Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про встановлення способу і порядку виконання судового рішення
"01" грудня 2025 р. справа №520/2896/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Марини Лук'яненко,
за участю секретаря судового засідання - Дениса Гузь,
розглянувши у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника заяву Харківського апеляційного суду про зміну способу і порядку виконання рішення по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Харківського апеляційного суду (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, м. Харків, 61001) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 по справі №520/2896/24 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Харківського апеляційного суду (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, м. Харків, 61001) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Харківського апеляційного суду, які полягають у нарахуванні та виплаті судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди та матеріальної допомоги за періоди з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, з 01 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102,00 грн. Зобов'язано Харківський апеляційний суд нарахувати та виплатити на користь судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_1 недонараховану та невиплачену суддівську винагороду та матеріальну допомогу за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, обчислену відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного на 2021 рік у розмірі 2270,00 грн, за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, обчислену відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного на 2022 рік у розмірі 2481,00 грн, за період з 01 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року, обчислену відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного на 2023 рік у розмірі 2648,00 грн, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 по справі №520/2896/24 набрало законної сили 17.06.2024.
16.09.2024 до Харківського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення по даній справі шляхом стягнення з Харківського апеляційного суду з КЕКВ 2113 «Суддівська винагорода» на її користь нарахованої та невиплаченої суддівської винагороди та матеріальної допомоги за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2023 року в загальній сумі 1531978,35 грн. з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 по справі №520/2896/24 заяву позивачки, ОСОБА_1 , про зміну способу і порядку виконання рішення по справі №520/2896/24 - задоволено. Змінено спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 по справі №520/2896/24 та встановити спосіб виконання вказаного рішення шляхом стягнення з Харківського апеляційного суду з КЕКВ 2113 «Суддівська винагорода» на користь ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої суддівської винагороди та матеріальної допомоги за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2023 року в загальній сумі 1 531 978, 35 грн (один мільйон п'ятсот тридцять одна тисяча дев'ятсот сімдесят вісім гривень 35 копійок) з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.
17.11.2025 від представника Харківського апеляційного суду до суду надійшла заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення по даній справі з проханням змінити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року у справі № 520/2896/24 та встановити спосіб виконання рішення шляхом стягнення з Харківського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої суддівської винагороди та матеріальної допомоги за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2023 року в загальній сумі 1 531 978, 35 грн з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті за рахунок бюджетної програми 050115 "Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів".
В обґрунтування поданої заяви вказано, що виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно із законодавством України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів1*, головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період. Харківський апеляційний суд має затверджений кошторис та відповідну суму виділених коштів за КЕКВ 2113 "Суддівська винагорода" на 2025 рік, які передбачені виключно для виплати суддівської винагороди суддям, які здійснюють повноваження з відправлення правосуддя. Виконання рішення суду на користь судді у відставці шляхом стягнення коштів з КЕКВ 2113 "Суддівська винагорода" не допускається, та, на думку заявника, є грубим порушення закону. Заборгованість перед суддею у відставці ОСОБА_1 за рішенням суду є суддівською винагородою за минулий період, її розмір не враховувався при розрахунку річного фонду суддівської винагороди на поточний 2025 рік, а тому сума коштів на виконання рішення суду не може бути виплачена за рахунок коштів КЕКВ 2113 "Суддівська винагорода". У зв'язку з цим, заявник вважає, що є підстави для зміни порядку та способу виконання рішення суду по даній справі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 призначено судове засідання з розгляду поданої заяви на 19.11.2025 о 10:00 год.
Протокольною ухвалою суду від 19.11.2025 судове засідання з розгляду поданої заяви перенесено на 26.11.2025 о 10:30 год.
Від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без її участі та зазначено, що оскільки судове рішення не виконано, а виконання судового рішення є обов'язковим, підстав для задоволення заяви відповідача немає.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
З огляду на викладене, суд вважає можливим розглянути справу без участі сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Вирішуючи по суті подану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Суд зауважує, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Статтею 372 КАС України визначений порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.
Відповідно до частин другої та четвертої вказаної статті судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Частина перша статті 373 КАС України визначає, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Аналіз наведеного вище вказує, що рішення суду в адміністративних справах може бути виконане добровільно, з моменту набрання рішенням законної сили, та примусово, після відкриття відповідного виконавчого провадження. При цьому, виконання судового рішення, у якому порядку воно б не відбувалось, є невід'ємною складовою права на судовий захист.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, установлених законом), - установити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, підставою для застосування правил наведеної норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин. Тобто зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити у задоволенні такої заяви.
Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 червня 2019 року у справі №800/203/17.
В постанові Верховного Суду від 14 серпня 2024 року у справі № 200/2961/21-а вказано, що у разі необхідності встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення необхідно звернути увагу, зокрема, на те, що для зміни способу або порядку виконання судового рішення повинні існувати обставини, що істотно ускладнюють належне виконання рішення або роблять його неможливим.
Як вбачається з довідки Харківського апеляційного суду від 28.06.2024 року №04-35/53/2024 відповідачем на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 по справі №520/2896/24 було обраховано недоотриману суддівську винагороду та матеріальну допомогу за період з 01.01.2021 по 31.12.2023 роки в загальній сумі 1531978,35 грн., з якої за 2021 рік - нараховано різницю 217 215, 45 грн, за 2022 рік - 514 512, 84 грн, за 2023 рік - 800 250, 06 грн.
Як встановлено судом, нараховану суму суддівської винагороди та матеріальної допомоги за період з 01.01.2021 по 31.12.2023 роки відповідачем не виплачено.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 по справі №520/2896/24 змінено спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 по справі №520/2896/24 та встановити спосіб виконання вказаного рішення шляхом стягнення з Харківського апеляційного суду з КЕКВ 2113 «Суддівська винагорода» на користь ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої суддівської винагороди та матеріальної допомоги за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2023 року в загальній сумі 1 531 978, 35 грн (один мільйон п'ятсот тридцять одна тисяча дев'ятсот сімдесят вісім гривень 35 копійок) з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.
У поданій заяві відповідач посилається на те, що Харківський апеляційний суд має затверджений кошторис та відповідну суму виділених коштів за КЕКВ 2113 "Суддівська винагорода" на 2025 рік, які передбачені виключно для виплати суддівської винагороди суддям, які здійснюють повноваження з відправлення правосуддя. Виконання рішення суду на користь судді у відставці шляхом стягнення коштів з КЕКВ 2113 "Суддівська винагорода" не допускається, та, на думку заявника, є грубим порушення закону. Заборгованість перед суддею у відставці ОСОБА_1 за рішенням суду є суддівською винагородою за минулий період, її розмір не враховувався при розрахунку річного фонду суддівської винагороди на поточний 2025 рік, а тому сума коштів на виконання рішення суду не може бути виплачена за рахунок коштів КЕКВ 2113 "Суддівська винагорода".
Водночас, обставини, які навів відповідач в своїй заяві, є суттєвими, але вони істотно не ускладнюють належне виконання рішення або роблять його неможливим.
До того ж, суд зауважує, що головним розпорядником рахунку коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів", є Державна судова адміністрація України, яка в даному випадку не є стороною по справі.
Зважаючи на викладене, підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення по даній справі відсутні, а тому заява відповідача про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі №520/2896/24 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 6-9, 241-243, 248, 255, 295, 372, 378 КАС України, суд -
У задоволенні заяви представника Харківського апеляційного суду про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі №520/2896/24 - відмовити.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.
Суддя Марина Лук'яненко