25 листопада 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12022152040000761 від 14.07.2022р. за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , на вирок Інгульського районного суду м. Миколаєва від 30 травня 2025 року, стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, який працює охоронцем ТОВ "ЮБСБ", з середньою освітою, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого.
- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_7
захисник ОСОБА_8
обвинувачений ОСОБА_6
встановив:
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі захисник просить вирок суду скасувати. Призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
Під час апеляційного розгляду, в порядку ст. 404 КПК України, повторно дослідити обставини нанесення тілесних ушкоджень, які зафіксовані в письмових доказах-висновках судово-медичних експертиз.
Короткий зміст вироку.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України і призначено покарання 10 (десять) років позбавлення волі.
Ухвалено строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з дня набрання вироком законної сили. Зараховано ОСОБА_6 у строк відбування покарання період попереднього ув'язнення: з дня його затримання 14.07.2022 і до дня набрання вироком законної сили, із розрахунку день за день.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 по 20000 (двадцять тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави витрати за проведення судових експертиз в сумі 15294,51 грн. Вирішено питання щодо речових доказів.
Узагальнені доводи апеляційної скарги з доповненнями.
В апеляційній скарзі захисник вважає, що оскаржуваний вирок суду першої інстанції містить суперечності щодо обставин справи, обставин недоведеності поза розумним сумнівом прямого умислу на позбавлення життя в діях ОСОБА_6 , що призвело до постановлення незаконного обвинувального вироку суду саме з наданням правової кваліфікації за ст. 115 КК України. Вказує, що органом досудового розслідування була надана невірна правова кваліфікації обставин подій за обвинуваченням ОСОБА_6 , а саме навмисно завищена правова кваліфікація, судом же першої інстанції ця кваліфікація була підтримана за наявності законних підстав для надання вірної кваліфікації. Зауважує, що оскаржуваний вирок містить суперечності щодо обставин справи, обставин недоведеності поза розумним сумнівом прямого умислу в діях обвинуваченого на позбавлення життя потерпілих, що, на думку сторони захисту, призвело до незаконного обвинувального вироку з наданням правової кваліфікації за ст. 115 КК України.
В доповненнях до апеляційної скарги, зазначає, що обвинувачений заявляв суду, що він втрачав свідомість та не контролював свої рухи та дії, що підтверджується відеозаписом, наданим директором ринка «Колос» від 14.07.2022р. Зазначає, що в матеріалів кримінального провадження відсутня судово-психіатрична експертиза та не врахований психічний стан обвинуваченого, який був у запаморочному стані після придушення.
Обставини встановлені судом першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено та визнано доведеним, що 13.07.2022 о 14:00 год. ОСОБА_6 разом із іншими охоронцями ТОВ «ЮБСБ»: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , заступив на чергування на охоронюваний об'єкт - ринок «Колос» та протягом дня чергування вживав алкогольні напої. Цього ж дня, приблизно о 21.30 годині, коли ОСОБА_6 , перебуваючи на роботі у стані алкогольного сп'яніння в приміщенні торгівельного павільйону ринку «Колос», який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , сидів на стільці між 291 та 278 прилавками м'ясного відділу, до нього підійшли ОСОБА_9 і ОСОБА_10 . Побачивши ОСОБА_6 , ОСОБА_9 почав робити йому зауваження з приводу того, що останній перебуває на робочому місці у стані сильного алкогольного сп'яніння та не виконує свої трудові обов'язки, у зв'язку з чим між ОСОБА_9 і ОСОБА_6 виникла сварка, в ході якого ОСОБА_6 піднявся зі стільця та кулаком правої руки замахнувся на ОСОБА_9 , щоб вдарити останнього, однак той відреагував на його дії, схопивши його за руки та почав заводити їх йому за спину, щоб заспокоїти останнього. Побачивши, що ОСОБА_6 намагається вдарити ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , який стояв позаду них та спостерігав за ними, підійшовши до них, допоміг ОСОБА_9 утримати ОСОБА_6 , який виривався та намагався його вдарити, після чого ОСОБА_9 обома руками схопивши ОСОБА_6 за плечі, відштовхнув його від себе, в результаті чого ОСОБА_6 не втримавшись на ногах впав на підлогу. Коли ОСОБА_6 заспокоївся, ОСОБА_9 допоміг йому підвестись з підлоги і посадив його на стілець та відійшовши від нього почав обговорювати дії ОСОБА_6 з ОСОБА_10 .
Образившись на них ОСОБА_6 , взявши в руки мобільний телефон, вийшов з павільйону на територію ринку, де в нього виник злочинний намір направлений на протиправне заподіяння смерті своїм кривдникам.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне вбивство, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у виді настання смерті та бажаючи її настання, діючи умисно ОСОБА_6 взяв у не встановленому місці кухонний ніж з дерев'яною рукояткою та утримуючи його в руці, о 21:49 годині повернувся до цього приміщення торгівельного павільйону ринку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де знаходилися ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , які в цей час стояли і розмовляли.
З метою позбавлення їх життя та усвідомлюючи, про наявність у них професійних навиків захисту, ОСОБА_6 , на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи характер своїх дій та бажаючи настання наслідків у вигляді заподіяння смерті ОСОБА_9 , утримуючи у правій руці кухонний ніж з дерев'яною рукояткою, який заздалегідь приніс з собою, швидко підійшовши до нього, зненацька наніс ним йому один удар в область шиї, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді різаної рани передньої поверхні шиї. На що ОСОБА_9 відреагувавши почав ухилятися від нападу, борючись з ОСОБА_6 , не даючи можливості нанести йому інші удари та намагався вирвати у нього кухонний ніж. На вказані дії ОСОБА_6 , маючи умисел на вбивство, який намагався реалізувати, не припиняючи нападу та не залишаючи ножа, у ході боротьби з ним, продовжив наносити йому вказаним кухонним ножем удари, нанісши колото-різані рани бокової та черевної стінки справа, спричинивши легкі тілесні ушкодження, що призвели до короткочасного розладу здоров'я. ОСОБА_10 , який стояв по ліву сторону ОСОБА_9 , почувши як останній крикнув, що у ОСОБА_6 в руках ніж, схопив ОСОБА_6 за спину, намагаючись допомогти ОСОБА_9 та вирвати у ОСОБА_6 ножа. У відповідь на вказані дії ОСОБА_10 ОСОБА_6 , маючи умисел на його вбивство, який намагався реалізувати, не припиняючи нападу та не залишаючи ножа, у ході боротьби з ОСОБА_10 , намагався нанести ножем йому тілесні ушкодження. Поваливши ОСОБА_10 на землю та переслідуючи мету умисного заподіяння йому смерті, усвідомлюючи характер своїх дій, бажаючи заподіяння йому смерті, ОСОБА_6 умисно наніс йому вказаним кухонним ножем удари в область голови ззаду, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді різаних ран голови і правого плеча, які відноситься до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я. Піднявшись, ОСОБА_10 зупинив напад схопившись лівою рукою за клинок ножа в результаті чого отримав тілесні ушкодження у вигляді різаної рани кисті та відкинувши ОСОБА_6 від себе. Усвідомлюючи, що він виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення умисного вбивства двох осіб - ОСОБА_11 і ОСОБА_10 до кінця, але кримінальне правопорушення не було ним закінчене з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 змогли дати йому відсіч, ОСОБА_6 разом із знаряддям вчинення злочину залишив вказаний торговий павільйон.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 судом кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 - п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, як закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті двох осіб (умисне вбивство), який не був доведений до кінця з причин, які не залежали від волі ОСОБА_6 .
Обставини встановлені судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, суд апеляційної інстанції дійшов наступного.
Відповідно до вимог статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення , ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повній мірі дотримався зазначених вимог закону.
Висновок суду, щодо доведеності винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено за обставин наведених у вироку, підтверджений зібраними у справі доказами, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і обґрунтовано дійшов до висновку про його винність у вчинені закінченого замаху на умисне протиправне заподіяння смерті двох осіб (умисне вбивство), який не був доведений до кінця з причин, які не залежали від волі ОСОБА_6 .
Всі обставини справи були детально розглянуті та досліджені судом першої інстанції, що підтверджується наведеними та належно оціненими у вироку доказами про вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Виходячи з системного аналізу вказаних норм, підставами для скасування чи зміни судового рішення є такі порушення норм кримінального процесуального закону, які шляхом позбавлення чи обмеження гарантованих КПК України прав учасників кримінального провадження, недотримання процедури судочинства чи іншим шляхом вплинули чи могли вплинути на винесення законного, обґрунтованого та вмотивованого судового рішення.
При цьому, конкретне порушення кримінального процесуального закону може бути визнано істотним чи неістотним залежно від обставин кримінального провадження.
Апеляційним судом не встановлено порушень, які наведені в апеляційній скарзі, які перешкодили б суду всебічно розглянути матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_6 .
В судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнав. Показав, що влаштувався на ринок охоронцем приблизно за 5 місяців до цієї події. Спеціального навчання пов'язаного з навиками нападу або самозахисту у зв'язку з цим та раніше не проходив, військову службу не проходив у зв'язку з хворобою. Припускав, що буде наступним начальником охорони замість ОСОБА_12 , у зв'язку з чим з нього кепкували у т.ч. і ОСОБА_9 - начальник зміни. В день події він заступив на зміну з 14 години до 08 години наступного дня, вони в кафетерії на території ринка святкували день народження ОСОБА_12 , який невдовзі повинен був призиватись на військову службу. Під час святкування він випив 1 стакан пива, а ОСОБА_9 і ОСОБА_10 пили більш міцні напої і більше. Нетверезим себе не вважає. Потім він повернувся на своє робоче місце в м'ясному павільйоні, оскільки на ньому були обов'язки не допустити сторонніх в приміщення до закриття дверей павільйону, перевірка замикання дверей і постановка сигналізації. Приміщення було освітлене лише світлом індикаторів від кавових автоматів, видимість була тільки зблизька. Потім він побачив як в павільйон зайшли ОСОБА_9 і ОСОБА_10 . ОСОБА_13 як начальник зміни мав право його перевіряти, а ОСОБА_10 повинен був находитись на своєму робочому місці, на іншому кінці ринку. Під час кожної зміни ОСОБА_9 міг декілька разів робити обхід, тому його поява не здивувала. Коли вони підходили то почув, як ОСОБА_9 і ОСОБА_10 в розмові між собою позитивно характеризували повномасштабне вторгнення росії в Україну, на що він обурився, підвівся зі стільця і зробив різке зауваження обом. На це ОСОБА_9 намагався його вдарити, а потім у захваті задушити і в цьому його допомагав ОСОБА_10 після чого він втратив свідомість. Через деякий час він прийшов до тями, почув як у нього зателефонував телефон він підняв трубку і пішов поговорити з дружиною, не може пояснити, чому не повідомив про конфлікт ОСОБА_14 або іншому з керівництва. Через хвилин 10 він повернувся і почув як до нього в нецензурній формі з погрозами йому і його дружині звертається ОСОБА_9 , він відчув гостру образу і з метою покарати ОСОБА_9 почав йти до нього, при цьому взявши із відомого йому місця під прилавком м'ясників точильний мусат. Підійшовши до ОСОБА_9 той не намагався ухилитись від удару мусатом, який він спрямував або в голову або в плече. Після удару ОСОБА_9 на нього накинувся ОСОБА_10 , і декілька разів вдарив. ОСОБА_10 він жодних погроз під час цього не говорив. Поранень ні ОСОБА_9 , ні ОСОБА_10 він не заподіював, звідки взялась кров в павільйоні пояснити не може. Коли і куди подівся мусат з його рук, пояснити не може. Після цього ОСОБА_9 і ОСОБА_10 залишити приміщення павільйону, коли і як саме він не бачив. Висловив жаль стосовно тілесних ушкоджень потерпілих та те, що не попросив вибачення.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_6 підтримав раніше надані покази, які зводились до того, що потерпілі робити йому зауваження та позитивно висловлювались з приводу нападу росії, а він в стані душевного хвилювання точильним мусатом вдарив потерпілого ОСОБА_9 , проте поранень він ні ОСОБА_9 , ні ОСОБА_10 не наносив.
Суд першої інстанції вірно критично поставився до показань обвинуваченого в частині того, що він не мав умислу на вчинення умисного вбивства потерпілих. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Наявність умисел у ОСОБА_6 на закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті двох осіб (умисне вбивство), який не був доведений до кінця з причин, які не залежали від волі ОСОБА_6 , підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме показами потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які є послідовними, не містять суттєвих суперечностей, а їх деталізація відповідає періоду, що минув з моменту вчинення кримінального правопорушення.
Так, потерпілій ОСОБА_10 суду показав, що тривалий час працює на ринку "Колос" у м'ясному павільйоні охоронцем. Якимось навиками рукопашного бою він не володіє і цьому не навчався. ОСОБА_6 влаштувався на аналогічні посаду пізніше нього. ОСОБА_9 влаштувався на ринок охоронцем раніше їх обох. В його обов'язки входив обхід території. Відносини з ОСОБА_6 до події були товариськими. Охарактеризував ОСОБА_6 як неконфліктного. Той на роботу в стані алкогольного сп'яніння не приходив. Стосовно ОСОБА_9 ОСОБА_6 , дозволяв кепкування з його російського громадянства, але відносини були нормальними. Подія відбулась 13.07.2022, він заступив на чергування з 16 години до 08 години наступного дня, а обвинувачений перевіряв павільйони. В той день святкувалось день народження керівника у кафетерію на території ринку, тому він та ОСОБА_9 випили по 100 грам алкоголю, а ОСОБА_6 значно більше і приблизно о 21-00 години перебував у стані сильного сп'яніння. Коли вони з ОСОБА_13 пішли перевірити ОСОБА_6 в павільйоні, він сидів на стільці. ОСОБА_9 почав йому дорікати, що той перебуває у такому стані сп'яніння, але рухів, які можна було розцінити як удари не робив. ОСОБА_6 підвівся, говорив, що на нього "наїжджають", згадував, що ОСОБА_9 народився в росії, почав робити замахи на удар в бік ОСОБА_9 . Той, в свою чергу, обхватив обома руками ОСОБА_6 ззаду, щоб заспокоївся. В цей час він ( ОСОБА_10 ) знаходився на відстані приблизно 2 метрів і в конфлікт не втручався, проте коли ОСОБА_13 обхопив ОСОБА_6 , то він допоміг тримати його за руки. Потім ОСОБА_9 розжав руки і ОСОБА_6 впав. Після того як ОСОБА_6 підвівся, він був агресивним стані, висловлював їм своє обурення стосовно неправильного ставлення до нього. З приміщення павільйону ОСОБА_6 не виходив, але оскільки було темно, а приміщення велике, то він міг бути або в павільйоні або в підвалі. Вони з ОСОБА_9 палили і обговорювали ситуацію приблизно 10 хвилин. Через деякий час до них підійшов ОСОБА_6 . Мовчки, він пройшов повз нього, підійшов до ОСОБА_9 , і наніс удар рукою ОСОБА_9 в область обличчя. Він не припускав, що у руках ОСОБА_6 був ніж поки не почув крик ОСОБА_9 .. Він побачив два удари та сказав ОСОБА_6 , щоб той кинув ножа, ОСОБА_6 відійшов від ОСОБА_9 на відстань 3 метра. Він ( ОСОБА_15 ) намагався забрати ножа, ОСОБА_6 почав вивертатись і він упав, а ОСОБА_6 зверху наніс йому удар в голову. Він намагався скинути ОСОБА_6 , потім ОСОБА_6 припинив свої дії і пішов в павільйон, ніж залишився у нього. Вважає, що ОСОБА_6 хотів його вбити. Ударів була не менше двох. Рану на руці (кісті) він відчув коли потекла кров.
Потерпілий ОСОБА_9 показав, що працював в охоронній фірмі «ЮБСБ» на час події на посаді старшого зміни. Разом з ним в день події на зміні були охоронці на постах - ОСОБА_10 та ОСОБА_6 . ОСОБА_6 не конфліктна людина. Неприязних відносин на ґрунті політичних або особистих відносин між ними не було. Сварки відбувались тільки з робочих моментів. Безпосереднім керівником був ОСОБА_16 , у якого в той день був день народження і на території ринку святкували в кафе, що належало тестю Майбороди. Алкоголь вживали усі. ОСОБА_6 на момент події був дуже п'яний. Приблизно о 18 годині він дав команду ОСОБА_6 , щоб той припиняв вживати алкоголь, бо це погано скінчиться, і направив його на робоче місце в павільйон. Він разом з ОСОБА_10 зайшли в павільйон, щоб перевірити чи зачинені двері, чи поставлена сигналізація, коли вже було темно приблизно о 21 годині, ОСОБА_6 сидів біля входу. Він почав дорікати ОСОБА_6 за його сильний стан сп'яніння, у відповідь ОСОБА_6 встав, простягнув до нього руки, намагався вчепитися, він почав його утримувати. ОСОБА_10 словесно нічого не говорив. Потім ОСОБА_6 впав, вони його підняли. Хвилин через 10-15 ОСОБА_17 підійшов до нього, і нічого не говорячи, одразу наніс удар ножом в область шиї. Він схопився рукою за шию і відчув як тече кров, після чого, крикнув ОСОБА_15 : "Рома, ніж". Потім він сконцентрувався, як зупинити кровотечу, однак бачив що ОСОБА_10 намагався відібрати ножа у ОСОБА_6 , між ними зав'язалась боротьба, в ході якої обидва впали. Другий удар йому ОСОБА_6 наніс в області печінки, але він його не відчув. Він чув, що ОСОБА_6 говорив ОСОБА_10 : "договоришся і тебе заріжу". Він вважав, що ОСОБА_10 відібрав ножа у ОСОБА_6 , після чого той вийшов з бійки. Де далі подівся ніж він не знає.
На підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 суд вірно послався у вироку на досліджені докази, а саме: роздруківку звіту "Єдиного обліку" з якого вбачається що слідча - оперативна група прибула на місце 13.07.2022 о 22:25, надалі в ЛШМД були госпіталізовані ОСОБА_9 і ОСОБА_18 з приводу нанесення їм тілесних ушкоджень (колото-різаних поранень) біля м'ясного павільйону ринку "Колос" приблизно о 21:20 охоронцем ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 125), протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.07.2022 об 11 год. відповідно до якого ОСОБА_9 повідомив, що ОСОБА_6 13.07.2022 в нічний час заподіяв йому тілесні ушкодження у виді колото - різаної рани шиї та ребра за адресою: м. Миколаїв, проспект Миру, 1, ринок "Колос", м'ясний павільйон (т. 1 а.с.127), заяву від 14.07.2022 ОСОБА_10 , який повідомив органи поліції про заподіяння йому за вказаних вище обставин дати, часу та місця ОСОБА_6 тілесних ушкоджень у виді різаної рани голови, правого плеча та лівої кисті. (т. 1 а.с. 132), письмову заяву заступника директора ТОВ "Ринок "Колос" від 14.07.2022р., в якій він надав слідчому ДВД диск з відеозаписом подій 13.07.2022 з 21:10 до 23:32 хв., які відбувались в павільйоні ринку "Колос" (т. 1 а.с. 128).
Судом першої інстанції був оглянутий вищезазначений відеозапис, з якого вбачається, що після початку бійки о 21:42:14 і до подій з 21:45:09 між особа-1 та особа-2, особа-3 допомагав особі-2 припинити напад шляхом, потім допоміг особі -2 звільнитись від захвата особи -1 і особа 2, звільнившись від захвату, скинув особу-1 на підлогу. Особа-2 інших дій фізичного характеру до особи-1 не вчиняла, виходячи по поведінці намагалася говорити з особа-1. Після мітки часу 21:46:35 особа-2 та особа-3 особі -1 в пересуванні, користуванні телефоном, загрозливих жестів не робили. З мітки часу 21:48:38 видно, що особа-1 підійшла до особи-2 цілеспрямовано без відхилень до особи-3, який стояв трішки вбік. До часової відмітки 21:49:30 видно, що в ході боротьби особи -3 з особою -1, особа-3 впав на спину і після цього особа-1 наніс йому декілька ударів. Після мітки часу з 21:50:39 особа -2 та особу-3 підходять до прилавка, особа-2 цей час тримається за горло, передня частина його верхнього одягу має велику пляму ближче до грудної клітини, в цей час особа-3 щось шукає у сумці, яку залишив особа-1, потім особа-2 підручними засобами перебинтовує себе в області шиї, потім особа -2 надає особі-3 предмет схожий на телефон, той починає телефонувати і вони залишають зону відеозапису. В протоколі огляду щодо відмітки часу 21:50:24 є опискою, оскільки особа-1 залишив зону відеозапису о 22:05:08. Затримання о 22:10 відбувається особами в уніформі та в бронежилетах.
Згідно протоколу від 26.08.2022 огляду відеозапису подій в павільйоні за участю потерпілого ОСОБА_10 , той вказав місце подій - м'ясний павільйон ринку "Колос", вказав учасників зафіксованих на відеозапису: особа 1 - це ОСОБА_6 , особа - 2 - це ОСОБА_9 , особа 3 - він ( ОСОБА_10 ). Далі по протоколу прокоментував події відеозапису по ключовим моментах, відображених у скріншотах, дотримуючись своєї позиції висловленої при показах в суді (т. 1 а.с. 215-228).
Згідно протоколу від 26.08.2022 огляду відеозапису подій в павільйоні за участю потерпілого ОСОБА_9 , той вказав місце подій - м'ясний павільйон ринку "Колос", учасників зафіксованих на відеозапису: особа 1 - це ОСОБА_6 , особа - 2 він ( ОСОБА_9 ), особа 3 - ОСОБА_10 . Далі по протоколу прокоментував події відеозапису по ключовим моментах, відображених у скріншотах, дотримуючись своєї позиції висловленої при показах в суді (т. 1 а.с. 215-228).
Згідно протоколу від 16.09.2022 огляду відеозапису подій в павільйоні за участю підозрюваного ОСОБА_6 , то він впізнав учасників як схожих на нього (особа-1), на ОСОБА_9 (особа-2), ОСОБА_10 (особа-3). Далі по протоколу прокоментував події відеозапису по ключовим моментах, відображених у скріншотах, дотримуючись своїй позиції висловленій при показах в суді і не наголошуючи на достовірності відеозображення.
Із наведених вище доказів, вбачається, що ОСОБА_6 в короткий проміжок часу наніс колюче - ріжучим знаряддям, спеціально приготовленим ножом, удари в область життєвоважливих органів потерпілого ОСОБА_9 - шиї і живота. Подальше нанесення обвинуваченим ударів ножом ОСОБА_9 було припинено потерпілим ОСОБА_10 , який намагався перешкодити обвинуваченому вчиняти такі дії, однак обвинувачений також наніс удари ножом в область потилиці, плеча і кисті руки потерпілого ОСОБА_10 ..
Колегія суддів вважає не спроможними доводи обвинуваченого та його захисників про те, що удари він наносив точильним мусатом, а не ножем. Так, сукупністю судових медичних експертиз речових доказів і судових молекулярно - генетичних експертиз встановлено, що саме на ножі з дерев'яним руків'ям, вилученим з місця події, містяться сліди крові обох потерпілих.
Крім того, у відповідності до висновку від 10.08.2022 судово - медичної експертизи у ОСОБА_9 мали місце тілесні пошкодження у вигляді різаної рани передньої поверхні шиї, колото-різаних не проникаючих ран бокової та черевної стінки справа. Дані тілесні пошкодження могли утворитися від не менш ніж трьох дій будь-яким колюче-ріжучим предметом, не виключено клинком ножа. Утворення даних тілесних пошкоджень в строк вказаний в постанові - 13.07.2022 року, не виключається. По ступеню тяжкості дані тілесні пошкодження відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я (кожне).
У відповідності до висновку від 08.08.2022 судово - медичної експертизи у ОСОБА_10 мали місце тілесні пошкодження у вигляді різаних ран голови, правого плеча та лівої кисті, які утворились від трьохкратної ріжучої дії гострого предмету, не виключено, клинком ножа та в строк, вказаний в фабулі постанови - 13.07.2022 року. По ступеню тяжкості дані тілесні пошкодження відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я (кожне).
Доводи сторони захисту та обвинуваченого, про те що ОСОБА_6 перебував в стані сильного душевного хвилювання нібито пов'язаного з протиправними висловлюваннями потерпілих ще до конфлікту з приводу нападу росії, а також після припинення рукопашної бійки та нецензурних висловлювань потерпілих по відношенню до нього та його дружини, є неприйнятним. Оскільки, як вбачається із показів самого обвинуваченого та показів потерпілих, обвинувачений перебував в стані алкогольного сп'яніння, що визвало його агресивну, активну поведінку. ОСОБА_6 раптово здійснив напад на потерпілих, за відсутністю з боку потерпілих будь яких на то підстав.
Сторона захисту стверджує, що судом не врахований психічний стан обвинуваченого. Разом з тим, в матеріалах кримінального провадження міститься довідка КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» від 02.08.2022р. в якій зазначено, що ОСОБА_6 на психіатричному обліку не перебуває. В судовому засіданні суду першої інстанції ні обвинувачений ні його захисник не заявляли про те, що обвинувачений має проблеми здоров'я психічного характеру. Будь яких документів на підтвердження того, що ОСОБА_6 звертався до лікаря-психіатра для надання йому медичної психіатричної допомоги, сторона захисту ні суду першої ні суду апеляційної інстанцій не надала.
Нічим не підтверджені також є і покази обвинуваченого про нібито його придушення потерпілим після якого він втратив свідомість. Матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що ОСОБА_6 втрачав свідомість. Відомості, які містяться у відеозаписі дослідженому судом першої інстанції не містять даних про те, що обвинувачений під час бійки з потерпілими втрачав свідомість.
Натомість з пояснень обвинуваченого та потерпілих, з дослідженої виписки з медичної карти КНП МОЦПЗ МОР амбулаторного хворого оформленої стосовно ОСОБА_6 КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я», станом на 00:40 год. 14.07.2022 обвинувачений перебував в стані гострої неускладеної інтоксикації внаслідок вживання алкоголю з показником алкотестера 1,95%. Виписка підписана ОСОБА_19 ( т. 2 а.с. 166).
Хоча суд першої інстанції частково погодився з доводами сторони захисту, що перебування в стані сп'яніння обвинуваченого є документально не підтвердженим, оскільки виписка складена неуповноваженою особою, а саме фельдшером - лаборантом ОСОБА_19 , все ж таки вірно вказав у вироку, що факт вживання алкоголю ОСОБА_6 на дні народження ОСОБА_12 не заперечувався самим обвинуваченим та підтверджений показами потерпілих, які показали, що ОСОБА_6 в цей день вживав алкогольні напої та перебував в стані алкогольного сп'яніння під час інкримінованих йому подій.
Є не спроможними доводи сторони захисту про те, що судом надана невірна правова кваліфікації діям ОСОБА_6 і обвинувачений не мав умислу на вчинення даного кримінального правопорушення.
З системного аналізу закону випливає, що при відмежуванні замаху на вбивство від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження визначальним є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: якщо особа, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажає їх настання, умисел є прямим, а якщо не бажає, хоча й свідомо припускає їх настання, умисел є непрямим. Для з'ясування змісту та спрямованості умислу особи при дослідженні доказів необхідно виходити з сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
Визначити, які конкретні злочинні наслідки своїх дій передбачав винуватий і бажав їх настання, можна лише за ретельного аналізу складу вчиненого злочину і виявлення його елементів та всіх обставин справи.
Характерною ознакою прямого умислу є також бажання настання злочинного наслідку, що був задуманий, щодо матеріальних злочинів, і бажання вчинення злочинного діяння - щодо формальних злочинів. У такого роду бажанні знаходить своє вираження вольова ознака умислу як його найважливіша і відмінна риса. Наявністю бажання настання злочинного наслідку при вчиненні злочину з матеріальним складом прямий умисел відрізняється від інших форм і видів вини. Бажання, як вольове начало, перебуває в нерозривній єдності із свідомістю особи, яка діяла з прямим умислом, і її здатністю передбачити наслідки свого діяння.
Згідно з ч. 1 ст. 15 КК України, замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.
Замах, безпосередньо спрямований на вчинення злочину, є його стадією і становить кінцеве діяння щодо реалізації умислу, рішення і наміру вчинити злочин, а тому він є актом, який виконується виключно з прямим умислом, при наявності цілі досягнення суспільно небезпечного результату. Наслідки, які не настали, інкримінуються особі в тому разі, якщо вони були включені в ціль її діяння і досягнення такої цілі було б неможливе без таких наслідків. Якщо ж особа не мала наміру досягти певних наслідків, вона не могла й вчиняти замаху на їх досягнення.
Якщо умисне вбивство може бути вчинено як з прямим, так і з непрямим умислом, то замах на умисне вбивство можливий лише з прямим умислом, тобто коли вчинене свідчило про те, що винний усвідомлював суспільну небезпечність своїх дій, передбачав можливість або неминучість настання смерті іншої людини і бажав її настання, однак смертельний результат не настав з незалежних від нього обставин
У обвинуваченого був мотив вчинення цього кримінального правопорушення. Так судом встановлено, що між обвинуваченим та потерпілим стався конфлікт, в ході я кого у ОСОБА_6 раптово виникли неприязні відносини до ОСОБА_9 , який робив йому зауваження щодо перебування на робочому місці в стані алкогольного сп'яніння, а також аналогічні відносини до ОСОБА_10 , який перешкодив йому у здійсненні рукопашної бійки з ОСОБА_20 . Удари, спеціально приготовленим знаряддям злочину - ножом, обвинувачений наносив в область життєвоважливих органів потерпілих - в область шиї і живота ОСОБА_9 та в область голови ОСОБА_10 , що свідчить про наявність умислу в діях обвинуваченого саме на спричинення смерті потерпілих. Дії обвинуваченого були припинені саме потерпілими, які чинили активний опір. Отже обвинувачений виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі. Після цього ОСОБА_6 з місця події зник і переховувався поряд в неосвітленому залі павільйону, жодної участі в наданні допомоги потерпілим не брав.
Таким чином, колегія суддів вважає доведеним вину обвинуваченого ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті двох осіб (умисне вбивство), який не був доведений до кінця з причин, які не залежали від волі обвинуваченого.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. 65, 66, 67 КК України врахував тяжкість та обставини скоєного правопорушення, особу обвинуваченого, який одружений, характеризується у ТОВ "ЮБСБ" за період роботи охоронцем з 01.02.2022 виключно позитивно, мав в дитинстві групу інвалідності, до психіатрів та наркологів не звертався, раніше до будь-якої юридичної відповідальності не притягався. Обставиною, що обтяжує покарання суд визнав, вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння. Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнав часткове відшкодування шкоди.
Врахувавши фактичні обставини вчиненого злочину, відомості, що характеризують особу обвинуваченого, обґрунтовано призначив ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції кримінального закону відповідно до положень ст. 68 КК України. Таке покарання, на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Суд повно та об'єктивно дослідив всі обставини справи, прийняв законне та обґрунтоване рішення, відповідно до вимог кримінального та кримінального процесуального закону.
Крім того, в апеляційній скарзі захисник ставить вимогу про скасування вироку та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, разом з тим не наводить правових підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, визначених ст. 412, 415 КПК України.
З урахуванням наведеного, доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону є неприйнятними, за такого, підстав для скасування вироку суду першої інстанції, а відтак, і для задоволення апеляційної скарги захисника, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись статтями 376, 405, 407, 418, 419, 424, 426, 532 КПК України,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Вирок Інгульського районного суду м. Миколаєва від 30 травня 2025 року, стосовно ОСОБА_6 , - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом 3-х місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуючий
Судді