18 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 280/5435/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року (суддя Новікова І.В.) в адміністративній справі №280/5435/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просила:
- визнати протиправними дій відповідача 1 щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком з 03.11.2023, відповідно до ст.ст.26, 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням показників середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки;
- зобов'язати відповідача 2 нарахувати та виплачувати позивачу пенсію за віком у розмірі, обчисленому із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії - 2020-2022 роки, та виплатити недоплачений її розмір, з урахуванням різниці, що була виплачена раніше, починаючи з 02.11.2023 року;
- визнати протиправними дій відповідача 2 щодо відмови позивачу у виплаті відповідно до п.7-1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення;
- зобов'язати відповідача 2 виплатити позивачу відповідно до п.7-1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення - 03.11.2023 року, з урахуванням призначення пенсії за віком відповідно до ст.ст.26, 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з показниками середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 26.05.2015 їй призначено пенсію по вислузі років, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення», а 03.11.2023 позивач звернулася до Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зазначає, що Пенсійним фондом неправомірно під час призначення пенсії за віком, відповідно до положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», взято показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014-2016 роки, оскільки відповідно до приписів Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія повинна розраховуватись із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки. Також, позивач вважає, що Пенсійним фондом їй протиправно відмовлено у виплаті грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року позов задоволено частково.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що оскільки позивачу вперше призначено пенсію відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачав інший порядок призначення та розрахунку пенсії, то переводячи позивача на пенсію за віком відповідно до Закону №1058, відповідач був зобов'язаний вчинити дії щодо нарахування та розрахунку такої пенсії вперше з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року призначення пенсії, тобто у даному випадку за 2020-2022 роки. При цьому суд першої інстанції зазначив, що позивач отримувала до виходу на пенсію за віком, пенсію за вислугу років, у зв'язку з чим не має права на одноразову грошову допомогу.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Не погоджуючись з висновками суду першої інстанції, відповідач вказує на те, що у спірному випадку мало місце не призначення пенсії, а переведення позивачки з одного виду пенсії (пенсій за вислугу років) на іншу пенсія за віком. При переведенні на пенсію за віком пенсійний орган правомірно застосовано показники середньої заробітної плати в Україні, які враховувалися при призначенні пенсії вперше. Також звертає увагу на те, що позивачем не дотримано строк звернення з позовом до суду, а судом першої інстанції не надано цьому правової оцінки.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, з 26.05.2015 позивачу призначено пенсію за вислугою років, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення».
03.11.2023 позивачем до Головного управління ПФУ в Запорізькій області подано заяву про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За заявою позивачу призначено пенсію за віком, яку обраховано із застосуванням середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.
Не погодившись із призначенням пенсії із застосуванням середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, а також не погодившись з правомірністю не виплати одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно із ч.2 ст.40 Закону №1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Згідно із ч.3 ст.45 Закону №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
У постанові від 31.10.2018 р. у справі №876/5312/17 (провадження №11-731апп18) Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що із аналізу зазначених норм встановлено, що ч.3 ст.45 Закону №1058 установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058.
У свою чергу, Законом №1058, в редакції як на час призначення позивачці пенсії вперше так і на теперішній час, не передбачено такого виду пенсії як пенсія за вислугу років.
Так, відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Такий вид пенсії (пенсія за вислугу років) передбачений Законом України Про пенсійне забезпечення на підставі якого і було призначено пенсію позивачу у 2013 році.
Отже, колегія суддів зазначає, що на момент звернення до відповідача у 2023 році позивач, у зв'язку з досягненням пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону №1058, набув право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки за таким призначенням він звернулася вперше.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав стверджувати про неправильність визначення пенсійним органом показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, при призначенні позивачці пенсії за віком.
Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення, в частині задоволених позовних вимог, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай