС напряму пов'язана з РРО, тому навіть технічно неможливо реалізовувати пальне без застосування РРО. Ця обставина відповідачем не заперечена. Під час перевірки встановлено надлишок пального, що за вказаних обставин не узгоджується із висновком відповідача щодо реалізації позивачем необлікованого пального з урахуванням яких фактичні залишки пального мали б бути менші ніж облікові. Крім того, позивач стверджує, що відповідачем не враховані результати щомісячної інвентаризації пального, проведеної позивачем у тому числі й на початку місяця, коли була проведена перевірка, в якій відображається обліковане пальне, з урахуванням також залишків такого пального.
Колегія суддів зауважує, що під час перевірки фактична наявність залишків встановлена 23.09.2021, а згідно з матеріалами справи 01.10.2021 позивачем було здійснено інвентаризацію пального на акцизному складі, за результатами якої виявлені надлишки нафтопродуктів, які були оприбутковані позивачем.
Отже, з урахуванням наведеного, колегія суддів не погоджується з висновком відповідача про порушення позивачем вимог пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР шляхом здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, на загальну суму 46 886,26 грн, що свідчить про протиправність та наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 28.10.2021 №00783180902.
З огляду на викладене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Інша частина доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді: О.О. Беспалов
В.Ю. Ключкович
(повний текст постанови складено 28.11.2025р.)