ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"01" грудня 2025 р. Справа № 300/8523/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Гомельчук С.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Енерджі Солюшн» до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним рішення про коригування митної вартості товарів,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд Енерджі Солюшн» звернулося до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Івано-Франківської митниці про коригування митної вартості товарів № UA 206050/2025/000029/1 від 14.08.2025, № UA 206050/2025/000033/1 від 21.08.2025, № UA 206050/2025/000034/1 від 21.08.2025 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206050/2025/000192, №UA206050/2025/000194, №UA206050/2025/000185.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позовну заяву у строк, установлений законом; належить позовну заяву розглядати справу за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ч.3 статті 161 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Суддя зазначає, що дана позовна заява містить шість самостійних позовних вимог майнового і немайнового характеру, кожна з яких є об'єктом сплати судового збору.
Позивачем долучено до позову квитанцію від 12.11.2025 за №326, №325 про сплату судового збору на загальну суму 6494,78 грн.
Згідно з п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову:
- майнового характеру, суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суддя звертає увагу, що абзацом 3 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", який вступив в дію з 01.01.2025, установлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2025 року складає 3028 гривень.
Рішенням про коригування митної вартості митний орган визначає митну вартість, за якою необхідно здійснити митне оформлення товару, що тягне за собою необхідність сплати податку на додану вартість, акцизний збір та/або інші митні платежі у збільшеному розмірі. Отже, відповідно, рішення про коригування митної вартості впливає на майновий стан декларанта.
Відтак, заявлена до суду вимога про скасування рішень про коригування митної вартості товарів є майновою.
Вищевикладена правова позиція відповідає висновку Верховного Суду в ухвалах від 09 серпня 2018 року у справі №815/5823/17, від 17 липня 2019 року у справі №0240/2500/18-а, від 17 липня 2019 року у справі №0340/1657/18, від 23 серпня 2019 року у справі №815/2564/18.
Водночас, при визначенні ціни позову суд враховує, що базою для розрахунку суми судового збору є різниця між митними платежами, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою контролюючим органом у відповідному рішенні, а не безпосередньо різниця між заявленою та скоригованою митною вартістю товару.
Так, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22 січня 2020 року у справі №480/966/19 зазначив, що саме по собі збільшення митної вартості товарів у порівнянні із заявленими декларантом відомостями, не впливає на майновий стан позивача, оскільки саме пропорційне збільшення митних платежів, які необхідно сплатити за випуск товарів у вільний обіг може негативно вплинути на майновий стан декларанта у вигляді додатково сплаченого мита та податку на додану вартість.
Тобто, з викладеного вбачається, що ціною позову у зазначеній категорії справ є грошовий вираз майнових вимог позивача, що є різницею митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів.
Із рішень про коригування митної вартості товарів різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів визначеною митним органом , та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, складає:
- №UA206050/2025/000029/1 від 14.08.2025 - 137 449,79 грн (26909,82-23615,55=3294,27USD*41,7239=137449,79 грн);
- № UA206050/2025/000034/1 від 21.08.2025 - 253 031,41 грн (37269,66-31222,96=6046,7 USD*41,8462=253,031,41 грн);
- № UA206050/2025/000033/1 від 21.08.2025 - 1 271 811,84 грн (176924,10-146171,10=30753 USD*41,3557=1271811,84 грн).
Отже, ціна позову складає 1 662 293,04 грн, яка визначена як різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів визначеною декларантом.
Враховуючи, що за подання до адміністративного суду позову майнового характеру для юридичних осіб встановлена ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також положення ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" тому судовий збір за звернення до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування зазначених вище рішень про коригування митної вартості складає 19947,52 грн (1 662 293, 04 грн*1,5%*0,8).
Позовна вимога щодо визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206050/2025/000192, №UA206050/2025/000194, №UA206050/2025/000185 є окремою вимогою немайнового характеру. Судовий збір, який має бути сплачений позивачем за таку вимогу, складає 7267,20 грн (3028*3*0,8=7267,20 грн).
За таких обставин, суддя дійшов висновку, що позивачем в порушення вимог частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір", сплачено судовий збір не в повному обсязі.
Отже, позивачу необхідно долучити до позову квитанцію про сплату (доплату) судового збору в розмірі 20749,94 грн (19947,52 грн+7267,20 грн=27214,72грн- 3436,78 грн-3028грн=20749,94 грн).
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку із вищевикладеним, відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення вищевказаних недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України вимог.
На підставі наведеного, керуючись статтями 161, 169, 241-243, 248 та 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Енерджі Солюшн» до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним рішення про коригування митної вартості товарів - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення вказаних у ній недоліків, шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суд документа про сплату (доплату) судового збору в розмірі 20749,94грн.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до положень статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Гомельчук С.В.