м. Вінниця
01 грудня 2025 р. Справа № 120/5603/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу
24.04.2025 року Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулось в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідач є платником податків і зборів та згідно інтегрованої картки платника податків за ним рахується податкова заборгованість на суму 6502,67 грн., яка в добровільному порядку не сплачена, у зв'язку із чим, звернувся з цим позовом до суду.
25.04.2025 року, на виконання вимог частини 3 статті 171 КАС України, до адресно-довідкового підрозділу Головного управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області та Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради направлено запити про місце проживання відповідача.
08.05.2025 року та 12.05.2025 року надійшли відповіді на запити, де вказано місце реєстрації відповідача: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 12.05.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 3 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи здійснюється, зокрема, шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
Частиною одинадцятою статті 126 КАС України передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Ухвала суду про відкриття провадження направлена відповідачу на адресу: вул. Нагірна, 25/А, м. Вінниця, 21019, однак повернуто до суду поштовим відділенням зв'язку без виконання та із відміткою про причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою".
Отже, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи, однак своїм правом на подання відзиву не скористався.
Тому суд, керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.
Відповідач перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області та є платником податків і зборів.
Згідно із інформацією, яка міститься в довідці ГУ ДПС у Вінницькій області б/н про суми податкового боргу платника податків, станом на 24.04.2025 року, за відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі грн., який складається з наступних платежів:
- земельний податок з фізичних осіб (код бюджетної класифікації - "18010700") в сумі 6456,25 грн. (основний платіж), штрафні санкції - 0,00 грн., пеня - 46,42 грн., всього - 6502,67 грн. Дата виникнення податкового боргу - 09.12.2021 року.
Зазначена заборгованість утворилась в результаті несплати самостійно задекларованих сум грошового зобов'язання та підтверджується карткою особового рахунку, податковими повідомленнями - рішеннями №0028381-2405-0228 від 17.03.2022 року, №0043618-2407-0228 від 03.03.2023 року.
З метою погашення грошового зобов'язання на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми "Ф" від 11.12.2024 року № 0018141-1303-0232 на суму 6502,67 грн.
У добровільному порядку відповідач вказану заборгованість не сплатив, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо наявності підстав для стягнення суми боргу, суд виходить з наступного.
В силу вимог ст. 67 Конституції України, пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України відповідач, як платник податків, зобов'язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно з п.п. 15.1-15.2 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове зобов'язання згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до п. 54.5 ст. 54 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.1 ст. 56 ПК України).
В силу п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Судом встановлено, що податкові повідомлення - рішення №0028381-2405-0228 від 17.03.2022 року, №0043618-2407-0228 від 03.03.2023 року на підставі яких у відповідача виник податковий борг, були направлені на податкову адресу відповідача, про що свідчить наявні у матеріалах справи копії рекомендованих повідомлень, але повернуті з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Однак, визначені у таких податкових повідомленнях-рішеннях суми грошових зобов'язань у встановлений податковим законодавством України строк сплачені в повному обсязі не були.
При розгляді цієї справи доказів оскарження/скасування вказаних податкових повідомлень-рішень до суду не надано. Таким чином, на час ухвалення рішення у справі прийняті контролюючим органом податкові повідомлення - рішення є чинними, а визначені у них податкові зобов'язання вважаються узгодженими, а отже визнаються податковим боргом.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктами 59.4, 59.5 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується борг зі сплати земельного податку з фізичних осіб (за основним платежем).
Грошове зобов'язання на цю суму у встановленому законом порядку узгоджене, а отже визнається податковим боргом.
На виконання вимог ст. 59 ПК України податковим органом надіслано на податкову адресу відповідача податкову вимогу форми "Ф" від 11.12.2024 року № 0018141-1303-0232 на суму 6502,67 грн.
До податкової вимоги додано детальний розрахунок суми податкового боргу, по якому виник борг, зокрема, земельний податок з фізичних осіб на суму 6502,67 грн.
Станом на день розгляду справи суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку існуючої заборгованості із земельного податку з фізичних осіб на суму у 6502,67 грн.
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган вправі звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.
Згідно п.27 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове страхування.
Тому, розподіл судових витрат у вигляді судового збору не здійснюється.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг в сумі 6502,67 грн. (шість тисяч п'ятсот дві гривень шістдесят сім копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150);
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя Дончик Віталій Володимирович