Справа № 133/1777/25
Провадження № 33/801/1178/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Гуменюк О. О.
Доповідач: Бурденюк С. І.
28 листопада 2025 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Бурденюк С.І.,
із секретарем судового засідання Лісовою Д.С.
за участі:
захисника-адвоката Сімчука І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Сімчука І.А., який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20 жовтня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
13.05.2025 о 16 год 05 хв. в с-щі. Глухівці, вул. Героїв Майдану, 6, Хмільницького району, Вінницької області, електровелосипедом FORTE з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння водій відмовився у встановленому законом порядку та у повному обсязі, при безперервній відеофіксації на портативні відеореєстратори №476009, №476584, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова мотивована тим, що дослідивши всі матеріали справи в своїй сукупності, суд вважає встановленим та доведеним належними та допустимими доказами факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 13.05.2025 близько 16 год. 05 хв. та факт його відмови від проходження огляду для виявлення стану сп'яніння.
Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції, адвокат Сімчук І.А., який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20 жовтня 2025 року, та ухвалити нове рішення яким перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 1 ст. 130 КУпАП на ч. 3 ст. 127 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду прийняте без урахування фактичних обставин справи, а зібрані по справі докази не є достатніми для визначення його вини у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення.
Матеріали справи не містять жодного доказу на доведення факту можливого керування ОСОБА_1 електровелосипедом.
Встановлений на велосипеді механічний або електричний двигун (останнім часом вони все більш широко застосовуються) не переводить його в категорію механічних транспортних засобів. Транспортний засіб «FORTE», яким 13 травня 2025 року за твердженням працівників поліції керував ОСОБА_1 , не являється механічним транспортним засобом, а є електровелосипедом, що підтверджується відеозаписом з місця події.
Чинним законодавством не передбачено обов'язку водія велосипеду з електродвигуном згідно ПДР отримувати посвідчення водія, а отже така особа не може вважатись водієм в розумінні ст. 130 КУпАП. Разом з тим, відповідальність велосипедиста за порушення правил дорожнього руху, а саме керування велосипедами у стані сп?яніння, передбачено зовсім іншою нормою закону, тобто ч. 2 та ч. 3 ст. 127 КУпАП.
Працівники поліції не ознайомили ОСОБА_1 з правами та обов'язками особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на жодному з відеозаписів не зафіксовано складання протоколу, відмову ОСОБА_1 від підписання протоколу, його отримання, місце складання протоколу встановити з матеріалів справи неможливо, що є грубим порушенням вимог Інструкції № 1395.
В судове засідання 28.11.2025 не з'явилась особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Адвокат просив суд поводити судовий розгляд у відсутність ОСОБА_1 , права особи, що притягується до адміністративної відповідальності не буде порушено.
Вислухавши виступ та правову позицію адвоката Сімчука І.А., який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який підтримав вимоги апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення яким перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 1 ст. 130 КУпАП на ч. 3 ст. 127 КУпАП, подав письмові пояснення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга - підлягає до задоволення ,з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Апеляційний суд вважає, що зазначена постанова судді є необґрунтованою, не ґрунтується на доказах з передчасними висновками.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
За змістом ч. 2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч. 3 ст. 7 КУпАП).
Суддя суду першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи згідно матеріалів провадження, разом з тим прийняв необґрунтоване рішення щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду...., а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Під час апеляційного розгляду сторона захисту наголошувала про те, що електровелосипед «FORTE WN500», яким 13 травня 2025 року за твердженням працівників поліції керував ОСОБА_1 , не являється механічним транспортним засобом, а є електровелосипедом, потужність електродвигуна якого складає 500 Вт, не є транспортним засобом в розумінні ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд визнає такі доводи обґрунтованими з огляду на таке .
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.1.10, розділу 1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (зі змінами та доповненнями), транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування. Транспортні засоби поділяють на механічні та немеханічні. До немеханічних транспортних засобів належать ті, які призначені для руху в складі з механічним транспортним засобом (причепи, напівпричепи) або приводяться в рух за допомогою мускульної сили людей (велосипеди тощо) або тварин (гужові вози, сани тощо).
Слід зауважити, що постановою КМ України від 07.09.1998 року №1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» державній реєстрації підлягають мопеди. Таким чином, мопеди, моторолери та інші транспортні засоби з електродвигуном до 4 кВт, згідно з терміном «мопед», належать до механічних транспортних засобів.
Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Термін охоплює всі види механічних транспортних засобів, включаючи трамваї і тролейбуси, а також трактори і самохідні машини. Із визначення випливає, що межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном.
Мотоцикл - двоколісний механічний транспортний засіб з боковим причепом або без нього, що має двигун з робочим об'ємом 50 куб. см і більше. До мотоциклів прирівнюються моторолери, мотоколяски, триколісні та інші механічні транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг.
Основною відмінною характеристикою мотоцикла є наявність двох або трьох коліс, а також його відносно невеликі габаритні розміри та незначна для механічного транспортного засобу маса.
Мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Оскільки мопед прирівняно до механічних транспортних засобів, то на його водія поширюються вимоги Правил зі встановлення обладнання, користування засобами безпеки, порядок допуску до керування тощо. Порядок розташування мопедів на проїзній частині викладено в розділі 11 Правил Дорожнього Руху.
Велосипед - транспортний засіб, крім інвалідних колясок, що приводиться в рух мускульною силою людини, яка знаходиться на ньому.
Встановлений на велосипеді механічний або електричний двигун (останнім часом вони все більш широко застосовуються) не переводить його в категорію механічних транспортних засобів.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року № 18, зазначено, що при розгляді адміністративних справ вказаних категорій суди мають ураховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема примітки до ст. 286 КК, ч. 7 ст. 121 КУпАП, п. 1.10 Правил дорожнього руху України.
Транспортний засіб «FORTE WN500», яким 13 травня 2025 року керував ОСОБА_1 , не являється механічним транспортним засобом та не являється мопедом, а є електровелосипедом, що підтверджується відеозаписом з місця події та доданим до додаткових пояснень до апеляційної скарги талоном, в якому зокрема зазначено, що потужність двигуна електровелосипеда складає 500 Вт, що дорівнює 0,5 кВт.
Пункт 1.10. Правил дорожнього руху України дає визначення, що механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.; мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Згідно п.2.1 Правил дорожнього руху, лише водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб.
При цьому, слід врахувати, що електровелосипед потужністю до 3 кВт не є механічним транспортом, водій такого велосипеду не повинен мати документи визначені у п.2.1 ПДР.
Чинним законодавством не передбачено обов'язок водія велосипеду з електродвигуном потужністю до 3 кВт згідно ПДР отримувати посвідчення водія, а отже така особа не може вважатись водієм в розумінні ст. 130 КУпАП.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про наявність в діях водія електровелосипеду «FORTE WN500», ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є передчасним та помилковим, оскільки він не ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному дослідженні всіх обставин справи та законі.
В свою чергу апеляційний суд надавши юридичну оцінку вище переліченим нормативно-правовим актам ,матеріалам дослідженим в судовому засіданні ,дійшов переконання про те, що дії водія ОСОБА_1 підпадають під ознаки диспозиції ч. 3 ст. 127 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність осіб, які керують велосипедами в стані сп'яніння.
Апеляційний суд вважає, що в даному випадку поліцейський мав скласти протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 саме за ч. 3 ст.127 КУпАП.
Пунктом 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право змінити постанову.
В зв'язку з цим, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід скасувати, постановити нову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 127 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке буде необхідним та достатнім для досягнення мети адмінстягнення.
Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 55 Конституції України, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Сімчука І.А., який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20 жовтня 2025 року скасувати.
Постановити нову постанову.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - невідомий, винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 127 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок (отримувач: ГУК у Вінницькій області/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), IBAN: UA418999980313080149000002001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - невідомий, 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (місце знаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити особі, на яку накладено адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня винесення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Сергій БУРДЕНЮК