01 грудня 2025 р. Справа № 440/8399/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Бегунца А.О. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства та енергетики Полтавської обласної державної адміністрації на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 (головуючий суддя І інстанції: Л.М. Петрова) у справі №440/8399/24
за позовом Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства та енергетики Полтавської обласної державної адміністрації
до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСКО-ЛТАВА»
про визнання протиправним та скасування висновку,
Департамент будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства та енергетики Полтавської обласної державної адміністрації, третя особа ТОВ "ЕСКО-ЛТАВА", в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області від 27.096.2024 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-04-18-012400-а від 27.06.2024 на закупівлю робіт по об'єкту: "Капітальний ремонт існуючої котельні Гадяцького профільного ліцею імені Т.Г. Шевченка Полтавської обласної ради за адресою: Полтавська область, Миргородський район, місто Гадяч, вул. Шевченка, буд. 19" (код ДК 021:2015 :45000000-7-Будівельні роботи та поточний ремонт".
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 року відмовлено у задоволенні позову.
Департамент будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства та енергетики Полтавської обласної державної адміністрації, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати таке рішення та постановити нове, яким задовольнити його вимоги.
Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи.
Вважає помилковими та необґрунтовані доводи відповідача, викладені в оспорюваному висновку, оскільки ним не допущено порушення законодавства про публічні закупівлі.
Крім того, посилається на дотримання ТОВ «ЕСКО-ЛТАВА» вимог тендерної документації, у зв'язку з чим позивач (замовник) не мав підстав для відхилення його тендерної пропозиції.
Суд першої інстанції не врахував, що законодавством не встановлено право органів фінансового контролю вимагати припинення зобов'язань (розірвання договорів).
Вважає, що зазначене у висновку зобов'язання про усунення порушень шляхом розірвання договору з ТОВ «ЕСКО-ЛТАВА» від 21.05.2024 №03-24/58 є крайньою мірою впливу органу фінансового контролю на учасника закупівлі і не може бути виконано позивачем, оскільки є незаконним.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: Русанова В.Б. - головуючий суддя; судді: Бегунц А.О., Калиновський В.А.
У зв'язку із перебуванням у відпустці судді Бегунца А.О., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи визначено склад колегії суддів: Русанова В.Б. - головуючий суддя, судді: Присяжнюк О.В., Калиновський В.А.
У зв'язку із звільненням судді ОСОБА_1 на підставі його заяви про відставку, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи визначено склад колегії суддів: Русанова В.Б. - головуючий суддя; судді: Присяжнюк О.В., Бегунца А.О.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, зазначає, що суд першої інстанції надав належну оцінку доводам сторін по справі, прийняті законне та обґрунтоване рішення, а тому, просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Позивач подав відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилається на хибність та необґрунтованість доводів відповідача, викладених у такому відзиві.
Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідачем проведено моніторинг процедури закупівлі: «Капітальний ремонт існуючої котельні Гадяцького профільного ліцею імені Т.Г. Шевченка Полтавської обласної ради за адресою: Полтавська область, Миргородський р-н, місто Гадяч, вул. Шевченка, буд. 19» (код ДК 021:2015: 45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт), 12894314 UAH, 45000000-7, ДКО21, 1, робота».
Публічна закупівля: № UA-2024-04-18-012400-a. Дата початку моніторингу: 06 червня 2024 року. Дата закінчення моніторингу: 26 червня 2024 року.
Предметом аналізу закупівлі були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, повноти відображення інформації в оголошенні про проведення відкритих торгів з особливостями, оприлюднення інформації про закупівлю, дотримання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 №710 «Про ефективне використання державних коштів» (далі - Постанова № 710) в частині оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII та постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (в редакції від 09.04.2024, що діяла станом на період проведення процедури закупівлі, далі - Особливості), розгляду тендерних пропозицій на відповідність умовам тендерної документації та вимогам законодавства, повноти відображення інформації в повідомленні з вимогою про усунення невідповідностей, надання документів переможцем з урахуванням Особливостей, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом №922-VIII.
Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Департаменту будівництва, містобудування і архітектури житлово-комунального господарства та енергетики Полтавської обласної державної адміністрації; оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями; тендерну документацію, затверджену протокольним рішенням уповноваженої особи від 18.05.2024 №52 із змінами, внесеними протокольним рішенням від 22 квітня 2024 № 54; тендерну пропозицію ТОВ ЕСКО-Лтава»; повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей; протокольне рішення уповноваженої особи про визначення переможця та про намір укласти договір з ТОВ «ЕСКО-Лтава» від 10.05.2024 64/Б; повідомлення про намір укласти договір від 10.05.2024 року; договір про закупівлю від 21.05.2024 №03-24/58; пояснення замовника, надані через електронну систему закупівель на запити Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області від 06 та 19 червня 2024 року.
27.06.2024 відповідачем на веб - порталі Prozorro оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-04-18-012400-а від 27.06.2024.
За результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ «ЕСКО-Лтава» та визнання його переможцем встановлено порушення вимог абзацу другого пп.2 п.44 Особливостей.
Зобов'язано позивача здійснити заходи в установленому законодавством порядку, направлені на усунення порушень, допущених при розгляді тендерних пропозицій, зокрема, шляхом розірвання договору (припинення зобов'язань) з ТОВ «ЕСКО-Лтава» від 21.05.2024 №03-24/58, з дотриманням ст.188 ГК України, ст.651 ЦК України та з урахуванням п.4.1 та 12.1 договору, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Позивач, не погоджуючись із вищевказаним висновком, звернувся з позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач довів правомірність оспорюваного висновку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Так, правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, визначаються Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" № 2939-ХІІ від 26.01.1993 (далі по тексту - Закон №2939-ХІІ).
Відповідно до ст.1 Закону №2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Частиною першою статті 2 Закону №2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Приписами частини другої статті 15 Закону №2939-XII визначено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Закон України "Про публічні закупівлі" 25 грудня 2015 року №922-VIII (далі по тексту - Закон №922-VIII) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад.
Статтею 8 Закону України Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі по тексту - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий Висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. Оприлюднений висновок має містити відомості визначені частиною сьомою статті 8 Закону № 922-VIII.
У висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2)назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3)унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4)опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (п.14 ч1 ст.1 Закону №922-VІІІ).
Верховний Суд у постанові від 08.05.2018 року висловив правову позицію про те, що законна вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб'єкта (об'єкта контролю, його посадових осіб), які є обов'язковими до виконання останнім.
Судом встановлено, що відповідачем проводився моніторинг процедури закупівлі UA-2024-04-18-012400-а від 27.06.2024 на закупівлю робіт по об'єкту: "Капітальний ремонт існуючої котельні Гадяцького профільного ліцею імені Т.Г. Шевченка Полтавської обласної ради (код ДК 021:2015 :45000000-7-Будівельні роботи та поточний ремонт", який ґрунтується на тому, що позивачем при проведенні процедури закупівлі порушено вимоги визначені пунктом 6-1 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №922-VIII, а тому на підставі абз.2 пп.2 п.44 Особливостей, тендерна позиція ТОВ «ЕСКО-Лтава» мала бути відхилена.
Судом встановлено, що відповідно до відомості ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва (додаток 4 до тендерної документації) на закупівлю робіт «Капітальний ремонт існуючої котельні Гадяцького профільного ліцею імені Т.Г. Шевченка Полтавської обласної ради за адресою: Полтавська область, Миргородський р-н, місто Гадяч, вул. Шевченка, буд. 19» (код ДК 021:2015: 45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт)» замовником під час виконання робіт передбачено, в тому числі, набуття у власність та установлення насосів, а саме: насос циркуляційний котловий EVOPLUS B 60/360.80M DAV Q=32,6 м3/год - 4 шт. (на суму 335 051,80 гривень), насос циркуляційний котловий EVOPLUS B 60/360.80M DAV Q=28,8 м3/год - 1 шт. (на суму 83762,95 гривень), насос мережний EVOPLUS B 150/340.65M DAV Q=25,7 м3/год - 2 шт. (на суму 185 679,62 гривень), насос мережний EVOPLUS B 180/280.50M DAV Q=15,4 м3/год - 2 шт. (на суму 168 071,44 гривень), насос мережний EVOPLUS B 80/180 ХM DAV Q=3,2 м3/год - 2 шт. (на суму 52 463,98 гривень), насос контуру нагріву ГПВ EVOPLUS B 60/220.40 M DAV Q=8,4 м3/год - 2 шт. (на суму 78 365,10 гривень), насос рециркуляції ГПВ EVOSТА 2 40-70/150 SAN(1") DAV Q=1.6 м3/год - 2 шт. (на суму 24 047,02 гривень), підвищувальний насос JET 82M DAV Q=2,2 м3/год - 2 шт. (на суму 30 046,62 гривень).
Отже, замовником в ході закупівлі робіт передбачалося набуття у власність товарів, а саме: насосів, вартість яких у складі предмета закупівлі перевищує 200 000,00 грн. та складає 957 488,53 грн.
Відповідно до абз.3 п.3 Особливостей замовники застосовують положення пункту 6-1 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону, крім підпункту 4 пункту 6-1 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №922-VIII, з урахуванням положень, визначених цим абзацом.
У разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених пунктом 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №922-VIII, вартість яких у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені абзацом першим пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №922-VIII, закупівля таких робіт чи послуг здійснюється з урахуванням особливостей, установлених пунктом 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №922-VIII.
Пунктом 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №922-VIII визначено, що тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, встановлюються такі особливості здійснення закупівель, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень: замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує: у 2022 році - 10 відсотків; у 2023 році - 15 відсотків; у 2024 році - 20 відсотків; у 2025 році - 25 відсотків; у 2026 році - 30 відсотків; у 2027 році - 35 відсотків; з 2028 року до дня завершення 10-річного строку дії цього пункту - 40 відсотків.
Ступінь локалізації виробництва визначається самостійно виробником товару, що є предметом закупівлі, та підтверджується Уповноваженим органом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Уповноважений орган формує та веде перелік товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва, який оприлюднюється на його офіційному веб-сайті.
При цьому, підпунктом 2 пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №922-VIII визначено, що особливості здійснення закупівель, визначені цим пунктом, застосовуються до таких товарів, зокрема, як: насоси, насоси та компресори, насоси для рідин, відцентрові насоси та підіймачі рідин, тощо.
Підпунктом 4 пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №922-VIII передбачено, що у разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених цим пунктом, процедури закупівлі таких робіт чи послуг здійснюються з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
Всупереч вимогам замовника, встановлених в додатку 4 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» тендерної документації, в тендерній пропозиції учасника відсутні гарантійні листи та сертифікати відповідності системи управління якістю у виробництві: ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) щодо виробника насосів, продукція якого пропонується таким учасником, або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності.
Під час здійснення моніторингу, 19.06.2024 відповідачем через електронну систему закупівель замовнику направлено запит про надання інформації та підтверджуючих документів.
Водночас, аналізуючи надані пояснення позивачем від 24.06.2024, колегія суддів вважає, що останні не спростовують невідповідності тендерної пропозиції ТОВ «ЕСКО-Лтава» встановленим вимогам тендерної документації замовника.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що у разі набуття права власності на декілька одиниць однакового товару з переліку пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №922-VIII в складі робіт або послуг, застосування ступеню локалізації здійснюється з урахуванням загальної вартості всіх одиниць такого товару у складі предмета закупівлі, колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими, враховуючи наступне.
Так, придбавати локалізований товар у складі робіт або послуг замовники зобов'язані лише за умови, що вартість такого товару перевищує 200 тис. грн.
У разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених пунктом 6-1 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №922-VIII, вартість яких у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені абзацом першим пункту 6-1 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №922-VIII, закупівля таких робіт чи послуг здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених п.6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №922-VII.
Отже, вимога про ступінь локалізації застосовується замовником до закупівель товару у складі робіт чи послуг (якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених п.6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №922-VIII, у разі якщо його вартість становить або перевищує 200 тисяч грн.
Оскільки позивачем при проведенні процедури закупівлі порушено вимоги, визначені п.6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №922-VIII, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що тендерна позиція ТОВ «ЕСКО-Лтава» мала б бути відхилена позивачем.
Разом з тим, незважаючи на наявність вказаних вище порушень, позивачем не відхилено тендерну пропозицію учасника закупівлі ТОВ «ЕСКО-Лтава», а визначено його переможцем та укладено з ним договір на загальну суму 12 844 171,92 грн., що є порушенням абз.2 п.п.2 п.44 Особливостей та не дотриманням замовником законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/ або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей.
Виявлені під час моніторингу невідповідності тендерної пропозиції ТОВ «ЕСКО-Лтава» умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації не є невідповідностями у розумінні пункту 43 Особливостей та не можуть бути усунені учасником процедури закупівлі.
Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що спірна закупівля належить до закупівель, які підпадають під дію положення Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі», колегія суддів відхиляє такі доводи, з огляду на наступне.
Так, п.3 Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. №861 (далі по тексту - Порядок №861) визначено, що дія цього Порядку не застосовується до закупівель товарів, вартість яких дорівнює або перевищує суми, зазначені в Угоді про державні закупівлі, укладеній 15 квітня 1994 р. в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30 березня 2012 р. в м. Женеві, а також положеннях про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, зокрема угодах про вільну торгівлю, в гривневому еквіваленті на дату закупівлі і країною походження яких є країни, з якими Україна уклала такі угоди, та країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі», що підтверджується сертифікатом про походження товару.
Окрім того, у разі якщо закупівля конкретного замовника згідно порогів для такого суб'єкта підпадає під дію положень про державні закупівлі відповідного (них) міжнародного(их) договору(ів) України, на підтвердження походження товару з країни, яка є стороною такої угоди, у складі пропозиції учасник надає сертифікат про походження такого товару.
При проведенні моніторингу процедури закупівлі встановлено, що в складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «ЕСКО-ЛТАВА» відсутній такий сертифікат про походження насосів.
Перелік країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, а також перелік країн, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі», опубліковано на офіційному веб-сайті Мінекономіки, та яким визначено наступне: «Якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вказані у відповідних угодах вартісні межі, то для товарів, що походять із однієї з країн, з якими укладено такі угоди, вимоги щодо підтвердження ступеню локалізації не застосовуються.».
Отже, якщо вартість закупівлі перевищує певний поріг, встановлений у відповідних угодах, то товари з країн, з якими укладено ці угоди, не потребують підтвердження ступеню локалізації, а тому це спрощує процес закупівлі для таких товарів.
В ході закупівлі робіт замовником передбачається набуття ним у власність товарів, а саме: насосів, вартість яких у складі предмета закупівлі, яка у сумі складає 957 488,53 грн.
Отже, враховуючи наведене вище, оскільки не встановлено, що вартість насосів (предмета закупівлі) дорівнює та перевищує граничні межі передбачені міжнародними угодами, та підпадає під дію Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі», а також положень про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та п.3 Порядку №861.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що учасником ТОВ «ЕСКО-ЛТАВА дотримано вимоги тендерної документації, у зв'язку з чим замовник не мав підстав для відхилення його тендерної пропозиції, то такі доводи суперечать наведеним вище висновкам суду про те, що позивачем, в порушення вимог абз.2 п.п.2 п.44 Особливостей, не відхилено тендерну пропозицію учасника закупівлі ТОВ «ЕСКО-Лтава», необґрунтовано визначено його переможцем та укладено з ним договір.
Відтак, наведене вище вказує на наявності обґрунтованих правових підстав для складання оспрюваного висновку відповідача від 27.096.2024 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-04-18-012400-а від 27.06.2024.
Щодо зобов'язання позивача усунути порушення шляхом розірвання договору.
Судом встановлено, що відповідач зобов'язав позивача здійснити заходи в установленому законодавством порядку, направлені на усунення порушень, допущених при розгляді тендерних пропозицій, зокрема, шляхом розірвання договору (припинення зобов'язань) з ТОВ «ЕСКО-Лтава» від 21.05.2024 №03-24/58, з дотриманням статті 188 ГК України, статті 651 ЦК України та з урахуванням пунктів 4.1 та 12.1 Договору, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Колегія суддів зауважує, що Верховний Суд неодноразово викладав висновки щодо правомірності зобов'язання замовника усунути виявлені під час моніторингу порушення законодавства у сфері публічних закупівель «шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності / нікчемності договору».
У постанові від 31.10.2024 у справі №160/18653/22 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що покладення на замовника подібних зобов'язань узгоджується із завданнями та метою державного фінансового контролю й відповідає положенням цивільного законодавства.
Вирішуючи питання, чи міг орган державного фінансового контролю зобов'язати замовника припинити зобов'язання за договором, Верховний Суд зазначив, що, виходячи із структури та змісту частини восьмої ст.8 Закону №922-VIII, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.
Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону №922-VIII повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.
Укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому невідхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.
Аналогічні висновки було висловлено Верховним Судом у постановах від 29.10.2021 у справі №160/9990/20, від 26.10.2022 у справі № 420/693/21, від 10.11.2022 у справі № 200/10092/20, від 24.01.2023 у справі № 280/8475/20, від 31.01.2023 у справі № 260/2993/21, від 09.02.2023 у справі № 520/6848/21, від 15.06.2023 у справі № 160/5101/22, від 27.09.2023 у справі № 160/17664/22, від 19.04.2024 у справі № 500/4553/22.
Верховний Суд у постанові від 04.05.2023 по справі № 640/17543/20 наголосив, що зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі заходи усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору є такими, що визначені відповідно до правил законодавства, що регулює спірні правовідносини, а тому підлягали виконанню.
Таким чином, враховуючи сталу практику Верховного Суду у цій категорії справ, відповідач мав повноваження щодо визначення одного із варіантів усунення встановлених порушень як припинення зобов'язань за договором.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 01.02.2024 у справі №260/3428/21, від 19.04.2024 у справі №500/4553/22, від 12.12.2024 у справі №380/14352/22.
Враховуючи виявлені моніторингом порушення, з поміж яких порушення вимог абз.5 підп.1 пункту 44 Особливостей №1178, вимога органу фінансового контролю, в тому числі щодо розірвання договору в установленому порядку, є такою, що визначена відповідно до правил законодавства, що регулює спірні правовідносини, а тому підлягає виконанню.
З урахуванням наведеного вище, доводи апеляційної скарги про те, що зобов'язання про усунення порушень шляхом розірвання договору з ТОВ «ЕСКО-ЛТАВА» від 21.05.2024 № 03-24/58 є крайньою мірою впливу органу фінансового контролю на учасника закупівлі і не може бути виконано позивачем, є необґрунтованими.
Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку щодо обґрунтованості та законності висновку Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області від 27.096.2024 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-04-18-012400-а від 27.06.2024, як такого, що відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України, що свідчить про відсутність підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого рішення суду першої інстанції та приписи ст.139 КАС України, відсутні правові підстави для розподілу судових витрат, а тому вимоги позивача про стягнення на його корить з відповідача судових витрат, є необґрунтованими, а відтак не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства та енергетики Полтавської обласної державної адміністрації залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 у справі №440/8399/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді А.О. Бегунц О.В. Присяжнюк