Справа №461/8480/25
/заочне/
26 листопада 2025 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Романюка В.Ф.,
з участю: секретаря судового засідання Салика С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) про стягнення додаткових витрат на дитину, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, в якому просить стягнути з відповідача понесені додаткові витрати з оплати навчання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у сумі 13843 грн. 56 коп.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги ОСОБА_1 покликається на те, що 20.01.2006 між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб. У шлюбі в подружжя народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач вказує, що спільне життя у неї з відповідачем не склалося внаслідок постійних сімейних конфліктів. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 10.11.2017, ухваленим за результатами розгляду цивільної справи №461/6299/17, шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. 24.10.2017 Галицьким районним судом м. Львова було видано судовий наказ №461/7193/17 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20.10.2017 і до досягнення дитиною повноліття. Вказаний судовий наказ перебував на примусовому виконанні у Галицькому ВДВС м. Львів. Розмір аліментів складав з 2019 року 1013 грн 50 коп. щомісячно. 04.07.2019 позивач звернулася до Галицького районного суду м. Львова з позовом про зміну способу присудження аліментів з 50% прожиткового мінімуму на зі всіх видів заробітку та доходу боржника. 06.11.2019 за результатами розгляду цивільної справи №461/5092/19 ухвалено рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі. 17.02.2020 постановою Львівського апеляційного суду, рішення Галицького районного суду від 06.11.2019 скасовано та змінено розмір аліментів, які підлягають до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 згідно судового наказу виданого 24.10.2017 Галицьким районним судом м. Львова по справі №461/7193/17, ухваливши, що до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , підлягають аліменти у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття. Судовий наказ №461/7193/17 визнано таким, що не підлягає виконанню. Крім цього, 19.09.2024 року Галицьким районним судом м. Львова у цивільній справі №461/5414/24 ухвалено рішення, яким задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину задовольнити, а саме: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дитини у розмірі 14800 (чотирнадцять тисяч вісімсот) гривень 00 копійок. 03.02.2025 року Галицьким районним судом м. Львова у цивільній справі №461/9480/24 ухвалено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дитини, а саме оплати навчання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , в сумі 12 360,38 грн. 07.07.2025 року Галицьким районним судом м. Львова у цивільній справі №461/4383/25 ухвалено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса АДРЕСА_1 ) понесені додаткові витрати з оплати навчання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 12360.38 грн. (дванадцять тисяч триста шістдесят грн. 38 коп.). 27.08.2025 року Галицьким районним судом м. Львова у цивільній справі №461/5102/25 ухвалено рішення, яким ухвалено стягувати з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка продовжує навчатись, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісячно, починаючи з 23.06.2025 року і до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23 років. Позивачка зазначає, що у 2024 році їх спільна з відповідачем донька ОСОБА_3 вступила на платне навчання у вищий навчальний заклад - Львівський національний університет імені Івана Франка, на факультет міжнародних відносин. 26.08.2024 р. позивачкою в інтересах доньки був укладений договір з вказаним навчальним закладом. Відповідно до 3.4. договору, замовник вносить плату щосеместрово згідно графіку наведеного в договорі. Відповідно до п.3.3.2. договору, вартість платної освітньої послуги за кожен семестр становить 24476,00 грн. В липні 2025 року їй в університеті повідомили про збільшення вартості навчання за перший семестр на 2025-2026 навчальний рік і сума до сплати за вказаний навчальний рік становить 27413,00 грн. 30.07.2025 року позивачкою було сплачено згідно умов договору кошти в сумі 27413,00 грн. за перший семестр 2025-2026 навчального року, що засвідчується платіжною квитанцією + комісія банку 274,13 грн. Беручи до уваги те, що батьки несуть порівну додаткові витрати на дитину, зокрема щодо навчання дитини, просить позов задовольнити і стягнути з відповідача додаткові витрати в розмірі 50% від суми 27687,13 грн., тобто 13843,56 грн.
Ухвалою суду від 16 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання, з викликом сторін.
Ухвалою суду від 13 листопада року судове засідання відкладено на 26 листопада 2025 року, у зв'язку з неявкою учасників справи.
Позивач в судове засідання не з'явився, оскільки на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце проведення судового засідання, що стверджується матеріалами справи. Відзиву на позов, заяв про поважні причини неявки чи розгляд справи без участі відповідача до суду не надходило. Тому, за згодою представника позивача, у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив справу розглядати у заочному порядку.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, з таких підстав.
Суд встановив, що 20.01.2006 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб.
У шлюбі в подружжя народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується повторно виданим свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 10.11.2017 року у цивільній справі №461/6299/17 розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_1 (дівоче прізвище - ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований 20 січня 2006 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції.
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 13.02.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішенння Галицького районного суду м. Львова від 10.11.2017 року залишено без змін.
24.10.2017 року у справі №461/7193/17 суддею Галицького районного суду м. Львова Стрельбицьким В.В. винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20.10.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила змінити розмір аліментів, визначений судовим наказом Галицького районного суду м. Львова від 24.10.2017 року у справі 461/7193/17, та стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 з усіх видів заробітку та доходу відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 01.04.2019 року, тобто - з дня, коли позивачка звернулась до суду з заявою про видачу судового наказу, і до досягнення дитиною повноліття. Крім того, просила припинити нарахування і стягнення аліментів за судовим наказом Галицького районного суду міста Львова від 24.10.2017 року у справі №461/7193/17 та відкликати виконавчий лист, що був виданий на виконання такого.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 06.11.2019 року відмовлено повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про зміну розміру аліментів, визначеного судовим наказом Галицького районного суду м. Львова від 24.10.2017 року у справі №461/7193/17.
Постановою Львівського апеляційного суду від 17.02.2020 року рішення Галицького районного суду міста Львова від 06 листопада 2019 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково. Вирішено змінити розмір аліментів, які підлягають до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 згідно судового наказу виданого 24 жовтня 2017 року Галицьким районним судом міста Львова по справі №461/7193/17, ухваливши, що до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , підлягають аліменти у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, - до досягнення донькою повноліття. Судовий наказ виданий 24 жовтня 2017 року Галицьким районним судом міста Львова у справі №461/7193/17 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнано таким, що не підлягає виконанню.
Постанова Львівського апеляційного суду набрала законної сили з дня її прийняття, тобто з 17.02.2020 р.
19.09.2024 року Галицьким районним судом м. Львова у цивільній справі №461/5414/24 ухвалено рішення, яким задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину задовольнити, а саме: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дитини у розмірі 14800 (чотирнадцять тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.
03.02.2025 року Галицьким районним судом м. Львова у цивільній справі №461/9480/24 ухвалено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дитини, а саме оплати навчання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , в сумі 12 360,38 грн.
07.07.2025 року Галицьким районним судом м. Львова у цивільній справі №461/4383/25 ухвалено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса АДРЕСА_1 ) понесені додаткові витрати з оплати навчання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 12360.38 грн. (дванадцять тисяч триста шістдесят грн. 38 коп.).
27.08.2025 року Галицьким районним судом м. Львова у цивільній справі №461/5102/25 ухвалено рішення, яким ухвалено стягувати з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка продовжує навчатись, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісячно, починаючи з 23.06.2025 року і до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23 років.
З матеріалів справи вбачається, що 13.08.2024 року спільна донька позивачки та відповідача вступила на платне навчання у вищий навчальний заклад - Львівський національний університет імені Івана Франка, на факультет міжнародних відносин.
26.08.2024 р. позивачем ОСОБА_1 в інтересах доньки був укладений договір з вказаним навчальним закладом.
Відповідно до 3.4. договору, замовник вносить плату щосеместрово згідно графіку наведеного в договорі. Відповідно до п.3.3.2. договору, вартість платної освітньої послуги за кожен семестр становить 24476,00 грн.
В липні 2025 року їй в університеті повідомили про збільшення вартості навчання за перший семестр на 2025-2026 навчальний рік і сума до сплати за вказаний навчальний рік становить 27413,00 грн.
30.07.2025 року ОСОБА_1 , згідно умов договору, було сплачено сукупно всю суму коштів за перший семестр навчання доньки в розмірі 27413,00 грн., що засвідчується платіжною квитанцією.
За проведення оплати вказаної суми коштів ОСОБА_1 також було сплачено комісію банку у розмірі 274,13 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 понесено витрати з оплати навчальних послуг доньки за договором в сумі 27687,13 грн. (27413,00+274,13).
Частиною 4 статтею 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 3 СК України сім'я є первинним та основним осередком суспільства, дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
У преамбулі до Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні. Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
За змістом ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 185 СК України передбачено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разового, періодичного або постійного.
У пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 року роз'яснено, що відповідно до ст. 185 СК України до участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Додаткові витрати на утримання дитини мають бути викликані особливими обставинами. У зв'язку із особливими обставинами (розвиток здібностей дитини, тяжка хвороба, каліцтво дитини, тощо) потрібні значні додаткові витрати, тому розмір додаткових витрат, що стягується, повинен визначатися залежно від дійсно понесених або передбачуваних витрат.
Участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батьків незалежно від сплати ним аліментів. Чинним законодавством не передбачена можливість повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.
Аналізуючи положення ст. 185 Сімейного Кодексу України, слід дійти висновку, що додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо.
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Суд виходить з того, що батьки зобов'язані займатися розвитком дитини, забезпеченням її матеріальних потреб, в разі відсутності самостійного заробітку, але, при цьому, необхідно враховувати також матеріальні можливості батьків та врегульовувати додаткові витрати за домовленістю між батьками.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно залежно від причини, що зумовила додаткові витрати.
При цьому, суд бере до уваги, що додаткові витрати на дитину викликані особливими обставинами і необхідні для її розвитку та самореалізації в майбутньому.
Розмір додаткових витрат на дитину має обґрунтовуватись відповідними документами.
Суд звертає увагу, що відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. Суд виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків, суд відносить половину витрат на іншого.
Статтями 10, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.
Відповідно до ст .ст. 76, 81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Досліджені у судовому засіданні докази, надані позивачкою на підтвердження заявлених вимог, є такими, що отримані у порядку, встановленому законом, мають безпосереднє відношення до обставин справи, предмету доказування та доводять покликання позивачки на встановлені судом обставини, а тому зазначені докази беруться судом до уваги як належні, достовірні, достатні та допустимі. Відповідач не подав суду жодних доказів на спростування вимог позивачки. Відтак, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що наявні законні підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки позивачкою доведено, що додаткові витрати понесені виключно в інтересах дитини, пов'язані з особливими обставинами, а саме - з реалізацією права на освіту. Позивачкою доведено розмір фактично понесених нею додаткових витрат на дитину у розмірі 27687,13 грн., а тому половину, а саме - 13843,56 грн. слід стягнути з відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 коп.
Керуючись ст.ст. 141, 247, 258, 259, 236-265, 351 - 355, 430 ЦПК України, ст.ст. 180, 182, 191 СК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) про стягнення додаткових витрат на дитину, - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) додаткові витрати з оплати навчання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 13843,56 грн. (тринадцять тисяч вісімсот сорок три грн. 56 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) в дохід держави, в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 1211, 20 грн.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення (складення). Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Романюк В.Ф.