Іменем України
28 листопада 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/12004/22
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Дитячого спеціалізованого санаторію «Ялинка» Територіального медичного об'єднання «Санаторного лікування» у м. Києві до Головного управління ДПС України у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державна податкова служба України, про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва 03 серпня 2022 року надійшов адміністративний позов Дитячого спеціалізованого санаторію «Ялинка» Територіального медичного об'єднання «Санаторного лікування» у м. Києві (далі - позивач, Дитячий спеціалізований санаторій «Ялинка») до Головного управління ДПС України у м. Києві (далі - відповідач, ГУДПС у м. Києві), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державна податкова служба України (далі - третя особа, ДПС України), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 лютого 2022 року № 6835/26-15-07-03-02-25, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 14280,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позаплановою виїзною перевіркою позивача встановлено порушення пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України, пунктів 8.4, 8.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, щодо неподання повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою № 20-ОПП за серпень 2017 року.
Позивач не погоджується з такими висновками ГУДПС у м. Києві, а також з розрахунком фінансових санкцій до акта перевірки від 06 січня 2022 року № 238/Ж5/06-15-07-03-02-21, оскільки у розрахунку не зазначена кількість об'єктів та яка сума штрафних санкцій застосована до кожного об'єкту та з якої дати рахується відлік порушення. У розрахунку вказано тільки 2017 рік - рік, за який вчинено це порушення. Також відповідачем сума штрафних санкцій нарахована за неподання повідомлення за формою № 20-ОПП за кожен об'єкт, а не як порушення за всі 14 об'єктів згідно з переліком наказу власника.
З посиланням на положення Податкового кодексу України позивач стверджує, що податкове законодавство пов'язує обов'язок з подання звітності про об'єкти оподаткування з наявністю обов'язку по сплаті податків щодо такого об'єкта. Наведені в акті перевірки об'єкти, з якими контролюючий орган пов'язує необхідність подання повідомлення за формою № 20-ОПП, використовувалися позивачем на праві оперативного управління за наказом власника такого майна, у зв'язку з чим за таким правом користування у позивача не виникає обов'язку щодо сплати податків, оскільки означені об'єкти належать на праві власності іншій юридичній особі.
Крім того, норми Податкового кодексу України не встановлюють строки подання повідомлення за формою № 20-ОПП, що в свою чергу виключає одну з необхідних складових для притягнення особи до відповідальності згідно з пунктом 117.1 статті 117 Податкового кодексу України. Посилання ГУДПС у м. Києві на строки, встановлені Наказом № 1588 є помилковими, оскільки санкція статті 117 Податкового кодексу України передбачає відповідальність за порушення строків, встановлених виключно Кодексом. У Наказі № 1588 є строки виключно повідомлення про об'єкт оподаткування (яких в Податковому кодексі України не міститься) за формою 20-ОПП, однак повідомлення про об'єкт оподаткування не є тотожним заяві про взяття на облік. Отже неповідомлення про об'єкти оподаткування за формою 20-ОПП не є підставою для відповідальності згідно з пунктом 117.1 статті 117 Податкового кодексу України.
Також позивач стверджує про порушення відповідачем положень статті 102 Податкового кодексу України та накладення штрафних санкцій після спливу 1095 днів з дня вчинення відповідного правопорушення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Від ГУДПС у м. Києві до Окружного адміністративного суду міста Києва 27 вересня 2022 року надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав.
Щодо оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення вказано, що наказом головного управління комунальної власності м. Києва від 28.12.2005 № 499 «Про закріплення майна за дитячим спеціалізованим санаторієм «Ялинка» Київського дитячого санаторно-курортного об'єкта» позивачу в оперативне управління передано об'єкти оподаткування.
Згідно з наказом Департаменту комунальної власності м. Києва від 30.08.2017 № 389 внесені зміни до наказу головного управління комунальної власності м. Києва від 28.12.2005 № 499 право оперативного управління майном закріплено за дитячим спеціалізованим санаторієм «Салют» (передано на баланс санаторію «Салют»).
Дитячим спеціалізованим санаторієм «Ялинка» не подано до ДПІ у Шевченківському районі ГУДПС у м. Києві повідомлення ф. № 20-ОПП за 2017 рік, що є порушенням вимог пункту 63.3 статті 63, пунктів 8.4, 8.5 Порядку № 1588.
Інші наведені відповідачем у відзиві обставини стосуються установлених під час перевірки порушень позивачем податкового законодавства, які ним не оспорюються.
Дитячим спеціалізованим санаторієм «Ялинка» до Окружного адміністративного суду міста Києва 07 жовтня 2022 року подано відповідь на відзив, в якій позивачем вказано, що відзив на позовну заяву подано без дотримання установлених КАС України строків та процедури його подання.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року прийнято адміністративну справу до провадження; розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів; витребувано від відповідача докази, яких не вистачає для розгляду справи; відмовлено у задоволенні клопотання ГУДПС у м. Києві про виклик свідків.
Від ГУДПС у м. Києві до Луганського окружного адміністративного суду 12 лютого 2025 року надійшов відзив на позовну заяву, аналогічний за змістом відзиву на позовну заяву, поданому до Окружного адміністративного суду міста Києва 27 вересня 2022 року.
Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.
Дослідивши матеріали справи у змішаній формі та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, суд встановив таке.
ГУДПС у м. Києві відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на підставі наказів ГУДПС у м. Києві від 08 грудня 2021 року № 9845-п та від 20 грудня 2021 року № 10155-п, у зв'язку з надходженням відомостей від державного реєстратора про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо припинення діяльності Дитячого спеціалізованого санаторію «Ялинка» від 12 жовтня 20212 року № 1000691270010026484 шляхом приєднання до КМП «Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня», проведена позапланова виїзна документальна перевірка Дитячого спеціалізованого санаторію «Ялинка» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2017 року по 29 грудня 2021 року, валютного законодавства за період з 01 січня 2017 року по 29 грудня 2021 року, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 29 грудня 2021 року та іншого законодавства за відповідний період, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки, за результатами якої складено акт від 06 січня 2022 року № 238/Ж5/06-15-07-03-02-21.
Згідно з висновком акта перевірки від 06 січня 2022 року № 238/Ж5/06-15-07-03-02-21 перевіркою Дитячого спеціалізованого санаторію «Ялинка» встановлено порушення:
- підпунктів 133.4.2, 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, статей 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 115245 грн, у тому числі по періодам: за 2018 рік на суму 13698 грн, за 2019 рік на суму 33373 грн, за 2020 рік на суму 68174 грн;
- пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України, пунктів 8.4, 8.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, щодо неподання повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через, які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП за серпень 2017 року;
- пункту 46.1 статті 46, підпункту 47.1.1 пункту 47.1 статті 47, статті 51, пункту 70.16 статті 70, підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 із врахуванням пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, пунктів 1.2, 3.3. наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 за № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» щодо подання недостовірних даних про отримувача доходів у звіті за ф. 1-ДФ за 1, 2, 3, 4 квартали 2017 року, 1, 2 квартали 2018 року, 2, 3 квартали 2019 року;
- частини другої статті 6 розділу II Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пункту 1 розділу ІІІ наказу Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», щодо несвоєчасного подання звіту за серпень 2019;
- пункту 1 частини 2 статті 6, пункту 1 частини 1 статті 7 та пункту 5 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого занижено зобов'язання по сплаті єдиного внеску за червень 2016 року на суму 207036,05 грн.
Опис установленого перевіркою порушення пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України, пунктів 8.4, 8.5 Порядку № 1588 наведений у пункті 3.1.5 акта перевірки.
Так, в ході перевірки установлено, що за Дитячим спеціалізованим санаторієм «Ялинка» на праві оперативного управління згідно із наказом головного управління комунальної власності м. Києва від 28.12.2005 № 499 «Про закріплення майна за дитячим санаторієм «Ялинка» Київського дитячого санаторно-курортного об'єкта» закріплено 14 об'єктів оподаткування, опис яких наведений в акті.
Згідно з наказом Департаменту комунальної власності м. Києва від 30.08.2017 № 389 внесено зміни до наказу головного управління комунальної власності м. Києва від 28.12.2005 № 499, згідно з яким право оперативного управління закріплено за дитячим спеціалізованим санаторієм «Салют».
Дитячим спеціалізованим санаторієм «Ялинка» не подано до ДПІ у Шевченківському районі ГУДПС у м. Києві повідомлення за формою № 20-ОПП.
Позивачем до акта перевірки подано заперечення від 24 січня 2022 року № 20, які розглянуті ГУДПС у м. Києві, висновки акта залишено без змін, а заперечення - без задоволення, про що повідомлено позивача листом від 07 лютого 2022 року № 2876/1/26-15-07-03-02-28.
На підставі акта від 06 січня 2022 року № 238/Ж5/06-15-07-03-02-21 ГУДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 лютого 2022 року № 6835/26-15-07-03-02-25, яким за порушення пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України, пунктів 8.4, 8.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, на підставі пункту 54.3 статті 54 і пункту 117.1 статті 117 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 14280,00 грн.
Згідно з розрахунком фінансових санкцій до акта перевірки штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 14280,00 грн нараховані ГУДПС у м. Києві за неподання Дитячим спеціалізованим санаторієм «Ялинка» повідомлення за формою № 20-ОПП про 14 об'єктів оподаткування, перелік та опис яких вказаний у розрахунку.
На податкове повідомлення-рішення від 11 лютого 2022 року № 6835/26-15-07-03-02-25 Дитячим спеціалізованим санаторієм «Ялинка» до ДПС України подано скаргу від 12 травня 2022 року № 66.
За результатами розгляду скарги Дитячого спеціалізованого санаторію «Ялинка» від 12 травня 2022 року № 66 ДПС України прийнято рішення від 20 липня 2022 року № 7501/6/99-00-06-03-01-06, яким податкове повідомлення-рішення ГУДПС у м. Києві від 11 лютого 2022 року № 6835/26-15-07-03-02-25 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (положення якого наведені в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.
Згідно із пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до пункту 63.1 статті 63 Податкового кодексу України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У пункті 63.3 статті 63 Податкового кодексу України вказано, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (абзац перший).
Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу (абзац третій).
Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків (абзац четвертий).
Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню (абзац п'ятий).
Відповідно до пункту 117.1 статті 117 Податкового кодексу України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 510 гривень.
У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.
Відповідно до Податкового кодексу України з метою використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів у контролюючих органах розроблено Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністрства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (далі - Порядок № 1588).
У пункту 1.4 розділу І Порядку № 1588 вказано, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцями обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.
У пункті 8.1 розділу VIII Порядку № 1588 визначено, що платник податків зобов'язаний повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.
Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об'єкти оподаткування), є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України (пункт 8.2 розділу VIII Порядку № 1588).
Відповідно до пункту 8.3 розділу VIII Порядку № 1588 якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об'єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об'єкта у порядку, визначеному розділом VII цього Порядку.
Згідно із пунктом 8.4 розділу VIII Порядку № 1588 повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за формою № 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи.
Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати повідомлення за формою № 20-ОПП засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
У пункті 8.5 розділу VIII Порядку № 1588 вказано, що у разі зміни відомостей про об'єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об'єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об'єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.
При цьому в разі зміни призначення об'єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об'єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об'єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому - оновлена інформація про об'єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого, при цьому ідентифікатор об'єкта оподаткування змінюється.
Застосовуючи наведені норми права, Верховний Суд у постановах від 21 липня 2020 року у справі № 826/14197/17, від 11 квітня 2023 року у справі № 260/2584/21, від 25 вересня 2025 року у справі № 560/17705/24 дійшов висновку, що платник податків зобов'язаний подавати повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою 20-ОПП кожного разу після реєстрації, створення чи відкриття нових об'єктів оподаткування або об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.
Основною метою запровадження форми № 20-ОПП є отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об'єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо). При цьому до 01 січня 2011 року суб'єкти господарювання не були зобов'язані подавати інформацію про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, до податкових органів, у зв'язку з чим останні не мали повної інформації про наявні до указаної дати об'єкти оподаткування у платників податків.
Водночас із набранням чинності пунктом 63.3 статті 63 Податкового кодексу України у всіх без виключення платників податків виник обов'язок із надання контролюючому органу повідомлення про об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.
З наданих в матеріали справи доказів судом установлено, що відповідно до наказу головного управління комунальної власності м. Києва від 28.12.2005 № 499 «Про закріплення майна за дитячим санаторієм «Ялинка» Київського дитячого санаторно-курортного об'єкта» у Дитячого спеціалізованого санаторію «Ялинка» на праві оперативного управління перебували 14 об'єктів оподаткування, які, згідно з наказом Департаменту комунальної власності м. Києва від 30.08.2017 № 389, яким внесено зміни до наказу головного управління комунальної власності м. Києва від 28.12.2005 № 499, передані в оперативне управління дитячому спеціалізованому санаторію «Салют».
Отже у серпні 2017 року відбулася зміна права позивача на 14 об'єктів оподаткування.
Проте позивач на вказані об'єкти не подав до контролюючого органу повідомлення за формою № 20-ОПП.
Суд зазначає, що оскільки платник податків зобов'язаний подавати повідомлення за формою № 20-ОПП про кожний об'єкт оподаткування та/або об'єкт, пов'язаний з оподаткуванням або через який провадиться діяльність, то штрафна санкція на підставі пункту 117.1 статті 117 Податкового кодексу України розраховується за кожний об'єкт, щодо якого не подано відповідне повідомлення.
Встановлені у пункті 8.4 розділу VIII Порядку № 1588 правила, які набрали чинності лише 27 липня 2020 року, щодо можливості подання узагальнюючої інформації про однотипні об'єкти в одному повідомленні за формою 20-ОПП не означають, що штрафна санкція розраховується виходячи з кількості не поданих узагальнюючих повідомлень. Право узагальнювати інформацію належить саме платнику податків, а не контролюючому органу під час вирішення питання розміру штрафних санкцій.
З урахуванням наведеного судом відхиляються як безпідставні твердження позивача, що сума штрафних санкцій має нараховуватися за неподання повідомлення за формою № 20-ОПП як за одне порушення, а не як порушення за всі 14 об'єктів згідно з переліком наказу власника.
Щодо тверджень позивача, що вказані в акті перевірки 14 об'єктів не є об'єктами оподаткування для позивача, оскільки належать іншій юридичній особі, то суд зазначає, що з вище наведеного змісту пункту 8.4 розділу VIII Порядку № 1588 слідує, що обов'язок подання повідомлення за формою № 20-ОПП стосується не тільки об'єктів оподаткування або об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, а й інших об'єктів, через які провадиться діяльність платника податків. Позивач не заперечує, що ним у своїй діяльності використовувалися вказані в акті перевірки 14 об'єктів нерухомого майна.
Судом також відхиляються як безпідставні твердження позивача, що норми Податкового кодексу України не встановлюють строки подання повідомлення за формою № 20-ОПП, що в свою чергу виключає одну з необхідних складових для притягнення особи до відповідальності згідно з пунктом 117.1 статті 117 Податкового кодексу України, а також, що неповідомлення про об'єкти оподаткування за формою № 20-ОПП не є підставою для відповідальності згідно з пунктом 117.1 статті 117 Податкового кодексу України.
Так, у постановах від 18 листопада 2022 року у справі № 824/1298/18-а, від 28 вересня 2022 у справі № 160/3561/20, від 04 травня 2022 року у справі № 160/12341/19, від 15 лютого 2022 року у справі № 160/2155/20, від 03 червня 2021 року у справі № 640/7244/19, від 20 травня 2021 року у справі № 560/3008/19, від 21 липня 2020 року у справі № 826/14197/17 Верховний Суд виходив з того, що встановлений факт неподання платником податків повідомлення за формою № 20-ОПП є підставою для застосування штрафних санкцій на підставі пункту 117.1 статті 117 Податкового кодексу України.
У постанові від 04 квітня 2023 року у справі № 120/15979/21-а Верховний Суд зазначив, що його практика зі спірного у цій справі першого питання (правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права в частині висновків про порушення позивачем обов'язку з подання повідомлення за формою 20-ОПП на кожний об'єкт рухомого і нерухомого майна і застосовність пункту 117.1 статті 117 Податкового кодексу України для притягнення платника податків до відповідальності за таке порушення) є сформованою і усталеною, а підстави для відступлення від неї, які наведені скаржником у касаційній скарзі, є необґрунтованими.
Щодо недотримання відповідачем визначених у статті 102 Податкового кодексу України строків для накладення штрафних санкцій, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України:
контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (абзац перший);
у разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов'язаних з декларуванням податкових зобов'язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення (абзац третій).
Відповідно до пункту 111.5 статті 111 Податкового кодексу України триваюче правопорушення - безперервне невиконання норм цього Кодексу платником податків, який вчинив певні дії чи допустив бездіяльність і не вчиняв подальших дій для його усунення до моменту виявлення такого правопорушення контролюючим органом.
Згідно з пунктом 113.3 статті 113 Податкового кодексу України у разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.
Отже, порушення в частині неподання (несвоєчасного подання) повідомлення за формою № 20-ОПП є триваючим, відтак, невиконання платником податків такого обов'язку станом на час проведення перевірки (незалежно від періоду виникнення об'єкта) є підставою для притягнення до відповідальності згідно з пунктом 117.1 статті 117 Податкового кодексу України.
Аналогічний за змістом правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 20 травня 2021 року у справі № 560/3008/19.
Враховуючи те, що вище вказане порушення є триваючим, суд відхиляє як безпідставні твердження позивача про пропуск відповідачем граничного, передбаченого статтею 102 Податкового кодексу України для застосування штрафних санкцій.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до абзацу десятого пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з наступними змінами) карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19) було встановлено з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Оскільки до 18 березня 2020 року не сплив строк давності - 1095 днів з дня вчинення відповідного правопорушення - неподання повідомлення за формою № 20-ОПП (серпень 2017 року), зважаючи на наведені положення Податкового кодексу України, судом установлено, що перебіг строку для накладення на позивача штрафних санкцій за допущене правопорушення був зупинений в період з 18 березня 2020 року по 30 червня 2023 року. Тому суд дійшов висновку, що відповідачем не порушено граничний строк, визначений у статті 102 Податкового кодексу України, для накладення на позивача штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішення від 11 лютого 2022 року № 6835/26-15-07-03-02-25.
Щодо тверджень позивача, що у розрахунку штрафних санкцій не зазначена кількість об'єктів та яка сума штрафних санкцій застосована до кожного об'єкту та з якої дати рахується відлік порушення, то судом установлено їх невідповідність фактичним обставинам.
Так дослідженням розрахунку фінансових санкцій до акта перевірки установлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 14280,00 грн нараховані ГУДПС у м. Києві за неподання Дитячим спеціалізованим санаторієм «Ялинка» повідомлення за формою № 20-ОПП про 14 об'єктів оподаткування, перелік та опис яких вказаний у розрахунку. Також у цьому розрахунку вказана примітка, що право оперативного управління за наказом від 30 серпня 2017 року № 389 на вказані об'єкти нерухомого майна закріплено за дитячим спеціалізованим санаторієм «Салют».
Підсумовуючи вище викладене, оскільки матеріалами справи підтверджено та позивачем не спростовано факт неподання ним як платником податків повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП щодо 14 об'єктів нерухомого майна, наведених в акті перевірки та розрахунку фінансових санкцій до акта перевірки, протягом 10 робочих днів після зміни права позивача на такі об'єкти, суд дійшов висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення ГУДПС у м. Києві від 11 лютого 2022 року № 6835/26-15-07-03-02-25, яким за порушення пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України до Дитячого спеціалізованого санаторію «Ялинка» на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та пункту 117.1 статті 117 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 14280,00 грн (1020,00 грн х 14) за неподання повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП по 14-ти об'єктах нерухомого майна.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення ГУДПС у м. Києві від 11 лютого 2022 року № 6835/26-15-07-03-02-25 відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги належить залишити без задоволення.
За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2481,00 грн покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Дитячого спеціалізованого санаторію «Ялинка» Територіального медичного об'єднання «Санаторного лікування» у м. Києві (місцезнаходження: 04075, місто Київ, Пуща-Водиця, 7 лінія, код ЄДРПОУ 05415970) до Головного управління ДПС України у м. Києві (місцезнаходження: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державна податкова служба України (місцезнаходження: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393), про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Пляшкова