Ухвала
01 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 2218/9558/2012
провадження № 61-14136ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана ОСОБА_2 , на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 червня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року у справі за поданням головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелюк Олени Петрівни про заміну сторони у виконавчому провадженні,
11 листопада 2025 року через систему «Електронний Суд» до Верховного Суду надіслана касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 червня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року у цій справі. Касаційна скарга ОСОБА_1 підписана та надіслана до суду касаційної інстанції ОСОБА_2 .
Касаційна скарга підлягає поверненню заявнику з таких підстав.
За приписами частини 3 статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Підпунктом 11 пункту 16? розділу XV «Перехідні положення» Конституції України в редакції Закону України № 1401-VIII від 02 червня 2016 року «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131? та статті 131? цієї Конституції України у Верховному Суді та судах касаційної інстанції з 01 січня 2017 року здійснюється виключно адвокатами.
Відповідно до статті 131? Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Відповідно до частин першої та другої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Частиною четвертою статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
За приписами частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
З огляду на предмет спору, зазначена справа не є малозначною не визнавалась судами попередніх інстанцій малозначною справою) та не відноситься до спорів, що виникають з трудових відносин, відтак представництво інтересів ОСОБА_1 у цій справі може здійснювати виключно адвокат.
Глущенко Т. Д. на підтвердження своїх повноважень здійснювати представництво інтересів ОСОБА_1 додано до касаційної скарги копію нотаріально посвідченої довіреності від 25 квітня 2024 року, проте не надано документів, що посвідчують її повноваження як адвоката на надання правничої допомоги.
Частиною першою статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
Згідно з інформацією з Єдиного реєстру адвокатів України відомості про здійснення ОСОБА_2 адвокатської діяльності та набуття нею статусу адвоката відсутні.
За приписами пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо: касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Ураховуючи наведене, оскільки до касаційної скарги ОСОБА_1 , яка була подана та підписана Глущенко Т. Д., не додано документів, що посвідчують статус останньої як адвоката та її право на заняття адвокатською діяльністю, а Єдиний реєстр адвокатів України не містить відомостей щодо неї, як особи, яка має право на заняття адвокатською діяльністю, Верховний Суд доходить висновку, що касаційну скаргу підписано особою, яка не є адвокатом і не може бути представником ОСОБА_1 в суді касаційної інстанції у цій справі, у зв'язку із чим касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню заявнику.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
На підставі викладеного та керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана Глущенко Тетяни Денисівни, на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 червня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев