28 листопада 2025 року м. Рівне №460/18611/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, за змістом якого просила суд:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 01.09.2025 №о/р 172550001779 про відмову у переведенні позивача на пенсію за віком, яка призначається відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII;
Зобов'язати відповідача перевести позивача на пенсію за віком починаючи з 25.08.2025 відповідно пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII, зарахувавши до стажу державної служби період роботи в податкових органах з 02.03.1994 по 22.08.2025, обчисливши таку пенсію виходячи із 60% усіх без винятку складових заробітної плати, відображеної у довідках Головного управління ДПС у Рівненській області від 25.08.2025 №133/17-00-10-02-06, від 25.08.2025 №134/17-00-10-02-06, та виплативши заборгованість, яка виникне у зв'язку з цим.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, перебуваючи на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області отримує з 23.08.2020 пенсію за віком, яка їй призначена у зв'язку з досягненням пенсійного віку 60 років та обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У зв'язку зі звільненням з посади, робота на якій дає право на призначення пенсії державного службовця 22.08.2025, маючи стаж роботи на посаді державного службовця станом на 01.05.2016 понад 22 роки, а на дату звільнення понад 31 рік, позивач набула право на призначення їй пенсії відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII.
Позивач повідомила, що 25.08.2025 вона подала до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області заяву про перерахунок пенсії шляхом переходу на пенсію за віком державного службовця із документами про стаж та заробітну плату для обчислення такого виду пенсії, яка за принципом екстериторіальності (визначення органу, що розглядає документи автоматизованим способом) передана вирішення питання про призначення пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Зазначила, що рішенням від 01.09.2025 №о/р 172550001779 відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії у спосіб переведення з пенсії за віком на пенсію державного службовця, посилаючись на той факт, що під час розгляду документів електронної пенсійної справи, встановлено що ОСОБА_2 01.08.1994 року присвоєно персональне звання інспектор податкової служби І рангу та складено присягу, отже станом на 01.05.2016 гр. ОСОБА_2 не займає посади державної служби та не має 20 років стажу роботи на цих посадах (стаж державного службовця 00 років 00 місяців 00 днів), стаж з 01.08.1994 відноситься до посад працівників податкової інспекції, що не передбачено чинним законодавством.
Позивач вважає протиправним вказане рішення відповідача як таке, що винесено з порушенням чинного законодавства, оскільки посади службовців податкових органів прирівняні до категорій посад державних службовців, а їх спеціальні звання - до рангів державної служби.
Відтак, вважає наявним підстави для скасування оскарженого рішення про відмову в перерахунку пенсії у спосіб переведення на пенсію державного службовця.
Ухвалою суду від 10.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав відзив на позовну заяву, яким заперечив позовні вимоги повністю. В обґрунтування правомірності оскарженого рішення вказав, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області як отримувач пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 25.08.2025 позивач звернулась з заявою №1018 про перерахунок пенсії «перехід на пенсію за іншим Законом України «Про державну службу». За результатами опрацювання заяви відповідач (визначений для розгляду справи за принципом випадковості) прийняв рішення від 01.09.2025 №172550001779 про відмову в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.
Також відповідач вказав, що на призначення пенсії за Законом № 889-VІІІ мають право особи, яким раніше не призначались пенсії відповідно до Закону №3723 -ХІІ: державні службовці, які на день набрання чинності Законом № 889-VІІІ обіймають посади державної служби та мають не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723 - ХІІ та актами Кабінету Міністрів України; особи, які на день набрання чинності Законом 889-VІІІ мають стаж не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України.
Також відповідач зазначив, що право особи на призначення пенсії відповідно до Закону № 889-VIII, слід визначати відповідність займаної посади до посад, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ. Відповідно до статті 25 Закону № 3723-ХІІ визначено сім категорій посад державних службовців, в залежності від яких, встановлюються ранги державних службовців. Основним критерієм, який визначає підстави для зарахування періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу.
Як ствердив Пенсійний орган, при аналізі матеріалів електронної пенсійної справи та документів долучених до заяви від 25.08.2025 №1018 встановлено, що згідно трудової книжки НОМЕР_1 : з 02.03.1994 прийнята на посаду старшого державного податкового інспектора в Державну податкову інспекцію, 01.08.1994 присвоєно персональне звання - інспектор податкової служби І рангу та прийнята присяга державного службовця, 14.10.1998 звільнена; 15.10.1998 призначена головним державним податковим інспектором в Дубенську об'єднану податкову інспекцію, 10.04.2006 звільнена в порядку переведення; 11.04.2006 призначена на посаду старшого державного податкового інспектора в Державну податкову інспекцію у Радивилівському районі Рівненської області, 12.01.2007 присвоєно спеціальне звання - радник податкової служби ІІІ рангу, 19.04.2007 звільнена; 20.04.2007 призначена в порядку переведення на посаду головного державного податкового інспектора в Дубенську об'єднану державну податкову інспекцію Рівненської області, 27.06.2013 присвоєно 13 ранг державного службовця, 31.12.2013 присвоєно спеціальне звання -радник податкової та митної справи ІІІ рангу, 15.05.2017 звільнена.
Також, на переконання відповідача, коло осіб з числа державних службовців, на яких поширюється дія Закону №889, визначено статтею 3 цього Закону. Посади працівників податкових органів, яким присвоюються персональні чи спеціальні звання, не передбачені.
Отже Відповідач вважає, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах в період перебування, на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Враховуючи вищевикладене, до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, не зараховано періоди роботи Позивача з 02.03.1994 по 14.10.1998, з 15.10.1998 по 10.04.2006, з 11.04.2006 по 19.04.2007 та з 20.04.2007 по 01.06.2016.
Отже, за висновками відповідача відповідач у Позивача ОСОБА_2 стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України на 01.05.2016, відсутній.
Тому, як вважає Пенсійний орган, оскільки Позивач ОСОБА_2 на день набрання чинності Закону №889-VIII (01.05.2016) не займала посаду державної служби та не має стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723 та актами Кабінету Міністрів України, в неї відсутнє право на переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №889.
З цих підстав просив відмовити в задоволенні позову повністю.
Відповідно до вимог статті 263 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та з 23.08.2020 отримує пенсію за віком, яка їй призначена у зв'язку з досягненням пенсійного віку на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Наказом Головного управління ДПС у Рівненській області від 18.08.2025 №172-о припинено державну службу та звільнено ОСОБА_2 з посади старшого державного інспектора Дубенського відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Рівненській області з 22.08.2025 у зв'язку з виходом на пенсію згідно з пунктом 7 частини першої статті 83 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу».
25.08.2025 ОСОБА_2 подала до Відділу обслуговування громадян №8 Пенсійного фонду України (Рівненська область) заяву про перехід на пенсію за іншим Законом ЗУ «Про державну службу». Згідно з розпискою повідомленням, до заяви долучено довідку про заробітну плату (спецпенсії) №134/17-00-10-02-06, №133, наказ, №51/17-00-11-28.
Рішенням відповідача від 01.09.2025 о/р 172550001779 про пенсійне забезпечення РНОКПП НОМЕР_2 Гр. ОСОБА_3 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії у спосіб перехід з пенсії за віком відповідно ст.26 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) на пенсію за віком згідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу». В рішенні вказано, що Посади працівників податкової інспекції даною статтею не передбачені. Порядок обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року №283 втратили чинність. Під час розгляду документів електронної пенсійної справи, встановлено що заявниці 01.08.1994 року присвоєно персональне звання інспектор податкової служби І рангу та складено присягу, отже станом на 01.05.2016 гр. ОСОБА_2 не займає посади державної служби та не має 20 років стажу роботи на цих посадах (стаж державного службовця 00 років 00 місяців 00 днів), стаж з 01.08.1994 відноситься до посад працівників податкової інспекції, що не передбачено чинним законодавством. Відтак, як зазначив Пенсійний орган у зв'язку з відсутністю спеціального стажу позивач не має права на пенсію державного службовця.
Вважаючи протиправним рішення відповідача про відмову у переведенні на пенсію державного службовця, ОСОБА_2 звернулась до суду із позовною заявою.
Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд враховує наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058 передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Як стверджує позивач, досягнувши пенсійного віку 60 років та маючи загальний стаж роботи державної служби понад 31 рік на дату звільнення та понад 22 роки станом на 01.05.2016, вона набула право на вибір пенсії, яка може їй виплачуватись: за віком відповідно до Закону №1058-IV; за віком як державному службовцю з особливим порядок її обчислення виходячи із заробітної плати за роботу на державній службі.
Оцінюючи такі доводи позивача, суд зазначає, що відповідно до статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), який набрав чинності з 01.05.2016, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII (далі - Закон №3723-XII) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тому, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, для підтвердження права позивача щодо переходу на спеціальний вид пенсії - за віком на умовах Законів України №3723-XII, №889-VIII визначальним є встановлення того, чи був наявний у неї станом на 01 травня 2016 року стаж державної служби 10 років за умови зайняття на цю дату посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала вона станом на 01 травня 2016 року на державній службі.
Суд повторює, що підставою для прийняття оскарженого рішення про відмову позивачу у перерахунку пенсії у спосіб переведення з пенсії, яка обчислюється відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію за віком (державного службовця), яка обчислюється відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII та статті 37 Закону №3723-XII, слугував висновок відповідача про відсутність у позивача правових підстав, а саме станом на 01.05.2016 ОСОБА_2 не займає посади державної служби та не має необхідного стажу державної служби на цих посадах, оскільки стаж з 01.08.1994 відноситься до посад працівників податкової інспекції, що не передбачено чинним законодавством.
Суд оцінює критично та відхиляє такі доводи відповідача з наступних підстав.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637) передбачено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка; за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами; у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків; за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Судом встановлено, що згідно з записами трудових книжок Серія НОМЕР_1 , дата заповнення 10.04.1978 та вкладишу до трудової книжки Серія НОМЕР_3 , дата заповнення 05.12.2000:
1. Запис №10 від 02.03.1994 - прийнята на посаду старшого державного податкового інспектора відділу обліку та обробки даних Державної податкової інспекції по Радивилівському району (наказ від 02.03.1994 №4-л);
2. Запис №11 від 01.07.1994 - переведена на посаду головного державного податкового інспектора відділу обліку та обробки даних (наказ від 01.07.1994 №9-л);
3. Запис №12 від 01.08.1994 - присвоєно персональне звання - інспектор податкової служби І рангу (наказ від 01.08.1994 №9-в);
4. Запис №12а - прийнята присяга державного службовця;
5. Запис №13 від 01.07.1995 - переведено на посаду начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансового забезпечення (наказ від 01.07.1995 №10-а);
6. Запис №14 від 25.11.1996 - відповідно до Указу Президента України «Про утворення державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій» на базі державної податкової інспекції по Радивилівському району утворена державна податкова адміністрація в Радивилівському районі (Указ Президента України від 22.08.1996 №760/96р);
7. Запис №15 від 26.11.1996 - у зв'язку з ліквідацією державної податкової інспекції по Радивилівському району та утворенням державної податкової адміністрації в Радивилівському районі переведено на посаду начальника відділу бухгалтерського обліку і фінансового забезпечення Державної податкової адміністрації в Радивилівському районі (наказ від 26.11.1996 №13);
8. Запис №16 від 14.02.1998 - Державна податкова адміністрація в Радивилівському районі перейменована в державну податкову інспекцію в Радивилівському районі (Закон України «Про внесення змін до Закону України» від 14.02.1998);
9. Запис №17 від 14.10.1998 - звільнено у зв'язку з ліквідацією податкової інспекції п. 1 ст. 40 КЗпП України (наказ від 14.10.1998 №14);
10. Запис №18 від 15.10.1998 - призначено головним державним податковим інспектором - зав. сектором виконання доходної та видаткової частини на утримання Радивилівського відділення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції по переводу з державної податкової інспекції у Радивилівському районі (наказ від 15.10.1998 №28-о);
11. Запис №19 від 04.01.1999 - переведено головним державним податковим інспектором сектору обліку, звітності та прогнозування надходжень Радивилівського відділення (наказ від 28.04.1999 №20-о);
12. Запис №20 від 02.08.1999 - переведено головним державним податковим інспектором сектору примусового стягнення податків Радивилівського відділення в зв'язку з виробничою необхідністю (наказ від 02.08.1999 №39-о);
13. Запис №21 від 17.04.2000 - в зв'язку із введенням нового штатного розпису призначено в порядку переводу старшим державним податковим інспектором сектору примусового стягнення податків і зборів Радивилівського відділення (наказ від 17.04.2000 №04-о);
14. Запис №22 від 15.06.2000 - в зв'язку із введенням нового штатного розпису призначено в порядку переводу старшим державним податковим інспектором відділу стягнення платежів до бюджету (наказ від 14.06.2000 №08-о);
15. Запис №23 від 01.09.2000 - відділ стягнення платежів до бюджету перейменовано на відділ стягнення податкової заборгованості (наказ від 23.08.2000 №85);
16. Запис №24 від 01.09.2003 - в зв'язку із введенням нового штатного розпису призначено в порядку переводу старшим державним податковим інспектором групи стягнення коштів, майна, планування та інформаційного забезпечення відділу стягнення податкового боргу та роботи з виявлення і розпорядження безхазяйним майном (наказ від 15.09.2003 №43-о);
17. Запис №25 від 14.07.2004 - в зв'язку з реорганізацією Дубенської ОДПІ, введенням нової структури та штатного розпису призначено в порядку переведення на посаду старшого державного податкового інспектора відділу стягнення коштів, майна, управління стягнення податкового боргу та організації роботи з виявлення і розпорядження безхазяйним майном, що переходить у власність держави (наказ від 14.07.2004 №20-о);
18. Запис №26 від 01.01.2005 - з врахуванням змін в штатному розписі призначено на посаду старшого державного податкового інспектора відділу планування, інформаційного забезпечення, організації роботи з виявлення і розпорядження безхазяйним майном та майном, що переходить у власність держави управління забезпечення податкових зобов'язань (наказ від 04.01.2005 №2-о);
19. Запис №27 від 01.09.2005 - в зв'язку із введенням нового штатного розпису призначено в порядку переводу на посаду старшого державного податкового інспектора Радивилівського відділення (наказ від 01.09.2005 №70-о);
20. Запис №28 від 10.04.2006 - звільнено в порядку переведення в ДПІ у Радивилівському районі Рівненської області, п. 5 ст. 36 КЗпП України (наказ від 10.04.2006 №18-о);
21. Запис №29 від 11.04.2006 - призначено в порядку переведення з Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції на посаду старшого державного податкового інспектора сектору погашення прострочених податкових зобов'язань (наказ від 11.04.2006 №1-о);
22. Запис №30 від 19.12.2006 - переведено на посаду завідувача сектору погашення прострочених податкових зобов'язань як таку, що успішно пройшла стажування (наказ від 19.12.2006 №31-о);
23. Запис №31 від 12.01.2007 - присвоєно спеціальне звання - радник податкової служби ІІІ рангу (наказ від 12.01.2007 №2-о);
24. Запис №32 від 19.04.2007 - звільнена з посади в порядку переведення в Дубенську ОДПІ (наказ від 19.04.2007 №80);
25. Запис №33 від 20.04.2007 - призначено в порядку переведення на посаду головного державного податкового інспектора Радивилівського відділення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області (наказ від 20.04.2007 №1-о);
26. Запис №34 від 01.03.2012 - в зв'язку з реорганізацією Дубенської ОДПІ призначити в порядку переведення в новостворену Дубенську об'єднану державну податкову інспекцію Рівненської області Державної податкової служби на посаду головного державного податкового інспектора Радивилівського відділення (наказ від 01.03.2012 №1-о);
27. Запис №35 від 27.06.2013 - відповідно до постанови КМУ від 20.03.2013 №229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» Дубенську ОДПІ Рівненської області ДПС реорганізовано шляхом приєднання до Дубенської ОДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області (постанова КМУ від 20.03.2013 №229);
28. Запис №36 від 27.06.2013 - призначена в порядку переведення на посаду головного державного інспектора Радивилівського відділення (наказ віл 27.06.2013 №1-о);
29. Запис №37 від 27.06.2013 - присвоєний 13 ранг державного службовця (наказ від 27.06.2013 №1-о);
30. Запис №38 від 31.12.2013 - присвоєно спеціальне звання - радник податкової та митної справи ІІІ рангу (наказ від 31.12.2013 №31-о);
31. Запис №39 від 02.03.2015 - Дубенську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Рівненській області реорганізовано шляхом приєднання до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області (постанова КМУ від 06.08.2014 №311);
32. Запис №40 від 02.03.2015 - призначена в порядку переведення на посаду головного державного інспектора Радивилівського відділення (наказ від 02.03.2015 №1-о);
33. Запис №41 від 21.03.2016 - переведена на посаду головного державного ревізора-інспектора Радивилівського відділення у зв'язку із зміною організаційної структури (наказ від 21.03.2016 №10-о);
34. Запис №42 від 15.05.2017 - звільнена з посади головного державного ревізора-інспектора Радивилівського відділення Дубенської ОДПІ Головного управління ДФС у Рівненській області згідно п. 2 частини 1 ст. 41 Закону України «Про державну службу» (наказ від 12.05.2017 №15-о);
35. Запис №43 від 16.05.2017 - призначена в порядку переведення на посаду старшого державного ревізора-інспектора сектору стягнення та роботи з безхазяйним майном території обслуговування Дубенської ОДПІ управління погашення боргу Головного управління ДФС у Рівненській області (наказ від 16.05.2017 №99-о);
36. Запис №44 від 03.09.2018 - переведена на посаду старшого державного інспектора сектору погашення боргу Дубенського управління (наказ від 03.09.2018 №82-о);
37. Запис №45 від 01.11.2018 - переведена на посаду головного державного інспектора сектору погашення боргу Дубенського управління, як переможця конкурсу (наказ від 31.10.2018 №132-о);
38. Запис №46 від 06.05.2019 - переведена на посаду головного державного ревізора-інспектора сектору погашення боргу Дубенського управління (наказ від 06.05.2019 №76-о);
39. Запис №47 від 21.08.2019 - звільнена з займаної посади згідно п. 2 частини першої ст. 41 Закону України «Про державну службу» та п. 5 ст. 36 Кодексу Законів України про працю, у порядку переведення для подальшої роботи в Головному управлінні ДПС у Рівненській області (наказ від 20.08.2019 №132-о);
40. Запис №48 від 22.08.2019 - призначена на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу по роботі з боргом Дубенського управління у порядку переведення з Головного управління ДФС у Рівненській області (наказ від 21.08.2019 №7-о);
41. Запис №49 від 22.08.2019 - присвоєно 6 ранг державного службовця (наказ від 21.08.2019 №7-о).
Наказом Головного управління ДПС у Рівненській області від 18.08.2025 №172-о, припинено державну службу та звільнено ОСОБА_2 з посади старшого державного інспектора Дубенського відділу по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Рівненській області, 22 серпня 2025 року, у зв'язку з виходом на пенсію, згідно з пунктом 7 частини першої статті 83 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» (зі змінами).
Суд наголошує, що загальновизнаним є факт, що до повноважень вказаних вище державних установ, у яких позивач працювала з 02.03.1994 по 22.08.2025, відносилась діяльність у сфері правового регламентування та організації справляння податків і податкових платежів.
Відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №229, обчислення стажу державної служби здійснює служба управління персоналом державного органу.
Суд також встановив, що позивачем до заяви про переведення її на пенсію державного службовця долучено відповідачу довідку її роботодавця - Головного управління ДПС у Рівненській області від 22.08.2025 №51/17-00-11-28, відповідно до змісту якої, загальний стаж роботи на посаді державного службовця ОСОБА_2 станом на 30.06.2025 складає 31 рік 05 місяців та 14 днів, включаючи період роботи з 02.03.1994 по 22.08.2025 на різних посадах в податкових органах, на яких було покладено обов'язок у сфері правового регламентування та організації справляння податків і податкових платежів та весь період роботи на яких не зарахований відповідачем до спеціального стажу - державного службовця.
Пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом (до 01.05.2016) обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Відповідно до ч.18 ст. 37 Закону №3723-ХІІ період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року №509-XII (далі - Закон №509-XII).
Згідно із частиною п'ятою статті 15 Закону №509-XII правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом №3723-XII.
Частиною сьомою статті 15 Закону №509-XII визначено, що посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації. Порядок атестації визначається центральним органом державної податкової служби.
Відповідно до частини восьмої статті 15 Закону №509-XII посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання:
- головний державний радник податкової служби;
- державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу;
- радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу;
- інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.
Частиною четвертою статті 15 Закону №509-XII передбачено, що службові особи державних податкових інспекцій не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та викладацької діяльності).
З наведеного вбачається, що даною нормою встановлювались умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондуються з вимогами статті 12 Закону №3723-XII щодо обмежень, пов'язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.
Згідно із п.9 Порядку присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 №839 (надалі - Порядок №839) посадовій особі, яка перебувала на державній службі та вперше призначена на посаду в органах доходів і зборів, присвоюється спеціальне звання за посадою, на яку призначено особу, з урахуванням встановленого співвідношення рангів державних службовців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №306 "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" (далі - Постанова №306) затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.
Аналіз вищенаведених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що посадові особи контролюючих органів, зокрема податкового органу, віднесені до державних службовців за певними особливостями, тобто з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців.
Таким чином, спеціальні звання посадових осіб органів державної податкової служби - прирівнюються до рангів державного службовця, визначених Порядком №306.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2002 №945 «Про спеціальні звання посадових осіб податкових органів» затверджено як положення про спеціальні звання посадових осіб податкових органів, так і порядок присвоєння спеціальних звань посадовим особам податкових органів.
Додатком до вказаної постанови затверджено перелік категорій посад у податкових органах та спеціальних звань за такими посадами, відповідно до якого кожні із спеціальних звань у податковому органі прирівнюються до категорій посад державної служби.
Додатком 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 р. №306 затверджено співвідношення між рангами державних службовців і спеціальними званнями посадових осіб податкових органів.
Відтак, суд встановив, що як законодавцем, так і Урядом врегульовано, що спеціальні звання працівників податкових органів чітко відповідають категоріям посад державної служби.
Приписами абзацу 2 пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Kабінету Mіністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283) також передбачалось, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Таким чином, з аналізу вказаних вище положень вбачається, що як Законом №889-VIII, так і нормами чинних в період до його прийняття Законів №3723-XII, №509-ХІІ та Порядку №283 передбачалось зарахування до стажу державної служби роботи (служби) на посадах керівних працівників і спеціалістів в органах державної податкової служби та її територіальних органів.
Тому, як Законом №889-VIII від 10.12.2015, так і нормами чинних до нього Закону №3723-XII і Закону №509-ХІІ та Порядку №283 передбачалось зарахування до стажу державної служби роботи (служби) на посадах керівних працівників і спеціалістів в органах державної податкової служби та її територіальних органів.
Верховний Суд України раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 08.10.2013 (справа №21-275а13) аналіз положень статті 37 Закону України №3723-XII, Закону України №509-ХІІ дає підстави вважати, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України №3723-ХІІ.
Пунктом 342.4 ст.342 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Посадові особи, які вперше зараховуються на службу до контролюючих органів і раніше не перебували на державній службі, складають присягу державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» (п.342.5 ст.342 ПК України).
Відповідно до п.342.6 ст.342 ПК України правовий статус посадових осіб контролюючих органів, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом та Митним кодексом України, а в частині, що не регулюється ними, - Законом України «Про державну службу» та іншими законами.
Як визначено приписами абз.1, 2 п. 344.1 ст. 344 ПК України, пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". Період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєнні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним законом.
Як зазначалось судом, записами трудових книжок ОСОБА_2 . Серія НОМЕР_1 , дата заповнення 10.04.1978 та вкладишем до трудової книжки Серія НОМЕР_3 , дата заповнення 05.12.2000 підтверджується, що позивачу було присвоєно: з 01.08.1994 - спеціальне звання - інспектор податкової служби І рангу (наказ від 01.08.1994 №9-в); з 12.01.2007 спеціальне звання - радник податкової служби ІІІ рангу (наказ від 12.01.2007 №2-о); з 27.06.2013 - присвоєно 13 ранг державного службовця (наказ від 27.06.2013 №1-о); з 31.12.2013 спеціальне звання - радник податкової та митної справи ІІІ рангу (наказ від 31.12.2023 №31-о); з 22.08.2019 - присвоєно 6 ранг державного службовця (наказ від 21.08.2019 №7-о).
Відтак, посадові особи державних податкових органів, яким присвоєно спеціальні звання є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в податкових органах підлягає зараховуванню до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII.
Така позиція суду викладена у постанові Верховного Суду України від 22 жовтня 2013 року у справі №21-340а13, а також, у постановах Верховного Суду від 10 липня 2018 року у справі №591/6970/16-а, від 13 грудня 2018 року у справі №539/1855/17, які відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України враховуються судом у даній справі.
Отже, як встановлено судом, стаж роботи позивача на посадах державної служби станом на 01.05.2016 склав понад 22 роки, а на дату звільнення з державної служби - понад 31 рік, що передбачало наявність у ОСОБА_2 права на перехід з пенсії за віком на пенсію державного службовця.
Таким чином, з врахуванням встановлених судом обставин, на дату подання заяви про перерахунок пенсії шляхом переходу на пенсію державного службовця позивач: досягла 60 років, спеціальний стаж державної служби станом на 01.05.2016 складав понад 22 роки та станом на дату подання заяви - понад 31 рік, звільнилась із посади державного службовця перед виходом на пенсію, а тому набула право на призначення пенсії відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII.
Зазначене дає суду підстави для висновку, що оскаржене рішення відповідача від 01.09.2025 №о/р 172550001779 про відмову у переведенні позивача на пенсію за віком, яка призначається відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII суперечить положенням чинного законодавства та підлягає скасуванню.
Також суд зазначає, що при переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» слід враховувати довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 25.08.2025 №133/17-00-10-02-06 та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 25.08.2025 №134/17-00-10-02-06, оскільки згадані довідки є джерелом інформації про доходи позивача, що впливають на правильність обчислення пенсії.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 01.09.2025 №о/р 172550001779 про відмову у переведенні ОСОБА_2 на пенсію за віком, яка призначається відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести ОСОБА_2 на пенсію за віком починаючи з 25.08.2025 відповідно пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII, зарахувавши до стажу державної служби період роботи в податкових органах з 02.03.1994 по 22.08.2025, обчисливши таку пенсію виходячи із 60% усіх без винятку складових заробітної плати, відображеної у довідках Головного управління ДПС у Рівненській області від 25.08.2025 №133/17-00-10-02-06, від 25.08.2025 №134/17-00-10-02-06, з врахуванням виплачених сум.
Щодо зобов'язання відповідача виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з переведенням позивача на інший вид пенсії, суд зазначає таке.
Позивач при зверненні до суду з даним позовом оскаржує рішення, яким відмлено відповідачу у переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII. Відповідач відмовляючи позивачу у перерахунку його пенсії зазначив про відсутність необхідного стажу державної служби, більше того, таке переведення ще не було здійснене, відповідно, відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог необхідно відмовити, як передчасних.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачі як суб'єкти владних повноважень в ході розгляду справи частково довели правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.
Натомість, доводи та аргументи позивача, якими останній обґрунтовував позовні вимоги, знайшли часткове підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому позовну заяву належить задовольнити частково.
За правилами частини третьої статті 139 КАС України, відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 01.09.2025 №о/р 172550001779 про відмову у переведенні ОСОБА_2 на пенсію за віком, яка призначається відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести ОСОБА_2 на пенсію за віком починаючи з 25.08.2025 відповідно пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII, зарахувавши до стажу державної служби період роботи в податкових органах з 02.03.1994 по 22.08.2025, обчисливши таку пенсію виходячи із 60% усіх без винятку складових заробітної плати, відображеної у довідках Головного управління ДПС у Рівненській області від 25.08.2025 №133/17-00-10-02-06, від 25.08.2025 №134/17-00-10-02-06, з врахуванням виплачених сум.
В решіт позову - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 484,48 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 28 листопада 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3,м. Слов'янськ,Краматорський р-н, Донецька обл.,84122, ЄДРПОУ/РНОКПП 13486010)
Суддя Н.В. Друзенко