м. Вінниця
01 грудня 2025 р. Справа № 120/6713/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу
15.05.2025 року Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулось в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідач є платником податків і зборів та згідно інтегрованої картки платника податків за нею рахується податкова заборгованість на суму 12580 грн., яка в добровільному порядку не сплачена, у зв'язку із чим, звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 19.05.2025 року прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 263 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
16.06.2025 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що дійсно він не сплачував єдиний податок за період з жовтня 2023 року по червень 2024 року, оскільки відповідно до п. 25 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов?язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь період їх військової служби звільняються від обов?язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV цього Кодексу, звільняються від обов?язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV цього Кодексу, а також звільняються від обов?язку нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку відповідно до пункту 16-1 цього підрозділу.
Відповідач вказує, що з 27.06.2022 року по теперішній час він проходить військову службу за призовом під час мобілізації, що підтверджується записами у військовому квитку серія НОМЕР_1 виданого 16.05.2016 року та витягом з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №274-ОС від 27.06.2022 року.
Отже, відповідач наголошує, що він звільнений від обов?язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно з 27.06.2022 року.
Враховуючи наведене, відповідач просить у задоволенні позову відмовити.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.
З 17.06.2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області.
Відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 17.06.2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного податку 2 групи.
Згідно із інформацією, яка міститься в довідці ГУ ДПС у Вінницькій області б/н про суми податкового боргу платника податків, станом на 15.05.2025 року, за відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі 12580 грн., який складається з наступних платежів:
- єдиний податок з фізичних осіб (код бюджетної класифікації - "18050400") в сумі 12580 грн. (основний платіж), штрафні санкції - 0,00 грн., пеня - 0,00 грн. Дата виникнення податкового боргу - 20.03.2023 року.
Зазначена заборгованість утворилась в результаті несплати самостійно задекларованих сум грошового зобов'язання та підтверджується карткою особового рахунку, заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 17.06.2021 року, податковою вимогою від 17.01.2024 року.
З метою погашення грошового зобов'язання на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми "Ф" №0001170-1310-0232 від 17.01.2024 року на сумі 4060 грн., яка повернута із відміткою про причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".
До податкової вимоги додано детальний розрахунок суми податкового боргу, по якому виник борг.
У добровільному порядку відповідач вказану заборгованість не сплатив, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно до п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до пункту 291.2 статті 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пунктом 291.3 статті 291 глави 1 розділу 14 Податкового кодексу України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Пунктами 295.1, 295.2, 295.4 статті 295 ПК України визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до пункту 59.1 ПК України, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Пункт 59.5 ст. 59 ПК України визначає, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як вбачається із матеріалів справи, станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується податкова заборгованість з єдиного податку в сумі 12580 грн.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що на виконання вимог ст. 59 ПК України податковим органом надіслано на податкову адресу відповідача податкову вимогу форми "Ф" №0001170-1310-0232 від 17.01.2024 року на сумі 4060 грн., яка повернула з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Разом з тим, відповідно до п. 25 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України, самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV цього Кодексу, а також звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV цього Кодексу.
Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу доходів і зборів за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв'язку з виконанням обов'язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).
Якщо самозайнята особа, призвана на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа.
Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована самозайнята особа у заяві, передбаченій у цьому пункті, зазначає дані про суми нарахованого та утриманого уповноваженою особою податку з найманих працівників протягом строку військової служби самозайнятої особи.
Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників та інших фізичних осіб, подається демобілізованою самозайнятою особою у порядку та строки, встановлені цим Кодексом, без нарахування штрафних і фінансових санкцій, передбачених цим Кодексом.
Цей пункт застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 "Про часткову мобілізацію", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про часткову мобілізацію".
З відзиву на позовну заяву та доданих до нього документів вбачається, що з 27.06.2022 року відповідач зарахований на військову службу за призовом під час мобілізації, що підтверджується записами у військовому квитку серія НОМЕР_1 виданого 16.05.2016 року та витягом з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №274-ОС від 27.06.2022 року.
Таким чином, з 27.06.2022 року на підставі п. 25 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України відповідач на весь період його військової служби звільняється від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України.
Судом встановлено, що згідно розрахунку суми податкового боргу відповідачу нарахований податковий борг з 20.09.2023 року по 20.06.2024 року в сумі 12580 грн., після того, як 27.06.2022 року він був призваний на військову службу до Державної прикордонної служби України, а податкова вимога за платежем єдиний податок складена відносно відповідача 17.01.2024 року, тобто під час проходження ним військової служби.
Суд зазначає, що відповідач на підставі п. 25 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України на весь період військової служби звільнений від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV цього Кодексу, тому нарахування позивачем відповідачу єдиного податку з фізичних осіб на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 17.06.2021 року є протиправним, а тому позовні вимоги Головного управління ДПС у Вінницькій області є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 139 КАС України у зв'язку з відмовою в задоволенні позову судовий збір не підлягає відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150);
Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Суддя Дончик Віталій Володимирович