79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
19.11.2025 Справа № 914/464/25
Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., за участі секретаря судового засідання Мельник Б.І., розглянувши матеріали справи
за позовом керівника Жовківської окружної прокуратури Львівської області, м. Жовква, Львівська область
в інтересах держави в особі позивача Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області, смт. Новий Яричів, Львівська область
до відповідача 1 ОСОБА_1 , с . Неслухів, Львівська область
до відповідача 2 Фермерського господарства «БІОКОНЦЕПТ-ГАРДЕНІЯ», с. Кізілів, Львівська область
за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, м. Львів
про зобов'язання повернути земельні ділянки та усунення перешкод у користуванні та розпорядженням земельними ділянками, шляхом скасування державної реєстрації права на оренду земельних ділянок.
за участю представників:
від прокурора: Максимовська С.С.;
від позивача: не з'явився.
від відповідача 1: не з'явився.
від відповідача 2: Медвідь А.Б., Ліщук В.І.
від третьої особи: не з'явився.
ПРОЦЕС.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява керівника Жовківської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі позивача Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області до відповідачів: ОСОБА_1 , Фермерського господарства «БІОКОНЦЕПТ-ГАРДЕНІЯ» про зобов'язання повернути земельні ділянки та усунення перешкод у користуванні та розпорядженням земельними ділянками, шляхом скасування державної реєстрації права на оренду земельних ділянок.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2025, справу № 914/464/25 передано на розгляд судді Гоменюк З.П..
Ухвалою від 26.02.2025 позовну заяву залишено без руху, прокурору встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали.
У межах наданого судом строку від прокурора через систему «Електронний суд» (документ сформовано 03.03.2025) надійшло клопотання (вх.№5510/25 від 03.03.2025) про витребування у відповідача Фермерського господарства «БІОКОНЦЕПТ-ГАРДЕНІЯ» доказу - Статут відповідача 2, затверджений протоколом №3 загальних зборів засновників від 12.09.2016 та у Головного управління Держгеокадастру у Львівській області доказів - клопотання ОСОБА_1 про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Ухвалою суду від 06.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 02.04.2025. Згаданою ухвалою суд також залучив до участі у розгляді справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області.
13.03.2025 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності (вх.№6523/25). Згаданим клопотанням позивач також підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, просив суд задовольнити такі.
14.03.2025 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 14.03.2025) від позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№ 6619/25), у яких позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд здійснювати розгляд цієї справи за його відсутністю.
18.03.2025 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 18.03.2025) від третьої особи надійшли письмові пояснення у справі (вх.№ 6973/25).
19.03.2025 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 19.03.2025) від третьої особи надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№ 7106/25), а саме: докази надіслання учасникам справи пояснень третьої особи.
24.03.2025 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 21.03.2025) від представника відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 7440/25). Згідно прохальної частини відзиву представником відповідача 2 заявлено ряд клопотань, а саме: 1) залишити позовну заяву без руху після відкриття провадження на підставі ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України; 2) залишити без розгляду позовну заяву на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України; 3) витребувати у позивача оригінали додатків до клопотань відповідача 1 від 24.04.2014 року; 4) застосувати загальну позовну давність строком у три роки до заявлених позовних вимог.
25.03.2025 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності (вх.№7746/25). Згаданим клопотанням позивач також підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, просив суд задовольнити такі.
27.03.2025 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 26.03.2025) від прокурора надійшла відповідь на відзив (вх.№7896/25).
Ухвалою від 02.04.2025, занесеною до протоколу судового засідання від 02.04.2025, суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання на 14.05.2025.
14.04.2025 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 11.04.2025) від представника відповідача 2 надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.№9521/25).
01.05.2025 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 01.05.2025) від прокурора надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (вх.№11423/25).
08.05.2025 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 07.5.2025) від представника відповідача 1 надійшло повідомлення №77445 про надання адвокату доступу до справи за допомогою електронного кабінету користувача ЄСІТС (вх.№12001/25).
08.05.2025 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 07.05.2025) від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву (вх.№12005/25).
14.05.2025 засобами поштового зв'язку від прокурора надійшла відповідь на відзив (вх.№12662/25).
Ухвалою від 14.05.2025, занесеною до протоколу судового засідання від 14.05.205, суд відклав підготовче засідання на 11.06.2025.
11.06.2025 через загальний відділ діловодства суду від представника відповідача 2 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (вх.№15606/25).
Ухвалою від 11.06.2025, занесеною до протоколу судового засідання від 11.06.2025, суд відклав підготовче засідання на 02.07.2025.
27.06.2025 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 27.06.2025) від представника відповідача 2 надійшло клопотання про відкладення (вх.№17283/25).
01.07.2025 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 30.06.2025) від представника відповідача 2 надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№17562/25). У прохальній частині згаданих додаткових пояснень представник відповідача 2 також просить суд витребувати у позивача оригінали додатків до трьох клопотань відповідача 1 від 24.04.2014 року для огляду у судовому засіданні та застосувати загальну позовну давність строком у три роки до позовних вимог позивача.
01.07.2025 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 30.06.2025) від представника відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№17533/25).
02.07.2025 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 01.07.2025) від представника відповідача 1 надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.№17675/25). У прохальній частині згаданих заперечень на відповідь на відзив представник відповідача 1 також просить суд витребувати у позивача оригінали додатків до трьох клопотань відповідача 1 від 24.04.2014 року для огляду у судовому засіданні та застосувати загальну позовну давність строком у три роки до позовних вимог позивача.
Ухвалою від 02.07.2025, занесеною до протоколу судового засідання від 02.07.2025, суд відклав підготовче засідання на 06.08.2025 та частково задовольнив клопотання Жовківської окружної прокуратури Львівської області за вх.№5510/25 від 04.03.2025 про витребування доказів, а саме витребувати у Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (79014, Львівська область, місто Львів, проспект В'ячеслава Чорновола, будинок 4; ідентифікаційний код 39769942) клопотання ОСОБА_1 про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок: площею 5,4973 га від 16.04.2014, площею 19,0519 га від 16.04.2014, площею 14,130 га від 16.04.2024, площею 25,3475 га від 16.04.2014 та встановити Головному управлінню Держгеокадастру у Львівській області строк для подання витребуваних судом документів до 30.07.2025 включно.
22.07.2025 на адресу суду через загальний відділ документообігу надійшов лист від Головного управління Держеокадастру у Львівській області на виконання вимог ухвали суду від 02.07.2025 (вх.№19489/25).
У підготовче засідання 06.08.2025 з'явився прокурор. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи, від прокурора до суду не надходило.
У підготовче засідання 06.08.2025 позивач не з'явився, явку повноважного представника до суду не забезпечив. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи, від позивача до суду не надходило.
У підготовче засідання 06.08.2025 з'явились представники відповідач 1 та відповідач. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи, від відповідачів до суду не надходило.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, у підготовче засідання 06.08.2025 не з'явилась, явку повноважного представника до суду не забезпечила. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи, від третьої особи до суду не надходило.
Ухвалою суду від 06.08.2025 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 10.09.2025.
З підстав викладених в ухвалах суду від 10.09.2025, 15.10.2025 та 05.11.2025 розгляд справи по суті відкладався.
У судове засідання 19.11.2025 з'явилися представники сторін. Прокурор підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити. Представники відповідачів проти позову заперечили, просили суд у його задоволенні відмовити.
У судовому засіданні 19.11.2025 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.
ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.
Аргументи прокурора по суті спору.
В обґрунтуванні заявлених позовних вимог позивач повідомляє про те, що за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 , наказом ГУ Держземагентства у Львівській області від 24.04.2014 № 13-172/16-14-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, а саме:
- Наказом ГУ Держземагентства у Львівській області від 29.05.2014 № 13-668/16-14-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» затверджено технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки та надано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 5,4973 га (кадастровий номер 4622180400:03:000:0521), для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, розташовану на території Банюнинської сільської ради (за межами населених пунктів) Кам'янка-Бузького району. На підставі вищевказаного наказу, 26.08.2014 між ГУ Держземагентства у Львівській області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі № 8.
- Наказом ГУ Держземагентства у Львівській області від 29.05.2014 № 13-669/16-14-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» затверджено технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки та надано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 14,0130 га (кадастровий номер 4622182300:06:000:0370), для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, розташовану на території Дідилівської сільської ради (за межами населених пунктів) Кам'янка-Бузького району. На підставі вищевказаного наказу, 26.08.2014 між ГУ Держземагентства у Львівській області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі № 5.
- Наказом ГУ Держземагентства у Львівській області від 03.06.2014 № 13-740/16-14-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» затверджено технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки та надано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 19,0519 га (кадастровий номер 4622180400:02:000:0235), для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, розташовану на території Дідилівської сільської ради (за межами населених пунктів) Кам'янка-Бузького району. На підставі вищевказаного наказу, 26.08.2014 між ГУ Держземагентства у Львівській області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі № 6.
Водночас, прокурор вважає вищевказані накази ГУ Держземагентства у Львівській області (про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду) не відповідають вимогам законодавства, зокрема ст. ст. 116, 123, 134 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), ст. ст. 7, 12 Закону України «Про фермерське господарство», а укладені на їх підставі договори оренди є нікчемними, земельні ділянки підлягають поверненню, а речові права на земельні ділянки - скасуванню.
Зокрема, прокурор обгрунтовує свої позовні вимоги невідповідністю клопотання ОСОБА_1 (заявника) вимогам законодавства та його неналежного розгляду.
Так, з метою забезпечення реальної можливості для ведення фермерського господарства, як об'єднання членів сім'ї та родичів для спільного здійснення сільськогосподарської підприємницької діяльності, положеннями ст. ст. 7, 12 Закону України «Про фермерське господарство» та ст. ст. 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України передбачено право громадян на отримання не на конкурентних засадах у власність або в оренду земельної ділянки державної власності, але не в будь-якій кількості та не в будь-яких розмірах.
Разом з цим, ОСОБА_1 у поданих ГУ Держгеокадастру у Львівській області клопотаннях від 16.04.2014 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для створення фермерського господарства, всупереч вимог ч. 1 ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство», не зазначив кількість членів фермерського господарства а наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, не обґрунтував необхідності одержання землі такої площі з урахуванням можливості її обробітку, не вказав перспектив діяльності фермерського господарства, а також не підтвердив наявність необхідної матеріально-технічної бази для її обробітку, ресурсів для залучення найманих працівників та оренди сільськогосподарської техніки.
В свою чергу, ГУ Держгеокадастру у Львівській області під час розгляду клопотання ОСОБА_1 , не перевірено можливість самостійно ним та працею найманих працівників вести фермерську діяльність, чи мав (має) він власну техніку для обробітку землі, ресурси для залучення найманих працівників чи оренди сільськогосподарської техніки, чи мав ОСОБА_1 потенційних контрагентів, ресурси яких він може на договірних засадах залучити для ведення фермерського господарства, а також загалом, чи зможе потенційний орендар проводити діяльність на наданих земельних ділянках.
Таким чином, ГУ Держгеокадастру у Львівській області не пересвідчилось в дійсності волевиявлення ОСОБА_1 на створення фермерського господарства з метою вироблення товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації для отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства, не перевірило, чи матиме можливість фермерське господарство, створене заявником, обробляти орендовані землі, чи буде досягнута законна мета оренди земельних ділянок, тобто чи насправді виникли та існують законні сподівання на здійснення майнового права - оренду землі, чи є такі сподівання практичними в своїй реалізації.
Більше того, земельні ділянки, що є предметом спору, не межують між собою та не мають необхідної сукупності ознак для визнання їх єдиним масивом.
Вказані порушення призвели до невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання орендарем у користування земель державної власності без проведення земельних торгів та всупереч цілей, визначених Законом України «Про фермерське господарство».
Як зазначає прокурор, дії особи спрямовані, на отримання інших земельних ділянок після отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства у передбаченому законодавством спрощеному порядку до моменту реєстрації фермерського господарства, не відповідають критеріям справедливості, добросовісності, розумності та фактично спрямовані на обхід законодавчо встановленого порядку набуття права на земельну ділянку. Отже, право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах. Таким чином, накази ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 29.05.2014 № 13-668/16-14-СГ, від 29.05.2014 № 13-669/16-14-СГ, від 03.06.2014 № 13-740/16-14-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання Винічику Р.П. земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства без проведення процедури земельних торгів грубо порушують вимоги ст. 134 ЗК України та позбавляють державу можливості реалізувати право оренди вказаних земельних ділянок на більш вигідних умовах з урахуванням засад конкурентного ринку.
Враховуючи те, що спірні договори оренди земельних ділянок, укладені між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та Винічиком Р.П. є нікчемними, підлягає скасуванню державна реєстрація права оренди та похідні права. Тобто, скасування державної реєстрації речових прав оренди та суборенди на нерухоме майно - земельні ділянки, реєстраційний номер об'єктів нерухомого майна 446118446221, 446202146221 та 444195046221, тягне за собою припинення речових прав за відповідачем - Винічиком Р.П. на спірне нерухоме майно, що узгоджується з приписами ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»
З огляду на викладене, в даному випадку належним способом поновлення порушених прав буде скасування судом державної реєстрації прав оренди та суборенди та повернення земельних ділянок власнику.
Обгрунтування прокурора підстав представництва інтересів держави.
Згідно з ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках та порядку, встановлених законом.
За змістом частини 1 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини 3 статті 23 зазначеного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною 3 ст. 4, ч. 4 ст. 53 ГПК України встановлено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, зокрема - прокурор.
В силу ч. ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до ч. ч. 4, 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії. Під час здійснення представництва інтересів держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, зокрема звертатися до суду з позовом.
Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Так, у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 у справі про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді щодо визначення поняття «інтереси держави» висловлено позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під «нездійсненням або неналежним здійсненням суб'єктом владних повноважень своїх функцій», у зв'язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи. При цьому враховуються висновки Верховного Суду, зроблені при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц, №924/1256/17).
Так, у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
Відповідна правова позиція викладена також в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 906/506/18, від 11.04.2019 у справі № 904/583/18, від 3.02.2019 у справі № 914/225/18, від 21.05.2019 у справі № 921/31/18.
На думку Верховного Суду, нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб'єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об'єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб'єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.
Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі № 12/2385/18 від 26.05.2020 прийшла до наступного висновку (п. п. 77-81): бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Окремо слід вказати, що Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі № 915/20/18 дійшов однозначного висновку про можливість представництва органами прокуратури в суді органів місцевого самоврядування, а отже і інших органів державної влади.
За правилами ст. ст. 4, 5 ЗК України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.
З огляду на наведене, положення статті 1, частини першої статті 83, частини першої статі 84, статті 122 ЗК України, статей 1, 2, 6, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об'єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.
У сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).
Відповідно до ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові
кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Факт протиправного надання у довгострокове користування земель сільськогосподарського призначення державної власності порушує інтереси держави, як власника, щодо реалізації передбаченого ч. 1 ст. 319 ЦК України права вільно, у встановленому законом порядку, розпоряджатися ними через уповноважений орган виконавчої влади.
Порушення інтересів держави прокурор вбачає у недотриманні встановленого чинним земельним законодавством України порядку передачі земель державної власності сільськогосподарського призначення у користування, внаслідок чого держава, як законний власник землі, не отримує найвищу плату за користування нею, що забезпечується встановленим ст. 135 ЗК України порядком проведення земельних торгів.
Незаконне, на думку прокурора, надання в оренду ОСОБА_1 в обхід процедури торгів та за відсутності достатньої правової підстави спірних земельних ділянок порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів, суперечить державній політиці у сфері земельних відносин, не сприяє досягненню цілей, передбачених Законом України «Про фермерське господарство» щодо створення умов для реалізації ініціативи громадян в сфері виробництва товарної сільськогосподарської продукції, забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств.
Крім того, позовна заява про зобов'язання повернути у розпорядження органу місцевого самоврядування земельні ділянки та скасування державної реєстрації похідних речових прав безумовно становить суспільний інтерес, оскільки у зв'язку з укладенням спірних договорів держава позбавлена можливості визначити орендаря, який запропонував би найкращі пропозиції, у порівнянні з іншими учасниками, в тому числі щодо розміру орендної плати та інших зобов'язань, зокрема інвестиційного характеру, які покладаються на переможця у випадку його перемоги на конкурсі.
Дотримання належного економічного регулювання земельних відносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового (в тому числі договірного) врегулювання, що виключає невизначеність у правовідносинах сторін, безпосередньо належить до інтересів держави. Аналогічне твердження міститься у постанові Вищого господарського суду України від 02.12.2014 у справі № 916/2287/14.
Аналізуючи норми Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі» очевидно, що застосування конкурентних засад при набутті права власності чи користування земельними ділянками ефективно впливає на подолання кризових явищ в соціально- економічному розвитку територіальних громад, збільшують надходження платежів до місцевого бюджету для забезпечення реалізації програм і заходів соціально-економічного розвитку, забезпечують зайнятість населення в сфері фермерства та сільського господарства.
Таким чином, незаконна передача в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення порушує інтереси держави, створює умови для отримання земель суб'єктами господарювання в обхід конкурсних процедур, що негативно впливає на економічний та соціальний розвиток як Новояричівської територіальної громади так і держави в цілому. Інші громадяни позбавлені можливості займатись фермерським господарством, забезпечувати робочими місцями членів родини по місцю свого проживання.
Відтак, вищенаведене дає підстави для втручання прокурора з метою поновлення інтересів держави.
Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 4622180400:03:000:0521, 4622182300:06:000:0370, 4622180400:02:000:0235 зареєстровано право комунальної власності в особі Новояричівської (до селищної ради Львівського району Львівської області.
З урахуванням ст. ст. 1, 2, 6, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені
та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Відповідно до підпункту 4 пункту «а» та підпункту 1 пункту «б» ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів ОСОБА_1 після отримання вказаних земельних ділянок 03.06.2016 зареєстровано Фермерське господарство «"БІОКОНЦЕПТ-ГАРДЕНІЯ", код ЄДРПОУ: 40537462 (далі - ФГ «"БІОКОНЦЕПТ-ГАРДЕНІЯ"). Відомостей щодо створення інших фермерських господарств Віничиком Р.П. після отримання земельних ділянок за кадастровими номерами 4622180400:03:000:0520, 4622180400:03:000:0521, 4622182300:06:000:0370, 4622180400:02:000:0235 не виявлено.
Отже, на даний час повноваження щодо розпорядження земельними ділянками з кадастровими номерами 4622180400:03:000:0520, 4622180400:03:000:0521, 4622182300:06:000:0370, 4622180400:02:000:0235, які знаходиться на території Новояричівської селищної ради, що перебувають у фактичному користуванні Фермерського господарства "БІОКОНЦЕПТ-ГАРДЕНІЯ" та ОСОБА_2 за договорами від 26.08.2014 належить до компетенції Новояричівської селищної ради.
Жовківською окружною прокуратурою з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді направлено лист від 13.11.2024 № 14.53/05-38-4825ВИХ-24 до Новояричівської селищної ради у якому проінформовано про виявлені порушення, допущені при наданні ОСОБА_1 в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства. У листі запропоновано самостійно вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, в тому числі в судовому порядку.
Однак Новояричівською селищною радою надано відповідь від 13.12.2024 за № 01- 37/1427 відповідно до якої селищна рада не обізнана про факт та обставини надання земельних ділянок ОСОБА_1 в оренду для ведення фермерського господарства, після вивчення документації буде прийматися рішення в межах чинного законодавства, про що буде повідомлено додатково. Однак станом на день скерування позову останньою не вжито будь-яких заходів скерованих на усунення вказаних порушень.
Уповноважений (компетентний) орган у спірних правовідносинах - Новояричівська селищна рада, незважаючи на наявні порушення вимог земельного законодавства та їх очевидний характер, не здійснює захист інтересів держави щодо припинення протиправного використання земельних ділянок та їх повернення у судовому порядку, що у свою чергу свідчить про існування виключного випадку для представництва прокуратурою інтересів держави в суді, про який йдеться у ст. 131-1 Конституції України та дає законні підстави для вжиття заходів реагування прокурором.
Таким чином, прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області. На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Львівською обласною прокуратурою на адресу Новояричівської селищної ради направлено повідомлення від 18.02.2025 № 14.53/05-38-720вих-25 про прийняте рішення щодо здійснення представництва інтересів держави в особі Новояричівської селищної ради Кам'янка-Бузького району Львівської області в суді шляхом заявлення позову з вимогами до ОСОБА_1 та ФГ "БІОКОНЦЕПТ-ГАРДЕНІЯ", про зобов'язання повернути земельні ділянки та скасування державної реєстрації речових прав на
земельні ділянки.
Судом проаналізовано підстави наведені прокурором для представництва у даній справі інтересів держави в особі Новояричівської селищної ради (як органу, що на даний час володіє компетенцією щодо спірних земельних ділянок) прийшов до висновку про належність обгрунтування прокурора заявити даний позов, у розумінні наданих повноважень в контексті ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Аргументи відповідача 2.
Фермерське господарство "БІОКОНЦЕПТ-ГАРДЕНІЯ" заперечує в повному обсязі щодо заявлених позовних вимог, вважає такі вимоги необгрунтованими, безпідставними, не підтвердженими належними та допустимими доказами у справі, та такими, що не підлягають до задоволення з наступних підстав.
- Відповідач вважає, що прокурором не доведено підстав представництва держави у спірних правовідносинах, а належним позивачем та заявником у такому спорі має бути ГУ Держгеокадастру Львівській області, як державний орган, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, має повноваження здійснювати державний контроль за використанням земель усіх категорій та форм власності у частині додержання органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю. Здійснюючи зазначені повноваження з державного контролю за використанням земель, такий орган проводить перевірки, розглядає звернення осіб, документацію із землеустрою, пов'язану з використанням земель, а також, якщо це необхідно для здійснення указаних повноважень.
- Накази ГУ Держземагентства у Львівській області (про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду) повністю відповідають вимогам законодавства, зокрема ст. ст. 116, 123, 134 Земельного кодексу України (тут, і далі по тексту, законодавство наведено в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), ст. ст. 7, 12 Закону України «Про фермерське господарство», а укладені на їх підставі договори оренди є чинними та правомірними, земельні ділянки не підлягають поверненню, а речові права на земельні ділянки - не підлягають скасуванню.
- Відповідач також не погоджується, що з боку заявника ОСОБА_1 відсутні порушення в частині подання ним клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою по спірних земельних ділянках.
Стаття 7 Закону України "Про фермерське господарство" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) вживають термін «земельна ділянка» не лише в однині, але й в множині «земельні ділянки» (зокрема пункти 3, 5,6,7). Більше цього, вказані положення Закону не містять будь-яких вказівок щодо кількісного обмеження надання громадянам України - членам фермерських господарств, лише однієї земельної ділянки, або щодо максимальних розмірів таких ділянок. А отже твердження про це позивача є помилковими та не відповідають чинному законодавству.
- 16 квітня 2014 року гр. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держземагенства у Львівській області із чотирма клопотаннями про надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою з метою отримання в оренду земельних ділянок та згодом з клопотаннями про затвердження таких документацій (що підтверджується наявними матеріалах справи копіями цих клопотань). Однак, долучені позивачем до позовної заяви, копії зазначених чотирьох клопотань є неналежної якості та нечитабельними і викликають сумніви з приводу їх достовірності. Водночас, позивачем не долучено додатків до вище вказаних клопотань, у яких і зазначалася та обгрунтовувалася значна частина обов'язкових відомостей.
- ГУ Держгеокадастру у Львівській були наявні усі необхідні підстави для виправданого, застосування щодо гр. ОСОБА_1 процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання орендарем у користування земель державної власності без проведення земельних торгів відповідно до цілей, визначених Законом України «Про фермерське господарство». Вказана обставина додатково підтверджується тим, що після отримання права користування земельними ділянками гр. ОСОБА_1 та його родичами, відповідно до вимог ст.8 Закону України "Про фермерське господарство" було створено (03.06.2016) Фермерське господарство "БІОКОНЦЕПТ-ГАРДЕНІЯ" (ЄДРПОУ 40537462), яке здійснює виробництво сільськогосподарської продукції і на даний час. Отже, право на безоплатне отримання земельних ділянок державної власності одного виду громадянин гр. ОСОБА_1 використав один раз (на підставі належним чином поданих та обгрунтованих клопотань поданих 16 квітня 2014 року). Будь яких додаткових земельних ділянок громадянин ОСОБА_1 та/або створене ним Фермерське господарство "БІОКОНЦЕПТ- ГАРДЕНІЯ" (ЄДРПОУ 40537462) не отримувало.
- Позовні вимоги про скасування рішень про реєстрацію прав оренди та суборенди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень задоволенню не підлягають оскільки такі не є належним способом захисту відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постановах від 4 вересня 2018 року у справі № 915/127/18, від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а, згідно з якими рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому, скасування рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав не є належним способом захисту права або інтересу позивача у спірних правовідносинах.
- У поданому відзиві відповідач також зазначив про пропуск позивачем строку позовної давності щодо заявлення даного позову. Так, слід вказати що усі чотири накази ГУ Держземагентства у Львівській області «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», надані ОСОБА_1 у 2014 році. За ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди на земельні ділянки кадастровий номер 4622180400:03:000:0521 площею 5,4973 га (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 446118446221) (номер запису про інше речове право 6891672 від 03.09.2014), кадастровий номер 4622182300:06:000:0370 площею 14,0130 га (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 446202146221) (номер запису про інше речове право 6892701 від 03.09.2014), кадастровий номер 4622180400:02:000:0235, площею 19,0519 га (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 444195046221) (номер запису про інше речове право 6864304 від 29.08.2014), на підставі відповідних договорів оренди. Натомість, прокурор звернувся з позовною заявою 21.02.2025, тобто вже після спливу 3 років з 03.09.2014. (фактично через 10 років).
Пояснення ГУ Держгеокадастру у Львівській області.
Питання надання земельних ділянок державної або комунальної власності в оренду для ведення фермерського господарства врегульовано Земельним кодексом України та Законом України «Про фермерське господарство» (законодавчі акти цитуються в даних поясненнях в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Як передбачено ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України).
Як передбачено ч. ч. 2, 3 ст. 134 Земельного кодексу України, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема, у разі: передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.
Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу (ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України).
Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.
У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.
Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.
ОСОБА_1 звертався до Головного управління Держземагенства у Львівській області із клопотаннями про надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою з метою отримання в оренду земельних ділянок та з клопотаннями про затвердження таких документацій.
Разом з тим, третя особа повідомила, що надати копії таких матеріалів на сьогодні не являється можливим, оскільки відповідно до Акту № 9 від 07.12.2020 року «Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду» знищено шляхом спалювання листування з підприємствами, організаціями, установами та громадянами з питань землеустрою, охорони земель та розпорядження землями с/г призначення державної власності за 2014.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Щодо земельної ділянки кадастровий номер 4622180400:03:000:0521.
За результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 , наказом ГУ Держземагентства у Львівській області від 24.04.2014 № 13-172/16-14-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, розташованої на території Банюнинської сільської ради (за межами населених пунктів) Кам'янка-Бузького району (на теперішній час - Новояричівська територіальна громада Львівського району Львівської області). Орієнтовний розмір земельної ділянки 5,4973 га, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.
Наказом ГУ Держземагентства у Львівській області від 29.05.2014 № 13-668/16-14-СГ
«Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» затверджено технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки та надано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 5,4973 га (кадастровий номер 4622180400:03:000:0521), для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, розташовану на території Банюнинської сільської ради (за межами населених пунктів) Кам'янка-Бузького району.
На підставі вищевказаного наказу, 26.08.2014 між ГУ Держземагентства у Львівській області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі № 8.
Згідно з п. 1, 2 вказаного договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства кадастровий номер 4622180400:03:000:0521, загальною площею 5,4973 га. Договір укладено на 49 років (п. 8 договору). Відповідно до п. 15, 16 договору земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення (рілля).
Актом прийому-передачі земельної ділянки до договору оренди землі, ГУ Держземагентства у Львівській області передав, а ОСОБА_1 прийняв в оренду строком на 49 років земельну ділянку кадастровий номер 4622180400:03:000:0521, загальною площею 5,4973 га, для ведення фермерського господарства. Право оренди земельної ділянки зареєстровано 03.09.2014 за ОСОБА_1 , номер запису про інше речове право 6891672.
Щодо земельної ділянки кадастровий номер 4622182300:06:000:0370.
За результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 , наказом ГУ Держземагентства у Львівській області від 24.04.2014 № 13-173/16-14-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, розташованої на території Дідилівської сільської ради (за межами населених пунктів) Кам'янка-Бузького району (на теперішній час - Новояричівська територіальна громада Львівського району Львівської області). Орієнтовний розмір земельної ділянки 14,0130 га, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.
Наказом ГУ Держземагентства у Львівській області від 29.05.2014 № 13-669/16-14-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» затверджено технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки та надано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 14,0130 га (кадастровий номер 4622182300:06:000:0370), для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, розташовану на території Дідилівської сільської ради (за межами населених пунктів) Кам'янка-Бузького району.
На підставі вищевказаного наказу, 26.08.2014 між ГУ Держземагентства у Львівській області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі № 5.
Згідно з п. 1, 2 вказаного договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства кадастровий номер 4622182300:06:000:0370, загальною площею 14,0130 га. Договір укладено на 49 років (п. 8 договору). Відповідно до п. 15, 16 договору земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення (рілля).
Актом приймання-передачі земельної ділянки № 5 до договору оренди землі, ГУ Держземагентства у Львівській області передав, а ОСОБА_1 прийняв в оренду строком на 49 років земельну ділянку кадастровий номер 4622182300:06:000:0370, загальною площею 14,0130 га, для ведення фермерського господарства. Право оренди земельної ділянки зареєстровано 03.09.2014 за Винічиком Р.П., номер запису про інше речове право 6892701.
Щодо земельної ділянки кадастровий номер 4622180400:02:000:0235.
За результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 , наказом ГУ Держземагентства у Львівській області від 24.04.2014 № 13-171/16-14-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, розташованої на території Банюнинської сільської ради (за межами населених пунктів) Кам'янка-Бузького району (на теперішній час - Новояричівська територіальна громада Львівського району Львівської області). Орієнтовний розмір земельної ділянки 19,0519 га, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.
Наказом ГУ Держземагентства у Львівській області від 03.06.2014 № 13-740/16-14-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» затверджено технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки та надано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 19,0519 га (кадастровий номер 4622180400:02:000:0235), для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, розташовану на території Дідилівської сільської ради (за межами населених пунктів) Кам'янка-Бузького району.
На підставі вищевказаного наказу, 26.08.2014 між ГУ Держземагентства у Львівській області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі № 6. Згідно з п. 1, 2 вказаного договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства кадастровий номер 4622180400:02:000:0235, загальною площею 19,0519 га. Договір укладено на 49 років (п. 8 договору). Відповідно до п. 15, 16 договору земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення (рілля).
Актом приймання-передачі земельної ділянки до договору оренди землі №6, ГУ Держземагентства у Львівській області передав, а ОСОБА_1 прийняв в оренду строком на 49 років земельну ділянку кадастровий номер 4622180400:02:000:0235, загальною площею 19,0519 га, для ведення фермерського господарства. Право оренди земельної ділянки зареєстровано 29.08.2014 за Винічиком Р.П., номер запису про інше речове право 6864304.
ПОЗИЦІЯ СУДУ.
За змістом статті 22 ЗК України (на час виникнення спірних правовідносин) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Статтею 31 ЗК України передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).
Відповідно до частини першої статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним державам.
За змістом статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), зокрема, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби для городництва.
Відповідно до частин другої, третьої статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).
Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Отже, стаття 123 ЗК України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.
Відносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням фермерських господарств, регулюються, крім ЗК України, Законом України «Про фермерське господарство», який є спеціальним нормативно-правовим актом.
За змістом частини 1 статті 5, частини 1 статті 7 Закону України "Про фермерське господарство", право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство.
Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 Закону № 973-IV).
Згідно із частиною першою статті 7 Закону № 973-IV для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.
У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.
Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом (частини друга, четверта статті 7 Закону № 973-IV).
Таким чином, спеціальний Закон № 973-IV визначає обов'язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 ЗК України до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, у заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства потрібно зазначити не лише бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтувати розміри земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.
Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (стаття 5 ЗК України) та меті регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає у створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання й охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України (преамбула Закону № 973-IV).
Отже, при вирішенні спору про правомірність надання та використання земельної ділянки для ведення фермерського господарства застосуванню підлягає порядок, визначений статтею 7 Закону № 973-IV як спеціального щодо до статті 123 ЗК України.
За змістом статей 1, 7, 8 Закону № 973-IV заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити сукупність передбачених частиною першою статті 7 цього Закону відомостей і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на судовий розгляд спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і відомостям, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, у тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.
За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого типу - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства.
Як було встановлено судом, відповідач 1 (заявник) у порядку встановленому діючим на той час законодавством звернувся до уповноважених органів з клопотаннями про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо виділення земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення діяльності фермерського господарства.
Прокурор стверджував, що існує зловживання ОСОБА_1 пільговими умовами отримання земельних ділянок, а тому орган виконавчої влади повинен був не допустити надання йому земельних ділянок на пільговій (позаконкурентій) основі, однак в даному випадку сам орган виконавчої влади в особі ГУ Держгеокадастру у Львівській області не перешкоджав такому зловживанню, а тому сторони договорів оренди землі створили незаконні передумови для отримання ОСОБА_1 земельних ділянок сільськогосподарського призначення на пільговій позаконкурентній) основі, що призвело до незаконного заволодіння майном держави, у зв'язку із цим правочини, укладені за наслідками таких діянь, спрямовані на отримання земельних ділянок без дотримання конкурентних засад, направлені на незаконне заволодіння землями на той час державної власності сільськогосподарського призначення.
З такими твердженнями прокуратури суд погодитися не може з огляду на наступне.
Стаття 7 Закону України "Про фермерське господарство" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) має назву: «Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства». Серед іншого, вказана стаття Закону містить наступні положення:
« 1. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.
У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.
Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.
2. Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.
Проект відведення земельних ділянок розробляється за рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.
Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону.
3. Земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.
4. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом. Рішення суду про задоволення позову є підставою для відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості), видачі документа, що посвідчує право власності або укладання договору оренди. Відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться після збирання врожаю на цій ділянці попереднім землекористувачем.
5. Громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.
6. Земельні ділянки, розмір яких перевищує розмір, встановлений у частині 5 цієї статті, передаються громадянам у приватну власність для ведення фермерського господарства на підставі цивільно-правових угод.
7. Земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.»
З аналізу вищенаведеної статті вбачається, що законодавець, на відміну від твердження прокурора, вживає термін «земельні ділянки, які надаються громадянам» у множині. Тобто, відсутня пряма заборона передавати громадянам більше однієї земельної ділянки для ведення фермерського господарства.
Потребує уваги також той факт, що відповідно до ст. 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.
Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) йому земельної ділянки для ведення фермерського господарства як форми підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.
Водночас, на думку суду, заборона передачі земельних ділянок громадянам, про яку зазначає прокурор у позовній заяві, стосується випадку, коли до створення фермерського господарства таким громадянином вже було отримано земельну ділянку саме для ведення фермерського господарства, і в подальшому, вже після створення та початку діяльності фермерського такого господарства, ця особа повторно звертається про надання її у користування земельних ділянок на так званих «пільгових» умовах, тобто без проведення аукціону.
Однак, слід зауважити, що на момент звернення ОСОБА_3 16 квітня 2014 року останній не мав будь-яких земельних ділянок у користуванні з метою створення фермерського господарства.
Тому, у ГУ Держгеокадастру у Львівській були наявні усі необхідні підстави для застосування щодо гр. ОСОБА_1 процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання орендарем у користування земель державної власності без проведення земельних торгів відповідно до цілей, визначених Законом України «Про фермерське господарство».
Вказана обставина додатково підтверджується також тим, що після отримання права користування земельними ділянками гр. ОСОБА_1 та його родичами, відповідно до вимог ст.8 Закону України "Про фермерське господарство" було створено (03.06.2016) Фермерське господарство "БІОКОНЦЕПТ-ГАРДЕНІЯ" (ЄДРПОУ 40537462), яке здійснює виробництво сільськогосподарської продукції і на даний час. Тобто, фактично тільки через 2 роки.
Отже, право на безоплатне отримання земельних ділянок державної власності одного виду громадянин гр. ОСОБА_1 використав один раз (на підставі належним чином поданих та обгрунтованих клопотань поданих 16 квітня 2014 року). Будь яких додаткових земельних ділянок громадянин ОСОБА_1 та/або створене ним Фермерське господарство "БІОКОНЦЕПТ- ГАРДЕНІЯ" (ЄДРПОУ 40537462) не отримувало, про що відсутні докази у матеріалах даної справи.
Також суд звертає увагу на те, що у даному випадку також не можна трактувати неодноразове отримання заявником земельних ділянок, оскільки по всіх спірних земельних ділянках ОСОБА_1 в один день 16.04.2014 було подано згадані вище клопотання. А причиною чому клопотань було три, а не одне є те, що спірні земельні ділянки не межували одна з одною та знаходилися в різних місцевостях.
Тому, суд приходить до висновку, що заявником правомірно реалізовано право на отримання земельних ділянок для ведення фермерського господарства.
Крім того, суд також звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутні оригінали зазначених клопотань заявника, а відповідач звертає увагу на неналежну якість поданих копій, що викликає сумнів в останніх з приводу їх достовірності. Також, позивачем не долучено додатків до вище вказаних клопотань, у яких і зазначалася та обгрунтовувалася значна частина обов'язкових відомостей.
Так, судом витребовувалися відповідні докази в учасників справи, однак, з наданих пояснень ГУ Держгеокадастру у Львівській області вбачається, що відповідно до Акту № 9 від 07.12.2020 року «Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду» останні було знищено шляхом спалювання листування з підприємствами, організаціями, установами та громадянами з питань землеустрою, охорони земель та розпорядження землями с/г призначення державної власності за 2014.
Щодо доводів прокурора стосовно не дослідження уповноваженим органом при виділенні відповідачу 1 земельних ділянок намірів останнього та його спроможності для ведення фермерського господарства, суд звертає увагу на наступному.
Як було встановлено, після виділення спірних земельних ділянок було створено та розпочало свою діяльність Фермерське господарство "БІОКОНЦЕПТ-ГАРДЕНІЯ" (ЄДРПОУ 40537462), яке здійснює виробництво сільськогосподарської продукції і на даний час.
ФГ «Біоконцепт-Гарденія» здійснює підприємницьку та господарську діяльність на орендованих земельних ділянках (згідно договорів оренди земельних ділянок №5, №6, №7, №8 від 26.08.2014, договорів оренди земельної ділянки від 06 листопада 2014, укладених з ГУ Держземагенством у Львівській області, та договору оренди землі від 20 травня 2016, укладеного з ГУ Держгеокадастру у Львівській обл. (копії яких наявні у матеріалах справи), (копія довідки 20-ОПП, копія звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур 29-СГ наявні в матеріалах справи), загальною площею 137,0128 га. Земельні ділянки розташовані за адресою: Україна, Львiвська область, Кам'янка-бузький район, с. Банюнин, с. Дідилів, с. Кізлів. Основний вид діяльності ФГ «Біоконцепт-Гарденія»: (код КВЕД) 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників. Також видами діяльності позивача є: коди КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.30 Відтворення рослин; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; та інші.
ФГ «Біоконцепт-Гарденія» є платником ПДВ з 03.10.2019 індивідуальний
податковий номер платника податку на додану вартість 405374613159 та здійснює вирощування ягід - суниці, смородини, малини, ревіню та їх реалізацію. Окрім двох засновників фермерського господарства, штатний розпис позивача налічує найманих працівників, а також для забезпечення виробничих потреб (у тому числі обробки та збору урожаю) залучаються працівники за цивільно-правовими договорами (копія об'єднаної звітності міститься у матеріалах справи).
ФГ «Біоконцепт-Гарденія» є виробником сільськогосподарської продукції. Серед іншого, у позивача наявні 14 га землі під вирощуванням багаторічних насаджень (кущів) смородини у плодоносному віці (копія звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур 29-СГ додається).
Для вирощування та збору урожаїв ФГ «Біоконцепт-Гарденія» використовуються відповідні агротехніка (обладнання) та транспортні засоби. Зокрема, відповідно до договору оренди обладнання № 17/03/20-1 від 17 березня 2020р. (копія договору оренди міститься в матеріалах справи), у строковому платному користуванні ФГ «Біоконцепт-Гарденія» перебуває й агротехнічне та інше обладнання.
Продукція ФГ «Біоконцепт-Гарденія» має сертифікати стандарту міжнародних акредитованих органів сертифікації з органічного виробництва і переробки, який еквівалентний регламентам європейського союзу (копії додаються).
Таким чином, як вбачається з вищенаведеного, відповідачі реалізували своє право на ведення фермерського господарства та підтвердило подальшою поведінкою спроможність здійснення такої господарської діяльності.
Суд звертає увагу прокурора та позивача і на тому, що правова передбачуваність та послідовність у застосуванні закону, згідно з практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), означає, що держава повинна забезпечити, аби правові норми були зрозумілими, доступними та застосовувалися послідовно, щоб громадяни могли передбачити наслідки своїх дій. Це включає як чіткість законів, так і стабільність судової практики, щоб уникнути довільних рішень.
У даному контексті суд зауважує на тому, що спірні договори оренди та рішення щодо надання відповідачам земельних ділянок приймалося ще у 2014 році, а сам заявник був позбавлений правом впливу на ухвалення таких рішень, обмежуючись лише поданням відповідних клопотань.
Тобто, державні органи самостійно приймали рішення та не вбачали жодних порушень з боку заявника.
Отже, суд констатує, що у даному випадку заявник не може відповідати за якісь можливі сумнівні дії державного органу, які могли мати місце понад 10 років тому, оскільки він не мав жодного впливу на такі дії та рішення, а тому заявник мав цілком передбачувані очікування на здійснення своєї господарської діяльності шляхом ведення фермерського господарства отримавши позитивні рішення державних органів.
Підсумовуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Водночас, заява про застосування строку позовної давності до позовних вимог прокурора судом не розглядається, оскільки за наслідками розгляду спору суд прийшов до висновку про необгрунтованість позовних вимог.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Як передбачено п. 2 ч. 5 ст.238 Господарського процесуального кодексу України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що судом було відмовлено у задоволенні позовних вимог, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на прокуратуру.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 20, 73,74,76-80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане 01.12.2025.
Суддя Гоменюк З.П.