Рішення від 01.12.2025 по справі 300/8065/25

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2025 р. справа № 300/8065/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, заявник, пенсіонер, ОСОБА_1 ) звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (надалі по тексту також - відповідач, орган пенсійного забезпечення, Управління, ГУ ПФУ в Донецькій області), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.10.2025 за №2577502782 про відмову в перерахунку пенсії;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.10.2025 та прийняти рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши з 19.09.2025 до страхового стажу періоди роботи з 01.01.2004 по 30.01.2004, з 01.03.2005 по 19.09.2025 в подвійному розмірі згідно зі статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням уже проведених платежів за вказаний період пенсійних виплат.

Підставою звернення ОСОБА_1 із вказаним позовом є протиправні, на переконання позивача, дії відповідача щодо відмови у призначені пенсії по віку, та у зарахуванні до стажу період роботи з 01.01.2004 по 30.01.2004, з 01.03.2005 по 19.09.2025 в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 з 19.09.2025 призначено пенсію за віком на пільгових умовах (Список №2), як медичному працівнику відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV (надалі по тексту також - Закон №1058-IV), втім, під час призначення пенсії за віком на пільгових умовах, стаж роботи з 01.01.2004 в Обласному фтизіопульмонологічному центрі та в КНП "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради" зараховано в одинарному розмірі, всупереч вимог статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-XII (надалі по тексту також - Закон №1788-XII). Позивач 13.10.2025 звернулась до територіального управління Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії, в якій просила зарахувати стаж роботи з 01.01.2004 до стажу роботи в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з моменту призначення пенсії. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення від 21.10.2025 за №2577502782 про відмову в перерахунку пенсії. Вказане рішення мотивовано тим, що періоди роботи з 01.01.2004 в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, зараховується до стажу в одинарному розмірі.

Як стверджує позивач, стаж роботи в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я підтверджується записами трудової книжки, а також відомостями довідки КНП "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради" від 18.09.2025 за №1467/01-19. За доводами ОСОБА_1 , стаття 60 Закону №1788-XII є чинною по теперішній час, а стаття 24 Закону №1058-IV не скасовує означену статтю та не зупиняє її дію. Просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 11.11.2025 відкрив провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Одночасно судом витребувано у сторін додаткові письмові докази і пояснення, необхідні для повного та всебічного розгляду справи.

Пунктом 3 ухвали суду від 11.11.2025 залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - третя особа, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) (а.с.33-34).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Так, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему скерувало до суду відзив із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 26.11.2025" на позовну заяву, який 27.11.2025 зареєстровано в суді за вх.№31098/25 (а.с.38-74). Орган пенсійного забезпечення заперечив проти мотивів та доводів ОСОБА_1 , викладених в адміністративному позові, зважаючи на наступне.

Згідно статті 60 Закону №1788-ХІІ робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Відповідно до частини 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Згідно абзацу 9, 10 частини 3 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків передбачених цим Законом. Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Закону №1058-IV (до 01.01.2004) зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах передбачених законодавством, що діяло раніше. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. За наведених обставин, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення від 21.10.2025 за №2577502782 про відмову ОСОБА_2 в перерахунку пенсії. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Третя особа скористалась правом на подання пояснень від 25.11.2025 за №0900-0903-8/58837, які надійшли від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та зареєстровані судом 28.11.2025 за вх.№31363/25 (а.с.75-79). ГУ ПФУ в Івано-Франківській області заперечило проти задоволення позовних вимог, вказавши наступне.

З 01.01.2004 набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV, тобто з 01.01.2004 всі періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі. Згідно з абзацу 3 частини 4 статті 24 Закону №1058-IV пільговий порядок обчислення страхового стажу передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Відповідно до частини 3 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків передбачених цим законом. Як визначено абзацами 1, 2 частини 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону. Таким чином, третя особа зазначає, що органом пенсійного забезпечення правомірно не враховано стаж ОСОБА_1 після 01.01.2004 у подвійному розмірі, оскільки відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота у закладах охорони здоров'я зараховується до стажу у подвійному розмірі тільки до 31.12.2003. З огляду на вказане, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області просить відмовити в задоволенні позовних вимог

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзив на позовну заяву, пояснення, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 19.09.2025 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV, що засвідчується матеріалами пенсійної справи №091630008440 та не заперечується сторонами (а.с.80-215).

ГУ ПФУ в Івано-Франківській області рішенням №091630008440 від 27.09.2021 призначено ОСОБА_1 пенсію по інвалідності, з урахуванням повного страхового стажу 54 роки 05 місяців 07 днів, коефіцієнт стажу без урахування кратності та з урахуванням кратності визначено 0.54417 (а.с.80).

Згідно розрахунку стажу (Форма РС-право), складеного ГУ ПФУ в Івано-Франківській області при призначенні позивачу пенсії по інвалідності, до страхового стажу враховано, зокрема, періоди:

- з 01.08.1989 по 26.02.1992 працівник охорони здоров'я (інші посади) із відміткою "Мед. заклад із ст.60", стаж враховано з урахуванням кратності 2, в розмірі 5 років 01 місяць 22 дні;

- з 27.02.1992 по 31.08.1994 в одинарному розмірі без особливих відміток;

- з 01.09.1994 по 31.12.2003 працівник охорони здоров'я (інші посади) із відміткою "Мед. заклад із ст.60", стаж враховано з урахуванням кратності 2, в розмірі 18 років 08 місяців;

- з 01.01.2004 по 31.01.2004 в одинарному розмірі без особливих відміток;

- з 01.05.2005 по 30.06.2021 в одинарному розмірі без особливих відміток.

Всього страховий стаж склав 45 років 06 місяців 04 дні, для розрахунку 54 роки 05 місяців 07 днів, що становить 653 місяці (а.с.81).

В подальшому, рішенням №091630008440 від 26.09.2025 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, з урахуванням повного страхового стажу 49 років 08 місяців 02 дні, в тому числі робота за Списком №2 склала 64 роки 09 місяців і 28 днів. Коефіцієнт стажу без урахування кратності склав 0.49667, коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 0.49667 розрахований з ((596/100*12)*1)) (а.с.123).

Як слідує зі змісту розрахунку стажу (Форма РС-право), складеного ГУ ПФУ в Івано-Франківській області при призначенні позивачу пенсії за віком, до стажу позивача, серед іншого, зараховано періоди:

- з 01.08.1989 по 31.12.1991 стаж за Списком №2 із відміткою "Мед. заклад із ст.60", стаж враховано з урахуванням кратності 2, в розмірі 04 роки 10 місяців;

- з 01.01.1992 по 26.02.1992 за Списком №2 із відміткою "Мед. заклад із ст.60", стаж враховано з урахуванням кратності 2, в розмірі 03 місяці і 22 дні;

- з 27.02.1992 по 31.08.1994 в одинарному розмірі без особливих відміток;

- з 01.09.1994 по 31.12.2003 за Списком №2 із відміткою "Мед. заклад із ст.60", стаж враховано з урахуванням кратності 2, в розмірі 18 років і 08 місяців;

- з 01.01.2004 по 31.01.2004 за Списком №2 із відміткою "Мед. заклад із ст.60", стаж враховано в одинарному розмірі;

- з 01.03.2005 по 17.01.2007 за Списком №2 із відміткою "Мед. заклад із ст.60", стаж враховано в одинарному розмірі;

- з 18.01.2007 по 18.01.2007 в одинарному розмірі без особливих відміток;

- з 19.01.2007 по 15.11.2016 за Списком №2 із відміткою "Мед. заклад із ст.60", стаж враховано в одинарному розмірі;

- з 16.11.2016 по 30.11.2016 в одинарному розмірі без особливих відміток;

- з 01.12.2016 по 30.09.2020 за Списком №2 із відміткою "Мед. заклад із ст.60", стаж враховано в одинарному розмірі;

- з 01.10.2020 по 01.10.2020 в одинарному розмірі без особливих відміток;

- з 02.10.2020 по 19.10.2020 за Списком №2 із відміткою "Мед. заклад із ст.60", стаж враховано в одинарному розмірі;

- з 20.10.2020 по 20.10.2020 в одинарному розмірі без особливих відміток;

- з 21.10.2020 по 28.10.2020 за Списком №2 із відміткою "Мед. заклад із ст.60", стаж враховано в одинарному розмірі;

- з 29.10.2020 по 29.10.2020 в одинарному розмірі без особливих відміток;

- з 30.10.2020 по 01.30.2022 за Списком №2 із відміткою "Мед. заклад із ст.60", стаж враховано в одинарному розмірі;

- з 02.03.2022 по 02.03.2022 в одинарному розмірі без особливих відміток;

- з 03.03.2022 по 31.03.2022 за Списком №2 із відміткою "Мед. заклад із ст.60", стаж враховано в одинарному розмірі;

- з 22.03.2022 по 22.03.2022 в одинарному розмірі без особливих відміток;

- з 23.03.2022 по 19.02.2023 за Списком №2 із відміткою "Мед. заклад із ст.60", стаж враховано в одинарному розмірі;

- з 20.02.2023 по 20.02.2023 в одинарному розмірі без особливих відміток;

- з 21.02.2023 по 08.03.2023 за Списком №2 із відміткою "Мед. заклад із ст.60", стаж враховано в одинарному розмірі;

- з 09.03.2023 по 09.09.2023 в одинарному розмірі без особливих відміток;

- з 109.03.2023 по 11.03.2023 за Списком №2 із відміткою "Мед. заклад із ст.60", стаж враховано в одинарному розмірі;

- з 12.03.2023 по 12.03.2023 в одинарному розмірі без особливих відміток;

- з 13.03.2023 по 15.03.2023 за Списком №2 із відміткою "Мед. заклад із ст.60", стаж враховано в одинарному розмірі;

- з 16.03.2023 по 16.03.2023 в одинарному розмірі без особливих відміток;

- з 17.03.2023 по 23.03.2023 за Списком №2 із відміткою "Мед. заклад із ст.60", стаж враховано в одинарному розмірі;

- з 24.03.2023 по 24.03.2023 в одинарному розмірі без особливих відміток;

- з 25.03.2023 по 29.03.2023 за Списком №2 із відміткою "Мед. заклад із ст.60", стаж враховано в одинарному розмірі;

- з 09.03.2023 по 09.03.2023 в одинарному розмірі без особливих відміток;

- з 01.04.2023 по 31.08.2025 за Списком №2 із відміткою "Мед. заклад із ст.60", стаж враховано в одинарному розмірі.

Всього страховий стаж склав 49 років 08 місяців і 02 дні, що становить 596 місяців (а.с.125-126).

Позивач 14.10.2025 звернулась через Відділ обслуговування громадян №6 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії, де вид перерахунку самостійно визначила "зміна надбавки, перерахунок стажу у подвійному розмірі відповідно до ст.60, з 01.01.2004 по даний час" (а.с.69-70).

До означеної заяви, ОСОБА_1 , серед іншого, долучено копію довідки Комунального некомерційного підприємства "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради" від 18.09.2025 за №1467/01-19 (а.с.49).

Зі змісту вказаної довідки слідує, що позивач працювала в Обласному фтизіопульмонологічному центрі на посаді палатної медсестри відділення хіміорезистентного і хронічного туберкульозу з 01.08.1989 (згідно наказу №274-к від 31.07.1989) по 30.01.2004 згідно наказу №23-к віл 28.01.2004.

В КНП "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради" працює:

- на посаді сестри медичної стаціонару (палатної) у фтизіатричному відділенні №2 з 01.03.2005 (наказ №54-к від 21.02.2005) по 30.06.2025 (наказ №337/к/тр від 01.07.2025);

- на посаді сестри медичної стаціонару (палатної) у фтизіатричному відділенні з 01.07.2025 (наказ №337/к/тр від 01.07.2025) по даний час (18.09.2025 дата видачі довідки), що дає право відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зарахувати стаж роботи у подвійному розмірі (а.с.49).

Така довідка містить відомості про перебування ОСОБА_1 :

- у відпустці для догляду за дитиною з 27.02.1992 (наказ №17-в від 10.02.1992) по 31.08.1994 (наказ №385-к від 01.09.1994);

- у відпустці без збереження заробітної плати [за спірні періоди, починаючи з 01.01.2004] 18.01.2007 (1 календарний день), з 16.11.2016 по 30.11.2016, 01.10.2020 (1 календарний день), 20.10.2020 (1 календарний день), 29.10.2020 (1 календарний день), 02.03.2022 (1 календарний день), 22.03.2022 (1 календарний день), 20.02.2023 (1 календарний день), 09.03.2023 (1 календарний день), 12.03.2023 (1 календарний день), 16.03.2023 (1 календарний день), 24.03.2023 (1 календарний день), 09.03.2023 (1 календарний день) (а.с.49).

За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення від 21.10.2025 за №2577502782, яким вирішено відмовити в зарахуванні пільгового стажу, оскільки згідно статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі (а.с.25).

Згідно останнього наявного рішення про перерахунок пенсії №091630008440 від 02.10.2025, розмір пенсії позивача обчислений з урахуванням страхового стажу (повний) 49 років 08 місяців 02 дні, коефіцієнта стажу без урахування кратності 0.49667, коефіцієнта стажу з урахуванням кратності 0.49667 ((596/100*12)*1) (а.с.71).

Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.10.2025 за №2577502782 про відмову в перерахунку пенсії, ОСОБА_1 звернулась з цим позовом до суду з метою захисту свого порушеного права на обчислення стажу роботи в подвійному розмірі.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 (надалі по тексту також - Закон №1788-ХІІ) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (надалі по тексту також - Закон №1058-IV) (в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 24 Закону України №1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Закон України №1058-IV набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (стаття 62 Закону №1788-ХІІ).

У ОСОБА_1 є в наявності трудова книжка, зокрема, серії НОМЕР_1 від 01.08.1989 (а.с.98-104), згідно якої позивач, у спірні періоди:

- з 01.08.1989 зарахована на посаду палатної медсестри Облтубдиспансера;

- з 30.01.2004 звільнена з посади за власним бажанням;

- з 01.05.2005 прийнята на посаду медсестри палатної в Івано-Франківський облфтизіаіопульмонологічний центр;

- з 07.10.2019 переведена на посаду медичної сестри стаціонару (палатної) відділення хіміорезистентного і хронічного туберкульозу.

Слід зазначити, що трудова книжка містить всі необхідні записи, які засвідчені роботодавцем та дають можливість встановити дату прийняття на роботу, місце роботи, найменування посади та накази, на підставі яких позивач прийнятий/переведений на таку посаду (роботу).

Серед іншого, відповідач, у поданому відзиві фактично підтвердив вказані періоди роботи ОСОБА_1 та не заперечує про їх зарахування до страхового стажу позивача.

Зі змісту довідки Комунального некомерційного підприємства "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради" від 18.09.2025 за №1467/01-19 слідує, що позивач працювала в Обласному фтизіопульмонологічному центрі на посаді палатної медсестри відділення хіміорезистентного і хронічного туберкульозу з 01.08.1989 (згідно наказу №274-к від 31.07.1989) по 30.01.2004 згідно наказу №23-к віл 28.01.2004.

Позивач в КНП "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради" працює:

- на посаді сестри медичної стаціонару (палатної) у фтизіатричному відділенні №2 з 01.03.2005 (наказ №54-к від 21.02.2005) по 30.06.2025 (наказ №337/к/тр від 01.07.2025);

- на посаді сестри медичної стаціонару (палатної) у фтизіатричному відділенні з 01.07.2025 (наказ №337/к/тр від 01.07.2025) по даний час (18.09.2025 дата видачі довідки), що дає право відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зарахувати стаж роботи у подвійному розмірі (а.с.49).

Така довідка містить відомості про перебування ОСОБА_1 :

- у відпустці для догляду за дитиною з 27.02.1992 (наказ №17-в від 10.02.1992) по 31.08.1994 (наказ №385-к від 01.09.1994);

- у відпустці без збереження заробітної плати [за спірні періоди, починаючи з 01.01.2004] 18.01.2007 (1 календарний день), з 16.11.2016 по 30.11.2016, 01.10.2020 (1 календарний день), 20.10.2020 (1 календарний день), 29.10.2020 (1 календарний день), 02.03.2022 (1 календарний день), 22.03.2022 (1 календарний день), 20.02.2023 (1 календарний день), 09.03.2023 (1 календарний день), 12.03.2023 (1 календарний день), 16.03.2023 (1 календарний день), 24.03.2023 (1 календарний день), 09.03.2023 (1 календарний день) (а.с.49).

В силу правового регулювання пункту 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пільги щодо обчислення стажу роботи в деяких медичних закладах передбачені статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно якої робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб" від 06.04.2000 за №1645-ІІІ (надалі по тексту також - Закон №1645-ІІІ) визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов'язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.

Статтею 1 Закону №1645-ІІІ визначено, що інфекційні хвороби це розлади здоров'я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення.

За змістом статті 7 Закону №1645-ІІІ лікування хворих на інфекційні хвороби може проводитися в акредитованих у встановленому законодавством порядку державних і комунальних спеціалізованих закладах (відділеннях) охорони здоров'я та клініках наукових установ, а також в акредитованих закладах охорони здоров'я, заснованих у встановленому законодавством порядку на приватній формі власності. У разі якщо перебіг інфекційної хвороби легкий, а епідемічна ситуація в осередку інфекційної хвороби благополучна, лікування такого хворого під систематичним медичним наглядом може здійснюватися амбулаторно, крім випадків, передбачених статтями 22, 27 і 31 цього Закону. Лікуванням хворих на інфекційні хвороби можуть займатися особи, які мають, медичну освіту та відповідають кваліфікаційним вимогам, установленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, у тому числі особи, які в установленому порядку займаються приватною медичною практикою.

Отже, КНП "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради", є медичним закладом призначеним для лікування хворих на інфекційні хвороби, і в розумінні статті 60 Закону №1788-ХІІ є інфекційним закладом охорони здоров'я.

Позивач 14.10.2025 звернулась через Відділ обслуговування громадян №6 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії, де вид перерахунку самостійно визначила "зміна надбавки, перерахунок стажу у подвійному розмірі відповідно до ст.60, з 01.01.2004 по даний час" (а.с.69-70).

За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення від 21.10.2025 за №2577502782, яким вирішено відмовити в зарахуванні пільгового стажу, оскільки згідно статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі (а.с.25).

ГУ ПФУ в Івано-Франківській області рішенням №091630008440 від 27.09.2021 призначено ОСОБА_1 пенсію по інвалідності, з урахуванням повного страхового стажу 54 роки 05 місяців 07 днів, коефіцієнт стажу без урахування кратності та з урахуванням кратності визначено 0.54417 (а.с.80).

В подальшому, рішенням №091630008440 від 26.09.2025 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, з урахуванням повного страхового стажу 49 років 08 місяців 02 дні, в тому числі робота за Списком №2 склала 64 роки 09 місяців і 28 днів. Коефіцієнт стажу без урахування кратності склав 0.49667, коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 0.49667 розрахований з ((596/100*12)*1)) (а.с.123).

Згідно останнього наявного рішення про перерахунок пенсії №091630008440 від 02.10.2025, розмір пенсії позивача обчислений з урахуванням страхового стажу (повний) 49 років 08 місяців 02 дні, коефіцієнта стажу без урахування кратності 0.49667, коефіцієнта стажу з урахуванням кратності 0.49667 ((596/100*12)*1) (а.с.71).

Вказане засвідчує, що у пенсійній справі позивача орган пенсійного забезпечення при призначенні пенсії лише здійснив розрахунок спірного стажу у подвійному значенні як "стаж для розрахунку права", втім фактично для визначення коефіцієнта стажу з врахування кратності такий перерахунок не проводився.

Відповідач у справі не спростував, що КНП "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради", є медичним закладом призначеним для лікування хворих на інфекційні хвороби, і в розумінні статті 60 Закону №1788-ХІІ є інфекційним закладом охорони здоров'я.

Станом на день звернення до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії положення статті 60 Закону №1788-ХІІ в частині, що стосується пільг по обчисленню стажу за роботу в таких закладах, залишилися без змін, отже, норми чинного законодавства, які регулюють питання пенсійного забезпечення, передбачають пільгове (в подвійному розмірі) обчислення страхового стажу за таку роботу.

Окрім цього, слід зазначити, що робота позивача у інфекційній лікарні у спірний період відповідачем не спростовується, а навпаки підтверджується у відзиві на позовну заяву.

Довідка Комунального некомерційного підприємства "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради" від 18.09.2025 за №1467/01-19 містить відомості про перебування ОСОБА_1 :

- у відпустці для догляду за дитиною з 27.02.1992 (наказ №17-в від 10.02.1992) по 31.08.1994 (наказ №385-к від 01.09.1994);

- у відпустці без збереження заробітної плати [за спірні періоди, починаючи з 01.01.2004] 18.01.2007 (1 календарний день), з 16.11.2016 по 30.11.2016, 01.10.2020 (1 календарний день), 20.10.2020 (1 календарний день), 29.10.2020 (1 календарний день), 02.03.2022 (1 календарний день), 22.03.2022 (1 календарний день), 20.02.2023 (1 календарний день), 09.03.2023 (1 календарний день), 12.03.2023 (1 календарний день), 16.03.2023 (1 календарний день), 24.03.2023 (1 календарний день), 30.03.2023 (1 календарний день) (а.с.49).

Застосовуючи у спірних правовідносинах норми щодо пільг по обчисленню стажу за роботи в деяких медичних закладах, визначених статтею 60 Закону №1788-ХІІ, слід мати на увазі, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Статтею 21 Кодексу законів про працю України (надалі по тексту також - КЗпП України) визначено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Приписами статті 30 КЗпП України передбачено, що працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством (стаття 30 КЗпП України).

Отже, робота в розумінні статей 21, 30 КЗпП України є виконання певних дій працівником в межах трудових правовідносин за трудовим договором.

Аналіз наведених норм прав свідчить про те, що пільги, передбачені статтею 60 Закону №1788-ХІІ, стосуються саме часу фактичного виконання роботи в деяких медичних закладах, вказаних у цій статті, а тому період перебування осіб, які працюють у цих закладах, у відпустці без збереження заробітної плати зараховується до спеціального стажу роботи, проте в одинарному розмірі.

Відтак, період перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати з 18.01.2007 (1 календарний день), з 16.11.2016 по 30.11.2016, 01.10.2020 (1 календарний день), 20.10.2020 (1 календарний день), 29.10.2020 (1 календарний день), 02.03.2022 (1 календарний день), 22.03.2022 (1 календарний день), 20.02.2023 (1 календарний день), 09.03.2023 (1 календарний день), 12.03.2023 (1 календарний день), 16.03.2023 (1 календарний день), 24.03.2023 (1 календарний день), 30.03.2023 (1 календарний день), зараховується до стажу роботи лише в одинарному розмірі, а отже позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Таким чином, стаж роботи ОСОБА_1 за період з 01.01.2004 по 30.01.2004, з 01.03.2005 по 17.01.2007, з 19.01.2007 по 15.11.2016, з 01.12.2016 по 30.09.2020, з 02.10.2020 по 19.10.2020, з 21.10.2020 по 28.10.2020, з 30.10.2020 по 01.03.2022, з 03.03.2022 по 21.03.2022, з 23.03.2022 по 19.02.2023, з 21.02.2023 по 08.03.2023, з 10.03.2023 по 11.03.2023, з 13.03.2023 по 15.03.2023, з 17.03.2023 по 23.03.2023, з 25.03.2023 по 29.03.2023, з 31.03.2023 по 31.08.2025 (крайній врахований період стажу роботи до страхового стажу) в КНП "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради" має зараховуватися до спеціального стажу в подвійному розмірі, як це передбачено статтею 60 Закону №1788-ХІІ.

В частині посилань відповідача на неможливість зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи позивача у інфекційній лікарні після 01.01.2004, суд керується наступними мотивами:

- по перше, положення статті 60 Закону України №1788-ХІІ в редакції Закону України "Про внесення зміни до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 10.04.2003 за №1110-IV, є чинними по теперішній час;

- по друге, приписи статті 24 Закону №1058-IV не змінюють, не скасовують/не припиняють дію і правове регулювання, визначене статтею 60 Закону України №1788-ХІІ.

Відповідно до статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 27.04.2023 в справі №160/14078/22, від 08.06.2022 в справі №689/1593/16-а, від 08.06.2022 в справі №510/1593/16-а, від 20.04.2022 в справі № 214/3705/17, від 22.12.2021 у справі №688/2916/17, від 27.02.2020 у справі №462/1713/17, від 23.01.2019 у справі №485/103/17 та від 04.12.2019 у справі №689/872/17, які були враховані судом при вирішенні спірних правовідносин.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

Суд також зазначає, що у постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20, Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом №1058-IV та Законом №1788-ХІІ вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон №1788-ХІІ був прийнятий раніше за Закон №1058-IV.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якби законодавець мав намір обмежити сферу застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", то він мав би виключити із Закону України "Про пенсійне забезпечення" усі інші положення, чого зроблено не було.

З огляду на вищезазначене, відповідно до статті 60 Закон №1788-ХІІ та пункту 16 "Прикінцеві положення" Закон №1058-IV період роботи позивача в КНП "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради" з 01.01.2004 по 30.01.2004, з 01.03.2005 по 17.01.2007, з 19.01.2007 по 15.11.2016, з 01.12.2016 по 30.09.2020, з 02.10.2020 по 19.10.2020, з 21.10.2020 по 28.10.2020, з 30.10.2020 по 01.03.2022, з 03.03.2022 по 21.03.2022, з 23.03.2022 по 19.02.2023, з 21.02.2023 по 08.03.2023, з 10.03.2023 по 11.03.2023, з 13.03.2023 по 15.03.2023, з 17.03.2023 по 23.03.2023, з 25.03.2023 по 29.03.2023, з 31.03.2023 по 31.08.2025 підлягає зарахуванню до стажу роботи у подвійному розмірі.

Оцінюючи аргументи позивача про необхідність зарахування періоду роботи з 01.09.2025 по 19.09.2025 у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ, суд керується наступними мотивами.

Судом не заперечується обставина роботи позивача в КНП "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради" з 01.09.2025 по 19.09.2025 [дата видачі довідки], втім згідно останнього розрахунку стажу (Форма РС-право), що міститься в матеріалах пенсійної справи, до страхового стажу ОСОБА_1 зараховано період робити лише по 31.08.2025 (а.с.72-73).

Відповідно до статті 24 Закону України №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільги щодо обчислення стажу роботи в деяких медичних закладах передбачені статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно якої робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Так, суд у досліджуваному випадку враховує наступні факти:

- позивач, на дату звернення із заявою від 14.10.2025 (а.с.212-213) про перерахунок пенсії, продовжувала працювати в інфекційному закладі охорони здоров'я;

- довідка від 19.09.2025 за №1467/01-19 підтверджує стаж ОСОБА_1 , який підлягає зарахуванню в подвійному розмірі, по 19.09.2025 - день видачі довідки (а.с.214-215).

Надаючи правову оцінку позовній вимозі про зарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 01.09.2025 по 19.09.2025 в інфекційному закладі (відділенні) охорони здоров'я в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закон №1788-ХІІ та пункту 16 "Прикінцеві положення" Закон №1058-IV, суд виходить із наступних аргументів.

В контексті вказаного суд застосовує приписи частини 4 статті 42 Закону №1058-IV, за змістом яких, в разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

В разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Згідно з рішенням від 26.09.2025 ("перехід з виду на вид") та Формою РС-право позивачу перераховано пенсію із збільшенням страхового стажу по 31.08.2025, у зв'язку із чим страховий стаж для обчислення розміру пенсії склав 49 років 08 місяців 02 дні (а.с.123-126).

Отже, враховуючи приписи абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону України №1058-IV, за змістом яких перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, суд вказує не те, що ОСОБА_1 набуде право на зарахування страхового стажу за період з 01.09.2025 по 19.09.2025 при перерахунку пенсії лише з 01.09.2027.

Зважаючи на вказане, позовні вимоги в цій частині є передчасними і такими, що не підлягають до задоволення.

При цьому, обираючи ефективний спосіб захисту порушеного права, та періоду, що підлягає захисту, суд керується такими мотивами.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії, і це прямо вбачається з статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Так, відповідно до 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (надалі по тексту також - Порядок №22-1), заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (надалі по тексту також - орган, що призначає пенсію).

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Із вказаного слідує, що після реєстрації заяви позивача, органом пенсійного забезпечення, який її розглядав і вирішував за принципом екстериторіальності питання про наявність чи відсутність права на врахування періоду роботи ОСОБА_1 в КНП "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради" з 01.01.2004 по 29.02.2024 у подвійному розмірі, в розумінні Порядку №22-1 є Головне управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, про що вірно зазначено пенсіонером у позовній заяві.

В контексті вирішення питання ефективного способу відновлення порушеного права суд керується приписами частини 4 статті 45 Закону №1058-IV, за змістом яких перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35 (пенсія по інвалідності, зміни групи інвалідності), частиною другою статті 38 (пенсія у зв'язку із втратою годувальника), частиною третьою статті 42 (перерахунок пенсії у разі зміни прожиткового мінімуму для осіб, які втрати працездатність) і частиною п'ятою статті 48 (пенсії особам, які перебувають на повному державному утриманні) цього Закону, провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Позивач 14.10.2025 звернулась через Відділ обслуговування громадян №6 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії, де вид перерахунку самостійно визначила "зміна надбавки, перерахунок стажу у подвійному розмірі відповідно до ст.60, з 01.01.2004 по даний час" (а.с.69-70).

Так як позивач подала заяву про перерахунок пенсії 14.10.2025, то в силу вимог частини 4 статті 45 Закону №1058-IV спірний перерахунок повинен бути здійснений з 01.10.2025.

В силу правового регулювання частини 2 статті 87 Закону №1058-IV суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Встановлені судом обставини, з огляду на критерії правомірності поведінки суб'єкта владних повноважень, вказують на протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.10.2025 за №2577502782 про відмову у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.01.2004 по 30.01.2004, з 01.03.2005 по 17.01.2007, з 19.01.2007 по 15.11.2016, з 01.12.2016 по 30.09.2020, з 02.10.2020 по 19.10.2020, з 21.10.2020 по 28.10.2020, з 30.10.2020 по 01.03.2022, з 03.03.2022 по 21.03.2022, з 23.03.2022 по 19.02.2023, з 21.02.2023 по 08.03.2023, з 10.03.2023 по 11.03.2023, з 13.03.2023 по 15.03.2023, з 17.03.2023 по 23.03.2023, з 25.03.2023 по 29.03.2023, з 31.03.2023 по 31.08.2025 у Комунальному некомерційному підприємстві "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі, при розгляді заяви позивача від 14.10.2025.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В силу вимог частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (абзац 2 частини 4 статті 245 КАС України).

У разі задоволення позову суд, застосовуючи припису пункту 10 частина 2 статті 245 КАС України, може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (абзац 2 частини 4 статті 245 КАС України).

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, зважаючи на встановлення у справі не виконання відповідачем при розгляді заяви позивача власних повноважень в належному і повному обсязі, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача буде:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.10.2025 за №2577502782 про відмову у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести з 01.10.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до стажу періоди її роботи з 01.01.2004 по 30.01.2004, з 01.03.2005 по 17.01.2007, з 19.01.2007 по 15.11.2016, з 01.12.2016 по 30.09.2020, з 02.10.2020 по 19.10.2020, з 21.10.2020 по 28.10.2020, з 30.10.2020 по 01.03.2022, з 03.03.2022 по 21.03.2022, з 23.03.2022 по 19.02.2023, з 21.02.2023 по 08.03.2023, з 10.03.2023 по 11.03.2023, з 13.03.2023 по 15.03.2023, з 17.03.2023 по 23.03.2023, з 25.03.2023 по 29.03.2023, з 31.03.2023 по 31.08.2025 у Комунальному некомерційному підприємстві "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.10.2025 нарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 , перерахованої внаслідок зарахування до страхового стажу періодів її роботи з 01.01.2004 по 30.01.2004, з 01.03.2005 по 17.01.2007, з 19.01.2007 по 15.11.2016, з 01.12.2016 по 30.09.2020, з 02.10.2020 по 19.10.2020, з 21.10.2020 по 28.10.2020, з 30.10.2020 по 01.03.2022, з 03.03.2022 по 21.03.2022, з 23.03.2022 по 19.02.2023, з 21.02.2023 по 08.03.2023, з 10.03.2023 по 11.03.2023, з 13.03.2023 по 15.03.2023, з 17.03.2023 по 23.03.2023, з 25.03.2023 по 29.03.2023, з 31.03.2023 по 31.08.2025 у Комунальному некомерційному підприємстві "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі згідно із статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ, з урахуванням уже проведених платежів за вказаний період пенсійних виплат.

Підсумовуючи свої висновки, суд вважає, що позов належить задовольнити частково.

Інші сформовані позовні вимоги та їх формулювання, на переконання суду, поглинаються (враховуються) при вирішенні даного спору, за сформованими вище висновками і вирішення спору по суті.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначає, що позивачем за подання до суду адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 гривень згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №2.387953831.1 від 06.11.2025 (а.с.7).

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України).

Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, то з останнього підлягають стягненню за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені нею судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 605,60 гривень, що пропорційно становить 50 відсотків задоволених позовних вимог від загального розміру сплаченого судового збору.

Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.10.2025 за №2577502782 про відмову у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести з 01.10.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до стажу періоди її роботи з 01.01.2004 по 30.01.2004, з 01.03.2005 по 17.01.2007, з 19.01.2007 по 15.11.2016, з 01.12.2016 по 30.09.2020, з 02.10.2020 по 19.10.2020, з 21.10.2020 по 28.10.2020, з 30.10.2020 по 01.03.2022, з 03.03.2022 по 21.03.2022, з 23.03.2022 по 19.02.2023, з 21.02.2023 по 08.03.2023, з 10.03.2023 по 11.03.2023, з 13.03.2023 по 15.03.2023, з 17.03.2023 по 23.03.2023, з 25.03.2023 по 29.03.2023, з 31.03.2023 по 31.08.2025 у Комунальному некомерційному підприємстві "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.10.2025 нарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 , перерахованої внаслідок зарахування до страхового стажу періодів її роботи з 01.01.2004 по 30.01.2004, з 01.03.2005 по 17.01.2007, з 19.01.2007 по 15.11.2016, з 01.12.2016 по 30.09.2020, з 02.10.2020 по 19.10.2020, з 21.10.2020 по 28.10.2020, з 30.10.2020 по 01.03.2022, з 03.03.2022 по 21.03.2022, з 23.03.2022 по 19.02.2023, з 21.02.2023 по 08.03.2023, з 10.03.2023 по 11.03.2023, з 13.03.2023 по 15.03.2023, з 17.03.2023 по 23.03.2023, з 25.03.2023 по 29.03.2023, з 31.03.2023 по 31.08.2025 у Комунальному некомерційному підприємстві "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі згідно із статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ, з урахуванням уже проведених платежів за вказаний період пенсійних виплат.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 13486010) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), АДРЕСА_1 ;

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 13486010), площа Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області(ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ, 76018.

Суддя Чуприна О.В.