79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
01.12.2025 Справа № 914/2996/25
За позовом:Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», м. Львів
до відповідача:Фізичної особи-підприємця Шостак Марії Степанівни, Львівська обл., с. Стара Скварява
про:відшкодування збитків
Суддя - Крупник Р.В.
СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.
Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» (надалі - Позивач, КП «Адміністративно-технічне управління») звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до фізичної особи-підприємця Шостак Марії Степанівни (надалі - Відповідачка, ФОП Шостак М.С.) про відшкодування збитків.
Ухвалою від 01.10.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Аргументи позивача.
Позовна заява обґрунтована тим, що відповідачка самовільно без отримання дозволу встановила рекламні конструкції за адресою: АДРЕСА_1 . Як стверджує позивач, на виконання наказів Департаменту економічного розвитку ЛМР №128-Д від 12.12.2019 та №9-Д від 30.01.2020 здійснено демонтаж самовільно встановленої зовнішньої реклами із залученням на підставі Договору №10/02/2020 від 10.02.2020 підрядника - фізичної особи-підприємця Флис Т.І., внаслідок чого понесено витрати у розмірі 8'121,60 грн. (на демонтаж та зберігання демонтованих конструкцій).
Зважаючи на це, позивач просить стягнути із відповідачки на свою користь 8'121,60 грн. збитків.
Аргументи відповідача.
Відповідачка своїм правом на висловлення заперечень проти позову, передбаченим статтею 165 ГПК України, не скористалася та не подала до суду у встановлений процесуальним законом строк відзиву на позовну заяву.
Ухвала про відкриття провадження у справі направлялася відповідачці на її юридичну адресу та була отримана нею 08.10.2025, що підтверджується трекінгом поштового відправлення №0601198187066 з офіційного веб-сайт АТ «Укрпошта».
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
У січні 2019 року відповідачка зверталася до Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради із заявою щодо розгляду паспорта малої архітектурної форми (вивіски) на фасаді будинку на проспекті Червоної Калини, 97. За результатами розгляду заяви, Управління підготувало лист від 15.02.2019, у якому вказало про можливість розміщення світлової вивіски у вигляді окремих об'ємних літер з акрилу розмірами 200х1600х60 мм із написом «Посуд» на фасаді будинку (Т.1; а.с. 51).
Судом встановлено, що відповідачка самовільно встановила виносну спеціальну конструкцію зовнішньої реклами (одноярусний двосторонній рекламоносій на тротуарі) та рекламу на інженерній споруді на проспекті Червоної Калини, 97, без отримання дозволу повноважного органу, тобто без рішення виконавчого комітету, що повинен видаватися згідно із Правилами розміщення зовнішньої реклами на території Львівської міської територіальної громади (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
У зв'язку із цим, Департамент економічного розвитку Львівської міської ради пропонував відповідачці добровільно демонтувати встановлені конструкції, а саме:
- згідно із вимогою №23/Р-17-3422 від 20.11.2019 запропоновано демонтувати конструкцію розмірами: 0,40х1,10 м; характеристика: просто неба, до 26.11.2019, про що повідомити КП «Адміністративно-технічне управління» (Т.1; а.с. 18-20);
- згідно із вимогою №23/Р-17-3814 від 27.12.2019 запропоновано демонтувати конструкцію розмірами: 1,20х0,80 м; характеристика: на інженерній споруді, до 04.01.2020, про що повідомити КП «Адміністративно-технічне управління» (Т.1; а.с. 23-24, 27).
У кожній вимозі відповідачку було попереджено, що у разі непроведення демонтажу добровільно, КП «Адміністративно-технічне управління» проведе демонтаж у примусовому порядку із покладенням на ФОП Шостак М.С. витрат по демонтажу і зберіганню конструкцій.
Зважаючи на те, що обидві вимоги було проігноровано, Департамент економічного розвитку Львівської міської ради прийняв Накази №128-Д від 12.12.2019 та №9-Д від 30.01.2020, яким позивачу доручено демонтувати самовільно встановлені відповідачкою конструкції зовнішньої реклами і транспортувати демонтовані конструкції на склад (Т.1; а.с. 21-22, 25-26).
Враховуючи бездіяльність відповідачки, позивач (замовник) уклав із ФОП Флис Т.І. (виконавець) Договір №10/02/2020 про надання послуг від 10.02.2020 (Т.1; а.с. 34-39), згідно з яким виконавець зобов'язується надати замовникові послуги із демонтажу рекламних конструкцій та малих архітектурних форм (вивісок), їх завантаження, транспортування до майданчиків (складів) тимчасового зберігання замовника та розвантаження, а замовник, у свою чергу, зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 цього Договору вартість наданих послуг визначається згідно із договірною ціною на послуги із демонтажу рекламних конструкцій та малих архітектурних форм (вивісок) у Додатку №1. Замовник зобов'язаний перерахувати за надані виконавцем послуги на рахунок виконавця суму, зазначену у Актах виконаних робіт (наданих послуг) впродовж 20 календарних днів від дати підписання акту.
У Додатку № 1 до вказаного Договору погоджено договірну ціну послуг демонтажу, зокрема, вартість демонтажу рекламних конструкцій вивісок, що розміщені на фасадах будинків, будівель, на огорожах, спорудах тощо, площею від 0,51 до 1,0 кв.м. становить 380,00 грн. без ПДВ за 1 шт., а вартість демонтажу штендерів, виносних конструкцій дорівнює 200 грн. без ПДВ за 1 шт.
Судом встановлено, що виконавець здійснив, а позивач прийняв послуги із:
- демонтажу рекламної конструкції розміром 1,20х0,80 м вартістю 380,00 грн. за адресою: м. Львів, проспект Червоної Калини, 97;
- демонтажу штендеру розміром 0,40х1,10 м вартістю 200,00 грн. за адресою: м. Львів, проспект Червоної Калини, 97.
Вказане підтверджується Актом наданих послуг №1402 від 14.02.2020 (Т.1; а.с.40).
На підставі виставленого виконавцем рахунку №1402 від 14.02.2020 (Т.1; а.с. 41), позивач оплатив роботи з демонтажу у повному обсязі згідно із платіжною інструкцією №1086 від 20.02.2020 (Т.1; а.с. 42).
За результатами проведення демонтажу складено Акти примусового демонтажу №13 від 14.02.2020, №15 від 14.02.2020 та проведено фотофіксацію (Т.1; а.с .28-31).
Обидва акти підписані представником позивача й засвідчені печаткою ФОП Флиса Т.І. та були надіслані ФОП Шостак М.С. у лютому 2020 року згідно зі Списком згрупованих відправлень рекомендованих листів та рекомендованим листом №7900823668127 (Т.1; а.с. 32-33).
Демонтовані конструкції були передані на зберігання позивачу згідно із наявними у матеріалах справи накладними (Т.1; а.с. 43-44).
Позивач надсилав відповідачці Вимоги №2410-10-1253 від 12.03.2020, №2410-10-2004 від 24.04.2024, №2410-10-1967 від 24.04.2024, у яких вимагав відшкодувати вартість демонтажу рекламних конструкцій та їх зберігання (Т.1; а.с. 45-50). Разом з цим, ФОП Шостак М.С. не відшкодувала вартість відповідних витрат, що стало підставою для звернення позивачем до суду із цим позовом.
ОЦІНКА СУДУ.
Статтею 16 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
У даній справі позивач звернувся до суду із матеріально-правовою вимогою майнового характеру про відшкодування збитків у розмірі 8'121,60 грн., з яких 696,00 грн. вартість витрат на проведення демонтажу з ПДВ, 7'425,60 грн. вартість зберігання демонтованих конструкцій.
Підставами позовним вимог виступають обставини самовільного встановлення відповідачкою рекламних конструкцій на проспекті Червоної Калини, 97 у м. Львові, невиконання відповідачкою у добровільному порядку вимог про демонтаж таких конструкцій, понесення позивачем витрат на проведення демонтажу та здійснення зберігання демонтованих конструкцій.
Проаналізувавши предмет та підстави заявлених вимог, надавши оцінку поданим доказам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.
Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» діє на підставі Статуту, пунктом 2.1.2 якого передбачено, що підприємство створено з метою покращення благоустрою м. Львова шляхом здійснення нагляду за дотриманням юридичними, фізичними особами, фізичними особами-підприємцями та особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів».
Основними напрямками діяльності КП «Адміністративно-технічне управління» є виконання функцій визначних окремими ухвалами Львівської міської ради, рішеннями виконавчого комітету, надання послуг зі зберігання майна на платній основі (пункти 2.2.4, 2.2.7).
Рішенням Львівської міської ради №569 від 21.05.2010 затверджено Правила розміщення зовнішньої реклами на території Львівської міської територіальної громади (тут і надалі - Правила у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Правилами передбачено, що КП «Адміністративно-технічне управління» є оператором зі справляння плати та нагляду за станом зовнішньої реклами, що уповноважене виконувати покладені на нього функції, передбачені цими Правилами та статутом підприємства.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та у порядку, встановленому цими органами та на підставі Типових правил, що завт. Кабінетом Міністрів України.
Правилами встановлено, що розміщення зовнішньої реклами у м. Львові проводиться виключно на підставі дозволів, що видаються робочим органом відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради. При цьому дозвіл погоджується у відповідній черговості з: 1) управлінням архітектури департаменту містобудування щодо можливості розташування рекламного засобу на пропонованому місці з врахуванням вимог Правил; 2) власником місця або уповноваженим ним органом (особою). У разі розміщення рекламних засобів на місцях, що належать до комунальної власності, погодження здійснюють районні адміністрації за місцем встановлення рекламного засобу (пункт 4.2.2 Правил).
Робочий орган протягом не більше п'ятнадцяти робочих днів з дати одержання оформлених належним чином двох примірників дозволу розглядає заяву, готує та подає на розгляд виконавчого комітету міської ради пропозиції і проект відповідного рішення. Виконавчий комітет міської ради протягом п'яти робочих днів з дати одержання пропозицій робочого органу (якщо цей термін припадає на засідання виконавчого комітету) або на найближчому (після спливу п'ятиденного терміну) засіданні виконавчого комітету приймає рішення про надання дозволу або про відмову у його наданні (пункти 4.5, 4.6 Правил).
Судом встановлено, що відповідачка не отримувала дозволу на встановлення у 2019 році рекламних конструкцій на проспекті Червоної Калини, 97 у м. Львові. Так, дійсно, вона зверталася до Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради із заявами про надання такого дозволу та отримала погодження вказаного органу. Разом з цим, у матеріалах справи відсутнє рішення виконавчого комітету Львівської міської ради про надання ФОП Шостак М.С. дозволу на розміщення реклами, як це передбачено Правилами.
Відтак, суд доходить висновку про те, що рекламні конструкції відповідачки були самовільно встановленими.
Пунктом 2.1. Правил передбачено, що Департамент економічного розвитку Львівської міської ради, як робочий орган, у межах своєї компетенції забезпечує контроль за виконанням вимог Закону України «Про рекламу», Типових Правил розміщення зовнішньої реклами, Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові усіма особами незалежно від форм власності та відомчої належності. Звертається до юридичних і фізичних осіб з вимогами про усунення виявлених порушень у визначений у вимогах термін (пункт 3.1.1 Правил).
У зв'язку із виявленими порушеннями, робочий орган скеровував на адресу відповідачки Вимоги №23/Р-17-3422 від 20.11.2019, №23/Р-17-3814 від 27.12.2019 про демонтаж конструкцій у встановлений термін. Разом з цим, вони були проігноровані відповідачкою, що стало підставою для проведення позивачем примусового демонтажу.
Розділом 8 Правил встановлено, що під демонтажем розуміють комплекс заходів, які передбачають відокремлення рекламного засобу разом з основою від місця його розташування та транспортування у місце його подальшого зберігання. Демонтажу згідно з Правилами підлягають самовільно встановлені рекламні засоби власник, яких відомий, але вимоги про демонтаж не виконав. У цьому випадку, демонтаж рекламних засобів повинні провести власники (законні користувачі) рекламного засобу самостійно за власний рахунок у термін, вказаний у вимозі робочого органу про усунення порушення Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Львові. У разі невиконання розповсюджувачем у зазначений термін вимог про демонтаж спеціальної конструкції оператор звертається з поданням до робочого органу не пізніше ніж через 10 робочих днів з дати виявлення невиконання вимоги для підготовки наказу про примусовий демонтаж
Зважаючи на те, що відповідачка допустила самовільне встановлення рекламних засобів, робочий орган видав Накази №128-Д від 12.12.2019 та №9-Д від 30.01.2020, яким позивачу доручено демонтувати самовільно встановлені відповідачкою конструкції зовнішньої реклами і транспортувати демонтовані конструкції на склад.
Як передбачено пунктами 8.3-8.5 Правил, демонтаж рекламних засобів проводиться власними силами оператора (яким є позивач) або на його замовлення - підрядною організацією. Про проведений демонтаж рекламного засобу складається і підписується працівниками оператора та іншими особами, що були присутні при його проведенні, акт проведення демонтажу рекламного засобу. Після проведення демонтажу складається акт виконаних робіт з демонтажу рекламного засобу з зазначенням характеру робіт та їх вартості, який підписує оператор (замовник) та організація або особа (виконавець), що здійснили демонтаж. Компенсація витрат оператора, який організовував демонтаж або проводив самостійно демонтаж рекламного засобу, покладається на власника (законного користувача) демонтованого рекламного засобу на підставі виставленого рахунку та акта виконаних робіт з демонтажу, які надсилаються власнику в обов'язковому порядку у п'ятиденний термін з дати демонтажу.
Враховуючи бездіяльність відповідачки, позивач доручив проведення примусового демонтажу ФОП Флис Т.І., уклавши із ним відповідний Договір №10/02/2020 про надання послуг від 10.02.2020. Наявними у матеріалах справи актами підтверджується факт проведення демонтажу рекламних конструкцій відповідачки та понесення позивачем витрат на такий демонтаж у загальному розмірі 580,00 грн. без ПДВ (200,00 + 380,00).
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Підставою для застосування такого заходу цивільно-правової відповідальності, як відшкодування шкоди, є вина, шкода, причинний зв'язок, протиправність поведінки.
З огляду на викладене вище, суд доходить висновку про те, що внаслідок протиправної поведінки відповідачки, позивачу було заподіяно збитки у розмірі вартості понесених ним витрат на проведення демонтажу, що свідчить про наявність підстав для задоволення позову.
Визначаючи розмір витрат на демонтаж, який підлягає стягненню із відповідачки, суд зазначає, що такий становить 696,00 грн., адже визначений із урахуванням ПДВ.
При здійсненні таких висновків, суд виходить із того, що позивач є платником податку на додану вартість, тобто непрямого податку, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (пункт 14.1.178 ПК України).
Об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (пункт 185.1 ПКУ України).
З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку (пункт 14.1.185 ПК України).
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
У листі ДФС України №23363/6/99-99-15-03-02-15 від 28.10.2016 зазначено, що якщо кошти надходять до платника податків в рахунок оплати вартості поставлених таким платником товарів/послуг, в тому числі які постачаються в рамках виконання програми благоустрою міста чи інших подібних програм, які для цілей оподаткування ПДВ є об'єктом оподаткування, то на дату зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку платник зобов'язаний визначити податкові зобов'язання виходячи з вартості таких товарів/послуг.
Отже, нарахування КП «Адміністративно-технічне управління» податку на додану вартість у розмірі 20 % на вартість понесених позивачем витрат на демонтаж відповідає вимогам законодавства.
Що стосується позовної вимоги про стягнення 7'425,60 грн. вартості зберігання демонтованих конструкцій, то суд зазначає, що обидві демонтовані рекламні конструкції були прийняті позивачем на зберігання згідно із наявними у матеріалах справи накладними.
Відповідно до пункту 13.4.2 Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади», затверджених ухвалою Львівської міської ради №376 від 21.04.2011, (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати зі зберігання самовільно встановлених рекламних конструкцій відшкодовують їх власники, виходячи із одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожну добу зберігання (17,00 грн. за 1 день та за 1 конструкцію).
Зі змісту розрахунків позивача вбачається, що нарахування плати за зберігання двох рекламних конструкцій відповідачки здійснюється за 182 дні, виходячи із вартості одного дня зберігання у розмірі 17,00 грн. Загальний розмір плати становить 7'425,60 грн. з ПДВ. Першим днем зберігання визначено 14.02.2020.
Здійснивши відповідний перерахунок, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення із відповідачки вартості зберігання самовільно встановлених рекламних конструкцій у розмірі 7'425,60 грн.
Таким чином, позовні вимоги підлягаю задоволенню у повному обсязі, а саме у розмірі 8'121,60 грн. (7'425,60 + 696,00).
СУДОВІ ВИТРАТИ.
У відповідності до частини 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача у розмірі 3'028,00 грн.
Керуючись статтями 2, 4, 42, 46, 73, 74, 76-80, 123, 124, 126, 129, 222, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Шостак Марії Степанівни ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» (79005, м. Львів, пл. Міцкевича, буд. 6/7; код ЄДРПОУ 13804591) 8'121,60 грн. збитків та 3'028,00 грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до статті 327 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Суддя Крупник Р.В.