Справа № 420/26231/25
01 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Стефанова С.О., розглянувши в порядку письмового проваджені адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання протиправною та скасування постанови ВП №78043685 від 25.07.2025 року про накладення штрафу в розмірі 5 100 грн., -
До Одеського окружного адміністративного суду 04 серпня 2025 року надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання протиправною та скасування постанови ВП №78043685 від 25.07.2025 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року адміністративний позов залишено без руху. Надано позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання протиправною та скасування постанови ВП №78043685 від 25.07.2025 про накладення штрафу в розмірі 5 100 грн. - повернуто позивачу.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
11 листопада 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла справа №420/26231/25 та згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2025 року, адміністративну справу за №420/26231/25 передано на розгляд судді Одеського окружного адміністративного суду Стефанову С.О.
Позиція позивача обґрунтована наступним
Позивач зазначає, що до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - Головне управління) 28.07.2025 з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) примусового виконання рішень) надійшла постанови ВП №78043685 від 25.07.2025 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
Також, позивач вказує, що на виконання рішення суду Головним управлінням розрахована доплата за період з 01.07.2016 по 26.07.2020 в сумі 95535,41 грн, яка внесена до переліку боргів відповідно до Порядку № 1165 станом на 01.01.2026. Сума доплати за період з 01.07.2016 по 26.07.2020 у розмірі 95535,41 грн обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Виплата буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України.
Таким чином, на переконання позивача, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління.
Позивач наголошує, що державним виконавцем не взято до уваги, що для застосування відповідальності за невиконання рішення суду у вигляді штрафу повинні мати місце наступні умови: 1) факт невиконання рішення про зобов'язання боржника виконати певні дії; 2) невиконання зумовлено неповажними причинами.
Як результат, на переконання позивача, державним виконавцем при винесенні постанови про накладення штрафу не враховано викладені обставини (факт повного виконання рішення суду Головним управлінням в межах, допустимих діючим законодавством, до відкриття виконавчого провадження), що призвело до порушення норм законодавства, що стосується притягнення боржника до відповідальності згідно з вимогами Закону №1404.
Позиція відповідача обґрунтовується наступним
Відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що здійснення розрахунку на доплату пенсії та внесення рішення до реєстру судових рішень, з урахуванням скасування Порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, є лише передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі.
Крім цього, відповідач звертає увагу, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження відсутності коштів, які спрямовуються для погашення заборгованості, а також не зазначено, які заходи вживаються для вирішення питання щодо виділення коштів та внесення відповідних змін до кошторису.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за окремою категорію термінових адміністративних справ передбачених статтею 287 КАС України.
Вищевказаною ухвалою також витребувано з відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Розумовська, 37, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 43315529) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №75827913 у повному обсязі.
26 листопада 2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов з витребуваними судом доказами.
Станом на 01 грудня 2025 року, інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та відзив, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні як внутрішньо переміщена особа та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пенсію ОСОБА_1 призначено з 03.11.2014 року.
01.07.2016 року виплату пенсії призупинено у зв'язку зі скасуванням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Згідно із листом Управління соціального захисту населення в Хаджибейському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 02.08.2023 року № 1714/05, що надійшов до Головного управління 03.08.2023 року, та інформації, що міститься в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб (ЄІБДВПО), довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 є діючою.
На підставі заяви ОСОБА_1 від 28.07.2023 року пенсію за віком поновлено з 27.07.2020 року з урахуванням ч.1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії).
За період з 27.07.2020 року по 31.08.2023року ОСОБА_1 розраховано доплату в сумі 112797,22 грн.
Відповідно до Порядку № 1165 доплату пенсії ОСОБА_1 за період з 27.07.2020 року по 31.08.2023 року в сумі 112797,22 грн. включено до переліку боргів станом на 01.01.2024 року.
За рахунок виділеного відповідно до Плану доходів і видатків Головного управління на 2024 рік (зі змінами) фінансування в 2024 році ОСОБА_1 виплачено частину боргу в сумі 7083,00 грн.
Станом на 19.05.2025 року залишок боргу становить 105714,22 грн та обліковується в переліку боргів відповідно до Порядку № 1165.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 року по справі № 420/25194/24, що набрало законної сили 15.04.2025 року відповідно до постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду, визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії за період з 01.07.2016 року по 26.07.2020 року у сумі 95 054,82 грн.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату пенсії на користь ОСОБА_1 , за період з 01.07.2016 по 26.07.2020 у сумі 95 054,82 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вищевказане судове рішення набрало законної сили - 15.04.2025 року.
06.05.2025 року Одеським окружним адміністративним судом по справі № 420/25194/24 видано виконавчий лист.
На виконання зазначеного рішення суду Головним управлінням розрахована доплата за період з 01.07.2016 року по 26.07.2020 року в сумі 95535,41 грн, яка внесена до переліку боргів відповідно до Порядку № 1165 станом на 01.01.2026.
Судом встановлено, що сума доплати за період з 01.07.2016 року по 26.07.2020 року у розмірі 95535,41 грн. обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.
09.05.2025 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 78043685, винесену при примусовому виконанні виконавчого листа № 420/25194/24 від 06.05.2025 року, виданого Одеським окружним адміністративним судом.
28.07.2025 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшла постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № №78043685 від 25.07.2025 року про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн., винесену при примусовому виконанні виконавчого листа № 420/25194/24 від 06.05.2025 року, виданого Одеським окружним адміністративним судом.
Позивач, не погоджуючись з постановою державного виконавця про накладення штрафу у розмірі 5100 грн., вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся з даною позовною заявою до суду.
Релевантні джерела права та висновки суду
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі статтею 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закон № 1404-VIII, зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною першою статті 75 Закон № 1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Так, як було встановлено судом, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 року по справі № 420/25194/24, що набрало законної сили 15.04.2025 року відповідно до постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату пенсії на користь ОСОБА_1 , за період з 01.07.2016 по 26.07.2020 у сумі 95 054,82 грн.
Враховуючи вказане, суд зауважує, що позивачем у листі від 19.05.2025 року № 1500-0403-5/93300, надісланому відповідачу, було зазначено, що на виконання зазначеного рішення суду Головним управлінням розрахована доплата за період з 01.07.2016 року по 26.07.2020 року в сумі 95535,41 грн, яка внесена до переліку боргів відповідно до Порядку № 1165 станом на 01.01.2026.
Також позивачем вказано, що сума доплати за період з 01.07.2016 року по 26.07.2020 року у розмірі 95535,41 грн. обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.
З вищевикладеного вбачається, що обставини, які повідомив позивач в своїй сукупності свідчать про реальну фінансову неможливість виконати судове рішення, оскільки невиплата в повному обсязі коштів за виконавчим документом зумовлена не недбалістю позивача чи неналежним виконанням своїх обов'язків, а відсутністю відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення, що не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин, оскільки виділення коштів на фінансування не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України і вимагати від нього дій, які виходять за межі його повноважень, немає правових підстав.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 року по справі №360/3573/20.
Статтею 71 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що бюджет Пенсійного фонду - план утворення і використання цільового страхового фонду, що формується за рахунок страхових внесків до солідарної системи та надходжень з інших джерел, визначених цим Законом.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду використовуються на виплату пенсій, передбачених цим Законом.
Так, судом встановлено, що виплати пенсій можуть бути здійснені відповідачем виключно за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Крім того, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
На переконання суду, невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області в частині виплати нарахованих стягувачу грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.
З огляду на викладене, судом враховується, що, як було зазначено вище, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути прийнята лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. При цьому визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
Даний висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, висловленою в постановах від 24.01.2018 року у справі № 405/3663/13-а, від 13.06.2018 року у справі №757/29541/14-а, від 10.09.2019 року у справі № 0840/3476/18, від 19.08.2020 року у справі №140/784/19.
В силу пункту 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною та скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №78043685 від 25.07.2025 року про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
За вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи усі наведені обставини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області підлягає задоволенню.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд зазначає, що у даних правовідносинах Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виступає не як суб'єкт владних повноважень, а як особа, яка оскаржує рішення суб'єкта владних повноважень.
З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
З огляду на задоволення позовних вимог судові витрати позивача в розмірі 2 422,40 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246, 249, 269, 271, 287 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання протиправною та скасування постанови ВП №78043685 від 25.07.2025 року про накладення штрафу в розмірі 5 100 грн. - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №78043685 від 25.07.2025 року про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили, згідно ст.255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст.287 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п.15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України. Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 272 КАС України.
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385).
Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Розумовська, 37, м. Одеса, 65091).
Суддя С.О. Cтефанов