Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову у роз'ясненні судового рішення
"01" грудня 2025 р. Справа № 520/27111/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про роз'яснення судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Через систему "Електронний суд" представником позивача надіслано заяву про роз'яснення судового рішення, в якій він просив суд роз'яснити рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 в частині того, який саме показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, підлягає збільшенню на відповідні коефіцієнти при здійсненні індексації пенсії позивача: той, що враховувався для обчислення пенсії позивача під час її призначення у розмірі 12236,71 грн., чи той, що враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017 у розмірі 3764,40 грн.
Разом із заявою надано докази її надсилання відповідачу.
Заперечень відповідачем на заяву не надіслано.
Представники сторін подали до суду до суду не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином у відповідності до вимог КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
На підставі положень ч. 3 ст. 254 КАС України заява підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, зміст поданої заяви про роз'яснення рішення суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Частиною 3 ст. 254 КАС України передбачено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч. 4 ст. 254 КАС України).
Зі змісту наведених норм слідує, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта, викладення рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
При цьому, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим дана правова норма не містить, а із її змісту вбачається, що пояснення щодо незрозумілості має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Верховним Судом у постанові від 13.09.2019 у справі № 816/1512/15 зазначено, що роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Зокрема, це стосується недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення. Підставою для подання заяви про роз'яснення рішення, є його незрозумілість.
Таким чином, у заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Верховний Суд у постанові від 30.04.2020 у справі № 22а-11177/08 вказав, що фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.
Також у постанові від 20.12.2023 у справі № 400/2839/22 Верховний Суд, надаючи тлумачення положенням статті 254 КАС України, зазначив, що роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення певних текстуальних недоліків (якості) резолютивної частини судового акта, який полягає у поясненні рішення суду у більш зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина для учасників спору є логічною та не допускає кілька варіантів тлумачення. Без відповідного роз'яснення виконання рішення суду може бути ускладненим або взагалі неможливим.
Суд наголошує, що механізм роз'яснення судового рішення, визначений статтею 254 КАС України, не допускає тлумачення судом норм процесуального права, а натомість, передбачає уточнення змісту судового рішення, зокрема, у спосіб зміни формулювання викладення відповідної частини судового рішення на більш чітке та зрозуміле, уточнення окремих положень судового рішення, які є нечіткими або допускають неоднозначність їх тлумачення, пояснення застосованих судом термінів або понять. Однак, за будь-яких умов, не допускається зміна змісту судового рішення шляхом його звуження або розширення.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 21.02.2024 у справі №460/9602/20.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року по справі №520/27111/24, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2025, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо проведення ОСОБА_1 з 01 березня 2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01 березня 2024 року індексацію пенсії ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796 та у зв'язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2024 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Судове рішення набрало законної сили.
Обґрунтовуючи заяву про роз'яснення рішення представник позивача зазначив, що під час виконання рішення суду виникла неузгодженість щодо правильного розуміння його резолютивної частини. Головне управління ПФУ у Харківській області неправильно інтерпретує згаданий у рішенні «показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески». Замість фактичного показника, що підлягає застосуванню при обчисленні пенсії позивача, пенсійний орган помилково вважає таким показником суму 3764,40 грн. Водночас правильним є показник 12236,71 грн., що відповідає середній заробітній платі за 2020- 2022 роки і використовувався при обчисленні пенсії позивача в 2023 році. Через цю розбіжність у трактуванні рішення суду його виконання стало неправильним, що порушує права позивача на належний розмір пенсії. Отже, є незрозумілим, який саме показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні підлягає збільшенню на відповідні коефіцієнти при здійсненні індексації пенсії Позивача: той, що враховувався для обчислення пенсії позивача під час її призначення у розмірі 12 236,71 грн., чи той, що враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017 у розмірі 3764,40 грн.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з 01 березня поточного року встановлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796 відповідно.
Підпунктом 6 пункту 2 Постанови № 185 установлено з 1 березня 2024 року до пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2023 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2024 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», встановлюється щомісячна доплата до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Отже, індексація пенсій у подальшому, зокрема, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року № 185 проводиться згідно з Порядком № 124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідний коефіцієнт.
В мотивувальній частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року по справі №520/27111/24 зазначено, що положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).
Суд дійшов висновку, що Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Натомість, застосування при проведенні індексації пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» положень пункту 5 Порядку № 124 є протиправним.
В судовому рішенні суд також дійшов висновку, що абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
Таким чином, зміст рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року по даній справі свідчить, що задовольняючи позовні вимоги та зобов'язуючи Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01 березня 2024 року індексацію пенсії ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796 та у зв'язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2024 року, суд виходив з того, що під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення. Як встановлено судом, пенсія ОСОБА_1 призначена 30.10.2022 року.
Обраний судом спосіб захисту порушених прав позивача відповідає висновкам щодо застосування норм права Верховного Суду, що викладені в постанові від 27.01.2025 (справа №620/7211/24), від 27.01.2025 (справа № 200/422/24), від 13.01.2025 (справа № 160/28752/23) та які, відповідно до положень ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Суд зауважує, що роз'яснення порядку та способу виконання рішення суду шляхом використання механізму, визначеного ст. 254 КАС України, не допускається.
До подібних висновків прийшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 20.02.2019 у справі № 814/907/16, від 01.09.2020 у справі № 806/984/18.
При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Згідно з висновками, що сформульовані у рішенні ЄСПЛ «BALAN v. The Republic of Moldova (No. 2)» (заява № 49016/10), Суд зобов'язаний не допускати порушення принципу правової визначеності під час розгляду заяви про роз'яснення судового рішення. У цій справі ЄСПЛ вказав, що роз'яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції.
На підставі викладеного вище, керуючись положеннями ст. ст. 241, 243, 248, 254, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Заяву представника позивача про роз'яснення судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя О.В.Шевченко