01 грудня 2025 року справа № 580/9442/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу у змішаній (паперовій та електронній) формі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
19.08.2025 року ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (надалі - Відповідач) (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ), яка полягає в не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) додаткової винагороди, передбаченої постановою КМ України від 28.02.2022 № 168, збільшеної до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого з 30.07.2024р. по 25.09.2024р. включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) додаткову винагороду, передбачену постановою КМ України від 28.02.2022 № 168, збільшену до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого з 30.07.2024 по 25.09.2024 включно.
В обґрунтування вимог зазначено, що за час лікування - з 30.07.2024р. по 25.09.2024, у зв'язку з травмами, отриманими внаслідок безпосередньої участі у бойових діях, Позивач повинен був отримати додаткову винагороду по 100 000 гривень кожного місяця, виходячи з розрахунку цієї винагороди, починаючи з моменту отримання травм по день закінчення безперервного стаціонарного лікування (одужання). Відповідачем вказану виплату протиправно не було здійснено, що і стало підставою для звернення з вказаним позовом до суду.
Ухвалою від 25.078.2025 відкрите провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник Військової частини НОМЕР_1 позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити повністю, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що ключовими обставинами, що виключають протиправність бездіяльності Відповідача, є: відсутність подання Позивачем необхідних медичних документів до військової частини НОМЕР_1 для нарахування та виплати додаткової винагороди, а також факт самовільного залишення частини (СЗЧ) Позивачем після завершення лікування та переведення до іншої військової частини, що вплинуло на порядок виплати.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 у період з 13.03.2022р. по 15.01.2025р. перебував на військовій службі на посаді старшого солдата військової частини НОМЕР_1 .
Станом на 19.08.2025 Позивач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_4 .
29.07.2024 Позивач отримав поранення під час виконання обов'язків військової служби в районі бойових дій, що підтверджується Довідкою про обставини травми №1/37/9352 від 09.09.2024р.
Після поранення Позивач проходив стаціонарне лікування в кількох закладах охорони здоров'я: з 30.07.2024 по 01.08.2024 - у КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради; з 01.08.2024 по 03.08.2024 - у КНП «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради; з 04.08.2024 по 23.08.2024 - у КНП «Шепетівська багатопрофільна лікарня»; з 24.08.2024 по 25.09.2024 - у КНП «Христинівська багатопрофільна лікарня» Христинівської міської ради.
09.09.2024 Позивачеві було надано Довідку про обставини травми №1/37/9352, якою підтверджується те, що поранення було отримане Позивачем під час виконання обов'язків військової служби в районі бойових дій, одержане під час захисту Батьківщини, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Беручи до уваги, що за період з 30.07.2024 по 25.09.2024 Позивачу не була виплачена додаткова винагорода в розмірі по 100 000 гривень за кожен місяць, виходячи з розрахунку цієї винагороди, починаючи з моменту отримання травм по день закінчення безперервного стаціонарного лікування (одужання), це спонукало останнього звернутись з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).
Відповідно до частини 1 та 2 статті 9 Закону № 2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (частина 4 статті 9 вказаного вище Закону).
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок №260).
Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 11 розділу XXXIV Порядку №260 встановлено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває на даний час.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 28 лютого 2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова КМУ № 168).
Пунктом 1 Постанови КМУ № 168 установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до п. 1-2 Постанови № 168, виплата додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) за умови перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі Положення №402), видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини (п. 12 розділу XXXIV Порядку №260).
Тобто, для видачі такого наказу необхідне подання військовослужбовцем або його представником підтверджуючих документів, зокрема:
-виписок з медичних карт стаціонарного хворого;
-довідки про обставини травми;
-висновків військово-лікарської комісії (ВЛК) щодо зв'язку поранення з виконанням обов'язків служби.
Суд також наголошує, що п.3 Порядку № 260 чітко визначено, що підставою для розрахунку та виплати додаткових видів грошового забезпечення є накази про встановлення та виплату.
Сукупний аналіз вищевказаних положень чинного законодавства дає суду підстави дійти висновку, що підставою для розрахунку та виплати додаткових видів грошового забезпечення, в тому числі і додаткової грошової винагороди в розмірі до 100000 гривень за поранення, є накази про встановлення та виплату, які видаються на основі поданих військовослужбовцем документів. Без надання таких документів командир частини не має підстав для нарахування виплати, оскільки це могло б призвести до порушення бюджетного законодавства та нецільового використання коштів.
Відповідно до п.2 Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 06 серпня 2024 року № 531, з питань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, а також особистих питань військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання, - до наступного прямого командира (начальника).
В ході розгляду справи судом встановлено, що Позивач не надав до Військової частини НОМЕР_1 жодних медичних документів (виписок, довідок тощо), у встановлений порядок. Ці документи були подані ним лише, як додатки до позовної заяви до суду, але не Відповідачу для внутрішнього розгляду. Таким чином, в даному випадку, бездіяльність Відповідача не є протиправною, оскільки відсутні підстави для вчинення дій - нарахування та виплати допомоги, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог Позивача.
З урахуванням вказаного суд не надає правової оцінки доводам сторін щодо того, яка саме військова частина повинна здійснювати виплату додаткової винагороди. Така оцінка є недоречною, оскільки судом встановлено, що Позивач не звертався із рапортом та не подавав визначений нормативними актами пакет документів, необхідний для призначення та виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. Відсутність звернення у встановленому порядку унеможливлює вирішення питання про суб'єкта, відповідального за її виплату.
Разом із тим, суд наголошує, що Позивач не позбавлений права звернутися до уповноваженого командира із відповідним рапортом та повним пакетом документів, передбачених чинним законодавством, необхідних для призначення та виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн. Подання такого звернення у встановленому порядку забезпечить можливість належного розгляду питання щодо призначення виплати та ухвалення відповідного рішення уповноваженим органом.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам Позивачем не надано достатньо належних доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
За таких обставин, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Решта доводів Позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Судові витрати не розподіляються.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21.
Копію рішення направити сторонам справи.
Рішення суду складене 01.12.2025.
Суддя Валентина ОРЛЕНКО