"27" листопада 2025 р. Справа № 363/4053/25
27 листопада 2025 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Олійник С.В.,
за участю секретаря судових засідань Поліщук Є.Д.,
прокурора Приходько Ю.В.,
представника відповідача Ординат З.А.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні питання про залишення позову без розгляду,
встановив:
18 липня 2025року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява.
25 серпня 2025 року ухвалою судді Вишгородського районного суду Київської області відкрито розгляд справи в порядку загально провадження.
13 жовтня 2025 року ухвалою судді Вишгородського районного суду Київської області позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків в строк 10 днів з дня отримання ухвали, для усунення зазначених у ній недоліків, шляхом надання суду оцінки (експертно-грошової оцінки спірної земельної ділянки) здійсненої в порядку, визначеному законом, чинну на дату подання позовної заяви, визначити судовий збір і здійснити доплату судового збору.
Судом встановлено, що із розписки про отримання документу «Ухвали про залишення позовної заяви без руху» від 13 жовтня 2025 року, представник позивача отримав вказану ухвалу 14 жовтня 2025 року.
22 жовтня 2025 року ухвалою суду було частково задоволено клопотання прокурора про надання додаткового строку для усунення недоліків, та надано додатковий строк в десять днів.
Судом встановлено, що із довідки про доставку електронного документу «Ухвала про надання додатково строку для усунення недоліків» від 22 жовтня 2025 по справі №363/4058/25 було надіслано до Електронного кабінету в ЄСІТС Керівнику Вишгородської окружної прокуратури Київської області та доставлено в його електронний кабінет 28 жовтня 2025 о 10:53:15.
Частиною шостою статті 14 ЦПК України встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина сьома статті 14 ЦПК України).
Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи (пункт 2 частини шостої статті 272 ЦПК України).
При цьому, слід зазначити, що ухвала Вишгородського районного суду Київської області від 13 жовтня 2025 року перебуває у вільному доступі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Пунктом 6 частини другої статті 43 ЦПК України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (стаття 44 ЦПК України).
Учасник судового процесу зобов'язаний з розумним інтервалом часу самостійно цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Будь-яких документів на виконання вимог ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 13 жовтня 2025 року прокурором суду не надано.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Станом на 27 листопада 2025 року позивачем недоліки позовної заяви не усунено, що свідчить про невиконання вимог ухвали.
За таких обставин, суд вважає за необхідне застосувати норми ч. 13 ст. 187 ЦПК України, та залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Слід зазначити, що залишення позову без розгляду у даному випадку не можна вважати обмеженням позивача у доступі до правосуддя, оскільки він має право на повторне звернення до суду з аналогічним позовом.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
ЄСПЛ у своїй практиці наголошує на тому, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
На підставі викладеного, керуючись положенням ч. 13 ст. 187 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, оскільки позивач у встановлений ч. 11 ст. 187 ЦПК України строк не усунув недоліки позовної заяви відповідно до ухвали суду від 13 жовтня 2025 року.
Керуючись п. 13 ст. 187 ЦПК України, суд
постановив:
Позовну заяву керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Вишгородської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Дніпровсько-Тетерівське державне лісомисливське господарство про витребування земельної ділянки лісового фонду із чужого незаконного володіння залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу право на звернення до суду з даним позовом повторно на загальних підставах.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 28 листопада 2025 року.
Суддя Олійник С.В.