18 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/17299/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Шлай А.В., Кругового О.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 в адміністративній справі №160/17299/24 (суддя Сліпець І.В.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
У липні 2024 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому, з урахуванням уточнень від 29.07.2024, просив суд:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати:
- винагороди за здійснення розшуку, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, а також тралення і знешкодження мін;
- додаткової винагороди, за здійснення розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій, виходячи з розміру 30 000 грн, щомісячно, починаючи з 01.07.2023 по час вирішення цієї справи;
- матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 та за 2024 у розмірі місячного грошового забезпечення;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити:
- винагороду за здійснення розшуку, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, а також тралення і знешкодження мін з 01.07.2023 по час винесення рішення по цій справі;
- додаткову винагороду, за здійснення розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій та за управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби, виходячи з розміру 30 000 грн, щомісячно, починаючи з 01.07.2023 по час вирішення цієї справи, але не менше ніж з 01.07.2023 по 30.06.2024 (тобто 12 місяців * 30 000 грн.= 360 000 грн);
- матеріальну допомогу за 2023 рік та 2024 рік для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік у розмірі місячного грошового забезпечення.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 та ОСОБА_1 подали апеляційні скарги, в яких Військова частина НОМЕР_1 просила скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, а ОСОБА_1 просив суд скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга Військова частина НОМЕР_1 обґрунтована тим, що на протязі 2023 року позивач рапорту щодо виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питаь за 2023 рік до військової частий НОМЕР_1 не подавав, як і документів на підтвердження наявності підстав для її нарахуваня та виплати.
В матеріалах справи відсутні докази, як подання ОСОБА_1 рапорту щодо виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, так і документів щодо наявності підстав для її виплати.
Більш того, як слідує з тексту позовної заяви. Позивач навіть не вказує що звертався з рапортом про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань за 2023 рік до військової частини протягом 2023 року та надавав відповідні документи, як і не зазначає, які саме підстави, передбачені окремим дорученням Міністра оборони України від 01.02.2023 № 2683 мали бути підставою для її нарахування та виплати.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована тим, що у пункті 4 витягу з наказу т.в.о. коандира ВЧ НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 № 406 від 21.05.2024р., доданим відповідачем до відзиву на позовну заяву, зазначено про виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000грн. особовому складу відповідача, який виконував завдання з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію ДССТУ, у складі розгорнутих пунктів управління ДССТУ. Отже, можна стверджувати, що ВЧ НОМЕР_1 задіює особовий склад на виконанні завдань, з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію ДССТУ, у складі розгорнутих пунктів управління саме Чернігівської області, і не виключено, що позивач відноситься саме до цієї категорії особового складу.
До того ж, суд не приділив належної уваги питанню обліку відповідачем часу несення позивачем військової служби та не звернув увагу на необгрунтоване ненадання відповідачем витребуваного судом табелю/ ін.документу щодо обліку часу несення Позивачем військової служби. Вважаю за необхідне навести вимоги «Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України», затв. Наказом Міністерства оборони України №280 від 15.09.2022р., в якій міститься вимога ведення відповідачем безперервного, повного та постійного обліку існуючої штатної та спискової чисельності особового складу, а також кількісних і якісних змін, що відбуваються, як в цілому щодо особового складу, так і персонально стосовно кожного військовослужбовця. Крім того, відповідачем має здійснюватися
документальне відображення проходження військової служби військовослужбовцями Збройних Сил та ДССТУ, систематизація бази даних стосовно особового складу тощо.
Зокрема відповідачем має вестися, стосовно кожного військовослужбовця, персональний облік, призначений для системного відображення початку проходження військової служби, звільнення з військової служби, виконання військового обов'язку у запасі або проходження служби у військовому резерві тощо.
Отже, відповідач не довів правомірність своєї бездіяльності стосовно не нарахування та не здійснення виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі - 30 000 гривень за управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію ДССТУ, у складі розгорнутих пунктів управління ДССТУ.(пунктах дислокації) та одноразової грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024рік.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційних скарг дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що солдат ОСОБА_3 з 06.04.2022 зарахований до особового складу Військової частини НОМЕР_1 та призначений на посаду стрільця 1 взводу охорони 5 роти охорони НОМЕР_3 батальйону охорони, що підтверджується копією наказу від 06.04.2022 №26
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 01.06.2023 №169 (по стройовій частині) молодший сержант ОСОБА_1 на підставі наказу командира від 01.06.2023 (по особовому складу) №55-PC призначений на посаду командира відділення розмінування 3 взводу розмінування 2 роти розмінування батальйону розмінування, шпк “молодший сержант».
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.08.2023 №250 молодший сержант ОСОБА_1 вибув у частину щорічної відпустки у АДРЕСА_1 терміном на 12 діб, з урахуванням 02 діб необхідних для пересування, з “ 03» по “ 14» серпня 2023 року.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 19.09.2023 №304 молодший сержант ОСОБА_1 вибув у відрядження для проходження курсу фахової підготовки за спеціальністю “сапер розмінування» з КП Ржищів до Військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_2 , терміном на 45 діб, з 19 вересня 2023 по 02 листопада 2023 року.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 14.11.2023 №373 молодшого сержанта ОСОБА_3 призначено на посаду командира 3 відділення розмінування 1 взводу розмінування 2 роти розмінування батальйону розмінування.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 13.12.2023 №409 молодший сержант ОСОБА_1 вибув у частину щорічної відпустки у м. Свібодзин республіка Польща, терміном на 14 діб, з урахуванням 04 діб необхідних для пересування, з “ 13» по “ 31» грудня 2023 року.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 12.02.2024 №51 молодший сержант ОСОБА_1 вибув у частину щорічної відпустки у місто Кривий Ріг, Дніпропетровської області, терміном на 17 діб з урахуванням 02 діб необхідних для пересування, з “ 12» по “ 28» лютого 2024 року.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 12.03.2024 №342 створено позаштатну групу розмінування Військової частини НОМЕР_1 в складі позаштатної групи розмінування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Згідно із бойовим розпорядженням командира НОМЕР_5 полку охорони №30дск ОКП м. Ржищів від 12.03.2024, з метою обстеження та очищення від вибухонебезпечних предметів земель сільськогосподарського призначення на деокупованих територіях Чернігівської області, наказано обстежити, виявити та очистити від вибухонебезпечних предметів територій земель сільськогосподарського призначення ТОВ “Укрземпродукт» (вісім полів загальною площею 538,35 га) на західній околиці Карпилівка Деснянської сільської територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області, провести силами і засобами батальйону розмінування НОМЕР_5 полку охорони.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 12.03.2024 №92 молодший сержант ОСОБА_1 вибув для здійснення заходів з обстеження та очищення від вибухонебезпечних предметів деокупованих територій України з КП батальйону розмінування с. Розкопанці до АДРЕСА_2 .
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 28.04.2024 №149 молодший сержант ОСОБА_1 повернувся після здійснення заходів з обстеження та очищення від вибухонебезпечних предметів деокупованих територій України з с. Соколівка Чернігівської області до КП батальйону розмінування.
Судом встановлено, що у період з 12.03.2024 по 28.04.2024 складені наступні акти виконаних робіт з очищення місцевості (акваторії, об'єкта) від вибухонебезпечних предметів (розшук, піднімання, знешкодження та (або) знищення виявлених вибухонебезпечних предметів), №1004 від 14.03.2024, №1021 від 15.03.2024, №1039 від 16.03.2024, №1059 від 17.03.2024, №1079 від 18.03.2024, №1099 від 19.03.2024, №1119 від 20.03.2024, №1139 від 21.03.2024, №1159 від 22.03.2024, №1179 від 23.03.2024, №1199 від 24.03.2024, №1219 від 25.09.2024, №1239 від 26.03.2024, №1259 від 27.03.2024, №1279 від 28.03.2024, №1299 від 29.03.2024, №1319 від 30.03.2024, №1339 від 31.03.2024, №1359 від 01.04.2024, №1379 від 02.04.2024, №1399 від 03.04.2024, №1419 від 04.04.2024, №1439 від 05.04.2024, №1459 від 06.04.2024, №1479 від 07.04.2024, №1499 від 08.04.2024, №1519 від 09.04.2024, №1539 від 10.04.2024, №1559 від 11.04.2024, №1579 від 12.04.2024, №1599 від 13.04.2024, №2420 від 14.04.2024, №2440 від 15.04.2024, №2460 від 16.04.2024, №2480 від 17.04.2024, №2500 від 18.04.2024, №2520 від 19.04.2024, №2540 від 20.04.2024, №2560 від 21.04.2024, №2580 від 22.04.2024, №2600 від 23.04.2024, №2620 від 29.04.2024, №2640 від 25.04.2024, №2660 від 26.04.2024, №2680 від 27.04.2024, №270 від 28.04.2024.
З вказаних актів виконаних робіт вбачається, що вибухонебезпечних предметів під час обстеження території виявлено не було.
Згідно рапорту командира батальйону розмінування майора ОСОБА_4 від 30.04.2024 щодо клопотання про включення до наказу про виплату додаткової грошової винагороди в умовах воєнного стану за березень 2024 року військовослужбовців, які виконували завдання з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) на деокупованих територіях в Чернігівській області, ОСОБА_1 в березні 2024 року безпосередньо виконував бойове завдання з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій у наступні дні: 14.03.2024, 15.03.2024, 16.03.2024, 17.03.2024, 18.03.2024, 19.03.2024, 20.03.2024, 21.03.2024, 22.03.2024, 23.03.2024, 24.03.2024, 25.09.2024, 26.03.2024, 27.03.2024, 28.03.2024, 29.03.2024, 30.03.2024, 31.03.2024.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 09.05.2024 №676, ОСОБА_3 нараховано додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн з розрахунку на місяць пропорційно до часу виконання бойових (спеціальних) завдань за березень 2024 року (з 14.03.2024 по 31.03.2024), яка склала 17 419,35 грн.
Згідно рапорту командира батальйону розмінування майора ОСОБА_4 від 30.04.2024 щодо клопотання про включення до наказу про виплату додаткової грошової винагороди в умовах воєнного стану за квітень 2024 року військовослужбовців, які виконували завдання з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) на деокупованих територіях в Чернігівській області, ОСОБА_1 в квітні 2024 року безпосередньо виконував бойове завдання з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій у наступні дні: 01.04.2023, 02.04.2024, 03.04.2024, 04.04.2024, 05.04.2024, 06.04.2024, 07.04.2024, 08.04.2024, 09.04.2024, 10.04.2024, 11.04.2024, 12.04.2024, 13.04.2024, 14.04.2024, 15.04.2024, 16.04.2024, 17.04.2024, 18.04.2024, 19.04.2024, 20.04.2024, 21.04.2024, 22.04.2024, 23.04.2024, 29.04.2024, 25.04.2024, 26.04.2024, 27.04.2024, 28.04.2024.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 21.05.2024 №406, ОСОБА_3 нараховано додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн з розрахунку на місяць пропорційно до часу виконання бойових (спеціальних) завдань за квітень 2024 року (з 01.04.2024 по 28.04.2024), яка склала 28 000,00 грн.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 26.05.2024 №180 молодший сержант ОСОБА_1 вибув у відрядження до Військової частини НОМЕР_6 , у зв'язку із службовою необхідністю з КП Військової частини НОМЕР_1 до Військової частини НОМЕР_6 , з 26.05.2024 до окремого розпорядження.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 25.06.2024 №217 молодший сержант ОСОБА_1 прибув з відрядження з Військової частини НОМЕР_6 , у зв'язку із службовою необхідністю, з Військової частини НОМЕР_6 до КП Військової частини НОМЕР_1 .
3гідно із довідкою від 05.06.2024 №2753, виданої військовослужбовцям, які проходять військову службу у Військових частинах НОМЕР_6 , НОМЕР_4 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_1 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , ОСОБА_3 виконував бойові (спеціальні) завдання у складі діючих угруповань військ (сил), сил оборони держави в період з 27.05.2024 по 31.05.2024.
На підставі зазначеної довідки ОСОБА_3 включено до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 19.06.2024 №863 на виплату додаткової винагороди з розрахунку 30 000,00 грн на місяць пропорційно часу виконання бойових завдань за період з 27.05.2024 по 31.05.2024, що склала 4 838,71 грн.
09.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 з рапортом про нарахування і виплату, передбачених діючим законодавством України виплат, пов'язаних з розмінуванням, а також одноразової грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Листом від 19.05.2024 №112 Військова частина НОМЕР_1 повідомила, що матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань за 2023 рік не виплачувалась через відсутність фінансування, що стосується додаткової винагороди за здійснення розмінування, зазначено, що за період з червня 2023 по березень 2024 до Військової частини НОМЕР_1 не надходило актів виконаних робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів, також надано довідку про суми грошового забезпечення за період з квітня 2022 року по квітень 2024 року.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року за №2232-XII (далі - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 року (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за №745/32197 (надалі - Порядок №260).
Згідно з пунктом 2 Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до пункту 17 Порядку №260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), яка набрала чинності 28.02.2022 року та застосовується з 24.02.2022 року.
Пунктом 1 Постанови №168, зокрема, встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до пункту 2-1 Постанови № 168 та з метою визначення порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 січня 2023 року № 36 затверджено Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.01.2023 за № 196/39252.
Згідно із підпунктами 1 та 3 пункту 2 Порядку № 36 на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується: у розмірі до 30 000 гривень військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань: у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил), а також у межах операційних зон угруповань військ (Сил оборони держави), залучених до заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії; наземної охорони та оборони об'єктів критичної інфраструктури; у районах ведення воєнних (бойових) дій у складі військових адміністрацій; із усебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями, крім випадків здійснення такого забезпечення в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником; у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.
Відповідно до Порядку № 36 до безпосередньої участі в бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення воєнних (бойових) дій:
1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
2) бойових (спеціальних) завдань з усебічного забезпечення органів (підрозділів) Держприкордонслужби, угруповань військ, інших складових сил оборони згідно з бойовим розпорядженням в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
3) бойових завдань з охорони об'єктів під час нанесення по них вогневого ураження противником, відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення їх у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього вогневого контакту з противником;
4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;
5) бойових (спеціальних) завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;
7) бойових (спеціальних) завдань у складі екіпажу корабля, катера, судна забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також виконання бойових завдань з пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів;
8) бойових (спеціальних) завдань у складі відділів прикордонної служби, прикордонної застави, прикордонної комендатури, прикордонної комендатури швидкого реагування в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником.
Пунктом 4 Порядку № 36 визначено, що документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у воєнних (бойових) діях або заходах, є:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;
рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у бойових діях або заходах.
Згідно із пунктом 6 Порядку № 36 виплата додаткової винагороди військовослужбовцям здійснюється щомісяця за минулий місяць на підставі наказів Голови Державної прикордонної служби України, начальників (командирів) регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Держприкордонслужби за місцем проходження військової служби, а їх начальникам (командирам) - на підставі наказів начальників (командирів) вищого рівня, які видаються до 8 числа поточного місяця.
Оскільки виплата додаткової винагороди за січень 2023 року здійснювалася у лютому 2023 року під час дії Порядку № 36 (який підлягав застосуванню в період з 01 лютого по 31 серпня 2023 року), до спірних правовідносин слід застосовувати положення саме цього Порядку.
Зі змісту пункту 1 Постанови № 168 та пунктів 2, 3, 4 Порядку № 36 слідує, що умовами виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України в розмірі до 100000 грн пропорційно в розрахунку на місяць є:
- період дії воєнного стану;
- безпосередня участь військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи);
- безпосереднє перебування в районах ведення бойових дій (здійснення заходів) у період здійснення зазначених заходів;
- підтвердження такої участі визначеними у пункті 4 Порядку № 36 документами.
Слід зауважити, що позивач у період з 12.03.2024 по 28.04.2024 виконував роботи з очищення місцевості (акваторії, об'єкта) від вибухонебезпечних предметів (розшук, піднімання, знешкодження та (або) знищення виявлених вибухонебезпечних предметів), про що складені відповідні акти.
Разом з тим, з вказаних актів виконаних робіт вбачається, що вибухонебезпечних предметів під час обстеження території виявлено не було. При цьому, на кожному з яких також міститься підпис позивача.
Отже, підстави для нарахування позивачу винагороди за здійснення розшуку, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, а також тралення і знешкодження мін, відсутні.
Жодних доказів того, що позивач окрім розшуку, здійснював і знешкодження (знищення) вибухонебезпечних предметів на місці, матеріали справи не містять.
Щодо позовної вимоги в частині не нарахування та не виплати додаткової винагороди, за здійснення розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій, виходячи з розміру 30 000,00 грн, щомісячно, починаючи з 01.07.2023 по час вирішення цієї справи, суд зазначає наступне.
Позивач починаючи з 19 вересня 2023 року проходження курсу фахової підготовки за спеціальністю “сапер розмінування» з КП Ржищів до Військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_2 .
При цьому, позаштатну групу розмінування Військової частини НОМЕР_1 , командиром якої призначено позивача, створено було лише 12.03.2024, що підтверджується копією наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 12.03.2024 №342.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 12.03.2024 №92 молодший сержант ОСОБА_1 вибув для здійснення заходів з обстеження та очищення від вибухонебезпечних предметів деокупованих територій України з КП батальйону розмінування с. Розкопанці до АДРЕСА_2 .
Отже, з доказів наявних в матеріалах справи вбачається, що позивач виконував роботи з очищення місцевості (акваторії, об'єкта) від вибухонебезпечних предметів (розшук, піднімання, знешкодження та (або) знищення виявлених вибухонебезпечних предметів) починаючи саме з 12 березня 2024 року, що також підтверджується копіями актів виконаних робіт, складеними у період з 12.03.2024 по 28.04.2024.
У зв'язку з виконанням бойових завдань, позивачу у березні 2024 року, у квітні 2024 року та у травні 2024 року, нараховано додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн з розрахунку на місяць пропорційно до часу виконання бойових (спеціальних) завдань у сумі 17 419,35 грн, 28 000,00 грн та 4 838,71 грн відповідно, що підтверджується копіями наказів командира Військової частини НОМЕР_1 .
Суд також вірно зазначив, що будь-яких доказів того, що позивач виконував роботи з очищення місцевості (акваторії, об'єкта) від вибухонебезпечних предметів (розшук, піднімання, знешкодження та (або) знищення виявлених вибухонебезпечних предметів) за період з липня 2023 року по березень 2024 року, матеріали справи не містять,
Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що підстави для нарахування позивачу додаткової винагороди за здійснення розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій, виходячи з розміру 30 000,00 грн, щомісячно, починаючи з 01.07.2023 по 12.03.2024, відсутні.
Щодо подальшого періоду, а саме починаючи з 12.03.2024, судом встановлено, що у період з березня 2024 року по травень 2024 року така додаткова винагорода позивачу була нарахована.
Щодо позовної вимоги в частині не нарахування та не виплати матеріальної допомоги за 2023 рік та за 2024 рік для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Вірними є висновки суду першої інстанції, що відповідач протиправно не здійснив позивачу виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, оскільки посилання на відсутність фінансування не є належною підставою для не виплати матеріальної допомоги, у зв'язку з чим вважає за необхідне зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових питань за 2023 рік у розмірі місячного грошового забезпечення.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази щодо звернення позивача до відповідача з відповідним рапортом щодо виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2024 рік, як підстави для виплати вказаного грошового забезпечення, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача в частині щодо не нарахування та не виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань за 2024 рік, а також відсутні підстави для зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату такої допомоги, у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, так як є передчасними.
Враховуючи наведені вище обставини, в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду відсутні. Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки та незгоди з доказами.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 -залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий