12 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 296/6029/22
провадження № 61-10443св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьоїсудової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Петрова Є. В.,
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Пророка В. В.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - ОСОБА_1 ,
суб'єкт оскарження - державний виконавець Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Первушина Юлія Олександрівна,
заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Корольовського районного суду міста Житомира від 06 грудня 2024 року у складі судді Рожкової О. С. та постанову Житомирського апеляційного суду від 17 червня 2025 року у складі колегії суддів Борисюка Р. М., Павицької Т. М., Талько О. Б. у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Первушиної Юлії Олександрівни у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, заінтересована особа - ОСОБА_2 ,
Описова частина
Короткий зміст заявлених вимог
У вересні 2024 року ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою, у якій просила:
- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Корольовський ВДВС у місті Житомирі) Первушиної Ю. О. під час здійснення розрахунку заборгованості за аліментами у період з 16 вересня 2022 року до липня 2024 року у формі довідки-розрахунку від 29 серпня 2024 року № 101240/23.12-24/29 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1;
- зобов'язати суб'єкта оскарження (уповноважених осіб) здійснити новий розрахунок заборгованості за аліментами у вказаному виконавчому провадженні відповідно до вимог статті 195 Сімейного кодексу України (далі - СК України) та статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», визначивши 1/4 частку від середньої заробітної плати працівника по регіону (місцевості) без зменшення цієї величини та використовуючи актуальні показники середньої заробітної плати в цілому по Україні у відповідний період на період дії воєнного стану в Україні.
Свою скаргу ОСОБА_3 мотивувала тим, щона примусовому виконанні у Корольовському ВДВС у місті Житомирі перебуває виконавчий лист № 296/6029/22, виданий 02 лютого 2023 року Корольовським районним судом міста Житомира на виконання рішення цього суду від 02 лютого 2023 року, яким присуджено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на малолітню дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 16 вересня 2022 року та до досягнення дочкою повноліття.
У серпні 2024 року заявник подала до Корольовського ВДВС у місті Житомирі заяву про здійснення розрахунку за аліментами в порядку статті 195 СК України, оскільки боржник не працює.
29 серпня 2024 року головний державний виконавець Первушина Ю. О. здійснила розрахунок заборгованості за аліментами у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, про що склала довідку-розрахунок, у якій загальний розмір заборгованості ОСОБА_2 за аліментами протягом періоду з 16 вересня 2022 року до липня 2024 року становить 20 579,70 грн.
Зміст указаного розрахунку свідчить про те, що протягом періодів, коли боржник, який не працює, сплачував аліменти у розмірі, не меншому 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, державний виконавець не нараховувала заборгованість у порядку статті 195 СК України.
Стягувач не погоджується із діями державного виконавця та вважає, що таким чином спричиняється шкода їй та дитині, оскільки зменшується розмір аліментів, які боржник за рішенням суду зобов'язаний сплачувати для забезпечення нормального розвитку та виховання дитини.
Добровільна сплата боржником, який не працює, аліментів у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку жодним чином не впливає на показник, від якого державний виконавець зобов'язана визначити 1/4 частку від всіх видів заробітку (доходу) за умови, якщо боржник не працює або є фізичною особою -підприємцем та перебуває на спрощеній системі оподаткування.
Вважала, що виконавець повинна була визначити заборгованість за аліментами ОСОБА_2 із урахуванням актуальних показників середньої заробітної плати в цілому по Україні, які відповідають реальному часу, а не використовувати у 2024 році показники по Житомирській області та місту Житомиру за січень 2022 року, які діяли до введення в Україні воєнного стану.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Корольовський районний суд міста Житомира ухвалою від 06 грудня 2024 рокускаргу ОСОБА_1 задовольнив.
Визнав неправомірними дії головного державного виконавця Корольовського ВДВС у місті Житомирі Первушиної Ю. О. під час здійснення розрахунку заборгованості за аліментами у період з 16 вересня 2022 року до липня 2024 року у формі довідки-розрахунку від 29 серпня 2024 року № 101240/23.12-24/29 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Зобов'язав головного державного виконавця Корольовського ВДВС у місті Житомирі Первушину Ю. О. (уповноважених осіб) здійснити новий розрахунок заборгованості за аліментами у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 відповідно до вимог статті 195 СК України та статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», визначивши 1/4 частку від середньої заробітної плати працівника по регіону (місцевості), використовуючи актуальні показники середньої заробітної плати в цілому по Україні у період дії воєнного стану в Україні.
Стягнув із Корольовського ВДВС у місті Житомирі на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції керувався тим, що державний виконавець залишив поза увагою те, що згідно з відомостями, наданими Головним управлінням статистики у Житомирській області, середня заробітна плата по регіону у період воєнного стану не визначається, проте у період воєнного стану актуальна середня заробітна плата, визначена поквартально в цілому на рівні держави Україна, до складу якої також входить Житомирська область та місто Житомир.
Отже, виконавець здійснила розрахунок заборгованості за аліментами без урахування вимог статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 195 СК України, а тому наявні підстави для її зобов'язання провести новий розрахунок, визначивши 1/4 частку від середньої заробітної плати працівника по регіону (місцевості), використовуючи актуальні показники середньої заробітної плати в цілому по Україні у період дії воєнного стану в Україні.
Житомирський апеляційний суд постановою від 17 червня 2025 року в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Думітращук В. А. про закриття апеляційного провадження у справі відмовив. Апеляційну скаргу Корольовського ВДВС у місті Житомирі залишив без задоволення, а ухвалу Корольовського районного суду міста Житомира від 06 грудня 2024 року - без змін.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що висновки суду першої інстанції за результатами розгляду скарги по суті є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У серпні 2025 року Корольовський ВДВС у місті Житомирі подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Корольовського районного суду міста Житомира від 06 грудня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 17 червня 2025 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця відмовити у повному обсязі.
Касаційну скаргу Корольовський ВДВС у місті Житомирі подав на підставі абзацу 2 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) і мотивував тим, що зобов'язання державного виконавця здійснити перерахунок розміру аліментів, виходячи із середньої заробітної плати працівника по регіону (місцевості), використовуючи актуальні показники середньої заробітної плати в цілому по Україні у період дії воєнного стану Україні, суперечить чинному законодавству України і не відповідає положенням частини другої статті 195 СК України.
Аргументи інших учасників справи
У вересні 2025 року ОСОБА_1 через представника Думітращук В. А. подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити цю скаргу без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи. Наведені у скарзі доводи аналогічні доводам апеляційної скарги та були предметом дослідження й оцінки у суді апеляційної інстанції, який перевірив їх та спростував відповідними висновками.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 20 серпня 2025 рокувідкрив касаційне провадження у цій справі та витребував її матеріали з Корольовського районного суду міста Житомира.
23 вересня 2025 року матеріали справи № 296/6029/22 надійшли до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 13 жовтня 2025 року призначив справу до судового розгляду.
Фактичні обставини, з'ясовані судами
На примусовому виконанні у Корольовському ВДВС у місті Житомирі перебуває виконавчий лист № 296/6029/22, виданий 02 лютого 2023 року Корольовським районним судом міста Житомира на виконання рішення цього суду від 02 лютого 2023 року, яким присуджено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на малолітню дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 16 вересня 2022 року та до досягнення дочкою повноліття (а. с. 9-11, 18-21).
У серпні 2024 року ОСОБА_3 подала до Корольовського ВДВС у місті Житомирі заяву про здійснення розрахунку за аліментами в порядку статті 195 СК України, оскільки боржник не працює (а. с. 107).
29 серпня 2024 року головний державний виконавець Первушина Ю. О. здійснила розрахунок заборгованості за аліментами у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, про що склала довідку-розрахунок, у якій загальний розмір заборгованості ОСОБА_2 за аліментами протягом періоду з 16 вересня 2022 року до липня 2024 року становить 20 579,70 грн. У графі «Розмір доходу / середня заробітна плата працівника для даної місцевості» цього розрахунку за вересень 2022 року до липня 2024 року зазначено суму 12 122,95 грн, а розмір аліментів, визначений у виконавчому документі, - 1/4 частина доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму (а. с. 12-15).
Згідно з інформацією, наданою 09 серпня 2024 року Головним управлінням статистики у Житомирській області, середня заробітна плата по регіону у період воєнного стану не визначається, проте наразі проведено оцінку показників середньомісячної заробітної плати за період воєнного стану поквартально в цілому по Україні без розподілу за регіонами (а. с. 16).
У додатку до цієї інформації, серед іншого, зазначено, що середня заробітна плата штатних працівників Житомирської області у січні 2022 року становила 12 123,00 грн. Середньомісячна заробітна плата штатних працівників по Україні становила: І квартал 2022 року - 14 620,00 грн; ІІ квартал 2022 року - 13 723,00 грн; ІІІ квартал 2022 року - 14 619,00 грн; ІVквартал 2022 року - 16 477,00 грн; І квартал 2023 року - 15 436,00 грн; ІІ квартал 2023 року - 17 176,00 грн; ІІІ квартал 2023 року - 17 937,00 грн; ІVквартал 2023 року - 19 231,00 грн; І квартал 2024 року - 18 903,00 грн (а. с. 17).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
У частині першій статті 404 ЦПК України визначено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про наявність правових підстав для передання справи на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, оскільки вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 травня 2025 року у справі № 679/987/21 (провадження № 61-5132ск25), з огляду на таке.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 447 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення заявника до суду із скаргою) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад: обов'язковості виконання рішень; справедливості, неупередженості та об'єктивності; розумності строків виконавчого провадження.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості, зокрема, у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків (частини перша та друга статті 70 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України. Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до статті 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Згідно з пунктом 4 розділу XVIІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (тут і далі - у редакції, чинній на момент відкриття виконавчого провадження), виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.
Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 759/1727/16 (провадження № 61-15882св20) зазначив, що заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Поняття «середня заробітна плата для даної місцевості» є макроекономічним показником, який, як і інші макроекономічні показники, збирається та складається Державною службою статистики України і використовується, у тому числі, при проведенні грошово-кредитної політики та аналізу фінансової стабільності. Макроекономічні показники розраховуються за допомогою системи національних рахунків як комплексу взаємопов'язаних балансових таблиць, показники яких призначені для визначення розміру доходу, споживання, накопичення і величини капітальних витрат. Середня заробітна плата для даної місцевості як макроекономічний показник обчислюється як середнє арифметичне значення заробітних плат певної групи працівників (наприклад, по підприємству, по галузі, по регіону). Розраховується виходячи із фонду оплати праці працівників (включаючи оплату праці сумісників), премій, винагород за підсумками роботи за рік та одноразових заохочень. Сам розмір середньої заробітної плати як макроекономічний показник, який використовується, у тому числі, і в разі застосування частини другої статті 195 СК України, обраховується органами статистики України на підставі Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713.
Президент України Указом від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні ввів воєнний стан, який триває дотепер.
У Законі України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ «Про внесення змін до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» (набув чинності з 25 березня 2022 року) зазначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, зокрема, припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації). За рішенням про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Закону України від 03 березня 2022 року № 2115-IX «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» (в редакції, чинній на час виникнення заборгованості зі сплати аліментів) фізичні особи, фізичні особи - підприємці, юридичні особи, крім тих, які наділені бюджетними повноваженнями згідно із законодавством, подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов'язку подати документи.
Отже, починаючи зі звітного періоду за лютий 2022 року, у зв'язку із незабезпеченням повноти подання звітності респондентами, органами державної статистики призупинено оприлюднення статистичної інформації щодо середньомісячної заробітної плати штатних працівників по регіонах України.
Згідно з інформацією, наданою 09 серпня 2024 року Головним управлінням статистики у Житомирській області, середня заробітна плата по регіону у період воєнного стану не визначається, проте наразі проведено оцінку показників середньомісячної заробітної плати за період воєнного стану поквартально в цілому по Україні без розподілу за регіонами (а. с. 16).
У додатку до цієї інформації, серед іншого, зазначено, що середня заробітна плата штатних працівників Житомирської області у січні 2022 року становила 12 123,00 грн. Середньомісячна заробітна плата штатних працівників по Україні становила: І квартал 2022 року - 14 620,00 грн; ІІ квартал 2022 року - 13 723,00 грн; ІІІ квартал 2022 року - 14 619,00 грн; ІV квартал 2022 року - 16 477,00 грн; І квартал 2023 року - 15 436,00 грн; ІІ квартал 2023 року - 17 176,00 грн; ІІІ квартал 2023 року - 17 937,00 грн; ІVквартал 2023 року - 19 231,00 грн; І квартал 2024 року - 18 903,00 грн (а. с. 17).
Отже, згідно з інформацією, наданою Головним управлінням статистики у Житомирській області, востаннє відомості про розмір середньої заробітної плати по цьому регіону оприлюднені за січень 2022 року, відповідно до яких розмір середньомісячної заробітної плати штатних працівників Житомирської області (до якої входить місто Житомир) становить саме 12 123,00 грн, які і брав до уваги державний виконавець під час здійснення розрахунку заборгованості за аліментами за період з вересня 2022 року до липня 2024 року.
У справі, що переглядається, задовольняючи скаргу, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що державний виконавець здійснила розрахунок заборгованості за аліментами без урахування вимог статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 195 СК України, а тому наявні підстави для її зобов'язання провести новий розрахунок, визначивши 1/4 частку від середньої заробітної плати працівника по регіону (місцевості), використовуючи актуальні показники середньої заробітної плати в цілому по Україні у період дії воєнного стану в Україні.
Натомість Верховний Суд в ухвалі від 08 травня 2025 року у справі № 679/987/21 (провадження № 61-5132ск25) погодився із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій про те, що, починаючи зі звітного періоду за лютий 2022 року, органами державної статистики призупинено оприлюднення статистичної інформації щодо середньомісячної заробітної плати штатних працівників по регіонах України, а оскільки законодавець не вніс будь-яких змін до статті 195 СК України щодо визначення заборгованості за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості, у період воєнного стану, то у державного виконавця не було підстав розраховувати заборгованість за аліментами із застосуванням відповідних показників заробітної плати за квартал, тобто іншим чином, аніж з останніх показників середньої щомісячної заробітної плати працівника для даної місцевості, оприлюдненої органом статистики до введення в Україні воєнного стану.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не погоджується із наведеними висновками колегії суддів Першої судової палатиКасаційного цивільного суду та вважає, що виконавець повинен визначити заборгованість за аліментами із урахуванням актуальних показників середньої заробітної плати в цілому по Україні, які відповідають реальному часу, а не використовувати востаннє оприлюднені органами державної статистики показники середньої заробітної плати працівника за місяць чи квартал для даної місцевості (регіону), що діяли ще до введення в Україні воєнного стану.
Такий підхід узгоджується із положеннями частини третьої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» та частини другої статті 195 СК України, оскільки забезпечує об'єктивність і справедливість розрахунку заборгованості за аліментами в умовах, коли органи державної статистики не оприлюднюють регіональні показники заробітної плати через обмеження, пов'язані з воєнним станом.
Інше тлумачення зазначених норм, яке допускає використання застарілих регіональних показників середньої заробітної плати, не відповідає принципу актуальності статистичних даних, спотворює розмір заборгованості за аліментами, а також призводить до звуження змісту права дитини на належний рівень життя та порушує принцип пропорційності у визначенні обов'язків платника аліментів.
Таким чином, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування положень частини третьої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» та частини другої статті 195 СК України у подібних правовідносинах, викладеного в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 травня 2025 року у справі № 679/987/21 (провадження № 61-5132ск25), у порядку, встановленому частиною другою статті 403 ЦПК України, передавши справу на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Керуючись частиною другою статті 403, частиною четвертою статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Передати на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Первушиної Юлії Олександрівни у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, заінтересована особа - ОСОБА_2 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Є. В. Петров
СуддіА. І. Грушицький
А. А. Калараш
І. В. Литвиненко
В. В. Пророк