01 грудня 2025 р. Справа № 440/5287/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Русанової В.Б. , П'янової Я.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.07.2025, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 15.07.25 по справі № 440/5287/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інекс Реал"
до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування рішення,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Інекс Реал" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Полтавській області, Державної податкової служби України, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12674036/41310760 від 26.03.2024 та зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 09.10.2024 датою її подання на реєстрацію.
В обґрунтування позовних вимог Товариством з обмеженою відповідальністю "Інекс Реал" зазначено, що оспорюване рішення Головного управління ДПС у Полтавській області є протиправним та підлягає скасуванню, а податкова накладна №1 від 09.10.2024 підлягає реєстрації в ЄРПН, оскільки ТОВ "Інекс Реал" надало контролюючому органу відповідні пояснення і підтверджуючі документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, однак, оскаржуваним рішенням позивачу відмовлено в її реєстрації в ЄРПН.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12674036/41310760 від 26.03.2024.
Зобов'язано Державну податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Інекс Реал" №1 від 09.10.2024 датою її подання на реєстрацію.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інекс Реал" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області витрати зі сплати судового збору в сумі 2442,40 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем ГУ ДПС у Полтавській області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що підтвердженням фактичного виконання умов договору мають бути не лише первинні документи, що є підставою для віднесення сум податку до податкової звітності підприємства, такі як податкові накладні, а й документи, що відображають зміст, характер, періодичність, умови, обсяг здійснених господарських операцій, фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю. На підтвердження факту надання спірних послуг, позивачем надано копію договору, адресні програми та акти наданих послуг. Однак, з наданих актів не має можливості встановити реальність та обсяг наданих позивачу послуг (виконаних робіт), оскільки відсутнє детальне визначення переліку наданих послуг, конкретизація суті таких робіт (послуг), витраченого матеріалу, способу виконання та витраченого часу. Зазначає, що у позивача відсутні документи, що дали б змогу чітко відстежити результат замовлених робіт (послуг). Також апелянт зазначає, що дії Комісії узгоджуються з приписами Податкового кодексу України та спрямовані на забезпечення виконання покладених на неї функцій, а тому відповідачем правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України прийнято рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної позивача в ЄРПН. При цьому, вказує, що суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, відтак задоволення вимоги позивача зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну є помилковим.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу зазначено, що реєстрація ПН №1 від 09.10.2024 зупинена через наявність підстав, передбачених п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній. Разом з тим, контролюючим органом в повідомленні про зупинення реєстрації податкової накладної не визначено, які конкретно документи чи пояснення слід подати ТОВ "Інекс Реал" для усунення сумнівів щодо реальності задекларованих операцій, а зазначено про ненадання позивачем документів. Позивач зазначає, що ним виконані будівельні роботи з використанням будівельних матеріалів, які придбавались у контрагентів із залученням машин, механізмів, які позивач орендував, що підтверджується належними та допустимим доказами, які ТОВ "Інеск Реал" надано разом з повідомленням про надання пояснень. Вказує, що здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідачаю перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Інекс Реал" (код ЄДРПОУ 41310760) зареєстроване 28.04.2017, перебуває на податковому обліку з 03.05.2017, зареєстрований платником ПДВ, індивідуальний податковий номер платника ПДВ413107625268. Видами діяльності є: 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); 43.22 монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціювання; 43.31 штукатурні роботи.
03.06.2024 між ТОВ "ІНЕКС РЕАЛ" (як підрядник) та Комунальним некомерційним підприємством "Чернігівська міська лікарня №3" Чернігівської міської ради (як Замовник) укладено Договір підряду №108-06, відповідно до п.2.1 якого Підрядник в межах узгодженої та прийнятої до виконання проектної документації по об'єкту: Капітальний ремонт покрівель адміністративного корпусу, частини покрівлі лікувального корпусу, харчоблоку КНП "Чернігівська міська лікарня №3" ЧМР за адресою: м. Чернігів, проспект Михайла Грушевського, будинок 170 (усунення аварій, що сталися внаслідок військової збройної агресії російської федерації у м. Чернігові) Коригування 2 (Код ДК 021:2015 - 45260000-7-Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи) виконує та здає у встановлені Договором строки закінчені роботи, а замовник - приймає та оплачує їх.
Договором підряду передбачено строк виконання робіт до 31 серпня 2024 року. При виникненні обставин, які не залежать від підрядника і перешкоджають виконанню робіт, строк закінчення робіт по Договору може відкладатися на відповідний строк, за умови погодження замовником (п.п. 3.1-3.2 Договору підряду).
Додатковою угодою №1 від 30.08.2024 сторони дійшли згоди внести зміни в п.3.1 Договору підряду та встановили строк виконання робіт до 30 вересня 2024 року. Відповідно до п.п. 4.1-4.2 Договору підряду договірна ціна визначається згідно кошторисної документації та пропозиції переможця процедури закупівлі.
Договірна ціна по Договору (тверда) становить 484159,46 грн в т.ч. ПДВ-20% 80693,24 грн, де кошти бюджету Чернігівської міської територіальної громади - 411029,63 грн, власні кошти - 73129,83 грн.
В подальшому, між ТОВ "Інекс Реал" та КНП "Чернігівська міська лікарня №3" ЧМР підписано Додаткову угоду №2 до Договору підряду, якою сторони домовились зменшити обсяг закупівлі та викласти п. 4.2. в наступній редакції: договірна ціна по Договору (тверда) становить 397307,53 грн, в т.ч. ПДВ 66217,92 грн.
Підрядником виконані ремонтні роботи, а саме капітальний ремонт покрівель адміністративного корпусу, частина покрівлі лікувального корпусу, харчоблоку КНП "Чернігівська міська лікарня №3" ЧМР за адресою: м. Чернігів, проспект Михайла Грушевського, будинок 170 (усунення аварій, що сталися внаслідок військової збройної агресії російської федерації у м. Чернігові) Коригування 2 (Код ДК 021:2015 - 45260000-7-Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи), в результаті чого 01.10.2024 між сторонами підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2024 року №1 (форма №КБ-2в) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2024 року (форма №КБ-3).
09.10.2024 КНП "Чернігівська міська лікарня №3" ЧМР оплачено виконані ТОВ "Інекс Реал" ремонтні роботи, що підтверджується платіжною інструкцією №126_00000/е0947е5d-8e6c-45b7-9517-b925ce639b33 від 09.10.2024.
09.10.2024 ТОВ "Інекс Реал", саме на дату зарахування коштів, складено податкову накладну №1 та подано для реєстрації 28.10.2024.
28.10.2024 Товариство отримало квитанцію про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №9319781196, в якій вказано, що реєстрація податкової накладної №1 від 09.10.2024, зупинена оскільки відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Також у вказаній квитанції запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки- фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі).
21.03.2025 ТОВ "Інекс Реал" подано повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1 разом з поясненнями №32 від 21.03.2025 та копіями документів, що підтверджують здійснення господарської операції позивачем, а саме: договір підряду №108-06 від 03.06.2024, платіжну інструкцію №126_00000/е0947е5d-8e6c-45b7-9517-b925ce639b33/ від 09.10.2024, акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2024 року №1 (форма №КБ-2в), довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2024 року (форма №КБ-3) та ін. документи (загальна кількість документів - 36).
26.03.2025 Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12674036/41310760, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 09.10.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з наданням платником податку копій документів, складених ізпорушенням законодавства. У графі "додаткова інформація" зазначено: до повідомлення платником надано неповний пакет копій первинних документів, чим порушено п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 "Про затвердження Порядку прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (зі змінами), а саме не надано первинні документи на придбання будівельних матеріалів та транспортування їх до місця виконання робіт, не надано документи на залучення машин, механізмів, які використовувалися в процесі виконання будівельно-монтажних робіт.
Позивач, зазначаючи, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №12674036/41310760 від 26.03.2025 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості.
Колегія судді погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до підпунктів 16.1.2,16.1.3, пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (пункт 201.10 статті 201 ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.60 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку (пункт 8 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних).
Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом не встановлено порушення позивачем вимог, установлених пунктом 201.10 статті 201 ПК України, натомість виявлено наявність підстав для зупинення реєстрації податкової накладної.
Відповідно до пунктів 13-15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).
Пунктом 1 Порядку №1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
За змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
У силу пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Додатком 3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 8 яких платник відноситься до ризикованих в разі, якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет /пункт 8 Порядку №1165/.
Пунктами 10, 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
За результатами розгляду податкової накладної №1 від 09.10.2024 ГУ ДПС у Полтавській області направлено позивачеві квитанцію, де зазначено, що документ прийнято, реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, реєстрація податкової накладної №1 від 09.10.2024 зупинена через встановлення ризиковості здійснення операцій з посиланням на п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Разом з тим, контролюючим органом в повідомлені про зупинення реєстрації розрахунку коригування не було визначено які конкретно документи чи пояснення слід подати ТОВ "ІНЕКС РЕАЛ" відповідачеві для усунення сумнівів щодо реальності задекларованих позивачем операцій, а зазначено про ненадання позивачем документів.
Приймаючи оскаржуване рішення №12674036/41310760 від 26.03.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 09.10.2024 комісія ГУ ДПС у Полтавській області як підставу для відмови в реєстрації зазначила про встановлення, що ТОВ "ІНЕКС РЕАЛ" до повідомлення платником надано неповний пакет копій первинних документів, чим порушено п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 "Про затвердження Порядку прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (зі змінами), а саме не надано первинні документи на придбання будівельних матеріалів та транспортування їх до місця виконання робіт, не надано документи на залучення машин, механізмів, які використовувалися в процесі виконання будівельно-монтажних робіт.
Матеріалами справи встановлено, що на час виконання робіт за договором підряду на підприємстві працювало 17 працівників, відповідно до штатного розпису від 29.03.2024, затвердженого наказом №4-в від 29.03.2024 та який введено в дію 01.04.2024.
У позивача в оренді знаходилось нежитлове складське приміщення площею 47,0 кв.м., що розташоване за адресою: м. Чернігів, вул. Любецька, 66, яке позивач орендував у ПрАТ "Чернігівський ремонтно-виробничий комбінат", що підтверджується Договором оренди нежитлового приміщення №6 від 01.01.2023 та Актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.01.2023.
Офісне приміщення площею 70,1 кв.м., що розташоване за адресою: Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Старик, вул. Придніпровська, буд. 36, ТОВ "Інекс Реал" орендувало у ОСОБА_1 , відповідно до Договору оренди №1 від 20.01.2022 та Акту прийому-передачі в оренду майна №1 від 20.01.2022.
Щодо придбання ТОВ "Інекс Реал" будівельних матеріалів та залучення машин, механізмів, які використовувались в процесі виконання будівельно-монтажних робіт, судовим розглядом встановлено, що 01.01.2024 позивачем укладено Договори поставки №33 з ТОВ "Смена" та ТОВ "Чернігівторг", відповідно до яких ТОВ "ІНЕКС РЕАЛ" закупив у контрагентів товар, а саме: будівельні матеріали, фарби, побутові агрегати, слюсарно-столярні інструменти, кріпильні вироби, комплектуючі до електропроводки, електроінструменти та ін. матеріали, що підтверджується видатковими накладними №40011695 від 19.07.2024, №40015456 від 12.09.2024, №40013529 від 15.07.2024, №40014074 від 23.07.2024.
Крім того, інший будівельний матеріал ТОВ "ІНЕКС РЕАЛ" придбавав у ТОВ "Ковальська Бетон", Філія ПБП "Вимал" Будівельна компанія "Вималспецбуд", ПП "СТВ", ТОВ "Теплобуд Трейд", відповідно до видаткових накладних №4/05342 від 24.07.2024, №325 від 16.08.2024, №4/07031 від 22.08.2024, №11851 від 12.07.2024, №РН-0000265 від 11.09.2024.
Придбаний будівельний матеріал для виконання капітального ремонту оплачено позивачем, що підтверджується платіжними інструкціями №171 від 01.07.2024, №201 від 22.07.2024, №247 від 16.08.2024, №265 від 21.08.2024, №186 від 10.07.2024, №291 від 11.09.2024, №175 від 01.07.2024, №170 від 01.07.2024, №227 від 31.07.2024, №297 від 13.09.2024, №149 від 11.06.2024.
ТОВ "Інекс Реал" для здійснення господарської діяльності використовувало наступні транспортні засоби та обладнання, а саме: навантажувач фронтальний CHANGLN 955N з тракторним навісним обладнанням, спеціалізований вантажний самоскид SINOTRUK HOWO A-7, спеціалізований вантажний самоскид SINOTRUK HOWO, автокран CHANGJIANG LT1025, екскаватор навантажувач GLG777А, які орендує у ТОВ ВКФ "Промкомплект" на підставі Договору про оренду транспортних засобів №01/08-23 від 01.08.2023, Додатку №1 від 01.08.2023 та Акту приймання-передачі від 01.08.2023.
Крім того, наявність обладнання у ТОВ "Інекс Реал" підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 10 та 11, в яких відображено, що ТОВ "Інекс Реал" у своїй діяльності використовує: бетонозмішувачі, кран переносний, перфоратори, термофени, шліфмашинки, плиткорізи, зварювальні інвектори та інше обладнання.
Отже, позивачем виконано ремонтні роботи, а саме: капітальний ремонт покрівель адміністративного корпусу, частина покрівлі лікувального корпусу, харчоблоку КНП "Чернігівська міська лікарня №3" ЧМР за адресою: м. Чернігів, проспект Михайла Грушевського, будинок 170 (усунення аварій, що сталися внаслідок військової збройної агресії рф у м. Чернігові) Коригування 2 (Код ДК 021:2015 - 45260000-7-Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи) з використанням будівельних матеріалів, які придбавались позивачем та із залученням машин, механізмів, які позивач орендував, що підтверджується належними та допустимими доказами, які ТОВ "Інекс Реал" надано разом з повідомленням про подання пояснення.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного суду від 30.03.2018 у справі № 821/2106/13-а, з метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає наведеним вимогам податкового законодавства, та складення яких відповідає законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції або звичаєвій практиці. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.
Отже, позивачем здійснені дії, визначені законодавством, необхідні для реєстрації податкової накладної №1 від 09.10.2024. Водночас, доводи відповідача про надання ТОВ "Інекс Реал" неповного пакету копій документів, спростоване матеріалами справи.
Колегія суддів зазначає, що в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки ці питання повинні досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 16.02.2023 по справі №380/7648/22, від 14.08.2024 по справі №120/5503/23, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у ГУ ДПС у Полтавській області були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 09.10.2024, а тому рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №12674036/41310760 від 26.03.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.
Слід зазначити, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам "Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту", ухваленої на 114-й сесії 12.05.2004, передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов'язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов'язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов'язок розв'язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, обов'язок щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних поданої платником податків податкової накладної покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику - ДПС України.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним та ефективним способом захисту прав позивача є зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №1 від 09.10.2024 подану на реєстрацію ТОВ "Інекс Реал", датою її фактичного подання.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахування наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05.07.2012 №5076-VI "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Суд також має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.
На підтвердження наявності підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано до суду копії договору №22/09/25/2 про надання правової (професійної правничої) допомоги від 22.09.2025, рахунок на оплату № 224 від 22.09.2025, акт надання послуг №183 від 26.09.2025 на суму 6900,00 грн., платіжну інструкцію № 239 від 22.09.2025.
Відповідно до пункту п. 1.1 Договору №22/09/25/2 про надання правової (професійної правничої) допомоги від 22.09.2025, Адвокатське об'єднання "Лігал Айк'ю Груп" зобов'язується надавати замовнику послуги, а саме складання та подання відзиву на апеляційну скаргу до Другого апеляційного адміністративного суду за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Полтавській області на рішення Полтаввського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 по справі №440/5287/25, а замовник зобов'язується прийняти та оплатитти такі послуги. Вартість послуг (гонорар) складає 6900,00 грн. (п.3.1).
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Верховним Судом сформовано усталену практику з питань стягнення витрат на правничу допомогу. Так, Верховний Суд у постановах від 14 листопада 2019 року у справі №826/15063/18 та від 22 жовтня 2021 року у справі №160/7922/20 виходив з того, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Отже, відповідно до положень статті 134 КАС України встановлено, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Оскільки у КАС України, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, імплементовано нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічний підхід щодо застосування положення частини сьомої статті 139 КАС України у разі відсутності документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за умови погодження сторонами при укладанні договору про надання правничої допомоги оплати таких витрат у майбутньому, застосовано Верховним Судом у постановах від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20 та від 05 березня 2021 року у справі №200/10801/19-а.
Варто зазначити, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі спонукає суб'єкта владних повноважень утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 23.01.2025 по справі №240/32993/23, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що сума в розмірі 2000,00 грн. в якості судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою під час розгляду справи в Другому апеляційному адміністративному суді, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, є співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 по справі № 440/5287/25 - залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (ЄДРПОУ 44057192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інекс Реал" (ЄДРПОУ 41310760) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді В.Б. Русанова Я.В. П'янова