28 листопада 2025 року м. Ужгород№ 260/4125/25
13:30 год
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Скраль Т.В.
при секретарі Колушкіна Ю.В.,
за участю сторін:
прокурор: Керівник Ужгородської окружної прокуратури - представник Черненко Світлана Сергіївна,
позивач: Державна екологічна інспекція у Закарпатській області - представник Данч Наталія Орестівна,
відповідач: Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства - представник Левицький Андрій Олександрович,
третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України» в особі філії “Карпатський лісовий офіс» - представник Буря Василь Васильович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою Керівника Ужгородської окружної прокуратури (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Небесної Сотні,6), в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Швабська, 14, код ЄДРПОУ 38015668) до Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (79054, м. Львів, вул. Яворницького, 8Б, код ЄДРПОУ 44921644), третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України» (01601,м. Київ, вул. Рувставелі Шота, буд. 9 А ЄДРПОУ 44768034) в особі філії “Карпатський лісовий офіс» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 156, код ЄДРПОУ ВП 45554542) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 28 листопада 2025 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 28 листопада 2025 року.
27 травня 2025 року Керівник Ужгородської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області звернувся з позовною заявою до Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, якою просить: 1) визнати протиправним дії Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства щодо видачі 28.02.2025 спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) №20250219-000092 на проведення суцільної рубки, пов'язаної з новим будівництвом, реконструкцією, капітальним ремонтом доріг на лісових ділянках в кварталі 3 виділ 1 (ділянка 1.1 площа 0,5 га) лісництва “Шипот» (ДП “Перечинське ЛГ») Ужгородського надлісництва філії “Карпатський лісовий офіс» ДСГП “Ліси України»; 2) скасувати спеціальний дозвіл на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубний квиток) №20250219-000092, виданий 28.02.2025 на проведення суцільної рубки, пов'язаної з новим будівництвом, реконструкцією, капітальним ремонтом доріг на лісових ділянках в кварталі 3 виділ 1 (ділянка 1.1 площа 0,5 га) лісництва “Шипот» (ДП “Перечинське ЛГ») Ужгородського надлісництва філії “Карпатський лісовий офіс» ДСГП “Ліси України».
02 червня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
01 липня 2025 року ухвалою суду залучено до участі в справі - Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України» в особі філії “Карпатській лісовий офіс» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.
16 вересня 2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09:00 год 03 жовтня 2025 року.
03 жовтня 2025 року судом відкладався розгляд справи за клопотанням представника відповідача на 16 жовтня 2025 року.
16 жовтня 2025 року в судовому розгляді оголошувалася перерва до 30 жовтня 2025 року.
30 жовтня 2025 року на стадії дослідження оголошено перерву до 19 листопада 2025 року.
19 листопада 2025 року суд за наслідками розгляду справи перейшов до стадії ухвалення судового рішення.
1. Позиції сторін.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, 28 лютого 2025 року видано спеціальний дозвіл на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубний квиток) №20250219-000092 на проведення суцільної рубки пов'язаної з новим будівництвом реконструкцією, капітальним ремонтом доріг на лісових ділянках у кварталі 3 виділ 1 (ділянка 1.1 площа 0,50 га) лісництва "Шипот" (ДП "Перчинське ЛГ") Ужгородського надлісництва філії "Карпатський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України". Дії з видачі вказаного лісорубного квитка є протиправними, оскільки при його видачі порушено порядок передбачений законодавством про спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Оскільки, статус пралісів на лісовій ділянці кварталу 3 - виділ 1 Лісницва "Шипот" є підтвердженим за Висновком про належність лісових ділянок державного підприємства "Перечинське лісове господарство" до пралісів, квазіпралісів чи природних лісів та такий Висновок 02.01.2019 року погоджено директором ДП "Перечинське лісове господарство". Після погодження з постійним лісокористувачем або власником лісів Висновку, на таких ділянках пралісів, квазіпралісів або природних лісів забороняється здійснення заходів передбачених ст. 39-1 Лісового кодексу України. У позові стверджується, що у відповідь на запит Ужгородської окружної прокуратури відповідач листом № 779-25 від 19.05.2025 повідомив, що перевірка відповідності даних щодо площі, кількісних та якісних показників лісової ділянки відомостям, зазначеним у документах, поданих для отримання спеціального дозволу на використання лісових ресурсів не здійснювалась, оскільки відповідальність за надання недостовірних відомостей у зазначених документах несе заявник. Подання прокуратурою даної позовної заяви обумовлено необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у збереженні пралісів лісництва Шипот, припинення їх вирубування шляхом визнання дій з видачі лісорубного квитка № 20250219-000092 від 28.02.2025 протиправними, його скасування. Охорона та збереження територій пралісів є пріоритетом та незмінно складає державний і суспільний інтерес як на загальнодержавному так і на регіональному рівні.
27 серпня 2025 року третьою особою подано до суду письмові пояснення, в яких просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування зазначають, що у відповідності з вимогами пункту 4 Правил було здійснено комісійний огляд лісових ділянок, а саме квартал 3 виділ 1 та квартал 3 виділ 2 лісництва “Шипот» філії “Ужгородське лісове господарство» ДП “Ліси України» за результатом якого складено відповідні акти обстеження деревостанів від 22.11.2024 року, щодо виявлення насаджень, які потребують проведення невідкладних лісогосподарських заходів - інша рубка, пов'язана з веденням лісового господарства, крім заходів, які запроектовані лісовпорядкуванням. За результатами обстеження у вказаних актах відсутні відомості щодо віднесення обстежених насаджень до пралісів, квазіпралісів чи природних лісів або інші застереження щодо можливості проведення рубок. На підставі вищеописаних документів (робочий Проект “Нове будівництво лісової автомобільної дороги в кв. 1-3, Лісництво Шипот та кв. 29 Лютянського лісництва філія “Ужгородське лісове господарство» ДП “Ліси України» (Ужгородський район, Закарпатська область), затверджений наказом ДП “Ліси України» від 13.12.2024 року № 2210, висновок погодження траси лісової автомобільної дороги, виданий ВО “Укрдержліспроект» 25.10.2024 року, актів комісійних обстежень деревостанів від 22.11.2024 року) та матеріалів відводів Західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства було видано спеціальний дозвіл на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубний квиток) №20250219-000092 ДП “Ліси України» (Філія “Карпатський лісовий офіс» ДП “Ліси України») лісництво “Шипот» (ДП “Перечинське ЛГ») Ужгородське надлісництво квартал 3, виділ 1.1. Разом з цим, матеріали лісовпорядкування ДП “Ужгородське лісове господарство» не містили інформацію про віднесення лісової ділянки у кварталі 3 виділ 1 лісництва “Шипот» до пралісів. Проект організації і розвитку лісового господарства ДП “Ужгородське лісове господарство» Закарпатського ОУЛМГ лісництво “Шипот» не містить висновку від 02.01.2019 р. про належність лісових ділянок ДП “Перечинське лісове господарство» або їх частин до пралісів, квазіпралісів або природних лісів. Вказане свідчить про те, що цей висновок відсутній у ВО “Укрдержліспроект». В ході проведення громадського обговорення вищезазначених лісовпорядних матеріалів, в установленому порядку, зауваження та пропозицій від громадських організацій чи інших установ щодо віднесення ділянки у кварталі 3 виділ 1 лісництва “Шипот» до пралісів не надходило. Не містить інформацію про належність лісової ділянки кварталу 3 виділу 1 лісництва “Шипот» до пралісів і звіт з оцінки впливу на довкілля “Спеціальне використання лісових ресурсів у порядку проведення рубок головного користування та рубок формування та оздоровлення лісів на території філії “Ужгородське лісове господарство» ДП “Ліси України» (2024 рік) та висновок з оцінки впливу на довкілля “Спеціальне використання лісових ресурсів у порядку проведення рубок головного користування та рубок формування та оздоровлення лісів на території філії “Ужгородське лісове господарство» ДП “Ліси України», що наданий Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України.
02 вересня 2025 року Ужгородською окружною прокуратурою подано до суду відповідь на письмові пояснення третьої особи, в якій зазначають, що до матеріалів лісовпорядкування, що складалися після погодження Висновку директором державного підприємства “Перечинське лісове господарство», а саме після 02.01.2019, мали бути внесені відомості про зарахування території лісової ділянки до категорії лісів природоохоронного призначення. Таким чином, відсутність відомостей про віднесення кварталів 1-3 лісництва “Шипот» до пралісів у таксаційних описах та інших матеріалах лісовпорядкування, виготовлених після 02.01.2019, на які посилається відповідач, свідчить не про відсутність природоохоронного статусу, а про неналежне виконання обов'язків по здійсненню лісовпорядкування щодо своєчасного (ще у 2019 році) і достовірного внесення відомостей про належність конкретної лісової ділянки або її частин до пралісів після погодження Висновку директором ДП “Перечинське лісове господарство», або про послідовні протиправні дії відповідача з приховування інформації про наявність пралісів для забезпечення можливості ведення господарської діяльності на вказаній території. Крім того, допустивши таку недбалість при веденні лісовпорядкуванні, ДП “Ужгородське лісове господарство» в особі правонаступника ДСГП “Ліси України» намагається виправдатися шляхом ставлення під сумнів достовірність самого Висновку. Будь-яких зауважень чи незгоди з Висновком постійним лісокористувачем не зазначалося і 01.02.2019 він погоджений директором ДП “Перечинське лісове господарство». Крім того, в подальшому вказаний Висновок також ніким не оскаржувався ні у судовому, ні у позасудовому порядку. Висновок підписаний не тільки повноважним представником лісокористувача, правонаступником якого є третя особа у справі, а також представниками ще 4 різних організацій, зокрема, представниками громадської спілки “Всесвітній фонд природи України», УкрНДІгірліс, Львівської державної лісовпорядної експедиції, Прикарпатського національного університету, його дія не зупинялася та він є чинним на даний час. Отже, даний Висновок є належним, достовірним та допустимим доказом у справі. Перевіривши та оцінивши даний Висновок Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України на його підставі схвалило створення пралісової пам'ятки природи загальнодержавного значення “Праліси лісництва “Шипот», зазначивши, що запропоновані лісові ділянки відповідають критеріям пралісів та направило клопотання для подальшого погодження землекористувачу. Таким чином, статус пралісів на лісовій ділянці є підтвердженим, та не підлягає повторній оцінці чи перевірці при вирішенні питання додержання режиму охорони та збереження об'єкту природно-заповідного фонду, а сам Висновок взагалі не є предметом доказування у даній справі.
03 вересня 2025 року Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області подано відповідь на письмові пояснення третьої особи, в якій зазначають, що до матеріалів лісовпорядкування, що складалися після погодження Висновку директором державного підприємства “Перечинське лісове господарство», а саме після 02.01.2019, мали бути внесені відомості про зарахування території лісової ділянки до категорії лісів природоохоронного призначення. Зауважень чи незгоди з Висновком постійним лісокористувачем не зазначалося. 01 лютого 2019 року він погоджений директором ДП “Перечинське лісове господарство». Звертають увагу, що в подальшому вказаний Висновок ніким не оскаржувався. Крім того, Висновок підписаний не тільки повноважним представником лісокористувача, правонаступником якого є третя особа у справі, а також представниками ще чотирьох різних організацій, зокрема, представниками громадської спілки “Всесвітній фонд природи України», УкрНДІгірліс, Львівської державної лісовпорядної експедиції, Прикарпатського національного університету, його дія не зупинялася та він є чинним на даний час.
Відповідачем або уповноваженим представником відзиву на позовну заяву до суду, у строк наданий судом в ухвалі Закарпатського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 02 червня 2025 року, не надано та не повідомлено суду поважні причини його ненадання.
Відповідно до статті 162 частини 6 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представник Ужгородської окружної прокуратури у судовому засіданні позов підтримала повністю, просила суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені. додатково зазначила, що спеціалізованою екологічною прокуратурою Закарпатської обласної прокуратури здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42025070000000065 від 06 квітня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364 та ч.3 ст.246 КК України щодо можливих неправомірних дій співробітників філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України" при проведенні рубок на території лісництва "Шипот" та за фактом незаконної рубки дерев на території лісництва "Шипот", в тому числі у межах території об'єктів природно-заповідного фонду".
Представник Державної екологічної інспекції у Закарпатській області у судовому засіданні просить задоволити позовні вимоги. Зазначає, що відсутність інформації про встановлення пралісів у матеріалах лісовпорядкування не може бути доказом відсутності таких об'єктів ПЗВ, оскільки наявний відповідний Висновок підписаний представникам різних інституцій.
Представник відповідача в судовому засіданні ствердив, що жоден документ не містить інформації про наявність на ділянці об'єктів пралісів чи квазіправлісів, заяв від лісокористувачів не надходило, а тому лісорубний квиток не було скасовано відповідачем.
Представник третьої особи у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову. Пояснив суду, що ні таксаційний опис до Проекту організації і розвитку лісового господарства ДП “Ужгородське лісове господарство» Закарпатського ОУЛМГ лісництво “Шипот», ні протокол другої лісовпорядної наради від 15.11.2022 р. не містять інформації про те, що лісова ділянка у кварталі 3 виділ 1 лісництва “Шипот» належить до пралісів. Проект організації і розвитку лісового господарства ДП “Ужгородське лісове господарство» Закарпатського ОУЛМГ лісництво “Шипот» не містить висновку від 02.01.2019 р. про належність лісових ділянок ДП “Перечинське лісове господарство» або їх частин до пралісів, квазіпралісів або природних лісів. Крім того, такий висновок відсутній у ВО “Укрдержліспроект», представник якого (Савчин В.М.), відповідно до змісту висновку, був включений у склад комісії з розгляду переліку лісових ділянок щодо належності їх до пралісів, квазіпралісів чи природних лісів. Не містить інформацію про належність лісової ділянки кварталу 3 виділу 1 лісництва “Шипот» до пралісів і звіт з оцінки впливу на довкілля “Спеціальне використання лісових ресурсів у порядку проведення рубок головного користування та рубок формування та оздоровлення лісів на території філії “Ужгородське лісове господарство» ДП “Ліси України» (2024 рік) та висновок з оцінки впливу на довкілля “Спеціальне використання лісових ресурсів у порядку проведення рубок головного користування та рубок формування та оздоровлення лісів на території філії “Ужгородське лісове господарство» ДП “Ліси України», що наданий Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України.
2. Обставини, встановлені судом.
Згідно Висновку про належність лісових ділянок Державного підприємства "Перечинське лісове господарство" або їх частин до пралісів, квазіпралісів чи природних лісів - комісія погодила перелік лісових ділянок ДП "Перечинське лісове господарство" на яких наявні праліси і квазіпраліси, що подається у таблиці, з детальним розшифруванням у додатку. Висновок підписаний представником громадської спілки “Всесвітній фонд природи України», УкрНДІгірліс, Львівської державної лісовпорядної експедиції, Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника. Такий висновок погоджено директором ДП "Перечинське лісове господарство" 02 січня 2019 року, (а.с.36-39, т.1)
04 липня 2023 року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України листом № 168 направленого Закарпатській обласній військові й адміністрації, повідомило про схвалення клопотання про створення пралісових пам'яток та у відповідно до ст. 52 Закону України " Про природно-заповідний фонд України", ст. 20-4 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" та ст.21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" просить Закарпатську обласну військову адміністрацію подати матеріали проєктів до Міндокілля для підготовки відповідного Указу Президента України,(а.с.45-46 т.1).
Судом встановлено, що 28 лютого 2025 року Західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства видано спеціальний дозвіл на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубний квиток) №20250219-000092 на проведення суцільної рубки, пов'язаної з новим будівництвом, реконструкцією, капітальним ремонтом доріг на лісових ділянках в кварталі 3 виділ 1 (ділянка 1.1 площа 0,5 га) лісництва “Шипот» (ДП “Перечинське ЛГ») Ужгородського надлісництва філії “Карпатський лісовий офіс» ДСГП “Ліси України», система рубок - інші рубки та роботи пов'язані з веденням лісового господарства. Термін закінчення заготівлі - 31.12.2025 року, термін закінчення вивезення - 31.03.2026 року, (т.1, а.с. 24-25).
07 травня 2025 року Ужгородська окружна прокуратура звернулася з листом № 07.53-107-3473 Вих-25 до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, в якому зазначають, що 02.01.2019 комісія у складі представників громадської спілки “Всесвітній фонд природи України», УкрНДІгірліс, Львівської державної лісовпорядної експедиції, Прикарпатського національного університету в передбаченому Методикою порядку здійснила аналіз відповідності показників потенційних лісових ділянок до критеріїв та індикаторів пралісів, квазіпралісів та природних лісів та склала Висновок про належність лісових ділянок державного підприємства “Перечинське лісове господарство» до пралісів, квазіпралісів чи природних лісів, в тому числі в межах кварталу 1 - виділи 1, 2, 3, кварталу 2 - виділ 7, кварталу 3 - виділ 1, З, кварталу 4 - виділи 1, 3, 4, кварталу 9 - виділи 1, 2, 3, 8, 16, кварталу 12 - виділ 9, кварталу 13 - виділи 1, 2, 4, кварталу 14 - виділи 1, 2, 3, кварталу 15 - виділи 1, 2, 3, 5, 6, 8, 13, 18, кварталу 16 - виділ 1, кварталу 27 - виділи 1,2,4,5, 7, кварталу 28 - виділи 2, 7, 15, кварталу 29 - виділи 2, 7, 14, кварталу 30 - виділи 2, 5, 6, 10, кварталу 31 - виділи 3, 6, кварталу 55 - виділи І, 7, кварталу 56 - виділи 1, 4, 7, кварталу 57 - виділ 4, кварталу 58 - виділи 1, 5, 6, 7, 8, кварталу 59 - виділ 1 лісництва Шипот. З цього часу, статус пралісів на вказаній лісовій ділянці є підтвердженим. Разом з тим, встановлено, що 28 лютого 2025 видано спеціальний дозвіл на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубний квиток) №20250219-000092. Також, 19.03.2025 видано лісорубні квитки № 202500306-000258, № 202500306-000290 щодо проведення рубки на території лісництва “Шипіт» філії “Карпатський лісовий офіс» ДСГП “Ліси України». Ураховуючи викладене, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, керуючись ст. 23 Закону України “Про прокуратуру», просять повідомити про вжиті заходи державного нагляду щодо забезпечення охорони лісів та об'єктів природно - заповідного фонду, зокрема, пралісів лісництва “Шипіт» філії “Карпатський лісовий офіс» ДСГП “Ліси України» від незаконних рубок та пошкодження, оскарження дій щодо видачі лісорубних квитків №20250219-000092 від 28.02.2025 та № 202500306-000258, № 202500306-000290 від 19.03.2025 у судовому порядку або чи має намір Державна екологічна інспекція звертатися до суду, (т.1, а.с. 29-32).
19 травня 2025 року Державна екологічна інспекції у Закарпатській області листом № 1147-13 повідомила Ужгородську окружну прокуратуру, що на виконання постанови про залучення спеціаліста від 16.04.2025 року процесуального прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури Закарпатської обласної прокуратури (на правах відділу) в рамках кримінального провадження №42025070000000065 від 09.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України, спеціалістами Інспекції 17.04.2025 року прийнято участь в огляді місця події, а саме ділянки кварталу 3 виділ 1.1 та виділ 2 лісництва “Шипот» Ужгородського надлісництва філії “Карпатський лісовий офіс» ДСГП “Ліси України». Під час огляду встановлено, що рубка на відповідних ділянках проводиться на підставі спеціальних дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубних квитках) щодо проведення рубки, пов'язаної з новим будівництвом, реконструкцією, капітальним ремонтом доріг на зазначених лісових ділянках. З огляду на вищенаведене, Інспекцією заходи реагування, а саме здійснення претензійно-позовної роботи щодо відшкодування шкоди завданої навколишньому природному середовищу не проводилися, Інспекція до суду з позовом про оскарження дій щодо видачі лісорубних квитків №20250219-000092 від 28.02.2025 та №20250030000258, №202500306-000290 від 19,03.2025 не зверталася, (т.1, а.с. 33-34).
26 травня 2025 року Ужгородська окружна прокуратура листом № 07.53-107-3996 Вих-25 повідомила Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області, що Ужгородською окружною прокуратурою відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» прийнято рішення про звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатської області до Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства про визнання протиправними дій щодо видачі 28.02.2025 спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) №20250219-000092 на проведення суцільної рубки, пов'язаної з новим будівництвом, реконструкцією, капітальним ремонтом доріг на лісових ділянках в кварталі 3 виділ 1 (ділянка 1.1 площа 0,5 га) лісництва “Шипот» (ДП “Перечинське ЛГ») Ужгородського надлісництва філії “Карпатський лісовий офіс» ДСГП “Ліси України» та його скасування, (т.1, а.с. 50).
Листом від 26.09.2025 року №20210/39.2.2.5-2025 у відповідь на адвокатський запит, філія “Карпатський лісовий офіс» ДП “Ліси України» повідомила, що заготівля та вивезення деревини по вказаному лісорубному квитку завершена. До вказаного листа також долучено акт огляду місць заготівлі деревини від 04.07.2025 року, складений інженером ЛГ з відведення і таксації лісосік Романюк В.А., у присутності помічника лісничого ОСОБА_1 , та майстра лісу Дерев'янка М.В..
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із положеннями статті 23 Закону України “Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 року представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Нормами статті 53 частини 3 КАС України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
В спірних правовідносинах органом, уповноваженим здійснювати захист інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища є Державна екологічна інспекції в Закарпатській області.
З приводу наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави та, відповідно, підстав для звернення до суду з цим позовом до суду, прокурор вказав, що з листа № 1147-13 від 19.05.2025 року Держекоінспекція в Закарпатській області повідомили, що Інспекцією розраховано розмір збитків, завданих незаконною рубкою дерев у кварталі 3 на території лісництва «Шипіт» однак, претензійно-позовна робота не здійснювалось, з позовами про оскарження лісорубних квитків не звертались, отже прокуратурою було встановлено бездіяльність уповноважених органів, що в свою чергу підтверджує наявність підстав у прокурора для представництва інтересів держави у суді, (а.с.34 т.1).
Суд також враховує, що звернення прокурора до суду у порядку адміністративного судочинства у цій справі слугує меті захисту державного інтересу у такій важливій сфері, як забезпечення збереження пралісів, та складає державний та суспільний інтерес, а тому прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діяв відповідно до вимог статті 53 КАС України та частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», а бездіяльність уповноваженого органу контролю розцінена прокурором, як неналежне виконання функцій по захисту інтересів держави, що відповідна до ст.23 Закону України «Про прокуратуру» є достатньою підставою для захисту інтересів держави органом прокуратури шляхом пред'явлення позову.
Така позиція узгоджується з положеннями постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі 912/2385/18.
Отже, у зв'язку з бездіяльністю уповноваженого органу та з метою захисту інтересів держави керівник Ужгородської окружної прокуратури 27 травня 2025 року звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
У справі, яка розглядається предметом оскарження є дії Західного міжрегіонального управління та мисливського господарства щодо видачі лісорубного квитка від 28.02.2025 серії №20250219-00092 для проведення рубок: інші рубки та роботи пов'язані з веденням лісового господарства, на ділянці площею 0,50 га, на території Лісництва Шипот (ДП «Перечинське ЛГ») Ужгородського надлісництва ДП «Ліси України». Спосіб обліку за площею та на підставі акту обстеження деревостанів, в яких планується провести рубки формування і оздоровлення лісів від 22 листопада 2024 року. Вид та спосіб рубки: рубки пов'язанні, з новим будівництвом, реконструкцією, капітальним ремонтом доріг на лісових ділянках та догляд за ними.
Суд виходить із того, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).
Право на судовий захист відображене і в частині першій статті 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.
Вирішуючи кожний конкретний спір на підставі всіх установлених обставин, суд повинен установити, на захист якого права подано відповідний позов, чи порушене, не визнане або оспорюване таке право відповідачем (відповідачами), а також з'ясувати, чи призведе задоволення заявлених вимог до реального та ефективного поновлення порушеного права, та залежно від з'ясованого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Під ефективним поновленням слід розуміти реальний позитивний вплив судового рішення про задоволення позову на виявлену під час судового розгляду обставину порушення/невизнання/оспорення або запобігання виникненню спору щодо права, на захист якого був поданий позов.
Водночас відмова в позові з підстав обрання неефективного способу захисту може мати місце тоді, коли в судовому процесі відсутній будь-який сенс у розрізі питання щодо реальної можливості захисту прав позивача в обраний ним спосіб.
В силу вимог статті 69 ЛК України лісорубний квиток - це спеціальний дозвільний документ на використання лісових ресурсів, у тому числі на проведення рубок на заготівлю деревини, формування і оздоровлення лісів, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів.
Статтею 19 ЛК України передбачено, що постійні лісокористувачі зобов'язані: забезпечувати охорону захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.
Згідно із статтею 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, поміж іншого, забезпечувати посилення водоохоронних, захисних, кліматорегулюючих, санітарно гігієнічних, оздоровчих та інших корисних властивостей лісів з метою поліпшення навколишнього природного середовища та охорони здоров'я людей, забезпечувати безперервне, невиснажливе раціональне використання лісових ресурсів для задоволення потреб виробництва і населення в деревині та іншій лісовій продукції, а також раціонально використовувати лісові ділянки.
Відповідно до статті 65 ЛК України, використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.
За приписами статті 4 частини 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються: необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види; дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру; платність або безоплатність видачі (переоформлення, анулювання) документа дозвільного характеру; строк видачі документа дозвільного характеру або відмови у його видачі; вичерпний перелік підстав для відмови видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру; строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа; перелік документів дозвільного характеру сфері господарської діяльності; перелік та вимоги до документів, які суб'єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.
Відповідно до статті 4-1 частини 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», порядок видачі, проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та припинення дії документів дозвільного характеру центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідно дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом з врахуванням порядку адміністративного провадження, встановленого Законом України «Про адміністративну процедуру», якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України.
Порядок видачі спеціального дозволу - лісорубного квитка або лісового квитка передбачений статтею 69 Лісового кодексу України. Спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами.
На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.
Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов'язаних і не пов'язаних із веденням лісового господарства.
Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, перед видачею спеціального дозволу на використання лісових ресурсів може здійснювати огляд на місці виділеної лісової ділянки з метою встановлення відповідності даних щодо площі, кількісних та якісних показників лісової ділянки відомостям, зазначеним у документах, поданих для отримання спеціального дозволу на використання лісових ресурсів.
Рішення про відмову у видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів приймається, за умови забезпечення у необхідних випадках права особи на участь в адміністративному провадженні відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру".
Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі спеціального дозволу є: прийняття в установленому порядку рішення про зміну поділу лісів на категорії, в межах яких знаходяться лісові ділянки, виділені для спеціального використання лісових ресурсів, або про виділення особливо захисних лісових ділянок; прийняття рішення про припинення діяльності лісокористувача; невстановлення лімітів використання лісових ресурсів або їх перевищення; недотримання встановленого порядку видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів; результати оцінки впливу на довкілля; припинення права користування лісами з підстав, передбачених статтею 22 цього Кодексу; припинення права використання лісових ресурсів з підстав, передбачених статтею 78 цього Кодексу; встановлення за результатами огляду на місці невідповідності площі, кількісних та якісних показників виділеної лісової ділянки відомостям, зазначеним у документах, поданих для отримання спеціального дозволу на використання лісових ресурсів.
У даній справі, механізм реалізації експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) в електронній формі (далі - експериментальний проект) визначений Порядком реалізації експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) в електронній формі затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №483 (далі - Порядок 483).
Дія цього Порядку поширюється на постійних лісокористувачів, власників лісів, установи природно-заповідного фонду, фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють заготівлю деревини в лісах України (далі - заявники) (п.2 Порядку 483).
Видача спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) (далі - лісорубний квиток) в електронній формі є електронною публічною послугою, яка надається заявнику через Єдину екологічну платформу “ЕкоСистема» або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з подальшим відображенням інформації на Єдиній екологічній платформі “ЕкоСистема» та Порталі Дія (п.3 Порядку 483).
Лісорубний квиток видається територіальним органом Держлісагентства, органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим за місцем розташування лісової ділянки, де буде здійснюватися заготівля деревини, незалежно від місцезнаходження (місця проживання) заявника (п.5 Порядку 483).
7. Форми лісорубного квитка, заяви на видачу лісорубного квитка, акта обстеження деревостанів, в яких планується провести рубки формування і оздоровлення лісів, інші рубки та роботи, пов'язані і не пов'язані з веденням лісового господарства, акта відведення лісосіки під час проведення освітлення, прочищення, проріджування, інших рубок та робіт, пов'язаних і не пов'язаних з веденням лісового господарства, відомості чергової лісосіки, плану лісосіки, польової перелікової відомості дерев, призначених для рубки, переліково-оцінювальної відомості (детальна матеріально-грошова оцінка), акта про виявлені розбіжності у матеріалах лісовпорядкування, спеціальної облікової картки на рубки переформування деревостану, заяви на відстрочення лісорубного квитка, заяви на анулювання лісорубного квитка, акта обліку природного поновлення визначає Міндовкілля.
Відповідальність за надання недостовірних відомостей у зазначених документах несе заявник (абзац 2 пункту7 Порядку 483). Для видачі лісорубного квитка на проведення інших рубок та робіт, пов'язаних і не пов'язаних з веденням лісового господарства, подаються такі документи: заява на видачу лісорубного квитка; план лісосіки; копія таксаційного опису ділянки, що проектується під рубку, складеного відповідно до Порядку здійснення лісовпорядкування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2023 р. № 112, або акта обстеження, складеного відповідно до Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 650.
Якщо середній діаметр дерев, що призначаються для рубки, становить менше 8 сантиметрів, додатково подається акт відведення лісосіки під час проведення освітлення, прочищення, проріджування, інших рубок та робіт, пов'язаних і не пов'язаних з веденням лісового господарства.
Якщо діаметр дерев на висоті 1,3 метра, що призначаються для рубки, становить 8 сантиметрів і більше, додатково подаються польова перелікова відомість дерев, призначених для рубки, та переліково-оцінювальна відомість (детальна матеріально-грошова оцінка) (п.14 Порядку 483).
Посадова особа територіального органу Держлісагентства, органу виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим перевіряє заяву на видачу лісорубного квитка та додані до неї документи щодо дотримання вимог цього Порядку та приймає рішення про видачу або відмову у видачі лісорубного квитка, що оформлюється в електронній формі та засвідчується шляхом накладення посадовою особою кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України “Про електронні довірчі послуги».
Відмова у видачі лісорубного квитка надається в електронній формі із зазначенням підстав, передбачених пунктом 26 цього Порядку (п.19 Порядку 483).
Строк дії лісорубного квитка становить один календарний рік (п.20 Порядку 483).
26. Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі лісорубного квитка є:
прийняття в установленому порядку рішення про зміну поділу лісів на категорії, в межах яких розташовані лісові ділянки, виділені для спеціального використання лісових ресурсів, або про виділення особливо захисних лісових ділянок; прийняття рішення про припинення діяльності лісокористувача; невстановлення лімітів використання лісових ресурсів або їх перевищення; недотримання встановленого порядку видачі лісорубного квитка; результати оцінки впливу на довкілля; невідповідність запланованого обсягу заготівлі деревини обсягам, які визначені у дозволі на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду; відсутність дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду (п.26 Порядку 483).
Як підтверджується матеріалами справи, на момент розгляду справи, заготівля та вивезення деревини в кварталі 3 виділ 1 лісництва Шипот Ужгородського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «ліси України» завершено (лист філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» від 26.09.2025 №20210/39.2.2.5-2025, акт огляду місць заготівлі від 04.07.2025 року, повідомлення про дострокове завершення лісозаготівельних робіт).
Тобто, предметом спору у межах спірних правовідносин є правомірність дій відповідача щодо видачі лісорубного квитка лісозаготівельні роботи по якому завершенні.
Таким чином спеціальний дозвіл на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) №20250219-000092 на проведення суцільної рубки, пов'язаної з новим будівництвом, реконструкцією, капітальним ремонтом доріг на лісових ділянках в кварталі 3 виділ 1 (ділянка 1.1 площа 0,5 га) лісництва «Шипот» (ДП «Перечинське ЛГ») Ужгородського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» вичерпав свою дію за фактом виконання.
Суд зазначає, що порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, який стверджує про їх порушення.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способами визначеними законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах № 826/4741/16 від 19 серпня 2020 року та № 826/15510/16 від 18 травня 2022 року.
Визнання дій недійсним не з метою домогтися відновлення порушеного права (та/або інтересу), а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням адміністративного судочинства, оскільки до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для всіх життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права.
Таким чином, прокурором обрано неналежний спосіб захисту інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища, що є самостійною підставою для відмови в позові з огляду на те, що в судовому процесі відсутній будь-який сенс у розрізі питання щодо реальної можливості їх захистів обраний позивачем спосіб. Ефективність такого способу захисту обмежена, оскільки скасування квитка не скасовує саму рубку постфактум, а задоволення заявлених вимог не призводить до реального та ефективного поновлення порушеного права.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15 жовтня 2024 року по справі № 560/16934/23.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відтак, на переконання суду, решта доводів позивача на обґрунтування своїх вимог у даній справі, не вимагають детального спростування в рамках даної адміністративної справи.
Згідно із частинами 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2статті 77 КАС Українипередбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу своїх дій на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України та зважаючи на доводи адміністративного позову, суд дійшов висновку про повну обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, наявність правових підстав для задоволення позову з мотивів, що вищезазначені.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд -
У задоволенні позовних вимог Керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
.
СуддяТ.В.Скраль