вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
01 грудня 2025 рокуСправа № 912/2659/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу №912/2659/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМАЙСТЕР УКРАЇНА" (51400, Дніпропетровська область, Павлоградський район, м. Павлоград, вул. Терьошкіна, буд. 9)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Трейд Сервіс" (25011, м. Кропивницький, вул. Вокзальна, б. 16, корп. 1)
про стягнення 226 547,15 грн,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМАЙСТЕР УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Трейд Сервіс" про стягнення 226 547,15 грн, з яких 199 180,73 грн - основний борг, 1 391,07 грн - інфляційні втрати, 2 291,94 грн - 3% річних, 23 683,41 грн - пеня, з покладенням на відповідача судових витрат.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання готової продукції "Д" №227 від 01.11.2024 в частині оплати за поставлений товар.
Ухвалою від 15.10.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/2659/24, постановив справу №912/2659/25 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.
Ухвалою від 15.10.2025 звернуто увагу відповідача на його обов'язок зареєструвати електронний кабінет відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, будь-яких заяв, клопотань щодо розгляду справи не заявив.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно- комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Трейд Сервіс" відсутній Електронний кабінет ЄСІТС, на підставі чого суд направив відповідачу ухвалу про відкриття провадження у справі в паперовій формі.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, з Єдиного державного реєстру.
Конверт із вкладенням (ухвала від 15.10.2025 про відкриття провадження у справі), направлений на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернуто органом поштового зв'язку із відміткою від 22.10.2025 - "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується також даними трекінгу поштового відправлення з вебсайту АТ "Укрпошта" (а.с. 32-34).
Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Тобто день проставлення у поштовому повідомленні відмітки "адресат відсутній за вказаною адресою" вважається днем вручення відповідачу ухвали суду від 15.10.2025.
Крім того, суд ужив заходів з повідомлення відповідача про розгляд справи засобами телефонного зв'язку, передавши телефонограму за номером, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Телефонограму прийняв керівник Коврига С.А. (телефонограма №344 від 29.10.2025, а.с. 35).
Згідно з положеннями частини дев'ятої статті 165, частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до частини четвертої статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
За частиною другою статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Розглянувши пояснення позивача, наведені в позовній заяві, безпосередньо, повно і всебічно дослідивши наявні в справі докази, господарський суд встановив такі обставини, які є предметом доказування у справі.
01.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмайстер Україна" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніка Трейд Сервіс" (Покупець) укладено договір постачання готової продукції "Д" №227 (далі - Договір, а.с. 8-9), згідно з пунктом 1.1 якого Постачальник зобов'язується передати Покупцю будівельні суміші та інші матеріали Торговельної марки "BUDMAJSTER" (далі-товар) виробника ТОВ "Фабрика будівельних сумішей "БУДМАЙСТЕР" (далі - "Виробник") в кількості, асортименті і в строки, передбачені Договором, а Покупець зобов'язується забезпечити належне приймання товару і оплачувати його в розмірі та порядку, передбачених цим Договором.
Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2025 включно, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання взятих зобов'язань (пункт 2.1. Договору).
Відповідно до пункту 3.1 Договору, сума Договору складає сукупну суму реалізованого товару, згідно з видатковими накладними, за період дії даного договору.
На кожну партію товару виписується окремий рахунок - фактура для оплати і видаткова накладна при отриманні товару (пункт 3.2 Договору).
Покупець передає Постачальнику за допомогою електронного та іншого зв'язку Заявку на поставку товару із зазначенням назви товару, його кількості, та інших параметрів товару (далі - Замовлення) (пункт 5.1. Договору).
Після отримання Замовлення від Покупця, Постачальник виставляє Покупцю рахунок-фактуру на оплату. Рахунки-фактури направляються Покупцю за допомогою електронного, факсимільного та іншого зв'язку. Оплата рахунку-фактури проводиться протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту його виставлення.
Відповідно до пункту 5.3 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 01.11.2024) замовлення Покупця запускається Виробником у виробництво без внесення попередньої оплати після отримання Заявки Покупця протягом 1 (одного) робочого дня.
Пунктом 5.8 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 01.11.2024) визначено, що Постачальник надає Покупцеві право відстрочення оплати замовленого Товару протягом 21 (двадцяти один) календарного дня від дати, зазначеної у видатковій накладній. Сума ліміту вартості товару, що відпускається з відстроченням платежу, не повинна перевищувати 600 000,00 грн.
Незалежно від строку оплати, Покупець повинен повністю сплатити за поставлений товар до закінчення строку дії Договору (до 31.12.2025). В разі замовлення Товару Покупцем понад суму визначеного ліміту, такий товар оплачується Покупцем на умовах 100% попередньої оплати відповідно до виставленого рахунка.
До договору сторонами підписано додатки №1 "Процедура прийому-передачі товару", №2 "Процедура оформлення рекламації на товар (а.с. 10-11).
01.11.2024 між сторонами підписано Додаткову угоду №1 до договору постачання готової продукції "Д" №227 від 01.11.2024, якою сторони прийшли до згоди внести зміни до договору, виклавши пункти 5.3., 5.8. Розділу 5 Договору в новій редакції (а.с. 12).
Договір, Додатки №1, 2 до договору та Додаткова угода №1 від 01.11.2024 підписані сторонами та скріплені печатками.
Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначає, що ним виставлено рахунки від 22.04.2025 №565 на суму 132 107,92 грн та від 22.04.2025 №566 на суму 130 180,74 грн на адресу відповідача (а.с. 18-19).
Платіжними інструкціями №9226 від 12.08.2025 на суму 30 000,00 грн, №9256 від 25.09.2025 на суму 1 000,00 грн та №9164 від 26.05.2025 на суму 32 107,92 грн відповідач частково сплатив рахунок від 22.04.2025 №565 (а.с. 20-22).
Згідно з підписаними сторонами видатковими накладними від 25.04.2025 №613 на суму 132 107,92 грн та від 30.04.2025 №644 на суму 130 180,74 грн позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 262 288,66 грн (а.с. 13-14).
На додаток до видаткових накладних, позивач надав копії відповідних товарно-транспортних накладних №329 від 30.04.2025, №308 від 25.04.2025 (а.с. 15-17).
Видаткові накладні та товарно - транспортні накладні підписані обома сторонами та скріплені печатками юридичних осіб.
З урахуванням здійснених відповідачем платежів в розмірі 63 107,92 грн сума боргу з оплати поставленого товару за договором про постачання готової продукції "Д" №227 від 01.11.2024 дорівнює 199 180,73 грн.
Посилаючись на порушення відповідачем узятих на себе зобов'язань щодо оплати поставленого товару, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 199 180,73 грн, а також 1 391,07 грн інфляційних втрат, 2 291,94 грн 3% річних та 23 683,41 грн пені.
Відповідач відзив на позов не надав, викладених у позовній заяві доводів не заперечив і не спростував.
Вирішуючи спір, господарський суд враховує таке.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Згідно із статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Укладаючи договір постачання готової продукції "Д" №227 від 01.11.2024, сторони погодили всі його істотні умови.
Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до положень статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Положення статті 526 Цивільного кодексу України передбачають, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Суд установив, що 01.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмайстер Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніка Трейд Сервіс" укладено договір постачання готової продукції "Д" №227, відповідно до якого позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 262 288,66 грн, що підтверджується копіями накладних, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до частини статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (частина 2 статті 692 Цивільного кодексу України).
Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
З урахуванням пункту 5.8 Договору (у редакції Додаткової угоди №1 від 01.11.2024) строк оплати по видатковій накладній №613 від 25.04.2024 сплив - 16.05.2025, по видатковій накладній №644 від 30.04.2025 сплив - 21.05.2025.
Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Суд установив, що відповідач за поставлений товар розрахувався лише частково - в сумі 63107,92 грн, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Трейд Сервіс" утворилася заборгованість у сумі 199 180,73 грн.
Відповідач доказів повної оплати поставленого товару не надав.
Отже, наявність обов'язку відповідача щодо сплати заборгованості у розмірі 199 180,73 грн підтверджується матеріалами справи та не була спростована відповідачем, у зв'язку з чим у цій частині позов підлягає задоволенню.
У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати товару, позивач також заявив вимогу про стягнення з відповідача на підставі пункту 11.2 Договору 23 683,41 грн пені, нарахованої на суму боргу 199 180,73 грн за період з 22.05.2025 по 08.10.2025, на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України - 1 391,07 грн інфляційних втрат нарахованих на суму боргу 199 180,73 грн за період з червня 2025 року по вересень 2025 року та 2 291,94 грн 3% річних, нарахованих на суму боргу 199 180,73 грн за період 22.05.2025 - 08.10.2025.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України, грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Нормами частини 1 статті 546, частин 1, 2 статті 547 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У пункті 11.2. Договору сторони погодили, що в разі порушення термінів оплат, вказаних в пункті 5.3. даного Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Відпуск товару Постачальником без виконання Покупцем умов пункту 5.8 Договору, не позбавляє Постачальника права на стягнення з Покупця неустойки (штрафу, пені) передбаченої цим Договором.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснено три оплати згідно з виставленим позивачем рахунком №565 від 22.04.2025, а саме: платіжні інструкції №9164 від 26.05.2025 на суму 32 107,92 грн, яка містить призначення платежу "ЧАСТКОВА ОПЛАТА ЗА БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ ЗГІДНО РАХУНКА №565 ВІД 22 квітня 2025 Р. У сумі 26756,60 грн., ПДВ - 20% 5351,32 грн"; № 9226 від 12.08.2025 на суму 30 000,00 грн, яка містить призначення платежу "ЧАСТКОВА ОПЛАТА ЗА БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ ЗГІДНО РАХУНКА №565 ВІД 22 квітня 2025 Р. У сумі 25000,00 грн., ПДВ - 20% 5000,00 грн" та №9256 від 25.09.2025 на суму 1 000,00 грн, яка містить призначення платежу "ЧАСТКОВА ОПЛАТА ЗА БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ ЗГІДНО РАХУНКА №565 ВІД 22 квітня 2025 Р. У сумі 833,33 грн., ПДВ - 20% 166,67 грн".
Позивач, здійснюючи розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних, визначив загальну заборгованість за двома видатковими накладними шляхом віднімання суми трьох платіжних інструкції, однак не врахував, що кожна видаткова накладна має окремий строк виконання грошового зобов'язання та що за однією з накладних відповідач здійснював часткові оплати тричі.
У зв'язку з цим позивач помилково визначив періоди прострочення та розмір нарахувань.
Враховуючи зазначене, судом здійснено самостійний перерахунок сум пені, інфляційних втрат та 3% річних по кожній видатковій накладній окремо, з урахуванням часткових оплат відповідача.
Суд зазначає, що обґрунтованими є такі розрахунки:
- по видатковій накладній №613 від 25.04.2025 на суму 132 107,92 грн пеня за період з 17.05.2025 до 25.05.2025 складає 1009,81 грн; 3% за період з 17.05.2025 до 25.05.2025 складають 97,72 грн, інфляційні втрати складають 0 грн;
- по видатковій накладній №613 від 25.04.2025 на суму 100 000,00 грн пеня за період з 26.05.2025 до 11.08.2025 складає 6 624,66 грн; 3% за період з 26.05.2025 до 11.08.2025 складають 641,10 грн, інфляційні втрати за період з червня 2025 року по липень 2025 року складають 598,40 грн;
- по видатковій накладній №613 від 25.04.2025 на суму 70 000,00 грн пеня за період з 12.08.2025 до 24.09.2025 складає 2 615,89 грн; 3% за період з 12.08.2025 до 24.09.2025 складають 253,15 грн, інфляційні втрати за період з серпня 2025 року по вересень 2025 року складають 69,58 грн;
- по видатковій накладній №613 від 25.04.2025 на суму 69 000,00 грн пеня за період з 25.09.2025 до 08.10.2025 складає 820,44 грн; 3% за період з 25.09.2025 до 08.10.2025 складають 79,40 грн, інфляційні втрати складають 0 грн;
- по видатковій накладній №644 від 30.04.2025 на суму 130 180,74 грн пеня за період з 22.05.2025 до 08.10.2025 складає 15 479,02 грн; 3% за період з 22.05.2025 до 08.10.2025 складають 1 497,97 грн, інфляційні втрати за період з червня 2025 року по вересень 2025 року складають 909,18 грн.
Водночас, за перерахунком суду, розмір пені, інфляційних втрат та 3% річних є більшими, ніж заявлено позивачем до стягнення, проте, оскільки суд згідно із частиною 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог, позовні вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних суд задовольняє в межах заявлених вимог, а саме: пені - у сумі 23 683,41 грн, інфляційних втрат - у сумі 1 391,07 грн, 3% річних - у сумі 2 291,94 грн.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи викладене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 199 180,73 грн основного боргу, 23 683,41 грн пені, 2 291,94 грн 3% річних та 1 391,07 грн інфляційних втрат.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів, та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням зазначених положень, оскільки позивачем було подано позовну заяву у даній справі в електронній формі, розмір судового збору за подання цього позову підлягає пониженню на коефіцієнт 0,8 та становить 2 718,56 грн (226 547,15 х 1,5% х 0,8).
Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 389,20 грн, тобто судовий збір внесений у більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Ураховуючи наведене, суд роз'яснює позивачу, що він не позбавлений можливості звернутись до суду із клопотанням у порядку статті 7 Закону України "Про судовий збір" про повернення судового збору у зв'язку із сплатою судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись статтями 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Трейд Сервіс" (25011, м. Кропивницький, вул. Вокзальна, б. 16, корп. 1, код ЄДРПОУ 35560188) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМАЙСТЕР УКРАЇНА" (51400, Дніпропетровська область, Павлоградський район, м. Павлоград, вул. Терьошкіна, буд. 9, код ЄДРПОУ 43007753) основну заборгованість у розмірі 199 180,73 грн, 23 683,41 грн пені, 2 291,94 грн 3% річних, 1 391,07 грн інфляційних втрат, а також 2 718,56 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити позивачу до електронного кабінету, відповідачу за адресою: 25011, м. Кропивницький, вул. Вокзальна, б. 16, корп. 1.
Повне рішення складено 01.12.2025.
Суддя Б.М. Кузьміна