Справа № 276/1802/25
Провадження по справі №2/276/976/25
01 грудня 2025 року селище Хорошів
Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Бобра Д.О.,
при секретарі судового засідання Свиридок А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорошівської селищної ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -
Представник позивача - адвокат Мельник Я.О. звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача - ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина, до складу якої увійшло право на земельну частку (пай) в землях колективної власності КСП Дружба, що розташовано на території Хорошівської селищної ради Житомирського району Житомирської області (до об'єднання - Рижанської сільської ради). Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла, але не оформила своїх спадкових прав її дочка - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та є матір'ю позивача. Представник позивача зазначає, що 17.09.2025 позивач звернувся до нотаріуса за оформленням спадкових прав після смерті матері ОСОБА_3 , однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та повідомлено про пропуск шестимісячного строку для прийняття спадщини. Представник позивача стверджує, що позивач звернувся до нотаріуса лише у вересні 2025 року тому, що з 2008 року проживає та працює в Одеській області і, перебуваючи влітку 2025 року у відпустці в с.Рижани, від працівника сільської ради дізнався про існування заповіту на його користь, а тому до цього часу не вважав себе спадкоємцем, оскільки за життя спадкодавиця повідомляла йому, що заповіла своє майно іншим дітям. Таким чином, представник позивача вважає, що несвоєчасність звернення до нотаріуса за оформленням спадкових прав зумовлена об'єктивними та незалежними від позивача обставинами.
Представник позивача просить суд надати позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю один місяць з дня набрання законної сили рішенням суду.
Ухвалою судді Хорошівського районного суду Житомирської області від 16.10.2025 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Хорошівського районного суду Житомирської області від 12.11.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначеного справу до судового розгляду по суті.
В судове засідання позивач та його представник не з'явились, у позові представник просить розглядати справу без участі позивача та за наявними у справі документами.
Представник відповідача, Хорошівської селищної ради, в судове засідання не з'явився, селищний голова подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника селищної ради, зазначив, що позов визнають.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 17).
Згідно копії довідки виконкому Хорошівської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 10.09.2025 №692 за адресою: АДРЕСА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день її смерті та протягом 6-ти місяців після смерті ніхто не проживав та не був зареєстрований (а.с. 18).
За відомостями Спадкового реєстру спадкова справа до майна ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заводилась (а.с.10).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_1 (а.с.19).
Із листа приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Толстіхіної Н.Д. від 17.09.2025 року №226 слідує, що ОСОБА_1 не було подано заяву про прийняття спадщини згідно ст. 1268 ЦК України, а тому йому неможливо видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звертатися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 1270 ЦК України встановлено строк у шість місяців для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 пропустив строк, встановлений ст. 1270 ЦК України для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Верховний Суд зазначив, що правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19) та інших.
Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини і при цьому виходить з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку прийняття спадщини позивач зазначає, що він не знав про наявність складеного на його користь заповіту.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 по справі №686/5757/23 зазначила, що з урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.
Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.
Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.
Рішення обґрунтовується лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку та досліджені в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовані вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен мотивувати свої дії та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Якщо у спадкоємця не було перешкод для подання заяви, він не скористався правом на прийняття спадщини, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 520/10377/17, від 11 серпня 2021 року у справі №720/1079/19, від 22 січня 2020 року у справі № 592/18695/18, від 17 березня 2021 року у справі N 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі N 361/8259/18 та багатьох інших.
Правозастосовча практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є незмінною та усталеною.
Судом встановлено, що зазначені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини, як-от необізнаність про наявність заповіту та,як наслідок, про те, що він має право на спадкове майно після смерті матері, не відповідають критеріям розумності, добросовісності та справедливості, не містять ознак поважності причин пропуску, тобто не є такими, що унеможливлювали своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини, а враховуючи, що тривалість пропуску строку становить понад 10 роківпісля закінчення 6-місячного строку для прийняття спадщини, то позивач свідомо не скористався правом прийняття спадщини, оскільки жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, які б суттєво перешкоджали зверненню до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, суду не надано.
Враховуючи те, що необізнаність особи про склад спадкової маси, про порядок прийняття спадщини, на переконання суду не може бути належною підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, належні та допустимі докази наявності у позивача поважних причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами на вчинення цих дій у матеріалах справи відсутні, причини пропуску строку для прийняття спадщини, зазначені позивачем, суд визнає неповажними.
Статтею 81 ЦПК України визначено обов'язок сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтями 76-80 ЦПК України визначені основні положення про докази, відповідно до яких доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд не приймає визнання відповідачем позовних вимог, оскільки законом чітко визначені підстави для встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а саме: наявність поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини. Разом з цим, позивачем не доведено відповідними доказами та судом не встановлено поважних причин пропуску такого строку. У даному випадку, задоволення позову суперечитиме вимогам закону, зокрема ч. 3 ст. 1272 ЦК України.
З огляду на те, що позивач не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у нього суб'єктивних, непереборних істотних труднощів для подання заяви у межах передбаченого законодавством шестимісячного строку для прийняття спадщини, а наведені позивачем причини пропуску строку визнано судом неповажними, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст.1218, 1261, 1270, 1272 ЦК України, суд,-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Хорошівської селищної ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Відповідач: Хорошівська селищна рада, адреса місця знаходження: с-ще Хорошів вул. Героїв України, 13, Житомирського району Житомирської області; код ЄДРПОУ 04344587.
Головуючий суддя: Д.О. Бобер