28 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/5880/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2025 року у справі №160/5880/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Алекспром» до Державної податкової служби України, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 у справі №160/5880/25 позов задоволено.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків через підсистему “Електронний суд» подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.09.2025 вищевказану апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду документу, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі - 8720,64грн.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.10.2025 відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та означену апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
10.11.2025 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків через підсистему “Електронний суд» на зазначене рішення суду першої інстанції повторно подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.11.2025 визнано неповажними підстави зазначені у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, вищевказану апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку; документу про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Вищевказану ухвалу скаржник отримав 19.11.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету скаржника у підсистемі “Електронний суд».
25.11.2025 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, на виконання вимог вищевказаної ухвали, направлено заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій зокрема заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування вищевказаного клопотання скаржник зазначає, що вдруге апеляційна скарга подана відповідачем у максимально короткий строк з моменту повернення попередньо поданої апеляційної скарги з незалежних від волі відповідача причин та є свідченням того, що відповідач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження. Також просить звернути увагу, що справа №160/5880/25 є пріоритетною для відповідача, а з його дій вбачається сумлінне добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов'язків, встановлених законом або судом та вчинено усі можливі та залежні від нього процесуальні дії для вчасного подання апеляційної скарги.
Однак таке клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Слід зазначити, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту апеляційної скарги. Частиною 1 статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
При цьому, не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, суд зазначає, що таке право не є безумовним. Це обґрунтовується змістом частини 8 статті 169 КАС України, відповідно до якої повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Відтак скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду апеляційної інстанції не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення раніше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених статтею 295 КАС України.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
З огляду на наведені норми процесуального закону та обставини цієї справи, судом встановлено, що останній день 30-денного строку на оскарження рішення суду першої інстанції від 15.08.2025 сплив 15.09.2025.
Посилання скаржника на те, що первинна апеляційна скарга була подана ним у межах строків на апеляційне оскарження, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Повернення апеляційної скарги не зупиняє та не перериває строк на апеляційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.
Суд зазначає, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
З огляду на те, що протягом численних звернень з апеляційними скаргами на рішення суду у даній справі судовий збір сплачено не було, та враховуючи, що податковий орган, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно сплати судового збору за подання апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством, колегія суддів вважає, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Також, у вищевказаній заяві, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків додатково просило про відстрочення сплати судового збору, яке вмотивоване відсутністю коштів та фінансування витрат на оплату судового збору за кодом економічної класифікації 2800 “Інші поточні платежі». З цього приводу, колегія суддів зазначає таке.
Статтею 296 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу, додати до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.
При цьому, зміни до законодавства в частині необхідності сплати судового збору, на період дії воєнного стану, внесені не були.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан Частиною першою статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України “Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З матеріалів даної справи встановлено, що заявником не було надано суду апеляційної інстанції жодного належного письмового доказу стосовно свого майнового стану, який робить неможливим або значно ускладнює сплату ним судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у даній справі, у тому числі належних та допустимих доказів стосовно відсутності фінансування та залишку на рахунку КВЕК 2800 коштів, за яким здійснюються видатки для сплати судового збору, внаслідок введеного воєнного стану, оскільки саме ці обставини на думку заявника апеляційної скарги роблять неможливим сплату ним судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Водночас, обов'язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до ст. 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який враховуючи дату отримання ним копії повного судового рішення, що оскаржується є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору.
Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому відсутність або недостатність коштів на рахунках останнього, так як і довготривала процедура виділення коштів розпорядникам нижчого рівня, не повинні впливати на можливість неухильного виконання заявником покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги. Зазначене пов'язано з тим, що держава повинна дотримуватися принципу “належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень своєчасних заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися належною підставою для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.
З огляду на викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції доходить до висновку, що доводи скаржника не дають підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки незабезпечення державою достатнього фінансування органу державної влади, що діє в її інтересах, не може бути визнано достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.
Враховуючи наведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованими, а підстави зокрема вказані у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження - є неповажними.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2025 року у справі №160/5880/25 слід відмовити.
Керуючись ст.ст.294, 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
У задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
У задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2025 року у справі №160/5880/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Алекспром» до Державної податкової служби України, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2025 року - надіслати скаржнику.
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання (28.11.2025) відповідно до ч. 2 ст. 325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст. 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак