Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
01 грудня 2025 року Справа №200/9312/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І. С., перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Книш Тетяни Юріївни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
26 листопада 2025 року адвокат Книш Тетяна Юріївна в інтересах ОСОБА_1 , позивача, звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) №1846-М від 28 жовтня 2025 року про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, в особливий період та направлення для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та про призначення солдата ОСОБА_1 на посаду у Військовій частині НОМЕР_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти наказ про звільнення ОСОБА_1 з військової служби та виключити його зі списків особового складу військової частини.
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих до неї документів, суд констатує, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Щодо форми та змісту позовної заяви.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 160 КАС України повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що представником позивача зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України ІНФОРМАЦІЯ_1 - 20264971. Водночас, матеріали позовної заяви містять відомості щодо іншого коду ІНФОРМАЦІЯ_1 в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, який відрізняється від зазначено представником позивача у позові.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві також зазначаються відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Частиною шостою статті 18 КАС України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Надана суду позовна заява не містить доказів про наявність або відсутність у ІНФОРМАЦІЯ_1 електронного кабінету.
Так, представник позивача зазначає, що у ІНФОРМАЦІЯ_1 «наявний електронний кабінет», проте, доказів на підтвердження зазначеного не надає.
Разом із цим, відповідно до зазначених у позовній заяві відомостей представник позивача, адвокат Книш Тетяна Юріївна, зареєстрований у підсистемі «Електронний суд» та має Електронний кабінет в Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі ЄСІТС).
Згідно із абзацом 2 частини п'ятої статті 18 КАС України електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Абзацом 3 частини восьмої статті 18 КАС України встановлено, що особливості використання електронного підпису або засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
Згідно із пунктом 18 цього Положення доступ до підсистем (модулів) ЄСІТС, крім вебпорталу, здійснюється за допомогою Електронного кабінету після обов'язкового проходження особою процедури реєстрації або автентифікації. Автентифікація користувача здійснюється на початку кожної сесії роботи в ЄСІТС.
Відповідно до абзацу 3 пункту 9 даного Положення Інструкція користувача Електронного кабінету розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою wiki.court.gov.ua.
Суддя зауважує, що розміщена за вказаною вебадресою Інструкція користувача Електронного кабінету має підрозділ «Кабінет користувача», який, у свою чергу, має підпідрозділ «Перевірка наявності кабінету користувача», за допомогою якого користувач Електронного кабінету має можливість перевірити наявність у сторін Електронного кабінету (https://wiki.court.gov.ua/w/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BA%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D1%83_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0).
Таким чином, представник позивача, будучи зареєстрованим у підсистемі (модулі) ЄСІТС, мав можливість отримати відомості про наявність/відсутність у відповідача Електронного кабінету в ЄСІТС, та надати відповідні докази.
Водночас, суддя звертає увагу представника позивача, що в матеріалах позовної заяви відсутня квитанція про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відтак, суддею встановлено, що всупереч приписам пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України представник позивача не долучив до позовної заяви докази, які підтверджують зазначені ним у позові відомості про наявність електронного кабінету у ІНФОРМАЦІЯ_1 , що не відповідає вимогам КАС України.
Таким чином, позивачу (його представнику) необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду виправленої позовної заяви із зазначенням правильного ідентифікаційного коду ІНФОРМАЦІЯ_1 в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, та доказів про наявність електронного кабінету у ІНФОРМАЦІЯ_1 в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
Наведене вище свідчить про недотримання вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Згідно з абз. 1 частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Абз.2 частини другої статті 169 КАС України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків, з урахуванням висновків, наведених у цій ухвалі.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
1. Залишити без руху позовну заяву адвоката Книш Тетяни Юріївни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
- виправленої позовної заяви із зазначенням правильного ідентифікаційний коду ІНФОРМАЦІЯ_1 в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
- належним чином завірених доказів про наявність електронного кабінету у ІНФОРМАЦІЯ_1 в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
4. Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
5. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя І.С. Молочна