Справа № 366/1045/25
Провадження №3/366/804/25
14 травня 2025 року селище Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Гончарук О.П., розглянувши матеріали, які надійшли до суду із Відділення поліції №1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи не зазначено, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП,
З даних протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №709576 від 11.04.2025 року, убачається, що 11 квітня 2025 року, близько 20 год. 52 хв. гр.. ОСОБА_1 за адресою: селище Іванків, вул.. Заводська, поблизу будинку №44-а, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, поводив себе неадекватно, на зауваження законну вимогу інспектора СРПП ст. лейтенанта поліції Бровара М.М. припинити адміністративне правопорушення, почав чіплятися за формений одяг, при цьому виражався в грубій формі на адресу поліцейських, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, причини не явки суду не повідомлені.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши та дослідивши письмові докази, приходжу до наступного висновку.
За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом
Відповідно до ст. 256 КпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
В п. 11 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, зазначено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП роз'яснено, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Стаття 185 КУпАП передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку. Відповідно до коментаря даної статті, злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторних законних вимог чи розпоряджень поліцейського при виконанні ним службових обов'язків або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок. Тобто слово "непокора" означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги.
З даної норми вбачається, що дане правопорушення обов'язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції. Вимоги працівника поліції та розпорядження - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, мають бути законодавчо обґрунтовані.
При цьому суддя звертає увагу, що злісну непокору законному розпорядженню або вимозі необхідно відрізняти від захисту особою своїх прав. Відповідно до ст. 185 КУпАП підставою для притягнення до адміністративної відповідальності повинна бути злісна непокора лише законному розпорядженню або вимозі працівника поліції. Отже, непокора розпорядженню або вимозі, що суперечать закону або не передбачені ним, не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
В той же час, в порушення вищевказаних вимог законодавства, у складеному відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення не конкретизовано суть правопорушення, а саме не зазначено яким нормативним актом передбачено законність вимоги поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, оскільки ст. 185 КУпАП є бланкетною нормою Закону, не вказано яке правопорушення вчинив ОСОБА_1 , у зв'язку з чим не реагував на вимогу працівника поліції припинити це правопорушення, та в чому конкретно полягала злісна непокора гр. ОСОБА_1 такій вимозі, що є невід'ємною частиною об'єктивної сторони даного адміністративного правопорушення. Наявний в матеріалах справи відеозапис з боді-камер поліцейських не відображує всіх обставин події, так само не підтверджує фактів викладених в протоколі.
Ці обставини свідчать про те, що інспектором патрульної поліції не в повній мірі викладено суть адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, оскільки фабула даного правопорушення не конкретизована, не розкрито її зміст в повному обсязі, фактично відсутній виклад саме злісної непокори законному розпорядженню працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків.
За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.
Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначалися у протоколі про адміністративне правопорушення, або їх виключати, адже у протилежному випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст.ст. 213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи.
Встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення, що складений з порушенням вищезазначених вимог законодавства не може бути поставлений в основу розгляду справи про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим він не є достатнім доказом вини.
Інших обставин в протоколі та матеріалах справи не відображено, у зв'язку з чим відсутні підстави для висновку про наявність в діях особи порушення ст. 185 КУпАП, про які вказано в протоколі.
При цьому ст. 62 Конституції України закріплено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори України», ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Виходячи із вищезазначеного суддя відповідно до ст. 252 КУпАП оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбачених ст. 185 КУпАП.
Виходячи із вищезазначеного суддя відповідно до ст. 252 КУпАП оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбачених ст. 185 КУпАП.
З урахуванням викладеного провадження у справі про адміністративне правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю події адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 22, ст. 23, ст. 33, ст. 185, ст. 247 КУпАП,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо притягнення його до відповідальності за статтею 185 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області на протязі десяти днів з дня її винесення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя О.П. Гончарук