про залишення позовної заяви без руху
01 грудня 2025 року справа № 580/13097/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 (учбовий центр " ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправними дій, та зобов'язання вчинити дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі -відповідач - 1), Військової частини НОМЕР_1 (учбовий центр " ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (далі відповідач - 2), в якому просить:
-зобов'язати начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 скасувати наказ щодо направлення позивача до навчального центру - військової частини НОМЕР_1 у зв'язку з його незаконністю та неповнотою медичного огляду;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 направити позивача на лікування, додаткове дослідження та повторне ВЛК, відповідно до вимог наказу МОУ 402.
Відповідно до ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов пред'являється до адміністративного суду шляхом подання позовної заяви.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Суддя зауважує, що розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
При цьому, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, що повинно сприяти ефективному захисту порушених прав та інтересів, у тому числі з огляду на виконання рішення суду.
Також позовні вимоги повинні логічно випливати з обставин, що свідчать про факти порушень права.
Окрім того, при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
За загальним правилом, під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем, із визначених у частині 1 статті 5 КАС України, способи захисту своїх порушених прав, свобод чи інтересів. Позовні вимоги повинні формулюватися позивачем максимально чітко і зрозуміло.
Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Як вже зазначалось, предмет судового розгляду (зміст позовних вимог) має бути чітким та зрозумілим. При цьому, обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача.
Однак, прохальна частина позовної заяви є такою, що не відповідає приписам ч. 1 ст. 5 КАС України.
Позовні вимоги, зазначені у прохальній частині позову не відповідають приписам п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, оскільки позивач в прохальній частині позову ставить тільки вимогу зобов'язального характеру , не вказуючи які дії або яке рішення відповідача є протиправними, що суперечить ст. 5 КАСУ .
Вказане свідчить, що зміст позовних вимог не відповідає приписам КАС України, оскільки заявляючи позовні вимоги до відповідачів, позивач не зазначає, які дії, на переконання позивача, є протиправними.
З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги, заявлені позивачем у прохальній частині позову є нечіткими, оскільки сформовані з порушенням ст. 5 КАС України.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду позовної заяви та її копії із зазначенням позовних вимог, сформованих з урахуванням вимог ст. 5 КАС України..
Керуючись статтями 5, 8, 159, 160, 161, 168, 169, 241, 293, 294, 295, 297 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 (учбовий центр " ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправними дій, та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви строк тривалістю 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяСергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ