Справа № 127/14337/25
Провадження № 33/801/1115/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ан О. В.
Доповідач: Мішеніна С. В.
28 листопада 2025 рокум. Вінниця
Суддя Судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Вінницького апеляційного суду Мішеніна С.В. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 28.07.2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП .
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.07.2025 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просив поновити пропущений строк на оскарження постанови, постанову Вінницького міського суду від 28.07.2025 року скасувати, провадження у справі закрити.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивовано тим, що він не був присутній при розгляді справи у суді, про існування постанови ОСОБА_1 дізнався від свого захисника, після чого 29.09.2025 року звернувся до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами провадження, 11.10.2025 року отримав копію постанови та 17.10.2025 року подав апеляційну скаргу.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що судом першої інстанції не в повній мірі дотримано вимоги ст. 280 КУпАП, не з'ясовано обставини вчинення правопорушення, особу правопорушника.
У протоколі про адміністративне правопорушення відсутні будь-які дані про роз'яснення положень про порядок огляду водія на стан сп'яніння, працівники поліції не з'ясували чи погоджується ОСОБА_1 з результатами проведеного огляду, не запропонували пройти огляд в закладах охорони здоров'я.
B направленні проходження огляду в «КП ВОНД Соціотерапія», яке виписане 02.05.2025 року о 01-00 год. зазначено, що ОСОБА_1 було доставлено на огляд у заклад охорони здоров'я поліцейським 1 роти, 4 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмельницького району УПП у Вінницькій області капралом поліції Іриною Гурицкою, хоча в дійсності ніхто до «ЦТЗ Соціотерапія ВОР» його не доставляв, оскільки навіть не пропонували пройти такий огляд, що було підтверджено протоколом від 02.05.2025 року.
Також працівники поліції виписали направлення в неіснуючу установу КП ВОНД «Соціотерапія», оскільки дана установа має назву КНП ЦТЗ «Соціотерапія».
Адміністративна справа була розглянута за його відсутності, оскільки судову повістку на судове засідання 28.07.2025 року не отримував.
Тобто під час розгляду справи яка відбулась без участі ОСОБА_1 та участі адвоката були порушені його права на захист та особисту участь, яка пов'язана з можливістю особисто надавати пояснення та подавати клопотання по справі.
ОСОБА_1 до Вінницького апеляційного суду не з'явився, надав заяву,в якій просив розгляд апеляційної скарги проводити без його участі.
За таких обставин, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 враховуючи, що в справі про адміністративне правопорушення достатньо матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Захисник ОСОБА_2 в судове засідання до Вінницького апеляційного суду не з'явився, у телефонну режимі повідомив, що розірвав договір про надання правничої допомоги з ОСОБА_1 та не має права приймати участь у судовому засіданні.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Згідно матеріалів справи про адміністративне правопорушення суд прийняв рішення щодо ОСОБА_1 за його відсутності.
Копія постанови від 28.07.2025 року отримана ОСОБА_1 11.10.2025 року, що підтверджується заявою про ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення від 29.09.2025 року.
Апеляційну скаргу подано ОСОБА_1 17.10.2025 року, тобто в десятиденний строк на апеляційне оскарження з дня отримання копії постанови суду.
За таких обставин, суд вважає, що наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду ОСОБА_1 доведено, тому наявні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Вказівки у апеляційній скарзі ОСОБА_1 на те, що судом порушено його право на захист передбачене ст. 268 КУпАП є безпідставними.
Як убачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення у судове засідання призначене на 09.06.2025 ОСОБА_1 не з'явився, суду надав заяву із проханням перенести розгляд справи з метою звернення до адвоката для захисту його прав.
Судом було перенесено розгляд справи на 20.06.2025.
20.06.2025 ОСОБА_1 та його захисник Макаренко О.О. у судове засідання не з'явилися, доказів, що підтверджують поважні причини неявки не надали.
У судове засідання призначене на 28.07.2025 ОСОБА_1 та його захисник Макаренко О.О. не з'явилися, захисник надав заяву, у якій просив розгляд справи перенести. ОСОБА_1 про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив,
В дотримання вимог ст. 268 КУпАП , урахувавши те, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд розглянув справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП за його відсутності.
Крім того, суду на час розгляду справи не надавались докази поважності неявки у судове засідання.
Посилання у апеляційній скарзі на порушення судом права на захист ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки за клопотанням захисника неодноразово відкладався судовий розгляд і, враховуючи дані клопотання, суд призначав наступні судові засідання.
ОСОБА_1 у судове засідання 28.07.2025 року не з'явився, будь-яких заяв, клопотань про відкладення не подавав, захисник також не з'явився.
Зазначене вказує на те, що суд надав можливість ОСОБА_1 реалізувати право на захист та проаналізувавши поведінку ОСОБА_1 та захисника, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини дійшов вірного висновку, що ОСОБА_1 та його захисник зловживають правом та свідомо затягують розгляд справи, тому розглянув справу за їх відсутності.
Розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, виходячи зі змісту ст. 245 КУпАП, є своєчасне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Як убачається з матеріалів провадження та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив письмові докази та дійшов правильного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до диспозиції ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність за даною статтею настає у разі керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно п. 2.9 ПДД України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 стверджує про недопустимість та неналежність доказів, які прийняті судом.
Перевіривши рішення суду з урахуванням доводів апеляційної скарги , суд апеляційної інстанції вважає, що суд в дотримання вимог ст. 251, ст. 252, ст. 280 КУпАП належним чином перевірив докази, дав їм відповідну оцінку, проаналізувавши їх в сукупності.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 317586 02.05.2025 00:50:00 м.Вінниця, вулиця Андрія Первозванного (Стахурського) 48 водій ОСОБА_1 керував ТЗ SKODA OCTAVIA днз НОМЕР_1 у стані алкогольного сп?яніння. Огляд на стан сп?яніння у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки за допомогою алкотестера Драгер 7510 arm] -0444, тест - 0550, результат позитивний - 0.65 проміле. Велась безперервна відеофіксація на портативні відеореєстратори 470766 та 470761, чим порушив п.2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП
Приймаючи рішення, суд першої інстанції перевірив обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, встановив відповідність протоколу вимогам ст. 256 КУпАП.
З висновком суду щодо дотримання вимог КУпАП при складені протоколу про адміністративне правопорушення погоджується суд апеляційної інстанції.
Факт керування транспортним засобом зафіксовано у рапорті поліцейського взводу №2 роти № 4 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Гнідунець Д., де зазначено, що на час несення служби в складі наряду «Юнкер-103» спільно із капралом поліції Гурницька І.В. 02.05.2025 о 00 год. 50 хв. за адресою: м. Вінниця, вул. Андрія Первозванного, 48 було зупинено транспортний засіб Шкода Октавія реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає: АДРЕСА_2 . В ході спілкування у водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. В подальшому водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп'яніння в встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою Газоаналізатора Алкотест Драгер 7510, результат позитивний 0,65% проміле, тест 550. На водія будо складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП серія ЕПР1 317586 також було встановлено що водій керував транспортним засобом немаючи права керування таким транспортним засобом та винесено постанову за ч.2 ст.126 КУпАП серії ЕНА 4630738. В подальшому громадянина ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортними засобами авто залишено на місці зупинки без порушення ПДР. Велась безперервна відеофіксація на портативні відеореєстратори: №470766, №470761.
З відеозапису з нагрудних камер поліцейських, здійснених згідно статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» та з відеореєстратора службового автомобіля, убачається, що за кермом автомобіля перебував ОСОБА_1 із ввімкненим двигуном та задніми ходовими вогнями.
Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не висловлював заперечень щодо звернення працівника поліції до нього як до водія транспортного засобу, щодо факту керування ним транспортним засобом.
З урахуванням зазначеного суд апеляційної інстанції не приймає доводи апеляційної скарги.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу.
Саме по собі керування транспортним засобом необхідно розуміти як технічну дію водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Твердження ОСОБА_1 про те, що керування транспортним засобом здійснюється тільки у тому випадку, коли внаслідок таких дій здійснюється рух (переміщення) транспортного засобу не відповідає правовому змісту, який було вкладено законодавцем у вказану правову норму.
Дії спрямовані на використання транспортного засобу з метою його цільового призначення (включення запалення транспортного засобу, заведення двигуна та інше) необхідно вважати такими, що безпосередньо пов'язані із керуванням транспортним засобом.
Крім того, апеляційний суд зауважує, що норми діючого КУпАП не зобов'язують наявність саме відеофіксування керування особою транспортним засобом.
Факт керування транспортним засобом доводиться сукупністю доказів та ознак, які наявні в матеріалах справи.
Апеляційний суд вважає, що зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджується з іншими наявними в матеріалах справи доказами.
Враховуючи наявність зафіксованих відеокамерами поліцейських відомостей, у суду апеляційної інстанції відсутні правові та фактичні підстави ставити під сумнів відомості зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 317586.
Зазначені відомості походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не суперечать один одному, що свідчить про їх об'єктивність.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує, що працівниками поліції порушено порядок огляду особи на стан сп'яніння та не враховано бажання проїхати в медичний заклад.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши доводи сторони захисту, вважає їх безпідставними.
З рапорту поліцейського взводу №2 роти № 4 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Гнідунець Д. вбачається, що оскільки у ОСОБА_1 було встановлено ознаки сп'яніння, йому запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп»яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів.
У роздрукцівці приладу Drager від 02.05.2025 року, зазначено, що 02.05.2025 року о 01:02 год. протестовано ОСОБА_1 , у якого виявлено 0,65 проміле.
Поліцейським взводу 1 роти 4 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП капралом поліції Гурицькою І. складено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 02.05.2025 року, згідно якого огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук результат Alcotest Драгер 7510 ARLM -04444 тест 550 - 0,65 проміле, що підтверджується портативними відеореєстраторами № 470766, № 470761.
В дотримання ст. 266 КУпАП ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом.
Так, порядок та процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан сп'яніння визначено ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 зі змінами № 766 від 18.11.2024 (надалі Інструкція № 1395), Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (надалі Інструкція № 1452/735).
Відповідно до Розділу І п. 6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджену наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно з п. 1 розділу ІІ Інструкція № 1452/735 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу I цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до дослідженого відеозапису, наданого працівниками поліції, які фіксували обставини вчинення адміністративного правопорушення, огляд ОСОБА_1 проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу Drager, проба позитивна 0, 65%.
В рішенні по справі "О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Посилання ОСОБА_1 на вказівку у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КП ВОНД «Соціотерапія», як на підставу порушення порядку проведення огляду на стан сп»янні, оскільки його до медичного закладу ніхто не доставляв, навіть не пропонували пройти такий огляд є безпідставними, оскільки вказана обставина не спростовує результат огляду.
На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за № 1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395.
Оцінивши докази в їх сукупності, відповідно до вимог статей 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки такий висновок відповідає фактичним обставинам справи, які підтверджуються належними, допустимими і достатніми доказами, які доповнюють один одного та були досліджені під час розгляду матеріалів адміністративної справи, що цілком узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами.
Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу, відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП, вимогам ст.ст.33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню, особі правопорушника.
При розгляді справи судом порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Відмовити в задовленні апеляційної скарги.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 28.07.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького апеляційного суду Світлана МІШЕНІНА