Справа № 640/8592/19 Суддя (судді) першої інстанції: Салюк П.І.
28 листопада 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Ключкович В.Ю.
Кузьмишина О.М.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «КБ «Контракт» Коваленка Олександра Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Банк «Контракт» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «КБ «Контракт» Коваленка Олександра Володимировича, у якому просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" Коваленка Олександра Володимировича щодо подання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації щодо ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві Банк "Контракт" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" Коваленка Олександра Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві Банк "Контракт" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Контракт» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" Коваленка Олександра Володимировича щодо подання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві Банк "Контракт" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Контракт» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що фактичного внесення позивачем грошових коштів до каси банку або шляхом перерахування на рахунок з інших власних рахунків не відбулось, а здійснено перерахування коштів в розмірі, який може бути відшкодовано за рахунок Фонду гарантування з іншого рахунку, відкритого в ПАТ ««Банк «Контракт», що належить третій особі, що свідчить про те, що позивач не є вкладником банку в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та правочин з переказу коштів містить ознаки нікчемного. Оскільки зарахування коштів на вкладні рахунки фізичних осіб від юридичних осіб (в даному випадку - від ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА-ЖИТТЯ»), які є кредиторами Банку, та які не могли розраховувати на відшкодування коштів за рахунок Фонду, з огляду на те, що кошти Юридичних осіб не підпадають під гарантії Фонду гарантування, мало наслідком надання Банком цим кредиторам переваги перед іншими кредиторами. При цьому така перевага полягала у можливості отримати відшкодування коштів, розміщених у неплатоспроможному банку, за рахунок Фонду гарантування через третіх осіб, в даному випадку через позивача.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 29 вересня 2025 року.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19 листопада 2025 року.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 25 серпня 2015 року між ОСОБА_1 (вкладник) та ПАТ «Банк «Контракт» (банк) укладено договір №19815-00 банківського рахунку, за умовами якого банк відкрив вкладнику рахунок № НОМЕР_2 та відповідно до якого сторони домовилися про те, що Банк надає Послуги Клієнту, а Клієнт користується Послугами лише в тому випадку, якщо Клієнт погоджується оплатити Банку Винагороду за надання відповідних Послуг в розмірі, визначеному чинними на дату надання Послуг Тарифами.
Так, 26 серпня 2015 року між ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА-ЖИТТЯ» (Позикодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено Договір позики (між підприємством та працівником), за умовами якого Позикодавець передає у власність Позичальника грошові кошти в розмірі 200000,00 грн., а Позичальник зобов'язується повернути таку саму грошових коштів в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
28 серпня 2015 року грошові кошти в розмірі 200000,00 грн. було переховано на рахунок позивача.
Постановою Правління Національного банку України від 10.12.2015 р. № 876 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Контракт» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 10.12.2015 р. № 220 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Контракт» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Контракт», призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк «Контракт», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
На звернення позивача до банку-агента АТ «ОТП БАНК» позивачу стало відомо, що останнього не було включено до Загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Листом від 20.04.2016 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Контракт» на звернення позивача щодо надання причин відмови у відшкодуванні грошових коштів за його Договором банківського рахунку, останнього повідомлено про відсутність інформації в Реєстрі вкладів щодо виплат за його банківським рахунком.
У той же час, листом від 19.01.2017 року Уповноваженою особою повідомлено позивача, що за результатами перевірки обставин і підстав зарахування грошових коштів на банківський рахунок позивача ознак нікчемності, що передбачені ч. 3 ст. 38 Закону, не виявлено.
Крім того, повідомлено, що відповідно до Ухвали Апеляційного суду м. Києва від 28.01.2016 р. по справі № 11-сс/796/402/2016 було накладено арешт на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 у ПАТ Банку «Контракт» .
В подальшому, рішенням виконавчої дирекції Фонду від 27.11.2017 р. № 5173 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк «Контракт» строком на один рік до 10 грудня 2018 року включно.
Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 08.10.2018 р. № 2739 про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Контракт» на Коваленка О.В. з 11 жовтня 2018 року.
На підставі частини шостої статті 12, частини першої статті 35, частини п'ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 03 грудня 2018 року № 3235 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк «Контракт» строком на один рік з 11 грудня 2018 року до 10 грудня 2019 року включно.
Відповідно до зазначеного рішення продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «Банк «Контракт» визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Коваленку Олександру Володимировичу строком на один рік з 11 грудня 2018 року до 10 грудня 2019 року включно.
В подальшому, 18.01.2019 року позивачу надійшов лист ПрАТ «УАСК «АСКА ЖИТТЯ» № 69, в якому останню було повідомлено, що згідно повідомлення Уповноваженою особою від 08.08.2018 року № 41/07-601 про нікчемність договору, згідно якого перераховані на рахунок, відкритий у ПАТ «Банк «Контракт» на ім'я ОСОБА_1 за Договором банківського рахунку №19815-00 від 25.08.2015 року, грошові кошти не являються вкладом в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Незгода з вказаними діями відповідачів обумовили позивача на звернення до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог виходив із того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (Закон № 4452-VI).
Частиною 1 ст.3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України № 4452-VI фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 27 цього Закону уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Згідно з ч. 5 ст. 27 Закону № 4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Пунктами 3-5 розділу III Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік).
Перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.
Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.
Файл csv формується за структурою інформаційного рядка файла "Перелік вкладників" (додаток 9) та за правилами формування csv файлів (додаток 10).
Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
У відповідності до пункту 6 Розділу III Положення № 14 протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Пунктами 2,3 розділу IV Положення № 14 передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.
Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.
Таким чином, аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє суду дійти висновку, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
У свою чергу, Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.
Так, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Уповноваженою особою Фонду не було включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ «Банк «Контракт» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з підстав проведення перевірки банківських операцій по рахунку позивача, за результатами чого виявлено факти шахрайства, інших протиправних дій працівників Банку, або інших осіб та обмежено виплату за вкладом позивача.
Наразі, вказані обставини стали підставною для звернення Уповноваженої особи Фонду за виявленими фактами до слідчих органів ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві, якими зареєстровано кримінальне провадження №32015100070000118 за фактом вчинення службовими особами ПАТ «Банк «Контракт» кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 212 Кримінального кодексу України.
Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28.01.2016 по справі № 11-сс/796/402/2016 щодо розслідування у кримінальному провадженні ухвалено накласти арешт на банківський рахунок позивача, відкритий у ПАТ «Банк «Контракт», із забороною проведення видаткових операцій, тобто після 19.01.2016.
Відповідно до вказаної ухвали, майно, яке є предметом (засобом) вчинення кримінального правопорушення, повинно арештовуватись незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що як наслідок, перешкоджає встановленню істини у кримінальному провадженні.
У той же час, ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 11.01.2018 року у справі № 758/8549/17 скасовано накладений арешт на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий на ім'я ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) у ПАТ «Банк «Контракт» за адресою: м. Київ, вул. Воздвиженська, 58.
Отже, з огляду на вказане судове рішення, станом на 11.01.2018 року, обставини, що зазначені Уповноваженою особою у листі від 19.01.2017 року № 51/11-82 як такі, що унеможливлюють виплату позивачу гарантованої суми відшкодування, були відсутні.
Однак, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Контракт» Коваленком Олександром Володимировичем дій спрямованих на включення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ «Банк «Контракт» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, вчинено не було.
Натомість, Уповноваженою особою листом від 08.08.2018 року № 41/07-601 ПрАТ «УАСК «АСКА ЖИТТЯ» було повідомлено про нікчемність договору, згідно якого перераховані ним на рахунок, відкритий у ПАТ «Банк «Контракт» на ім'я ОСОБА_1 за Договором банківського рахунку №19815-00 від 25.08.2015 року, грошові кошти не являються вкладом в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» .
Одночасно, з посиланням на ст.ст. 216, 218 Цивільного кодексу України повідомлено, що наказом № 17 від 31 липня 2017 року, за підписом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Контракт» Шкурка В.М., Договір позики від 25.08.2015 року / правочин, вчинений в межах цього договору, визнаний нікчемним.
З огляду на зазначене, колегія суддів вказує, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону №4452-VI Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Так, частиною другою статті 38 Закону № 4452-VI визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
У свою чергу, приписами ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Тобто, наведене свідчить про те, що Закон № 4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів ФГВФО не здійснюється.
Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
Наразі, матеріали справи свідчать, що 25 серпня 2015 року між ОСОБА_1 (вкладник) та ПАТ «Банк «Контракт» (банк) укладено договір №19815-00 банківського рахунку, за умовами якого банк відкрив вкладнику рахунок № НОМЕР_2 .
Постановою Національного банку України від 06 жовтня 2015 № 671 Про віднесення ПАТ «Банк «Контракт» до категорії неплатоспроможних .
При цьому, колегія суддів зазначає, що перерахування ПрАТ «УАСК «АСКА ЖИТТЯ» коштів у розмірі 200 000, 00 грн. (28 серпня 2015 року) на рахунок позивача № НОМЕР_2 , відкритий відповідно до договору банківського рахунку від 25.08.2015 року №19814-00, який на думку Уповноваженої особи Фонду є нікчемним, укладений до початку віднесення ПАТ «Банк «Контракт» до категорії неплатоспроможних, а також до початку процедури виведення банку з ринку.
За таких обставин позивач є вкладником ПАТ «Банк «Контракт» на рахунках якого на момент віднесення банку до категорії неплатоспроможних знаходився вклад, відповідно на нього поширюються гарантії, встановлені статтею 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 справа 802/351/16-а, постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року справа №826/2322/16.
Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України врегульовано Законом України від 05.04.01р. № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Так, відповідно до п. 1.24 статті 1 цього Закону переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.
У свою чергу, згідно з п. 1.15 ст. 1 цього ж Закону, ініціатором є - особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу.
Згідно п.1.23 вказаної норми, отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі.
Частиною 2 пункту 1.6. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою НБУ №22 від 21.01.04р., зареєстрованої в Мін'юсті 29.03.04р. за № 377/8976, банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд.
Пунктом 1.7. Інструкції визначено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.
Частиною 5.2 статті 5 Закону № 2346-III визначено, що відносини між суб'єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що операція з перерахування коштів на рахунок позивача не належить до правочинів, передбачених ч. 2 ст. 38 Закону №4452-VI, які можуть бути перевірені Уповноваженою особою на предмет їх нікчемності та як наслідок визнані нікчемними.
Разом з тим, колегія суддів враховує, що правова оцінка доводів, які можуть вказувати на недійсність правочину з інших підстав, ніж у зв'язку з його нікчемністю, не може бути надана під час розгляду та вирішення даної справи, оскільки юрисдикція адміністративних судів не поширюється на вирішення спорів про визнання договору недійсним.
Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону №2346-III, під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним:
- для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника;
- для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.
Відповідно до пункту 30.1. статті 30 Закону № 2346-III, переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
Отже, перерахування коштів на відповідний рахунок є виконанням банком свого обов'язку за договором банківського рахунку.
При виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. При цьому, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону №4452-VI.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15. Верховним Судом також постановами від 10 травня 2018 році у справі № 826/20429/14, від 21 червня 2018 року у справі № 802/4016 та від 21 червня 2018 року у справі № 821/3601/15-а відмовлено у задоволенні заяви Уповноваженої особи ФГВФО про перегляд рішень суду касаційної інстанції 2016 та 2017 року, якими було задоволено позови фізичних осіб у відносинах, що є аналогічними до відносин у справі №804/6992/15.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що положення статті 228 ЦК України щодо нікчемності правочину не можуть бути застосовані Фондом чи уповноваженою особою при здійснення власних функцій щодо виявлення та віднесення правочину до нікчемних у порядку статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Уповноваженою особою не доведено наявності підстав, передбачених ч. 3 ст. 38 Закону, для визнання нікчемним Договору банківського рахунку, висновок про нікчемність укладеного з позивачем правочину є таким, що ґрунтується на припущеннях та ймовірності, а отже є необґрунтованим і безпідставним, не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
Окрім того, судом першої інстанції правильно звернуто увагу на те, що лист Уповноваженої особи Фонду від 08 серпня 2018 року №41/07-601, яким позивача було повідомлено про нікчемність договору, згідно якого перераховані ним на рахунок, відкритий у ПАТ «Банк «Контракт» на ім'я ОСОБА_1 за Договором банківського рахунку №19815-00 від 25.08.2015 року, грошові кошти не являються вкладом в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо визнання нікчемним правочину, та носить виключно інформативне значення про існування такого рішення.
Отже, оскільки позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк Контракт Коваленка Олександра Володимировича щодо подання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Контракт» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Стосовно зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Контракт» Коваленка Олександра Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Контракт» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, колегія суддів враховує наступне.
Так, пунктом 6 розділу ІІІ Положення № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи слід погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що надання Уповноваженою особою додаткової інформації про вкладника на підставі п. 6 розділу ІІІ Положення № 14, є підставою для включення такого вкладника до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Отже належним способом захисту порушеного права в даному випадку є зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Контракт» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.
Інша частина доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді: В.Ю. Ключкович
О.М. Кузьмишина
(повний текст постанови складено 28.11.2025р.)