Справа № 127/9509/20
Провадження №11-кп/801/529/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
25 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальне провадження за апеляційною скаргою з доповненнями прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_6 , апеляційними скаргами обвинуваченої ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 27.11.2023 у кримінальному провадженні № 12020020010000306 від 12.02.2020 року по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Вінниця, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора: ОСОБА_9
захисника: ОСОБА_8
обвинуваченої: ОСОБА_7
представника потерпілої-захисника: ОСОБА_10
Прокурор Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу з доповненнями, просив вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 27.11.2023 року відносно ОСОБА_7 змінити в частині рішення про відшкодування процесуальних витрат у зв»язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а також неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
З резолютивної частини вироку виключити вказівку про призначення ОСОБА_7 покарання за ч.2 ст. 367 КК України.
Зазначити в резолютивній частині вироку про звільнення ОСОБА_7 від покарання за ч.2 ст. 367 КК України на підставі ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України у зв'язку із закінченням строків давності .
Виключити з вироку вказівку про віднесення судових витрат, пов'язаних з проведенням судових експертиз на рахунок держави.
В резолютивній частині вироку зазначити, що судові витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз, загальна вартість яких 9250 гривень 76 копійок, а саме: складає судової трасологічної експертизи (висновок експерта № 130-Т від 07.04.2015), витрати на проведення якої складають 491 гривня 04 копійки; судової трасологічної експертизи (висновок експерта № 132-Т від 30.03.2015), витрати на проведення якої складають 368 гривень 28 копійок; судової трасологічної експертизи (висновок експерта № 131-Т від 04.04.2015), витрати на проведення якої складають 491 гривня 04 копійки; судової трасологічної експертизи (висновок експерта № 134-Т від 01.04.2015, витрати на проведення якої складають 491 гривня 04 копійки; судової психологічної експертизи (висновок експерта № 68п від 04.04.2015), витрати на проведення якої складають 7409 гривень 36 копійок, слід стягнути з обвинуваченої ОСОБА_7 на користь держави.
В решті вирок залишити без змін.
Захисник ОСОБА_8 , обвинувачена ОСОБА_7 в апеляційних скаргах просили, вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 27.11.2023 року у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_11 за ч.2 ст. 367 КК України скасувати, відповідно ст. 417 КПК України винести ухвалу про закриття кримінального провадження.
Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 27.11.2023 року ОСОБА_7 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та призначено їй покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на строк два роки без штрафу.
Відповідно до ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_7 від покарання в зв'язку із закінченням строків давності.
Процесуальні витрати по проведенню експертиз віднести на рахунок держави.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_12 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_12 сто тисяч гривень відшкодування моральної шкоди та дев'ятнадцять тисяч чотириста вісім гривень судових витрат на правову допомогу.
В решті позовних вимог відмовлено.
Згідно вироку суду обвинувачена вчинила кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Відповідно до наказу Голови Правління ПАТ «КБ «Хрещатик» № 895-к від 03.11.2014 року, ОСОБА_13 переведена на посаду керуючого Вишенського відділення ПАТ «КБ «Хрещатик».
Відповідно до Посадової інструкції керуючого Вишенським відділенням ПАТ «КБ «Хрещатик» ОСОБА_7 , затвердженої 04.11.2014 року директором ПАТ «КБ «Хрещатик» ОСОБА_14 , до посадових обов'язків і прав Керуючого відносяться:
п. 4.1. - керівництво всією діяльністю Відділення у відповідності до повноважень, наданих йому Банком;
п. 4.3. - організація роботи працівників Відділення згідно з їхніми функціональними обов'язками;
п. 4.6. - контроль за дотриманням працівниками Відділення правил внутрішнього трудового розпорядку, збереження комерційної таємниці та захисту інформації; збереження штампів, печаток, цінностей та готівки;
п. 4.12. - надання обов'язкових до виконання працівниками Відділення доручень для поліпшення обслуговування клієнтів Відділення, загального вдосконалення роботи Відділення та покращення окремих його показників;
п .4.19. - надання розпоряджень, у межах своїх повноважень, які є обов'язковими для виконання працівниками Відділення;
п. 4.23. - здійснення контролю за виконанням посадових обов'язків та розпоряджень працівниками Відділення;
п. 4.28. - відповідає за зберігання готівки та цінностей, відкриття, закриття та опечатування сховища (сейфу) Відділення.
Відповідно до наказу Голови Правління ПАТ «КБ «Хрещатик» № 351-к від 09.04.2015 року, ОСОБА_7 звільнена з роботи за власним бажанням з 15 квітня 2015 року.
Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, в період часу з 03.11.2014 року по 15.04.2015 року ОСОБА_7 була службовою особою, адже постійно обіймала в установі посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій.
Перебуваючи на посаді керуючого Вишенського відділення ПАТ «КБ «Хрещатик» та будучи службовою особою, ОСОБА_7 неналежно виконала своїх службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам ОСОБА_12 , спричинивши останній тяжкі наслідки, за наступних обставин.
06 травня 2014 року між ПАТ «КБ «Хрещатик» Вишенське відділення (Вінницьке РВ), в особі керуючого Вишенським Віділенням ПАТ «КБ «Хрещатик» ОСОБА_15 , та ОСОБА_12 було укладено Договір № 15 про надання в тимчасове користування індивідуального депозитного сейфу (ІДС).
Відповідно до п. 1.1. Договору № 15 про надання в тимчасове користування індивідуального депозитного сейфу, банк надає клієнту в тимчасове платне користування індивідуальний депозитний сейф № 1/12 розміром 100 мм х 300 мм, що розташований в приміщенні ПАТ "КБ «Хрещатик» за адресою: м. Вінниця вул. 600-річчя, 17, та забезпечує цілісність та охорону ІДС, а клієнт зобов'язується сплатити за надані банком послуги. Згідно з п. 1.2. вказаного договору, строк користування ІДС за цим договором з 06 травня 2014 року по 06 червня 2014 року включно, що складає 1 місяць оренди. За умовами п. 2.1 цього договору, банк зобов'язаний надати клієнту два примірники ключів від ІДС за умови виконання клієнтом вимог п. п. 2.3.1. та 2.3.2. цього договору; забезпечити цілісність та охорону ІДС. Відповідно до положень п. 2.4.2 договору, право користування ІДС було надано довіреній особі - ОСОБА_16
08 грудня 2014 року між ПАТ «КБ «Хрещатик», в особі керуючого Вишенським відділенням ОСОБА_7 , та ОСОБА_12 укладено Договір № 68 про надання в тимчасове користування індивідуального банківського сейфу, згідно з яким банк надає клієнту в тимчасове платне користування індивідуальний банківський сейф № 1/12 розміром 10 см, що розташований в приміщенні ПАТ «КБ «Хрещатик» за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17, та забезпечує цілісність та охорону ІБС, а клієнт зобов'язується сплатити надані банком послуги.
Додатковою угодою 1 від 06 січня 2015 року до Договору № 68 від 08 грудня 2014 року про надання в тимчасове користування індивідуального банківського сейфу, строк користування ІБС визначено з 06 січня 2015 року по 06 березня 2015 року включно, що складає 60 діб оренди.
Додатковою угодою 2 від 05 березня 2015 року до Договору № 68 від 08 грудня 2014 року про надання в тимчасове користування індивідуального банківського сейфу, строк користування ІБС визначено з 06 березня 2015 року по 04 травня 2015 року включно, що складає 60 діб оренди.
Порядок надання в оренду та зберігання цінностей клієнтів в індивідуальних банківських сейфах у ПАТ «КБ «Хрещатик» визначено розділом VI Інструкції про ведення касових операцій у ПАТ «КБ «Хрещатик», затвердженої Постановою правління ПАТ «КБ «Хрещатик» від 27.12.2012 р. № 2607 (у редакції Постанови Правління ПАТ "КБ "Хрещатик" від 05.06.2014 р. № 1230), далі - Інструкція.
Відповідно до п. 1.8. розділу VI Інструкції, відповідальним за організацію роботи сховища для ІБС є керівник установи банку.
Згідно з п. 1.10 Інструкції, здійснення всіх функцій щодо приймання на зберігання цінностей та надання в оренду ІБС покладається на співробітників банку (регіонального відділення, відділення), крім касових працівників за наказом банку (регіонального відділення). Цим же наказом визначаються обов'язки цих відповідальних працівників з організації роботи ІБС та розподіл ключів від сейфової кімнати, сховищ для ІБС та майстер-ключа.
Цим же наказом визначається особа, на яку покладається відповідальність за здійсненням контролю за дотриманням вимог розділу VI цієї Інструкції.
Наказом Вінницького регіонального відділення ПАТ «КБ «Хрещатик» № 243/1 від 04.11.2014 року «Про призначення відповідальних осіб по зберіганню та наданню в оренду ІБС, відкриття, закриття та опечатування сейфів для ІБС Вишенського відділення ПАТ «КБ «Хрещатик», призначено керуючу ОСОБА_7 , провідного економіста ОСОБА_17 , провідного економіста ОСОБА_18 відповідальними особами за здійснення всіх функцій щодо приймання на зберігання цінностей та надання в оренду ІБС, відкриття та закриття сховищ для ІБС № Д1 та № Д2 в операційний та післяопераційний час роботи Вишенського відділення.
На відповідальних осіб покладено обов'язок безумовно дотримуватися вимог розділу VI Інструкції про ведення касових операцій у ПАТ «КБ «Хрещатик» щодо порядку надання в оренду та зберігання цінностей клієнтів в індивідуальних банківських сейфах ПАТ «КБ «Хрещатик».
Відповідальність за організацію роботи сховища для ІБС та здійснення контролю за дотриманням вимог розділу VI Інструкції покладено на керуючого ОСОБА_7 ..
Пунктом 1.14 розділу VI Інструкції передбачено, що сховище для ІБС та сейфова кімната (перед сховище) обладнуються засобами охоронної сигналізації відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань технічного стану та організації охорони приміщень банків України.
Наказом № 243/1 від 04 листопада 2014 року визначено, що ключі від сейфової кімнати від сховищ для ІБС № Д1 та № Д2 та майстер-ключ в операційний та післяопераційний час необхідно передавати між відповідальними особами по Журналу реєстрацій печаток, ключів від грошових сховищ, пломбірів, іменних штампів касирів.
Відповідно до п. 2 Правил користування індивідуальним депозитним сейфом, які є додатком до Договору про надання в тимчасове користування індивідуального депозитного сейфу, кожен з ІБС має два замки, які відкриваються тільки двома ключами, один з яких - ключ банку, а другий - ключ клієнта.
Як зазначено в п. 1.16 розділу VI Інструкції відкриття або закриття одним із ключів замка ІБС неможливо. Цим же пунктом Інструкції передбачено, що майстер-ключ виготовляється фірмою-виробником у двох примірниках. Один примірник видається відповідальній особі по Журналу реєстрації печаток, ключів від грошових сховищ, пломбірів, іменних штампів касирів, який веде працівник банку (регіонального відділення, відділення), на якого наказом покладені обов'язки ведення цього журналу. Керівник установи банку має забезпечити відповідальній особі належні умови зберігання майстер-ключа з метою уникнення несанкціонованого доступу до майстер-ключа сторонніх осіб. Другий примірник дублікат майстер-ключа зберігається в сховищі цінностей банку та обліковується на рахунку 9819.
Відповідно до п. 3.6. глави VI Інструкції відповідальна(і) особа(и) супроводжує (ють) клієнта до приміщення, де розміщені ІБС, відкриває(ють) двері сейфової кімнати, двері сховища, потім відкриває(ють) разом з клієнтом (кожен своїм ключем) замки орендованого клієнтом ІБС. Відповідальна особа, за якою закріплений майстер-ключ, виймає його зі шпарини замка.
Відповідно до п. 3.7 глави VI Інструкції клієнт виймає вміст ІБС та з метою унеможливлення спостереження за його роботою з цінностями відповідальною(ми) особою(ми) переходить до спеціального робочого місця (кабіни).
Як встановлено п. 3.8 глави VI Інструкції під час роботи клієнта з цінностями відповідальна(і) особа(и) залишається(ються) в приміщенні для ІБС.
Клієнт після закінчення роботи з цінностями, вкладає їх в ІБС. ІБС замикається ключем клієнта та (або) майстер-ключем відповідальної (них) особи (осіб) банку в залежності від модифікації замка. Відповідальна(і) особа(и) замикає(ють) сховище для ІБС (п. 3.9. Інструкції).
Відповідно до вимог, встановлених п. 1.12 розділу VI Інструкції, доступ до ІБС мають виключно клієнти, їх довірені особи та відповідальні працівники банку (регіонального відділення, відділення).
Відповідно до п. 3.5. розділу VI Інструкції, під час відвідування клієнтом або його довіреною особою ІБС, відповідальна особа в картці відвідувань проставляє дату, час відкриття/закриття клієнтом ІБС, підпис відповідальної особи. Клієнт також проставляє свій підпис в підтвердження належного стану ІБС.
Згідно з Картками відвідувань клієнтами ОСОБА_12 та ОСОБА_16 ІДС 1/12, останні відвідували сейф двічі: 07 травня 2014 року та 25 березня 2015 року.
25.03.2015 року ОСОБА_12 виявила відсутність в її індивідуальному депозитному сейфі № 1/12, що знаходився у Вишенському відділенні ПАТ «КБ «Хрещатик», за адресою м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17, належних їй грошових коштів в сумі 150000 доларів США.
Згідно з висновком експерта № 134-Т від 01 квітня 2015 року, сувальні механізми накладного замка на дверцятах до комірки індивідуального сейфу № 12, яка була вилучена 25 березня 2015 року під час огляду місця події за фактом крадіжки з ПАТ «КБ «Хрещатик», що знаходиться по вул. 600-річчя, 17 у м. Вінниці, - справний та приводиться в дію за допомогою трьох ключів, які представлені на дослідження. На поверхнях корпусу вставного замка будь-які характерні пошкодження, що могли б виникнути на їх поверхнях внаслідок відкривання їх за допомогою сторонніх предметів, зокрема сліди віджиму та зламу, - відсутні. Відсутність на деталях досліджуваного вставного замка слідів, що відрізняються за формою, розмірами, розташуванням від конфігурації борідок представлених на дослідження ключів свідчать, що шляхом підбору ключа, за допомогою сторонніх предметів (підібраними ключами, викрутками, металевими фомками та іншими предметами та ін.) цей замок не був відімкнутий.
Згідно з висновком експерта № 132-Т від 30 березня 2015 року, на поверхні стрижня ключа, який надійшов на дослідження в номерному пакеті № 1 та вилучений 23 березня 2015 року, за фактом крадіжки грошових коштів у ОСОБА_12 з ПАТ «КБ «Хрещатик» по вул. 600-річчя, 17 в м. Вінниці, є залишки пластичної речовини синього та червоного кольору, сліди, які характерні для виготовлення з даного ключа копій механічним способом відсутні. На поверхні стрижня ключа, який надійшов на дослідження в номерному пакеті № 5, є залишки пластичної речовини червоного кольору, сліди, які характерні для виготовлення з даного ключа копій механічним способом відсутні.
Таким чином, ОСОБА_7 , неналежно виконуючи свої службові обов'язки, передбачені п. п. 1.14, 1.16, 3.6, 3.7, 3.8, 3.9 розділу VI Інструкції про ведення касових операцій у ПАТ «КБ «Хрещатик», затвердженої Постановою правління ПАТ «КБ «Хрещатик» від 27.12.2012 року № 2607 (у редакції Постанови Правління ПАТ «КБ «Хрещатик» від 05.06.2014 р. № 1230), через несумлінне ставлення до них, в порушення вищевказаних вимог не забезпечила передавання майстер-ключа по Журналу реєстрації печаток, ключів від грошових сховищ, пломбірів, іменних штампів касирів, не забезпечила постійне перебування працівника банку в сховищі під час перебування там клієнтів, а також не забезпечила постійне знаходження сховища під охоронною сигналізацією.
Внаслідок службової недбалості ОСОБА_7 , невстановлена особа в період з 07.03.2015 року по 25.03.2015 року, отримавши безперешкодний доступ до індивідуального депозитного сейфу № 1/12, що знаходився у Вишенському відділенні ПАТ «КБ «Хрещатик», за адресою м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17, що на той час тимчасово використовувався ОСОБА_12 , викрала з сейфу належні останній грошові кошти в сумі 150000 доларів США, що станом на 25.03.2015 року складало 3493176,60 грн.
Вимоги апеляційної скарги з доповненнями прокурора мотивовано тим, що на користь держави підлягають стягненню з ОСОБА_7 витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз, загальна вартість яких 9250 гривень 76 копійок, а саме за проведення судової трасологічної експертизи (висновок експерта № 130-Т від 07.04.2015), витрати на проведення якої складають 491 гривня 04 копійки; судової трасологічної експертизи (висновок експерта № 132-Т від 30.03.2015), витрати на проведення якої складають 368 гривень 28 копійок; судової трасологічної експертизи (висновок експерта № 131-Т від 04.04.2015), витрати на проведення якої складають 491 гривня 04 копійки; судової трасологічної експертизи (висновок експерта № 134-Т від 01.04.2015), витрати на проведення якої складають 491 гривня 04 копійки; судової психологічної експертизи (висновок експерта № 68п від 04.04.2015), витрати на проведення якої складають 7409 гривень 36 копійок, оскільки судом в порушення вимог КПК України при винесенні вироку немотивовано рішення про віднесення процесуальних витрат на рахунок держави.
Приймаючи рішення про призначення ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 367 КК України суд першої інстанції допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
За змістом ч. 5 ст. 74 КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 КК України.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, минуло три роки.
У своїй практиці Верховний Суд у рішеннях від 19.03.2024 (справа № 756/3924/20) та від 18.06.2020 (справа № 756/6876/19) зазначив, що із системного аналізу вжитих у кримінальному законі формулювань «звільнення від покарання (ч. ч. 4, 5 ст. 74, ч. 1 ст. 105 КК України), «звільнення від відбування покарання» (ст. ст. 75, 79, 104 КК України), «звільнення від призначеного покарання» (ст. 78 КК України) убачається, що під звільненням від покарання слід розуміти звільнення не від конкретного покарання, визначеного у санкції статті чи призначеного судом, а від його призначення як виду примусових заходів у цілому. Визнання особи винною у вчиненні кримінального правопорушення та звільнення обвинуваченого від покарання на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України саме без визначення його виду і розміру є обгрунтованим і відповідає вимогам закону України про кримінальну відповідальність.
Всупереч зазначеним висновкам Верховного Суду суд першої інстанції призначив ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 367 КК України та в подальшому звільнив від покарання на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, що є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та підставою для зміни рішення суду першої інстанції.
В апеляційних скаргах обвинуваченої ОСОБА_7 та її захисника - адвоката ОСОБА_8 порушується питання про скасування вироку та закриття кримінального провадження.
Сторона захисту посилається на необґрунтованість обвинувачення та недоведення вини ОСОБА_7 .
Сторона захисту посилається на відсутність доказів причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого їй злочину за ч.2 ст. 367 КК України.
Також вважає, що докази, надані прокурором, отримані не в процесуальний спосіб, адже зібрані після закінчення строків досудового розслідування, тому мають вони бути визнані недопустимим.
Звертають увагу суду на те, що пакет № 1 та № 5, це клієнтські ключі потерпілої ОСОБА_12 , які вона добровільно надала слідчому та отримувала від касира відділення банку та які з моменту їх отримання потерпіла зберігала у себе в помешканні, про що і неодноразово повідомляла в суді. Ключі № 2 та № 3 це ключі для відкриття загальних дверей сейфу № 1Д, загальні двері за якими розміщені ІБС. Ключ № 4 це і є майстер-ключ і згідно вказаної експертизи на вказаних ключах відсутні сліди, які б вказували, що з них робили дублікат чи на них наявні сліди пластиліну.
Покази потерпілої, свідків у вказаному кримінальному провадженні, узгоджуються з показами обвинуваченої ОСОБА_7 в цілому, а саме в тому, що обвинувачена зробила все можливе зі своєї сторони для забезпечення роботи відділення та депозитарного приміщення відповідно до Інструкції, оскільки доступ сторонніх осіб в приміщення ІБС був неможливим, всі клієнти супроводжувались в присутності уповноваженої особи, приміщення забезпечене охороною та засобами сигналізації, замикальні пристрої всі були працюючі, без ознак їх пошкодження та зламу. Більш того, свідки в суді повідомили, що після призначення обвинуваченої керівником контроль роботи ІБС став суворіший. Уповноважені особи для роботи з ІБС завжди контролювали роботу клієнтів, щоб останні не мали можливості доступу до інших ІБС.
Вказують на неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_7 з огляду також на те, що потерпілій ОСОБА_12 завдано збитків лише на 10000 доларів США, адже решта коштів належить її сину.
Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_9 , який просив задоволити апеляційну скаргу прокурора з доповненнями, заперечував проти задоволення апеляційних скарг сторони захисту, захисника ОСОБА_8 , обвинувачену ОСОБА_7 , які просили задоволити апеляційні скарги сторони захисту, відмовити в задоволенні апеляційної скарги з доповненнями сторони обвинувачення, представника потерпілої-захисника ОСОБА_10 , яка заперечувала проти задоволення апеляційних скарг сторони захисту, підтримала вимоги апеляційної скарги з доповненнями прокурора, перевіривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги захисника, обвинуваченої слід задоволити, відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора з доповненнями.
Відповідно до ст. 404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
В апеляційних скаргах сторона захисту ставить питання про скасування вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 27.11.2023 року відносно ОСОБА_7 за ч.2 ст. 367 КК України та закриття кримінального провадження, оскільки ОСОБА_7 була необгрунтовано визнана винуватою у вчиненні інкримінованого правопорушення за ч.2 ст. 367 КК України, судом не прийнято до уваги, що обвинувачена зі свого боку зробила все можливе для забезпечення роботи відділення та депозитарного приміщення відповідно до посадової інструкції керуючої Вишенським відділенням ПАТ «КБ «Хрещатик».
Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника, обвинуваченої, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.
Викладаючи доводи апеляційних скарг, сторона захисту звертає увагу на те, що суд першої інстанції не дав належної оцінки доказам у справі, залишив поза увагою те, що згідно з показаннями свідків та наявними у справі доказами обвинувачена ОСОБА_7 вжила всіх заходів для додержання Інструкції про ведення касових операцій у банку.
Кримінальна відповідальність за ст. 367 КК України настає за службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб,.
Частина 2 статті 367 КК України передбачає такі суспільно небезпечні наслідки, як спричинення тяжких наслідків, які, відповідно до примітки п. 4 до ст. 364 КК України, у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Суб'єктом службової недбалості може бути лише службова особа. Службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом (ст. 18 ч. 3 КК України).
З об'єктивної сторони службову недбалість характеризує наявність трьох ознак у їх сукупності: 1) дія або бездіяльність службової особи; 2) наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб; 3) причинний зв'язок між вказаними діями чи бездіяльністю та шкідливими наслідками.
Службова недбалість може проявлятись у формі: 1) невиконання службових обов'язків через несумлінне ставлення до них; 2) неналежного виконання службових обов'язків через несумлінне ставлення до них.
Невиконання службових обов'язків означає невиконання службовою особою дій, передбачених як безумовних для виконання нею по службі. Цей вид недбалості називають «чистою» бездіяльністю - службова особа повністю не виконує свої обов'язки.
Неналежне виконання службових обов'язків - це такі дії службової особи в межах службових обов'язків, які виконані не так, як того вимагають інтереси служби. Такий вид службової недбалості називають «змішаною» бездіяльністю, за якої службова особа виконує свої обов'язки неналежно, діє не до кінця, не вчиняє всіх очікуваних від неї дій.
Для наявності складу службової недбалості слід вказати, що службова особа мала реальну можливість виконати належним чином свої обов'язки. Визначення можливості чи неможливості виконання нею своїх обов'язків здійснюється за допомогою відповідних об'єктивних та суб'єктивних факторів.
До об'єктивних факторів належать зовнішні умови, в які поставлена службова особа (забезпечення охорони матеріальних цінностей, наявність транспорту чи людських ресурсів), а до суб'єктивних - особливості цієї особи (її фізичні дані, ступінь інтелектуального розвитку, наявність спеціальних знань, досвіду роботи тощо).
При службовій недбалості за наявності об'єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, службова особа безвідповідально, неякісно ставиться до виконання своїх обов'язків, у зв'язку з чим виконує їх неналежним чином (поверхово, неуважно несумлінно) або взагалі не виконує.
Таким чином, службова недбалість належить до злочинів із матеріальним складом, який за ч. 1 ст. 367 КК визнається закінченим із моменту заподіяння істотної шкоди, а за ч. 2 цієї статті - спричинення тяжких наслідків. Такі наслідки і причинний зв'язок між ними та діянням є обов'язковими елементами об'єктивної сторони кримінально караної службової недбалості, а тому в силу закону належать до предмета доказування.
Отже, для правильного застосування ч. 2 ст. 367 КК, окрім кола службових обов'язків особи, необхідне встановлення реальної можливості виконати їх за конкретних обставин і причинного зв'язку між невиконанням цих обов'язків та тяжкими наслідками.
Суд першої інстанції грунтував висновок про вчинення ОСОБА_7 службової недбалості виявленням потерпілою 25 березня 2015 року відсутності коштів в ІБС № 1/12 та тим, що на думку суду вина ОСОБА_7 доведена, оскільки ОСОБА_7 , яка перебуваючи на посаді керуючого Вишенського відділення ПАТ «КБ «Хрещатик», та будучи службовою особою, неналежно виконуючи свої службові обов'язки, передбачені п.п. 1.14, 1.16, 3.6, 3.7, 3.8, 3.9 розділу VI Інструкції про ведення касових операцій у ПАТ «КБ «Хрещатик», затвердженої Постановою правління ПАТ «КБ «Хрещатик» від 27.12.2012 року № 2607, через несумлінне ставлення до них, в порушення вищевказаних вимог не забезпечила передавання майстер-ключа по Журналу реєстрації печаток, ключів від грошових сховищ, пломбірів, іменних штампів касирів, не забезпечила постійне перебування працівника банку в сховищі під час перебування там клієнтів, а також не забезпечила постійне знаходження сховища під охоронною сигналізацією, тому така службова недбалість ОСОБА_7 призвела до того, що невстановлена особа, отримавши безперешкодний доступ до індивідуального депозитного сейфу № 1/12, що знаходився у Вишенському відділенні ПАТ «КБ «Хрещатик», за адресою м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17, що на той час тимчасово використовувався ОСОБА_12 , викрала з сейфу належні останній грошові кошти в сумі 150 000 доларів США.
При цьому, необґрунтовано чому суд вважає, що невідома особа отримала несанкціонований доступ до ІБС і вчинила крадіжку з 07.03.2015 року по 25.03.2015 року, тобто після 3 листопада 2014 року, з часу коли посаду керуючої банку обійняла ОСОБА_7 , хоча договір про користування індивідуальним депозитним сейфом між потерпілою та банком був укладений ще 06.05.2014 року.
Відсутня мотивація висновку щодо періоду вчинення крадіжки з 07.03.2015 року по 25.03.2015 року, хоча потерпіла виявила крадіжку 25.03.2015 року, що підтверджується показаннями останньої та обвинуваченої, протоколом огляду місця події від 25.03.2015 року, дослідженого судом апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ні досудовим розслідуванням , ні судом першої інстанції не перевірено фактичні обставини, за якими потерпіла ОСОБА_12 залишила кошти на зберігання 06.05.2014 року, та з 07 травня 2014 року і до 25 березня 2015 року не відвідувала сховища (сейфової кімнати) Банку.
Дані, котрі виключають несанкціоноване вилучення коштів упродовж з 7 травня по 3 листопада 2014 року, у кримінальному провадженні відсутні.
За таких обставин, недоведено час вчинення крадіжки.
Виявлення крадіжки 25.03.2015 року не є доказом вчинення крадіжки з 07.03.2015 року по 25.03.2015 року, оскільки чітко встановлено, що ОСОБА_12 06.05.2014 року поклала грошові кошти на зберігання і після цього відкрила індивідуальний депозитний сейф 25.03.2015 року.
Перевіривши докази, суд апеляційної інстанції врахувує те, що 06 травня 2014 року між ПАТ «КБ «Хрещатик» Вишенське відділення (Вінницьке РВ), в особі керуючого Вишенським Віділенням ПАТ «КБ «Хрещатик» ОСОБА_15 , та ОСОБА_12 було укладено Договір № 15 про надання в тимчасове користування індивідуального депозитного сейфу (ІДС).
Відповідно до п. 1.1. Договору № 15 про надання в тимчасове користування індивідуального депозитного сейфу, банк надає клієнту в тимчасове платне користування індивідуальний депозитний сейф № 1/12 розміром 100 мм х 300 мм, що розташований в приміщенні ПАТ "КБ «Хрещатик» за адресою: м. Вінниця вул. 600-річчя, 17, та забезпечує цілісність та охорону ІДС, а клієнт зобов'язується сплатити за надані банком послуги. Згідно з п. 1.2. вказаного договору, строк користування ІДС за цим договором з 06 травня 2014 року по 06 червня 2014 року включно, що складає 1 місяць оренди. За умовами п. 2.1 цього договору, банк зобов'язаний надати клієнту два примірники ключів від ІДС за умови виконання клієнтом вимог п. п. 2.3.1. та 2.3.2. цього договору; забезпечити цілісність та охорону ІДС. Відповідно до положень п. 2.4.2 договору, право користування ІДС було надано довіреній особі - ОСОБА_16
08 грудня 2014 року між ПАТ «КБ «Хрещатик», в особі керуючого Вишенським відділенням ОСОБА_7 , та ОСОБА_12 укладено Договір № 68 про надання в тимчасове користування індивідуального банківського сейфу, згідно з яким банк надає клієнту в тимчасове платне користування індивідуальний банківський сейф № 1/12 розміром 10 см, що розташований в приміщенні ПАТ «КБ «Хрещатик» за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17, та забезпечує цілісність та охорону ІБС, а клієнт зобов'язується сплатити надані банком послуги.
Додатковою угодою 1 від 06 січня 2015 року до Договору № 68 від 08 грудня 2014 року про надання в тимчасове користування індивідуального банківського сейфу, строк користування ІБС визначено з 06 січня 2015 року по 06 березня 2015 року включно, що складає 60 діб оренди.
Додатковою угодою 2 від 05 березня 2015 року до Договору № 68 від 08 грудня 2014 року про надання в тимчасове користування індивідуального банківського сейфу, строк користування ІБС визначено з 06 березня 2015 року по 04 травня 2015 року включно, що складає 60 діб оренди.
Відповідно до наказу Голови Правління ПАТ «КБ «Хрещатик» № 895-к від 03.11.2014 року, ОСОБА_13 переведена на посаду керуючого Вишенського відділення ПАТ «КБ «Хрещатик», що підтверджує те, що в період часу з 03.11.2014 року по 15.04.2015 року ОСОБА_7 була керуючою Вишенського відділення ПАТ «КБ «Хрещатик».
З досліджених під час апеляційного розгляду матеріалів судової цивільної справи № 127/22027/15-ц в трьох томах, зокрема вбачається, що згідно договору №15 від 06.05.2014 року про надання в тимчасове користування індивідуального депозитного сейфу, що "КБ "ХРЕЩАТИК" Вишенське відділення (Вінницьке РВ), що йменується в подальшому "БАНК", в особі керуючого Вишенським відділенням ПАТ"КБ"Хрещатик" ОСОБА_15 , що діє на підставі довіреності від 29.08.2013р., зареєстрованої в
реєстрі за №3694, та ОСОБА_12 укладено цей Договір про те, що ПАТ Банк надає клієнту в тимчасове платне користування індивідуальний депозитний сейф 1
№1/12 розміром 100 мм * 300 мм (далі за текстом - ІДС), що розташований в приміщенні
ПАТ «КБ «ХРЕЩАТИК» за адресою: м. Вінниця, вул.600-річчя 17, та забезпечує
цілісність та охорону ІДС, а клієнт зобов'язується сплатити надані банком послуги. Строк користування ІДС за цим договором з «06» травня 2014р. по «06» червня 2014р.
включно, що складає 1 місяць оренди; згідно договору №68 від 08.12.2014 року про надання в тимчасове користування індивідуального банківського сейфу, згідно якого 08 грудня 2014 року між ПАТ «КБ «Хрещатик», в особі керуючого Вишенським відділенням ОСОБА_7 , та ОСОБА_12 укладено Договір № 68 про надання в тимчасове користування індивідуального банківського сейфу, згідно з яким банк надає клієнту в тимчасове платне користування індивідуальний банківський сейф № 1/12 розміром 10 см, що розташований в приміщенні ПАТ «КБ «Хрещатик» за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17, та забезпечує цілісність та охорону ІБС, а клієнт зобов'язується сплатити надані банком послуги; згідно додаткової угоди до договору №68 від 08.12.2014 року про надання в тимчасове користування індивідуального банківського сейфу від 06.01.2015 року, згідно якої до Договору № 68 від 08 грудня 2014 року про надання в тимчасове користування індивідуального банківського сейфу, строк користування ІБС визначено з 06 січня 2015 року по 06 березня 2015 року включно, що складає 60 діб оренди; згідно договору купівлі- продажу будинку від 18.04.2013 року ОСОБА_19 продав ОСОБА_20 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_2 ; згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18.04.2013 року згідно якої ОСОБА_19 продав та передав у користування ОСОБА_20 земельну ділянку з кадастровим номером 0520683800:00:007:0082 адресою АДРЕСА_2 ; копії договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.02.2014 року згідно якої ОСОБА_21 продала та передала у користування ОСОБА_22 земельну ділянку з кадастровим номером 5123755800:01:003:1166 площею 0. 1000 га розташовану за адресою АДРЕСА_3 ; згідно договору купівлі-продажу від 28.02.2014 року ОСОБА_21 продала ОСОБА_22 житловий будинок за адресою АДРЕСА_3 ;згідно банківської ліцензії №158 згідно якої ПАТ КБ «Хрещатик» має право здійснювати банківські операції визначені ч.1 та п.5-11 ч.2 ст. 47 Закону України « Про банки та банківську діяльність»; копію Інструкції про ведення касових операцій у ПАТ КБ «Хрещатик» згідно якої визначено порядок надання в оренду та зберігання цінностей клієнтів в індивідуальних банківських сейфах; згідно контрольних карток клієнта у яких зазначено терміни продовження договору користування індивідуальний депозитний сейф та вказано про отримання ОСОБА_12 два примірники ключа від індивідуального депозитного сейфу; згідно договору № 6561 про надання за допомогою ПСЦ послуг охорони майна установи банку від 01.09.2012 року, зазначено умови, порядок та відповідальність сторін щодо охорони майна банку; копію контрольного журналу на осіб, що допускаються до відкриття, закриття та опечатування сховищ депозитарія банку зазначено дату час та прізвище відповідальної особи банку, які допускалися до відкриття, закриття та опечатування сховищ депозитарія банку ; згідно договору №КВ/124-Ф про надання послуг з фізичної охорони від 24.10.2014 року охорона банку здійснювалася приватним підприємством «Явір».
Матеріалами цивільної справи доводиться факт існування правовідносин щодо користування сейфом, починаючи з 06.03.2014 року між ОСОБА_12 та ПАТ «КБ «Хрещатик» до якого потерпілою було подано позов про стягнення коштів.
Суд визнав доведеним, що крадіжка вчинена в період з 07.03.2015 року по 25.03.2015 року, шляхом безперешкодного доступу до індивідуального депозитного сейфу № 1/12, що знаходився у Вишенському відділенні ПАТ «КБ «Хрещатик», за адресою м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17, що на той час використовувався ОСОБА_12 , що суперечить встановленим фактичним обставинам.
Судом не надано належної оцінки тому, що відповідно до п. 1.1. Договору № 15 про надання в тимчасове користування індивідуального депозитного сейфу, банк надає клієнту в тимчасове платне користування індивідуальний депозитний сейф № 1/12 та за умовами п. 2.1 цього договору, банк зобов'язаний надати клієнту два примірники ключів від ІДС за умови виконання клієнтом вимог п. п. 2.3.1. та 2.3.2. цього договору.
Наказом № 243/1 від 04 листопада 2014 року визначено, що ключі від сейфової кімнати від сховищ для ІБС № Д1 та № Д2 та майстер-ключ в операційний та післяопераційний час необхідно передавати між відповідальними особами по Журналу реєстрацій печаток, ключів від грошових сховищ, пломбірів, іменних штампів касирів.
Відповідно до п. 2 Правил користування індивідуальним депозитним сейфом, які є додатком до Договору про надання в тимчасове користування індивідуального депозитного сейфу, кожен з ІБС має два замки, які відкриваються тільки двома ключами, один з яких - ключ банку, а другий - ключ клієнта.
Майстер-ключ на період роботи ОСОБА_7 , згідно наказу Вінницького регіонального відділення ПАТ «КБ «Хрещатик» № 243/1 від 04.11.2014 року «Про призначення відповідальних осіб по зберіганню та наданню в оренду ІБС, відкриття, закриття та опечатування сейфів для ІБС Вишенського відділення ПАТ «КБ «Хрещатик» знаходились у ОСОБА_7 , провідного економіста ОСОБА_17 , провідного економіста ОСОБА_18 , які були відповідальними особами за здійснення всіх функцій щодо приймання на зберігання цінностей та надання в оренду ІБС, відкриття та закриття сховищ для ІБС № Д1 та № Д2 в операційний та післяопераційний час роботи Вишенського відділення.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що для відмикання ІБС клієнта, на якому розміщено замок з двоетапним відкриттям спочатку провертається замок «майстер-ключем», а потім ключем клієнта, вставляння ключа клієнта до вказаного замка без виймання «майстер-ключа» працівником банку неможливий, згідно Інструкції та з урахуванням властивостей вказаного депозитного сейфу працівник банку за допомогою «майстер-ключа» відкриває замок ІБС та виймає вказаний ключ і забирає його з собою. Далі, клієнт вставляє свій клієнтський ключ до цього ж замка, провертає його та тільки після цього дверцята ІБС відчиняються.
При цьому клієнтський ключ вийняти з замка дверцят ІБС неможливо до його закриття. Після роботи клієнта з своїми речами, клієнт замикає дверцята ІБС та виймає свій ключ.
В подальшому працівник банку замикає іншими двома ключами (не майстер-ключем) двері депозитного сейфу «№ 1Д, та замикає двері в приміщення де встановленні вказані сейфи № 1Д та № 2Д і ставить приміщення під сигналізацію, за умови, що в черзі не стоїть інший клієнт, який також прийшов до ІБС.
З дослідженого під час апеляційного розгляду протоколу огляду місця події від 25.03.2015 року вбачається, що проводився огляд приміщення банку «Хрещатик» по вул. 600-річчя в м. Вінниця, оскільки 25.03.2015 року ОСОБА_12 виявлено відсутність у її індивідуальному депозитному сейфі №1/12, що знаходився у Вишенському відділенні ПАТ КБ «Хрещатик» за адресою вул. 600-річчя в м. Вінниця грошових коштів в сумі 150 000 доларів США, належних ОСОБА_12 .
Під час апеляційного розгляду було досліджено висновки експертиз.
Згідно висновку експерта № 134-Т від 01 квітня 2015 року, сувальні механізми накладного замка на дверцятах до комірки індивідуального сейфу № 12, яка була вилучена 25 березня 2015 року під час огляду місця події за фактом крадіжки з ПАТ «КБ «Хрещатик», що знаходиться по вул. 600-річчя, 17 у м. Вінниці, - справний та приводиться в дію за допомогою трьох ключів, які представлені на дослідження. На поверхнях корпусу вставного замка будь-які характерні пошкодження, що могли б виникнути на їх поверхнях внаслідок відкривання їх за допомогою сторонніх предметів, зокрема сліди віджиму та зламу, - відсутні. Відсутність на деталях досліджуваного вставного замка слідів, що відрізняються за формою, розмірами, розташуванням від конфігурації борідок представлених на дослідження ключів свідчать, що шляхом підбору ключа, за допомогою сторонніх предметів (підібраними ключами, викрутками, металевими фомками та іншими предметами та ін.) цей замок не був відімкнутий.
Згідно висновку експерта № 132-Т від 30 березня 2015 року, на поверхні стрижня ключа, який надійшов на дослідження в номерному пакеті № 1 та вилучений 23 березня 2015 року, за фактом крадіжки грошових коштів у ОСОБА_12 з ПАТ «КБ «Хрещатик» по вул. 600-річчя, 17 в м. Вінниці, є залишки пластичної речовини синього та червоного кольору, сліди, які характерні для виготовлення з даного ключа копій механічним способом відсутні. На поверхні стрижня ключа, який надійшов на дослідження в номерному пакеті № 5, є залишки пластичної речовини червоного кольору, сліди, які характерні для виготовлення з даного ключа копій механічним способом відсутні.
Висновки експертиз узгоджуються з показаннями обвинуваченої ОСОБА_7 , щодо можливого виготовлення дублікату з клієнтського ключа, до якого доступу у неї не було, оскільки клієнтський ключ був у ОСОБА_12 , що знайшло підтвердження у показах потерпілої ОСОБА_12 .
З урахуванням проведених експертиз, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ні на «мастер-ключі», ні на двох ключах до загальних дверей депозитних сейфів, які відчиняються перед тим, як можливо відкрити ІБС немає слідів, які б вказували на виготовлення з них дублікатів чи залишку пластилину на цих ключах.
Однак, на клієнтських ключах, які вилучені у потерпілої ОСОБА_12 , згідно висновку експерта № 132-Т від 30 березня 2015 року є залишки пластичної речовини синього та червоного кольору
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на показання обвинуваченої ОСОБА_7 , що доступ до кімнати з індивідуальним депозитним сейфом мали керуючий відділенням і два економісти. Сейфова кімната була обладнана звичайними дверима, які здавалися під сигналізацію з окремим пультом, на дверях було два замки. Від кожного сейфу було по два ключі - один банківський, один клієнтський. Після підписання договору клієнт отримував свій ключ у банку (ключ був в окремому опечатаному конверті). Ячейку клієнта, без ключа клієнта, відчинити чи зачинити неможливо. Щоранку керуюча відділенням розпломбовувала депозитарій. Коли клієнт працював з цінностями за столом, то відповідальний працівник банку стояв у дверях при вході в кімнату спиною до клієнта.
Покази обвинуваченої ОСОБА_7 щодо дотримання порядку користування індивідуальним банківським сейфом підтверджуються показами допитаних під час судового розгляду в суді першої інстанції свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_18 , які також пояснювали, що щоб клієнт міг зайти в приміщення депозитарію, відповідальний працівник знімав сигналізацію, ключ від дверей цього приміщення був у керуючої відділенням, відповідальний працівник банку провертав свій майстер-ключ у замку сейфу клієнта, а після цього клієнт уже своїм ключем міг відчинити свій сейф, було по два ключі для кожного клієнта, а майстер-ключ був у начальника відділення.
Потерпіла ОСОБА_12 пояснювала, що 06.05.2014 року вона оформила договір про оренду індивідуального банківського сейфу у банку «Хрещатик». Строк договору був один місяць, але в подальшому він неодноразово продовжувався. 07.05.2014 року вона разом з сином прийшла до банку та поклала до свого сейфу 150000 доларів США, які знаходилися у двох пакетах. Після цього вони пішли з відділення банку. З грошей, які вона з сином поклали в сейф - 10000 доларів США належали їй особисто, а решта - синові. Ключів від її сейфу було два, обидва були в неї, вона зберігала їх вдома. Ячейку неможливо було відімкнути лише її ключем, потрібен був також майстер-ключ, який був у ОСОБА_7 23.03.2015 року до неї зателефонувала ОСОБА_7 і сказала, що їй необхідно продовжити строк договору. 25.03.2015 року о 11:00 год. вона прийшла у відділення банку. ОСОБА_7 сказала їй перевірити сейф. Вона відчинила свій сейф і виявила зникнення грошей. ОСОБА_7 викликала поліцію, з банку вилучили ключ.
Свідок ОСОБА_16 пояснював, що на той час він проживав у м. Одеса. В лютому 2014 року він продав будинок і земельну ділянку в м. Одеса. У зв'язку з політичною нестабільністю він вирішив кошти його сім'ї, отримані від продажу вказаної нерухомості, перевезти у м. Вінницю. Пошуком сейфу в банку та укладенням договору займалася його матір - ОСОБА_12 . В банку він був лише один раз - коли вони поміщали гроші у ячейку. Так, коли він з матір'ю прийшли в банк, то отримали ключі. Разом з працівником банку - ОСОБА_17 вони зайшли в кімнату з вікном, на якому була внутрішня решітка. Двері в цю кімнату були звичайні. В кімнаті був стіл. Один ключ від їй сейфу був у працівника банку, інший - у них. Їхні ключі постійно знаходилися в його матері, остання нікому їх не передавала. В свою ячейку він з матір'ю помістили 150000 доларів США. При цьому, з цих грошей 10000 доларів США належали його матері, а 140000 доларів США - це кошти його сім'ї. Через деякий час від своєї матері він дізнався, що їй подзвонили з банку та попросили перевірити ячейку. Вона прийшла в банк та виявила, що їх ячейка пуста.
Свідок ОСОБА_15 пояснювала, що близько 10 років вона працювала в банку «Хрещатик», була начальником депозитарного відділу. Близько року була в.о. керуючого і керуючою відділенням. Директор банку наполягав, щоб вони відкрили депозитарій у своєму відділенні. До них привезли сейфи та поставили в одній з кімнат приміщення банку. Ключі їй принесли в мішку служба безпеки, а потім вони запаковували їх в окремі пакунки. Розсортувавши всі ключі від сейфів, їх здали в касу. При цьому акт прийому-передачі не складали. Майстер-ключ знаходився в неї, або в того, хто її заміняв (економісти). Коли вона йшла, то передавала майстер-ключ економісту, щоб клієнт міг отримати всі послуги. На вході до депозитарію була сигналізація з окремим пультом. Для роботи з сейфом клієнт приходив в банк, оформлював договір, платив за послуги і отримував два ключі. За період її роботи було зайнято до десяти ячейок депозитарію. Коли збільшилася кількість зайнятих ячейок, то вона попередила керівництво про своє звільнення. Вона звільнилася з відділення банку, оскільки їй не подобалася робота депозитарію. При звільненні ніхто не перевіряв її роботу, на її місце тоді ще нікого не знайшли.
Під час апеляційного розгляду з пояснень обвинуваченої встановлено, що за час виконання обов'язків на посаді керуючого Вишенського відділення ПАТ «КБ «Хрещатик» ОСОБА_7 було прийнято рішення про зміну паролю до сигналізації у банку, було заведено журнал обліку та передачі ключів між відповідальними особами, скеровувалися доповідні записки до керівництва ПАТ КБ «Хрещатик» про необхідність покращення роботи індивідуального депозитарного сейфу, в тому числі й облаштування місця роботи клієнтів в приміщенні банку, що підтверджується журналом опечатування приміщення та здавання під охорону сейфів ІБС, журналом передачі ключів
З показань свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 під час судового розгляду в суді першої інстанції встановлено, що клієнтські ключі зберігались у клієнта, майстер-ключ був у начальника відділення.
Також беззаперечно встановлено, що потерпілою ОСОБА_12 відчинявся сейф 07.05.2014 року та 25.03.2025 року.
Перевіривши докази у даному кримінальному провадженні, з урахуванням доводів апеляційних скарг суд апеляційної інстанції вважає, що відсутні докази на підтвердження службової недбалості обвинуваченої ОСОБА_7 , внаслідок якої було вчинено крадіжку коштів потерпілої ОСОБА_12 .
Докази щодо періоду вчинення крадіжки зазначеного судом відсутні.
З наявних доказів встановлено, що до 03.11.2014 року керуючою Вишенського відділення ПАТ «КБ «Хрещатик» була ОСОБА_15 , що не заперечувалося, допитаною в якості свідка ОСОБА_15 та підтверджується показами потерпілої, обвинуваченої ОСОБА_7 , письмовими доказами.
Період з 07.05.2014 року по 03.11.2014 року щодо відсутності чи знаходження грошових коштів у сейфі не перевірявся.
Дані, котрі виключають несанкціоноване вилучення коштів упродовж з 07 травня по 03 листопада 2014 року відсутні.
Хоча 25.03.2015 року потерпілою відкривався сейф та виявлено крадіжку коштів, що підтверджується показаннями потерпілої, обвинуваченої, протоколом огляду місця події від 25.03.2015 року, іншими доказами, судом зроблено висновок, що внаслідок службової недбалості ОСОБА_7 , невстановлена особа в період з 07.03.2015 року по 25.03.2015 року, викрала з сейфу належні потерпілій грошові кошти в сумі 150000 доларів США, що суперечить сукупності доказів, які узгоджуються між собою.
Судом дії обвинуваченої ОСОБА_7 кваліфіковано за ч.2 ст. 367 КК України як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та спричинило тяжкі наслідки.
При цьому докази причинного зв'язку між як зазначає суд неналежним виконанням службових обов'язків через несумлінне ставлення до них обвинуваченою ОСОБА_7 та крадіжкою відсутні, хоча це є обов'язковою складовою для притягнення до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 367 КК України.
Проаналізувавши сукупність доказів у даному провадженні, суд апеляційної інстанції вважає, що ні органом досудового розслідування, ні судом першої інстанції не встановлені достатні докази для доведення винуватості ОСОБА_7 в суді, можливості їх отримання вичерпані.
Згідно зі ст.417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження.
У силу п.3 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпані можливості їх отримати.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисника, обвинуваченої підлягають задоволенню.
Вирок суду підлягає скасуванню, кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 за ч.2 ст. 367 КК України підлягає закриттю на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КПК України.
Апеляційна скарга прокурора з доповненнями задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 417 КПК України, апеляційний суд
Апеляційні скарги захисника, обвинуваченої задоволити.
Відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора з доповненнями.
Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 27.11.2023 року щодо ОСОБА_7 за ч.2 ст. 367 КК України скасувати.
Кримінальне провадження №12020020010000306 від 12.02.2020 року щодо ОСОБА_7 за ч.2 ст. 367 КК України закрити на підставі ст. 284 ч.1 п.3 КПК України, оскільки не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання.
Процесуальні витрати віднести на рахунок держави.
Цивільний позов ОСОБА_12 залишити без розгляду.
Судове рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення до Верховного Суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4