28 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 640/23766/21
провадження № 2-іс/340/439/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Виконавчий орган Київської міської ради про стягнення середньої заробітної плати, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за затримку виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року у справі № 826/5132/15 за період з 27 листопада 2020 року по дату фактичного поновлення ОСОБА_1 на посаді або дату винесення рішення в даній адміністративній справі (в залежності від того, що з цих 2-х подій станеться раніше), із розрахунку 480,79 грн. за один робочий день.
Позов мотивовано тим, що за розпорядженням Київського міського голови Кличка В.В. від 25 лютого 2015 року №89 позивача звільнено з посади начальника управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 25 лютого 2015 року згідно пункту 1 статті 36 КЗпП України (за угодою сторін). Не погодившись з розпорядженням, позивач оскаржив його до суду та за результатами розгляду справи №826/5132/15 рішенням суду апеляційної інстанції, залишеним без змін судом вищої інстанції, позивача поновлено на посаді начальника управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та стягнуто з Київського міського голови Кличка В.В. на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу. У зв'язку з тим, що зазначене судове рішення тривалий час не виконувалось, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заробітної плати за затримку виконання судового рішення та відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року у справі №826/1983/18 з Департаменту культури КМДА на його користь стягнуто середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 06 серпня 2015 року по 18 жовтня 2018 року. Згодом позивач повторно звернувся до суду з позовом про стягнення заробітної плати за затримку виконання судового рішення та відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2020 року у справі №640/3218/19, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2021 року з Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на його користь стягнуто середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 19 жовтня 2018 по 26 листопада 2020 року. Посилаючись на те, що судові рішення щодо поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку по даний час не виконані, а усі обставини вже встановлені судовими рішеннями раніше, тому не потребують доказування, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом та просить його задовольнити.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2021 (суддя А.І. Кузьменко) відкрито провадження в адміністративній справі (а.с.36).
Представником Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.39-48), у якому він заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що згідно з розподільчим балансом при виділі управління збереження історичного середовища та охорони об'єктів культурної спадщини з Департаменту культури та створенні Департаменту охорони культурної спадщини відповідні права та обов'язки щодо поновлення на роботі позивача та виплати йому відповідних сум не передавались, що підтверджується розподільчим балансом, затвердженим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Також зазначає, що з 14.09.2018 (що є датою створення Департаменту охорони культурної спадщини) по теперішній час судові рішення по справі № 826/5132/15 до Департаменту охорони культурної спадщини не надходили, виконавчі документи стосовно цих питань також у Департаменті відсутні. До теперішнього часу заміна сторони по цій справі на Департамент охорони культурної спадщини не відбулася. Обов'язок поновлення Позивача на займаній посаді покладено на особу, чиїм розпорядчим документом таку особу було звільнено. У Департаменту відсутні повноваження щодо питання поновлення Позивача на посаді начальника Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Відсутня посада, на якій перебував Позивач на посаді, реорганізована та організація, де працював Позивач, шляхом приєднання до Департаменту культури. Представник у відзиві також вказує, що Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є неналежним відповідачем та просить замінити його на Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Представником відповідача подано до суду клопотання про залучення до участі у справі співвідповідачів - Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Київського міського голову Кличка Віталія Володимировича (а.с.75-81).
Представником відповідача також подано до суду клопотання про витребування доказів (а.с.85-90).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2021 року зобов'язано подати до суду пояснення щодо клопотання про заміну відповідача (а.с.98).
Представником позивача подано до суду пояснення, в яких вказує, що належним відповідачем у даній справі є саме Департамент охорони культурної спадщини. (а.с.101-102).
Представником відповідача подано до суду клопотання про залучення до участі у справі третьої особи - виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та пояснення до клопотання про заміну відповідача (а.с.104-112).
Представником відповідача також подано до суду клопотання про витребування доказів (а.с.113-118).
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2022 року клопотання Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено частково, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), клопотання про заміну відповідача та витребування доказів залишено без задоволення (а.с.126-128).
Законом України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідований, утворений Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі акту приймання-передачі судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 05.03.2025, згідно супровідного листа Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 №01-19/3049/25 до Кіровоградського окружного адміністративного суду передано адміністративну справу №640/23766/21.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2025 адміністративна справа №640/23766/21 передана судді Т.М. Кармазиній.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 справу прийнято до провадження та остання розглядається у спрощеному позовному провадженні. (а.с.134-135) Крім того, даною ухвалою суду зобов'язано відповідача надати докази.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 року у Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) витребувано докази (а.с.142-143).
Представником Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подано до суду відзив на позовну заяву який є тотожним відзиву, що був поданий раніше (а.с.147-153).
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 липня 2016 року, у справі № 826/5132/15 за позовом ОСОБА_1 до Київського міського голови Кличка В.В., за участю третьої особи - Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, позовні вимоги - задоволено; визнано протиправним та скасовано розпорядження Київського міського голови Кличка В.В. № 89 “Про звільнення ОСОБА_1 » від 25 лютого 2015 року; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); стягнуто з Київського міського голови Кличка В.В. на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу (а.с.7-11).
На виконання зазначеного судового рішення, Окружним адміністративним судом міста Києва 18 вересня 2015 року видано виконавчий лист №826/5132/15 від 18 вересня 2015 року.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 22 грудня 2018 року ВП №56310779 закінчено виконавче провадження (а.с.21-22).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2018 року у справі №826/1983/18 та ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київського міського голови Кличка В.В. про стягнення заробітної плати задоволено частково, стягнуто з Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за затримку виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року у справі № 826/5132/15 за період з 06 серпня 2015 року по 18 жовтня 2018 року в сумі 386 074,37 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (а.с.12-18).
У зазначеній постанові суду апеляційної інстанції від 30 січня 2019 року, зокрема зазначено, що відповідно до частини другої статті 15 Закону України “Про виконавче провадження» боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення. Так, виконавчим листом №826/5132/15, виданим на користь позивача Окружним адміністративним судом міста Києва 18 вересня 2015 року на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року, боржником визначено Київського міського голову Кличка В.В.
Однак, Київський міський голова Кличко В.В. не є роботодавцем позивача, а тому середню заробітну плату на користь позивача за час невиконання судового рішення має бути стягнуто саме з Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке є окремою юридичною особою. Таким чином, стягнення середнього заробітку за час затримки виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2015 року у справі №826/5132/15 підлягає з Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2020 року у справі №640/3218/19, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2021 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено та стягнуто з Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за затримку виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року у справі № 826/5132/15 за період з 19 жовтня 2018 по 26 листопада 2020 року в сумі 253376,33 грн. (двісті п'ятдесят три тисячі триста сімдесят шість гривень 33 коп.) (а.с.23-30).
Судом також встановлено, що 11 липня 2016 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №10711120012003610 про припинення юридичної особи - Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15 червня 2015 року №575 “Про затвердження змін до Положення про Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)», яким затверджено Положення в новій редакції, згідно з пунктами 1 та 2 Положення Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується Київському міському голові, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, а з питань виконання функцій державної виконавчої влади - Міністерству культури України. Департамент перейменовано з головного управління культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке є правонаступником Управління у справах національностей та релігій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до рішення Київської міської ради від 15 березня 2012 року №198/7535 “Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» та правонаступником Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до рішення Київської міської ради від 25 грудня 2014 року №741/741 “Про упорядкування діяльності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)».
Відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07 березня 2018 року №381 "Про затвердження Положення про Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затверджено Положення, згідно з пунктами 1,2 Положення Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується Київському міському голові, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, а з питань виконання функцій державної влади - Міністерству культури України. Департамент утворено відповідно до рішення Київської міської ради від 01 червня 2017 року №421/2643 "Про деякі питання діяльності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) шляхом виділу управління з збереження історичного середовища та охорони об'єктів культурної спадщини з Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Відтак, Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є правонаступником відповідного майна, прав та обов'язків Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у частині охорони культурної спадщини у місті Києві.
Також, 14 вересня 2018 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи - Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та 18 вересня 2018 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано зміни до Положення про Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому відсутні функції, передбачені законодавством України з охорони культурної спадщини у місті Києві.
Відповідно до пункту 14 Положення про Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департамент є юридичної особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.(а.с.56)
З наведеного вбачається, що Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вже не є роботодавцем позивача, а тому середню заробітну плату на користь позивача за час невиконання судового рішення має бути стягнуто саме з Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке є окремою юридичною особою.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП), який регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.
Відповідно до частин першої та другої статті 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Згідно зі статтею 236 КЗпП у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
При цьому, стаття 236 КЗпП не містить застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, у разі якщо працівник не вчинив додаткових дій, у тому числі не пред'явив рішення до примусового виконання, що вказують на його бажання поновитися на роботі.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на час розгляду даної справи позивача не поновлено на посаді на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року у справі № 826/5132/15.
Разом з тим, відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно з частиною другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За приписами частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
Суд зазначає, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
Відповідно до частини сьомої статті 235 КЗпП рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Таким чином, негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно виконується не з часу набуття ним законної сили (як це передбачено для переважної більшості судових рішень), а негайно з часу його проголошення (постановлення).
Аналогічна правова позиція визначена Верховним Судом в судовій практиці у подібних справах, зокрема, у постановах від 09 лютого 2018 року у справі № П/811/218/14, від 16 лютого 2018 року у справі № 807/2713/13-а.
Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року у справі № 826/5132/15, в частині поновлення на посаді, на момент розгляду даної справи не виконана всупереч наведених положень КЗпП та Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 237 КЗпП суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо роботодавець затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Відтак, суд приходить до висновку, що хоча постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року у справі № 826/5132/15, зокрема, визнано протиправним та скасовано розпорядження Київського міського голови Кличка В.В. № 89 “Про звільнення ОСОБА_1 » від 25 лютого 2015 року, та поновлено позивача на роботі, проте доказів того, що на даний час таке судове рішення було виконано, суду не надано.
Суд також зазначає, що відповідно до ст.18 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", граничний вік перебування на службі в органах місцевого самоврядування становить 65 років. Ці обмеження не поширюються на посадових осіб місцевого самоврядування, які обираються або затверджуються на відповідні посади.
Термін перебування на службі в органах місцевого самоврядування може бути продовжено, але не більш як на 5 років за рішенням сільського, селищного, міського голови, голови районної, районної у місті, обласної ради. Рішення про продовження строку перебування на службі в органах місцевого самоврядування приймається головою відповідної ради щороку, але не більш як до досягнення посадовою особою місцевого самоврядування 70-річного віку.
Після досягнення граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування посадові особи місцевого самоврядування за рішенням відповідного голови можуть бути залишені на посадах радників чи консультантів (патронатна служба), якщо такі посади передбачені штатним розписом, на умовах строкового трудового договору.
Згідно відомостей Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже позивач вже не може бути поновленим на посаді начальника управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по досягненню 65 річного віку. (а.с.156)
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення з 27 листопада 2020 року по 08 травня 2023 року.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону України “Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі також - Порядок №100).
Відповідно до пункту 5 Порядку №100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з пунктом 8 Порядку №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
З наявних у справі матеріалів, а також виходячи з висновків, викладених судами у справах №826/5132/15 та №826/1983/18, №640/3218/19, які набрали законної сили, вбачається, що середньоденна заробітна плата позивача становить 480,79 грн. (а.с.31). Проти зазначеної суми середньоденної заробітної плати сторони не заперечують.
Відповідно до визначених Міністерством соціальної політики України норм тривалості робочого часу, загальна кількість робочих днів за період з 27.11.2020 по 08.05.2023 склала 622 робочих днів.
Виходячи з наведених величин, розрахунок середнього заробітку за час затримки виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року у справі № 826/5132/15 становить 622 днів х 480,79 грн. = 299051,38 грн., що підлягає стягненню на користь позивача.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підсумовуючи викладене у сукупності, суд вбачає правові підстави для часткового задоволення позовних вимог.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору та не поніс судових витрат, у зв'язку з чим суд не стягує судові витрати із відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04070, м. Київ, вул. Спаська, 12, ЄДРПОУ 42475311), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Виконавчий орган Київської міської ради (03680, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, к.2, ЄДРПОУ 00022527) про стягнення середньої заробітної плати задовольнити частково.
Стягнути з Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за затримку виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року у справі № 826/5132/15 за період з 27 листопада 2020 року по 08 травня 2023 року в сумі 299051,38 грн. (двісті дев'яносто дев'ять тисяч п'ятдесят одна гривня 38 коп.).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА