Справа № 308/7588/17
01 грудня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - Данко В.Й.,
за участю:
секретаря судового засідання - Ткаченко Ю.В.,
представниці позивача - Мигальчич Л.А.,
відповідачки - ОСОБА_1 ,
представниці відповідачки - Бачинської А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ужгороді питання про повернення до стадії підготовчого провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів
до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов позов від ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 (далі - позивач) до ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 (далі - відповідачка), у якому позивач із урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить суд:
-стягнути з відповідачки на користь позивача в порядку регресу кошти, сплачені позивачем за комунальні послуги, з урахуванням інфляційного збільшення та 3% річних на суму 29 537,01 грн.;
-стягнути з відповідачки на користь позивача плату за фактичне користування домоволодінням, розташованим за адресою АДРЕСА_2 , у розмірі 735 000,00 грн.
Ухвалою від 22.08.2017 суддя прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження призначив справу до розгляду без проведення попереднього судового засідання, запропонувавши подати у строк до 09 жовтня 2017 року письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.
Ухвалою від 22.09.2025 суддя перейшов до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, починаючи зі стадії підготовчого провадження.
До суду після спливу строку для подання письмових заперечень надійшла заява про збільшення позовних вимог.
У зв'язку з наведеним суд поставив на обговорення питання щодо повернення до стадії підготовчого провадження для надання сторонам повноцінної можливості подати заяви по суті спору, заяви з процесуальних питань та докази з урахуванням уточнених вимог позивача після подання заяви про збільшення позовних вимог.
У судовому засідання учасники процесу проти повернення до стадії підготовчого провадження не заперечили.
Заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов до висновку про наявність підстав для повернення до стадії підготовчого провадження.
Частиною 2 статті 189 ЦПК України встановлено, що підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Відповідно до положень частини 1 статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
За змістом частини 2 статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд: у підготовчому засіданні суд: 1) оголошує склад суду, а також прізвища, імена та по батькові секретаря судового засідання, перекладача, спеціаліста, з'ясовує наявність підстав для відводів; 2) з'ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації, передати справу на розгляд третейського суду або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді; 3) у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; 4) вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; 5) може роз'яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; 6) з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; 7) з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; 8) вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; 9) за клопотанням учасників справи вирішує питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення; 10) вирішує заяви та клопотання учасників справи; 11) направляє судові доручення; 12) встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення; 13) встановлює строк для подання пояснень третіми особами та відповіді учасників справи на такі пояснення; 14) встановлює строки та порядок врегулювання спору за участю судді за наявності згоди сторін на його проведення;15) призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; 16) встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; 17) з'ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат; 18) вирішує питання про колегіальний розгляд справи; 19) здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття, в той же час згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 05.10.2022 у справі №204/6085/20, від 03.10.2019 по справі №902/271/18, від 16.02.2021 по справі №922/2115/19 суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод."
Зміст права на справедливий розгляд справи широко висвітлюється в практиці Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ). Так, в рішенні у справі "Руіз-Матеос проти Іспанії" (Ruiz-Mateos v. Spain, заява № 12952/87, від 23 червня 1993 року, п. 63) ЄСПЛ зазначив, що принцип рівності сторін (рівних процесуальних можливостей) є одним з проявів справедливого розгляду, який включає фундаментальне право на змагальність розгляду. Зокрема, кожна сторона вправі знати про доводи та докази, представлені іншою стороною, та мати дієву можливість коментувати їх.
Ухвалою від 22.08.2017 суддя прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження призначив справу до розгляду без проведення попереднього судового засідання, запропонувавши подати у строк до 09 жовтня 2017 року письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.
Ухвалою від 22.09.2025 суддя перейшов до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, починаючи зі стадії підготовчого провадження.
13.08.2025, тобто після спливу строку для подання письмових заперечень, до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог.
Ухвалою від 22.09.2025 суддя перейшов до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, починаючи зі стадії підготовчого провадження.
До суду після спливу строку для подання письмових заперечень надійшла заява про збільшення позовних вимог.
Зважаючи на те, що завданням підготовчого провадження серед іншого є з'ясування заперечень проти позовних вимог, вчинення процесуальних дій з подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив, що при розгляді справи за правилами загального позовного провадження, можливо реалізувати лише на стадії підготовчого провадження, суд вважає про необхідність повернення до стадії підготовчого провадження.
Керуючись статтями 189, 200, 258-260 ЦПК України, суд
повернутися до стадії підготовчого провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Підготовче засіданні у справі призначити на 05 січня 2026 року о 11 год. 00 хв. у приміщенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (м. Ужгород, вул. Загорська, 53).
Встановити відповідачці 15-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Відповідно до частини 1 статті 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов до позивача.
Встановити позивачу 5-денний строк з дня отримання копії відзиву, протягом якого він має право подати суду відповідь на відзив, передбачену ст. 179 ЦПК України, до якої застосовуються правила, встановлені частинами третьою-п'ятою ст. 178 ЦПК України.
Встановити відповідачці 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив, протягом якого вона має право подати суду заперечення, передбачене ст. 180 ЦПК України, до якого застосовуються правила, встановлені частинами третьою-п'ятою ст. 178 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя В.Й. Данко