Справа № 461/9918/25
Провадження № 1-кс/461/7301/25
28.11.2025 року м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , отримавши скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про незаконне тримання під вартою, поданої у порядку ст. 206 КПК України,-
28.11.2025 року адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою про незаконне тримання під вартою, поданої у порядку ст. 206 КПК України, відповідно до якої просить визнати утримання ОСОБА_3 у ДУ «ЛУВП № 19» незаконним та зобов'язати посадових осіб ДУ «ЛУВП № 19» негайно припинити незаконне тримання та звільнити ОСОБА_3 з-під варти. Свої вимоги обґрунтовує наступним. Захисник зазначає, що у зв'язку з набранням законної сили вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29.07.2025 ОСОБА_3 підлягав відбуттю покарання строком на 2 місяці та 7 днів (8 років 7 місяців 8 років 4 місяці і 24 дні). 19.09.2025 року ОСОБА_3 поміщено до місць позбавлення волі в порядку виконання вироку Тернопільського апеляційного суду від 14 листопада 2024 року. У ході виконання вироків суду ОСОБА_3 переведено до Львівської установи виконання покарання, де останній перебуває станом на 28.11.2025. Адвокат вказує, що термін відбуття покарання ОСОБА_3 завершився 26.11.2025, тобто останній незаконно на даний час утримується. 28.11.2025 року ОСОБА_3 звернувся до відповідальних службових осіб Львівської установи виконання покарань з заявою про його звільнення з місць позбавлення волі, у зв'язку з закінченням строку відбуття покарання, однак станом на даний момент його не звільнено. Тому просить задовольнити клопотання.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України головним обов'язком слідчого судді є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст.3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
За змістом ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Відповідно до норм КПК України та Закону України «Про судоустрій та статус суддів» слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, обраний зборами суддів зі складу суду, до повноважень яких належить здійснення у порядку, передбаченому законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на досудовому слідстві.
Згідно із частиною третьою статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
До компетенції слідчого судді належать три групи питань: розгляд клопотань та надання дозволу на проведення слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, які обмежують права і свободи людини та контроль за їх провадженням; надання дозволу на застосування та контроль застосування запобіжних та інших заходів кримінально-процесуального примусу; розгляд скарг на дії (бездіяльність) та рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, детектива та прокурора.
Отже, як вбачається з системного аналізу норм законодавства, повноваження слідчого судді розповсюджуються лише на час досудового розслідування кримінального провадження.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. КПК України встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Стаття 129-1 Конституції України встановлює, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до п.18 ч. 1 ст. 3 КПК України терміни, що їх вжито в цьому Кодексі, якщо немає окремих вказівок, мають таке значення: слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду.
Крім того, КПК визначено, що на підставі ухвали слідчого судді застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження (ст. 132 КПК України).
Отже, слідчий суддя - це суддя, уповноважений забезпечувати законність і обґрунтованість обмеження конституційних прав і свобод людини на стадії досудового слідства в кримінальному провадженні, до компетенції якого належить прийняття рішення про застосування заходів кримінально-процесуального примусу, надання дозволу на проведення слідчих та інших.
Слідчий суддя, вирішуючи питання, віднесені до його компетенції, приймає рішення у формі ухвал.
Судовий контроль слідчий суддя здійснює лише у вищезазначених випадках, під час розгляду клопотань про вжиття заходів забезпечення кримінального провадження та під час розгляду скарг поданих в порядку ст. 303 КПК України.
Крім того, на стадії досудового розслідування слідчий суддя дійсно має повноваження постановити ухвалу на підставі ст. 206 КПК України для забезпечення додержання прав особи, яка тримається під вартою.
При цьому, із поданої скарги вбачається, що вироком Тернопільського апеляційного суду від 14 листопада 2024 року частково задоволено апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні, скасовано вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 жовтня 2021 року відносно ОСОБА_3 і призначено йому покарання за ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України із застосуванням ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим до 8 років 6 місяців позбавлення волі. У подальшому ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 29.05.2025, перераховано засудженому ОСОБА_3 строк попереднього ув'язнення, за вироком Тернопільського апеляційного суду від 14 листопада 2024 р. у кримінальному провадженні № 42013090080000043 від 12 вересня 2013 р., а саме період з 21.03.2018 р. по 02.06.2022 р. відповідно до редакції закону України від 26.11.2015 р. № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі». У подальшому вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29.07.2025, ОСОБА_3 визнано винуватим за ч.3 ст. 187 КК України та призначено покарання 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання даного покарання та покарання визначеного вироком від 14.11.2024 року Тернопільським апеляційним судом за ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком 8 (вісім) років 7 (сім) місяців з конфіскацією всього належного йому майна. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII зарахувати ОСОБА_3 строк попереднього ув'язнення за період з 21.03.2018 р. по 02.06.2022 у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, що становить 4 роки 2 місяці і 12 днів. Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення вироку у виконання. Вирок суду набрав законної сили та не оскаржувався.
Тобто, з наведеного вбачається, що стадія досудового розслідування вже завершена. Тоді як слідчий суддя уповноважений забезпечувати законність і обґрунтованість обмеження конституційних прав і свобод людини лише і виключно на стадії досудового слідства в кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, в слідчого судді ОСОБА_1 відсутні повноваження розглядати скаргу про незаконне утримання ОСОБА_3 у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)» в якості слідчого судді після закінчення стадії досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 206 КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
З вищезазначених підстав, слідчий суддя вважає необхідним повернути адвокату ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , скаргу про незаконне тримання під вартою, поданої у порядку ст. 206 КПК України.
Керуючись ч. 6 ст. 9 КПК України, слідчий суддя, -
Повернути адвокату ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , скаргу про незаконне тримання під вартою, поданої у порядку ст. 206 КПК України.
Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1