01 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 914/723/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 (головуюча - Зварич О. В., судді: Кравчук Н. М., Панова І. Ю.) і рішення Господарського суду Львівської області від 12.03.2025 (суддя Никон О. З.) у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго"
про стягнення 75 368 147, 78 грн,
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" (далі - Відповідач) про стягнення 75 368 147, 78 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.03.2025, позов задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 207 853, 48 грн інфляційних втрат, 10 630, 71 грн 3% річних та 2 874, 80 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору. В частині позовних вимог про стягнення 73 992 916, 95 грн основного боргу, 413 959, 75 грн інфляційних втрат та 273 198, 38 грн 3% річних - закрито провадження у справі. В задоволенні решти позовних вимог на суму 469 588, 51 грн відмовлено.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 рішення Господарського суду Львівської області від 12.03.2025 року скасовано в частині задоволених позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь Позивача 207 853, 48 грн інфляційних втрат та 10 630, 71 грн 3 % річних та ухвалено нове рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог. В решті рішення залишено без змін.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій Позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою та просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 12.03.2025 в частині відмови у стягненні 328 888, 33 грн інфляційних витрат, 140 700, 18 грн, скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 в частині відмови у стягненні 207 853, 48 грн інфляційних втрат та 10 630, 71 грн 3 % річних.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2025 для розгляду касаційної скарги у справі № 914/723/24 визначено колегію суддів у складі: Міщенко І. С. - головуючий, Берднік І. С., Зуєв В. А.
Вирішуючи питання щодо прийнятності касаційної скарги та наявності підстав для відкриття/відмови у відкритті касаційного провадження, дослідивши доводи касаційної скарги у контексті оскаржуваних судових рішень у даній справі, колегія суддів Верховного Суду у наведеному складі дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з таких міркувань.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічні положення закріплено і в частині першій статті 17 ГПК України, за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до приписів пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Пунктом 1 частини першої статті 163 ГПК України визначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Згідно ж з частиною сьомою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Аналіз наведених положень дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у чітко визначених законом випадках, що передбачені у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
Позивач у цій справі оскаржує судові рішення, якими (з урахуванням рішення місцевого господарського суду від 12.03.2025 про закриття провадження щодо частини позовних вимог) вирішено спір про стягнення 688 072, 70 грн, а тому (за загальним правилом) вони не підлягають касаційному оскарженню і враховуючи наведені вище приписи процесуального Закону, звертаючись до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою скаржник повинен був належним чином обґрунтувати наявність підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, які давали б касаційному суду можливість здійснити касаційний перегляд оскаржуваних рішення і постанови.
Водночас у поданій касаційній скарзі Позивач жодним чином не обґрунтовує необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі (з урахуванням ціни позову у ній) не доводить та не обґрунтовує наявність передбачених підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав, хоча процесуальним Законом тягар доказування наявності згаданих підстав покладається саме на скаржника.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки касаційна скарга не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Верховний Суд вважає, що скаржником не дотримано умов допуску цієї справи до касаційного оскарження.
У постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов'язкове судове рішення. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, та можна стверджувати, що введення процесуальних "фільтрів" допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя.
З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Позивача на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 і рішення Господарського суду Львівської області від 12.03.2025 у справі № 914/723/24, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
За таких обставин, керуючись статтями 2, 12, 17, 163, 232, 234, 287, 293, 314 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.10.2025 і рішення Господарського суду Львівської області від 12.03.2025 у справі № 914/723/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І. С.
Судді Берднік І. С.
Зуєв В. А.