Справа № 554/5620/25
Провадження № 2/545/2089/25
"20" листопада 2025 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Стрюк Л.І.,
за участю секретаря Гаврися В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Старахова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, -
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 08.07.2022 між ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 укладено договір страхування наземного транспорту № 300/22-Т/П2, згідно з яким ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яку пошкодження або знищення автомобіля «Hundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 .
12.06.2023 по Харківському шосе, 7 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Hundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 власником якого є ОСОБА_2 та автомобіля «Peugeot Expert» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .
Зазначали, що вказана ДТП сталася в результаті порушення ПДР водієм автомобіля «Peugeot Expert», у зв'язку з якою автомобіль «Hundai Tucson» отримав механічні пошкодження, вартість відновлювального ремонту якого склала 206407 грн.
Відповідно до умов договору страхування, позивач відшкодував ОСОБА_2 кошти в сумі відновлювального ремонту застрахованого майна у розмірі 206407 грн.
Вказували, що оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Peugeot Expert» застрахована ТДВ СК «Кредо», то позивач отримав від останнього в порядку права зворотної вимоги в межах страхового відшкодування суму страхового відшкодування в розмірі 158400 грн.
Відтак, посилаючись на вищенаведене, просили стягнути з відповідача різницю страхового відшкодування, завданої відповідачем внаслідок ДТП, у розмірі 48007 грн.
Відповідач відзив на позов не подав.
У судове засідання представник позивача не з'явився, попередньо надавши заяву про розгляд справи без його участі, у якій зазначив, що свої вимоги підтримує повністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав. Згідно з п. 2 ч.7, ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається таким, що повідомлений належним чином. Також, Полтавським районним судом Полтавської області розміщено оголошення про виклик відповідача ОСОБА_1 на офіційному сайті «Судова влада» із зазначенням дати, часу та місця розгляду даної справи.
За таких обставин, за згодою представника позивача, проводиться заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав.
Встановлено, що 08.07.2022 між ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 укладено договір страхування наземного транспорту № 300/22-Т/П2, згідно якого ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яку пошкодження або знищення автомобіля «Hundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 .
12.06.2023 по Харківському шосе, 7 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Hundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 власником якого є ОСОБА_2 та автомобіля «Peugeot Expert» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 29.06.2023 визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу (а.с. 31).
Внаслідок вищезазначеної ДТП, транспортний засіб «Hundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.
Згідно з актом огляду транспортного засобу № 48750 (дефектна відомість) встановлено перелік пошкоджень транспортного засобу «Hundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 , отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 35).
Відповідно до акту виконаних робіт № ZN-25000760, виконаних на замовлення ОСОБА_2 ФОП ОСОБА_3 вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 211438 грн (а.с. 33-34).
З розрахунку страхового відшкодування, складеного ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» вбачається, що сума страхового відшкодування складає 206407 грн (а.с. 43-44).
Згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №29938784 від 16.06.2023 ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» перерахувало на рахунок ФОП ОСОБА_3 суму врозмірі 206407 грн з призначенням платежу страх. виплата ОСОБА_2 , акт №006.01704023-1 від 15.06.2023 (а.с. 45).
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована ТДВ «СК «Кредо», з франшизою 1600 грн, ліміт за шкоду життю та здоров'ю - 320000 грн, ліміт за шкоду майну - 160000 грн, що підтверджується полісом серії ЕР №213418556 (а.с. 46).
Відповідно до угоди про здійснення страхового відшкодування від 27.02.2025, укладеного між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» (Компанія) та ТДВ «СК «Кредо» (Платник), сторони домовилися що укладанням цієї угоди Платник розглянув перелік майнових вимог Компанії на загальну суму 1982303,64 грн, які виникли на підставі ст.. 108 Закону України «Про стахування» та Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та пов'язані з відшкодуванням збитків за страховими випадками, перелік яких наведено в додатку №1 до цієї угоди, серед яких є і виплата щодо застрахованого транспортного засобу «Hundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 49-51).
Перерахування коштів ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» від ТДВ «СК «Кредо» підтверджується платіжними інструкціями кредитового переказу коштів (а.с. 47-48).
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
У частинах першій та третій статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України "Про страхування").
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).
Договір страхування - це письмова угода між страхувальником
і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (стаття 16 Закону України "Про страхування").
Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
У статті 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).
У статті 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно із статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (стаття 993 ЦК України).
У разі наявності юридичних фактів, передбачених статтею 993 ЦК України, відбувається перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача)
до страховика (суброгація). Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: від потерпілого (страхувальника) переходить страховику право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди. Страховик внаслідок виконання обов'язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває права кредитора в частині фактичних витрат. При цьому деліктне зобов'язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов'язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик. Вживання терміну "перехід" означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов'язанні до страховика.
Стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України "Про страхування", з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.
За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування" до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Подібні за змістом правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176 цс 18).
Враховуючи викладене, під час суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
Відповідно до п.12.1 ст.12 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Відповідно до п.36.6. ст.36 вищезазначеного закону страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування. Аналогічні за своїм змістом норми права щодо франшизи діяли на час виникнення спірних правовідносин у ч.18 ст.9 Закону України «Про страхування» від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Тож, з врахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, суд вбачає виникнення між сторонами у даній справі цивільного спору з приводу стягнення з відповідача в порядку суброгації страхового відшкодування (вартості запчастин та виконаних робіт) сплаченого позивачем на користь потерпілої особи. Сформульовані у позові правовідносини у даній справі стосуються переходу до позивача (страховика потерпілого) у межах різниці між виплаченим страховим відшкодуванням та фактичною заподіяною шкодою, права вимоги потерпілої особи ( ОСОБА_2 ) у деліктному зобов'язанні до заподіювача шкоди ОСОБА_1 .
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з ОСОБА_1 різницю між виплаченим страховим відшкодуванням та фактичною заподіяною шкодою винуватцем ДТП у розмірі 48007 грн.
Судові витрати по справі відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 263, 265, 279, 280-282 ЦПК України,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Старахова компанія «Арсенал Страхування»(код ЄДРПОУ 33908322, МФО 300528, юридична адреса: 03056, м. Київ, вул. Симона Борщагівська, 154, IBAN№ НОМЕР_4 у АТ «ОТР Банк») відшкодування витрат у розмірі 48007 грн. та судовий збір у розмірі 3028 грн, всього 51035 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду або через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: Л. І. Стрюк