Справа № 420/39246/25
01 грудня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 13 жовтня 2021 року по 08 травня 2023 року грошового забезпечення без урахування розмірів посадового окладу, який визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатком 12 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України за період з 13 жовтня 2021 року по 08 травня 2023 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, який визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатком 12 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за період з 08 травня 2023 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення без урахування розмірів посадового окладу, окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України за період з 08 травня 2023 року по 19 травня 2023 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо проведення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 13 жовтня 2021 року по 31 грудня 2022 року виходячи з грошового забезпечення, визначеного без урахування розмірів посадового окладу, який розрахований шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатком 12 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України за період з 13 жовтня 2021 року по 31 грудня 2022 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, розрахованого з урахуванням розмірів посадового окладу, який визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатком 12 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, з урахуванням виплачених сум.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена на суддю Токмілову Л.М.
Разом із позовною заявою представником позивача подано клопотання про поновлення строку звернення до суду в обґрунтування якої зазначено, що з 13 червня 2023 року Позивача переведено до військової частини НОМЕР_3 НГУ, протягом періоду служби у якій ОСОБА_1 постійно залучався до безпосередньої участі у бойових діях, що підтверджується довідкою від 18 червня 2025 року № 5351. Зазначено також те, що 31 травня 2024 року Позивач отримав травму: множинні вогнепальні осколкові дотичні поранення обличчя, вогнепальне дотичне поранення лівої половини грудної клітки, вогнепальне осколкове непроникаюче поранення передньої черевної станки, травматичний відрив лівої нижньої кінцівки на рівні середньої третини гомілки, вогнепальне осколкове проникаюче поранення ділянки лівого колінного суглобу з переломом проксимального метаепіфізу лівої великогомілкової кістки без пошкодження суглобової сумки, травматичне пошкодження колінно-зв'язкового апарату праворуч, множинні вогнепальні дотичні та сліпі поранення обох кістей, передплічь, правового стегна, правої гомілки, правої стопи. Після травми Позивач проходив тривале лікування та протезування, які завершились прийняттям наприкінці серпня 2025 року експертної командою з оцінювання повсякденного функціонування особи рішення про встановлення групи інвалідності. Саме після завершення протезування, отримавши можливість майже безперешкодного пересування Позивач звернувся до системи БПВД, за допомогою якої отримав письмовий розрахунок сум, виплачених ОСОБА_1 за час служби у в/ч НОМЕР_2 НГУ та після виключення зі списків особового складу цієї військової частини.
Розглянувши клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22, колегія суддів зазначила, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи застосування правового інституту строків звернення до адміністративного суду у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №9901/405/19, вказала, що закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин пропуску такого строку. Вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Верховний Суд в постанові від 20 грудня 2023 року по справі № 420/4212/23 вказав, що особа, яка заявляє клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2024 року по справі № 990/12/24.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.11.2024 у справі №120/359/24 сформував такі висновки щодо застосування положень статей 122, 123 КАС України у правовідносинах, пропуск процесуального строку у яких пов'язаний з призовом до Збройних Сил України для виконання конституційного обов'язку із захисту суверенітету і незалежності Держави Україна: проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
1) обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду;
2) виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори;
3) фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду;
4) повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку;
5) обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.
Так, судом встановлено, що позивач в період з 22.07.2023 по 31.07.2023, з 01.08.2023 по 24.08.2023, з 16.09.2023 по 29.09.2023, з 18.10.2023 по 31.10.2023, з 01.11.2023 по 24.11.2023, з 27.11.2023 по 30.11.2023, з 01.12.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 13.01.2024, з 01.02.2024 по 14.02.2024, з 28.02.2024 по 29.02.2024, з 01.03.2024 по 11.03.2024, з 14.03.2024 по 23.03.2024, з 04.05.2024 по 31.05.2024 брав безпосередню участь заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Крім того, судом встановлено, що 31.05.2024 Позивач отримав травму: множинні вогнепальні осколкові дотичні поранення обличчя, вогнепальне дотичне поранення лівої половини грудної клітки, вогнепальне осколкове непроникаюче поранення передньої черевної станки, травматичний відрив лівої нижньої кінцівки на рівні середньої третини гомілки, вогнепальне осколкове проникаюче поранення ділянки лівого колінного суглобу з переломом проксимального метаепіфізу лівої великогомілкової кістки без пошкодження суглобової сумки, травматичне пошкодження колінно-зв'язкового апарату праворуч, множинні вогнепальні дотичні та сліпі поранення обох кістей, передплічь, правового стегна, правої гомілки, правої стопи. Після травми Позивач проходив тривале лікування та протезування, які завершились прийняттям наприкінці серпня 2025 року експертної командою з оцінювання повсякденного функціонування особи рішення про встановлення групи інвалідності.
Вказані обставини свідчать про пропуск строку звернення позивача до суду за захистом його прав з поважних причин та є підставою для поновлення судом строків, встановлених частиною другою статті 122 КАС України.
Аналогічний підхід було застосовано Верховним Судом під час вирішення питання про поновлення процесуальних строків в постанові від 29 листопада 2024 року у справі №120/359/24 та ухвалах від 02 червня 2022 року у справі №757/30991/18-а, від 14 липня 2022 року у справі №380/10696/21, від 27 липня 2022 року у справі №380/13558/21, від 27 липня 2022 року у справі №380/12913/21, від 04 серпня 2022 року у справі №420/2429/20, від 12 серпня 2022 року у справі №400/3957/21 та від 21 вересня 2022 у справі №360/4969/21.
В пункті 52 постанови Верховного Суду від 29 листопада 2024 року у справі №120/359/24 зазначено, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку.
Обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.
Зважаючи на введення на території України з 24 лютого 2022 року воєнного стану, на те, що до позивач брав безпосередню участь заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, внаслідок яких отримав численні травми, з метою забезпечення права на звернення до суду, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом та його поновлення.
Позовна заява підсудна Одеському окружному адміністративному суду, підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви відповідно до статті 169 КАС України, а також підстав для відмови у відкритті провадження у справі згідно зі статтею 170 КАС України не встановлено.
Відповідно до положень статей 257, 261 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 171, 243, 248, 257, 259-262 КАС України,-
Заяву представника позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Провадження у справі відкрити.
Суд розгляне справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Встановити строк для подання відповідачем відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження та справа буде розглянута у строк не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження.
Зазначити про обов'язок відповідача, в разі подання відзиву на позовну заяву, подати разом з відзивом на позовну заяву всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, а також докази направлення позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Витребувати у Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України належним чином засвідчені копії довідок про нараховане/виплачене грошове забезпечення за спірний період; копії витягів з наказів про прийняття/виключення позивача з військової слуби.
Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Запропонувати позивачу надати відповідь на відзив протягом 5-денного строку з дня отримання відзиву.
Заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів можуть бути подані відповідачем до суду протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до частини 3, 4 статті 162, частини 2 статті 163, частини 2 статті 164 КАС України до відзиву, відповіді на відзив та заперечення мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) їх і доданих до них доказів іншим учасникам справи.
Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі: http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/gromadyanam/cases/.
Справа розглядатиметься суддею Токміловою Л.М. одноособово.
Ухвала про відкриття провадження у справі набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Токмілова Л.М.