Справа № 550/958/25
Провадження № 2/545/2245/25
"01" грудня 2025 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Стрюк Л.І.,
з участю секретаря Гаврися В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СвеаФінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути заборгованість за договором позики №4548497 від 02.04.2023 у розмірі 6450 грн та за договором №30731-03/2023 від 20.03.2023 в розмірі 19500 грн, а також понесені судові витрати.
В обґрунтування зазначив, що 02.04.2023 між ТОВ «Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було підписано договір позики №4548497 на отримання фінансового кредиту у розмірі 2000 грн на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язувався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцеві плату (проценти) від суми позики.
Так, позивач виконав свої обов'язки перед відповідачем надавши обумовлену суму позики, однак відповідач заборгованість за вказаним договором в повному обсязі не сплатив, чим порушив умови виконання договору, в результаті чого виникла заборгованість відповідача перед кредитором.
25.09.2023 між ТОВ «Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «СвеаФінанс» укладено договір факторингу згідно з яким до позивача перейшло право вимоги за договором позики №4548497 від 02.04.2023
Також, 20.03.2023 відповідач уклав договір про надання фінансового кредиту №30731-03/2023 у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту кредитного договору (за обраними позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми кредиту).
ТОВ «ФК Інвеструм» свої зобов'язання перед позичальником виконало перерахувавши суму позики у розмірі 5000 грн на рахунок відповідача № НОМЕР_1 , натомість позичальник не належним чином виконував свої зобов'язання чим допустив утворення заборгованості у розмірі 19500 грн, з яких 5000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 14500 грн - заборгованість по відсотках.
30.07.2023 між ТОВ «ФК Інвеструм» та ТОВ «СтарФайнес Груп» укладено договір факторингу№ 3072023, згідно з яким ТОВ «ФК Інвеструм» відступило на користь ТОВ «СтарФайнес Груп» право вимоги за кредитним договором №30731-03/2023 від 20.03.2023, яке в свою чергу відступило 29.11.2023 ТОВ «РосвенІнвест Україна» (нині ТОВ «СвеаФінанс») право вимоги за вказаним кредитним договором до відповідача.
У судове засідання представник позивача не з'явився, попередньо надавши заяву про розгляд справи без його участі, у якій зазначив, що свої вимоги підтримує повністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про причини неявки не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надала. Згідно з п. 2 ч.7, ч. 8ст. 128 ЦПК Українивважається таким, що повідомлена належним чином.
За таких обставин, за згодою представника позивача, проводиться заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав.
Судом встановлено, що 02.04.2023 між ТОВ «Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було підписано договір позики №4548497 на отримання фінансового кредиту у розмірі 2000 грн на строк 15 днів, з базовою процентною ставкою 37,36%, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язувався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцеві плату (проценти) від суми позики (а.с. 10-12).
Відповідно до розрахунку заборгованості за ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 64500 грн: з яких 2000 грн - тіло кредиту та 4450 грн - заборгованість по відсоткам (а.с. 26-27).
25.09.2023 між ТОВ «Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «СвеаФінанс» укладено договір факторингу згідно з яким до позивача перейшло право вимоги за договором позики №4548497 від 02.04.2023, також вказане підтверджується реєстром боржників (а.с. 30-37
20.03.2023 відповідач уклав договір про надання фінансового кредиту №30731-03/2023 у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту кредитного договору (за обраними позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми кредиту) (а.с. 38-40).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №30731-03/2023 від 20.03.2023 за ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 19500 грн, з яких 5000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 14500 грн - заборгованість по відсотках (а.с. 48-53).
30.07.2023 між ТОВ «ФК Інвеструм» та ТОВ «СтарФайнес Груп» укладено договір факторингу№ 3072023, згідно з яким ТОВ «ФК Інвеструм» відступило на користь ТОВ «СтарФайнес Груп» право вимоги за кредитним договором №30731-03/2023 від 20.03.2023 (а.с. 55-59), яке в свою чергу відступило 29.11.2023 ТОВ «РосвенІнвест Україна» (нині ТОВ «СвеаФінанс») право вимоги за вказаним кредитним договором до відповідача, вказане підтверджується реєстром боржників (а.с. 60-73).
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК Україниборжник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Отже, ТОВ «СвеаФінанс» за вищенаведеними договорами факторингу набуло право вимоги до ОСОБА_1 заборгованості за вищенаведенимикредитними договорами.
У відповідності до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом - ч.1 ст.527 ЦК України.
Якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), згідно ч.1 ст.530 ЦК України.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, сплатити неустойку, встановлені договором або законом.
Згідно ізст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Відповідно дост. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульованоЗаконом України «Про електронну комерцію»таЗаконом України «Про електронний цифровий підпис».
Відповідно до ч. 2ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону;вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.
За викладених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача слід стягнути заборгованість за договорами у розмірі 6450 грн та 19500 грн.
Щодо стягнення судових витрат на користь позивача.
Судом встановлено, що 01.07.2025 між ТОВ «СвеаФінанс» та адвокатом Білосорочкою С.А. укладено договір №01.02-21/25 про надання правової допомоги (а.с.74-76), розрахунок за надану правову допомогу (а.с. 77), актом прийманн-передачі професійних правничих послуг адвоката (78).
Відповідно до договору, акту прийому-передачі наданих послуг адвокатом виконано ряд послуг за даним договором, на суму в розмірі 10000 грн.
Згідно з ч.1ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.3ст.133ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Таким чином, судові витрати по справі відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 263, 265 ЦПК України,
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СвеаФінанс» (ЄДРПОУ 37616221, адреса місцезнаходження: бульвар Вацлава Гавела, 6, м. Київ) заборгованість за договором №4548497 від 02.04.2023 у розмірі 6450 грн та за договором №30731-03/2023 від 20.03.2023 в розмірі 19500 грн, а також 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору та 10000 грн за сплату правничої допомоги, а всього 38372,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя Л. І. Стрюк