вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"27" жовтня 2025 р. м. Київ Справа № 911/3234/24
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРБУД ЗАБУДОВА» (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 33-Б, приміщення 27)
до Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради (08301, Київська обл., Бориспільський р-н, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 72)
про відшкодування завданої шкоди у сумі 2536932,19 грн.,
секретар судового засідання: Ліщук М.Ю.
Представники сторін:
від позивача: Ключкей М.М. (керівник, витяг з ЄДРЮОФОПГФ);
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю “УКРБУД ЗАБУДОВА» (далі - позивач, ТОВ “УКРБУД ЗАБУДОВА») звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради (далі - відповідач) про відшкодування завданої шкоди у сумі 1716433,44 грн.
Позовні вимоги мотивовані завданням відповідачем матеріальної шкоди позивачу в результаті не повернення будівельних матеріалів після розірвання договорів підряду, внаслідок чого позивачу було завдано збитки на суму 1716433,44 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.12.2024 р. вказану позовну заяву було залишено без руху.
18.12.2024 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява б/н від 17.12.2024 р. (вх. № 14482/24 від 18.12.2024 р.) про усунення недоліків позовної заяви, до якої позивачем долучено докази сплати судового збору, а також акт № 1 фіксації стану незавершеного будівництва від 29.11.2024 р. по об'єкту: “Будівництво дошкільного навчального закладу по вулиці Володимира Момота, 46-а в м. Бориспіль Київської області (коригування)» ДК 021:2015 (CPV) - 45210000-2 Будівництво будівель» у доступному для перегляду вигляді.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.12.2024 р. було відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання на 17.02.2025 р.
Підготовче засідання відкладалося.
09.01.2025 р. до Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 09.01.2025 р. (вх. № 209/25 від 09.01.2025 р.), в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на наступне.
Як зазначає відповідач, у позові ТОВ “УКРБУД ЗАБУДОВА» посилається на рахунки ТОВ “ЕПІЦЕНТР-К», датовані 2024 роком, які не можуть бути використаними для визначення вартості матеріалів з тих підстав, що самі роботи виконувались в період з 2020 по 2022 роки, тому відповідачем ставляться під сумнів вказані рахунки, надані позивачем, та, на думку відповідача, останні не можуть бути належним доказом по справі, так як не відповідають актам виконаних робіт, що були прийняті замовником попередньо.
Окрім того, відповідач зазначає, що ухвалою Господарського суду Київської області від 10.07.2023 р. у справі № 911/766/22 було затверджено мирову угоду. Предметом мирової угоди є врегулювання на підставі взаємних поступок спору у господарській справі № 911/766/22, який виник між сторонами в результаті не повного виконання Управлінням капітального будівництва Бориспільської міської ради зобов?язань з оплати ТОВ “УКРБУД ЗАБУДОВА» виконаних будівельних робіт по об?єкту: “Будівництво дошкільного навчального закладу по вулиці Володимира Момота, 46-а в м. Бориспіль, Київської області (коригування)» ДК 021:2015 (CPV) - 45210000-2-Будівництво будівель за договором про закупівлю робіт від 28.05.2020 р., № 22. Управлінням капітального будівництва Бориспільської міської ради було виконано умови мирової угоди шляхом перерахування на рахунок ТОВ “УКРБУД ЗАБУДОВА» 5000164,79 грн. Відповідно до п. 9 мирової угоди позивач та відповідач встановили, що не матимуть жодних претензій один до одного щодо виконання зобов?язань за договором про закупівлю робіт від 28.05.2020 р. № 22 з моменту виконання умов даної мирової угоди.
Також відповідач зазначає, що 29.11.2021 р. було складено акт фіксації стану об??єкту незавершеного будівництва та акт прийому-передачі будівельного майданчику по об?єкту, який представник ТОВ “УКРБУД ЗАБУДОВА» відмовився підписати, що підтверджується актом № 1 про фіксацію відмови від підписання. Відповідач у відзиві звертає увагу на те, що ТОВ “УКРБУД ЗАБУДОВА» зверталось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ “ВІАЛОК БІЛД» про стягнення 2556842,90 грн. за невиконання умов договору від 07.09.2021 р., відповідно до якого ТОВ “УКРБУД ЗАБУДОВА» оплатило будівельні матеріали (сантехнічне обладнання та обладнання для вентиляції) та перерахувало ТОВ “ВІАЛОК БІЛД» кошти на загальну суму 2556842,90 грн. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 р. у справі № 910/1908/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду, було відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ “УКРБУД ЗАБУДОВА» до ТОВ “ВІАЛОК БІЛД». Зазначені будівельні матеріали були замовлені та проплачені позивачем на виконання умов договору про закупівлю робіт № 22 від 28.05.2020 р., договору про закупівлю робіт № 29 від 16.11.2020 р., укладених між ТОВ “УКРБУД ЗАБУДОВА» та Управлінням капітального будівництва Бориспільської міської ради, і були використані генпідрядником при виконанні будівельних робіт, шо підтверджується актами прийому-виконання будівельних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат. Також відповідач зазначає, що акт № 1 фіксації стану незавершеного будівництва від 29.11.2021 р. було складено виключно з інформаційною метою.
17.02.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему “Електронний суд» від позивача надійшло клопотання б/н від 17.02.2025 р. (вх. № 2176/25 від 17.02.2025 р.), в якому заявник просив суд відкласти розгляд справи на інші дату та час, визначені судом.
20.03.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему “Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів б/д від 20.03.2025 р. (вх. № 3780/25 від 20.03.2025 р.), за змістом якого остання просила суд долучити до матеріалів справи копії видаткових накладних № 16234 від 17.08.2021 р., № 19740 від 22.09.2021 р., № 13857 від 27.07.2021 р., № 215 від 17.08.2021 р., № 254 від 22.09.2021 р., № 004-06/21 від 12.07.2021 р.
20.03.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему “Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання б/д від 20.03.2025 р. (вх. № 3776/25 від 20.03.2025 р.), за змістом якого остання просить суд відкласти підготовче засідання.
12.05.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему “Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача б/н від 12.05.2025 р. (вх. № 6334/25 від 12.05.2025 р.), за змістом якої остання просить суд у зв'язку із участю в процесуальних діях у кримінальному провадженні проводити підготовче судове засідання 12.05.2025 р. без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами.
15.05.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему “Електронний суд» від представника відповідача надійшли додаткові пояснення б/н від 15.05.2025 р. (вх. № 6608/25 від 15.05.2025 р.) до відзиву на позовну заяву, за змістом яких останній зазначає, що при розгляді Господарським судом міста Києва справи № 911/3628/21 за нововиявленими обставинами ТОВ “УКРБУД ЗАБУДОВА» наголошувало на тому, що витратило частину невикористаного авансу на закупівлю товарів та будівельних матеріалів відповідно до договору № 29 з посиланням на платіжні доручення №№ 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77 та видаткові накладні, а також вказувало, що дані будівельні матеріали поставились на будівельний майданчик, тобто фактично підтвердило що вказані будівельні матеріали закуповувалися за бюджетні кошти, які належать відповідачу. Крім того, в переліку наданих позивачем видаткових накладних містяться будівельні матеріали, які вже є заактованими відповідно до форми КБ-2-В, КБ-3 та будівельні матеріали, які не відносяться до виконання договору № 29, а є матеріалами, які закуплені за договором № 22, в якому підписано мирову угоду та відповідно до якої ТОВ “УКРБУД ЗАБУДОВА» отримало грошові кошти на підставі мирової угоди.
02.06.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему “Електронний суд» від представника позивача надійшла заява б/н від 02.06.2025 р. (вх. № 4996 від 02.06.2025 р.) про збільшення розміру позовних вимог, за змістом якої позивач збільшує первинні позовні вимоги на 820498,75 грн. інфляційних втрат за період з 30.11.2021 р. по 29.11.2024 р., у зв'язку з чим позивач заявляє до стягнення з Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради в якості завданої шкоди загалом 2536932,19 грн., у тому числі - 1716433,44 грн. основного боргу та 820498,75 грн. інфляційних втрат.
14.07.2025 р. до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява б/н від 13.07.2025 р. (вх. № 4565/25 від 14.07.2025 р.) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку було задоволено ухвалою суду від 14.07.2025 р.
17.07.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення у справі б/н від 17.07.2025 р. (вх. № 10006/25 від 17.07.2025 р.) щодо вартості будівельних матеріалів, що залишились на будівельному майданчику та належать ТОВ “УКРБУД ЗАБУДОВА».
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.07.2025 р. судом прийнято заяву б/н від 02.06.2025 р. (вх. № 4996 від 02.06.2025 р.) про збільшення розміру позовних вимог.
07.08.2025 р. до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява б/н від 07.08.2025 р. (вх. № 5044 від 07.08.2025 р.) про проведення підготовчого судового засідання без участі представника позивача.
07.08.2025 р. через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від відповідача надійшли пояснення щодо збільшення позовних вимог б/н від 07.08.2025 р. (вх. № 10945 від 07.08.2025 р.).
07.08.2025 р. через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про долучення доказів б/н від 07.08.2025 (вх. № 10932 від 07.08.2025 р.), а саме - ухвали слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 07.10.2024 р., згідно з якою у відповідача був вилучений акт фіксації стану незавершеного будівництва по об'єкту від 29.11.2021 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.08.2025 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.09.2025 р.
08.09.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему “Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі № 02.09.2025 від 08.09.2025 р. (вх. № 12342/25 від 08.09.2025 р.).
08.09.2025 р. до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява б/н від 08.09.2025 р. (вх. № 5639/25 від 08.09.2025 р.) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку було задоволено ухвалою суду.
У судовому засіданні 08.09.2025 р. було розпочато розгляд справи по суті, заслухане вступне слово представника позивача.
10.10.2025 р. до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява б/н від 10.10.2025 р. (вх. № 14021/25 від 10.10.2025 р.) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку було задоволено ухвалою суду.
У судовому засіданні 16.10.2025 р. були присутні представники позивача, представник відповідача в судове засідання не з'явився. Всі учасники процесу про час та дату розгляду справи були повідомлені належно. У даному судовому засіданні було закінчено розгляд справи та повідомлено сторін в порядку приписів ст. 219 Господарського процесуального кодексу України про відкладення проголошення судового рішення.
У судовому засіданні 27.10.2025 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
28.05.2020 р. між Управлінням капітального будівництва Бориспільської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “УКРБУД ЗАБУДОВА» (підрядник) було укладено договір про закупівлю робіт № 22, відповідно до умов якого підрядник зобов'язувався на свій ризик по завданню замовника і за його рахунок виконати будівельні роботи по об'єкту “Будівництво дошкільного навчального закладу по вулиці Володимира Момота, 46-а в м. Бориспіль Київської області», а замовник зобов'язувався надати підряднику затверджену проектну та дозвільну документацію, прийняти виконані підрядником роботи і оплатити їх відповідно до умов даного договору (далі - договір № 22).
Вартість будівельних робіт по договору № 22 становила 57428200,00 грн. Сторонами договору № 22 було погоджено календарний план-графік, а також підписано додаткові угоди до договору № 1 від 03.06.2020 р. , № 2 від 03.07.2020 р., № 3 від 16.11.2020 р., № 4 від 29.12.2020 р., № 5 від 25.01.2021 р., № 6 від 18.03.2021 р., № 7 від 30.07.2021 р., № 8 від 30.08.2021 р., № 9 від 30.08.2021 р., № 10 від 29.10.2021 р.
Згідно з п. 1.3 договору № 22 підрядник забезпечує виконання власними або залученими силами та засобами будівельних робіт у відповідності до проектної документації, здійснює комплектацію об?єкта необхідними будівельними матеріалами та конструкціями та ліквідує недоробки та дефекти, що виникли з його вини, які були виявлені в ході приймання робіт або в гарантійні строки експлуатації об?єкта.
Відповідно до п. 1.4 договору № 22 замовник здійснює фінансування будівельних робіт в обсязі, передбаченому проектною документацією і тендерною пропозицією, в строки, передбачені умовами даного договору.
Умовами п. 6.8.4 договору № 22 визначено, що замовник має право розірвати договір, надіславши повідомлення підряднику, у разі: прийняття рішення про припинення будівництва, в тому числі шляхом консервації або ліквідації незавершеного будівництва, прийняття судом постанови про визнання підрядника банкрутом, відставання з вини підрядника від строків виконання робіт більш ніж на 1 місяць, що підтверджується двосторонніми актами, неодноразове порушення підрядником будівельних норм та правил, вимог проектної документації, що засвідчується тристоронніми актами, за участю незалежної лабораторії.
Замовник має право ініціювати розірвання договору, якщо підрядник за своєї вини: не розпочав виконання робіт протягом 15 робочих днів з дня, коли він повинен, згідно з договором, розпочати їх виконання, виконав роботи з істотними недоліками і не забезпечив їх усунення у визначений замовником строк, допустив недоліки (дефекти), які виключають можливість використання об?єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником.
Пунктом 6.8.5 договору № 22 визначено, що у разі розірвання договору в зв?язку з припиненням будівництва замовник оплатить підряднику роботи, виконані на момент розірвання договору.
Згідно з п. 12.1 договору № 22 цей договір набуває законної сили з моменту підписання його сторонами і діє до 24.12.2021 р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
У зв'язку з необхідністю виконання на вказаному об'єкті додаткових будівельних робіт, за результатами закупівель 16.11.2020 р. між Управлінням капітального будівництва Бориспільської міської ради, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю “УКРБУД ЗАБУДОВА», як підрядником, був укладений договір № 29 про закупівлю робіт (далі - договір № 29). Вартість будівельних робіт за цим договором становила 24512520,00 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 4085420,00 грн. (п. 3.1 договору).
Згідно з п. 1.3 договору № 29 підрядник забезпечує виконання власними або залученими силами та засобами будівельних робіт у відповідності до проектної документації, здійснює комплектацію об?єкта необхідними будівельними матеріалами та конструкціями та ліквідує недоробки та дефекти, що виникли з його вини, які були виявлені в ході приймання робіт або в гарантійні строки експлуатації об?єкта.
Відповідно до п. 1.4 договору № 29 замовник здійснює фінансування будівельних робіт в обсязі, передбаченому проектною документацією і тендерною пропозицією, в строки, передбачені умовами даного договору.
За умовами п. 6.8.3 договору № 29 замовник має право розірвати договір, надіславши повідомлення підряднику, у разі: прийняття рішення про припинення будівництва, в тому числі шляхом консервації або ліквідації незавершеного будівництва, прийняття судом постанови про визнання підрядника банкрутом, відставання з вини підрядника від строків виконання робіт більш ніж на 1 місяць, що підтверджується двосторонніми актами; неодноразове порушення підрядником будівельних норм та правил, вимог проектної документації, що засвідчується тристоронніми актами, за участю незалежної лабораторії.
Замовник має право ініціювати розірвання договору, якщо підрядник за своєї вини: не розпочав виконання робіт протягом 15 робочих днів з дня, коли він повинен, згідно з договором, розпочати їх виконання, виконав роботи з істотними недоліками і не забезпечив їх усунення у визначений замовником строк, допустив недоліки (дефекти), які виключають можливість використання об?єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником.
Пунктом 6.8.4 договору № 29 визначено, що у разі розірвання договору в зв?язку з припиненням будівництва замовник оплатить підряднику роботи, виконані на момент розірвання договору.
Згідно з пунктом 11.1 договору № 29 (в редакції додаткової угоди № 8 від 29.10.2021 р.) цей договір набуває законної сили з моменту підписання його сторонами і діє до 01.12.2021 р., що є кінцевою датою, до якої підрядник зобов'язується виконати всі роботи за даним договором.
Відповідно до пункту 4.1 договорів № 22 та № 29 виконання додаткових робіт та вид будівельних робіт, які мають бути виконані підрядником, наведено у календарному плані-графіку, що є невід'ємною частиною договору.
17.11.2021 р. замовник направив на адресу підрядника лист № 03-08/583 із повідомленням про розірвання з 28.11.2021 р. укладених з підрядником договорів від 28.05.2020 р. № 22 на суму 57428200,00 грн. та від 16.11.2020 р. № 29 на суму 24512520,00 грн. з підстав несвоєчасного виконання робіт, а також лист № 03-08/584, в якому замовник просив ТОВ “УКРБУД ЗАБУДОВА» повернути 2607614,05 грн. невикористаного авансу.
Не погодившись із одностороннім розірванням договору від 28.05.2020 р. № 22 на суму 57428200,00 грн., підрядник звернувся до Господарського суду Київської області з позовом, в якому просив суд визнати недійсним одностороннє розірвання договору про закупівлю робіт від 28.05.2020 р. № 22 між ТОВ “УКРБУД ЗАБУДОВА» та Управлінням капітального будівництва Бориспільської міської ради, зобов'язати Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради не чинити перешкоди ТОВ “УКРБУД ЗАБУДОВА» у виконанні договору про закупівлю робіт від 28.05.2020 р. № 22.
Рішенням Господарського суду Київської області від 13.09.2022 р. у справі № 911/159/22 у задоволенні вказаних позовних вимог ТОВ “УКРБУД ЗАБУДОВА» було відмовлено у повному обсязі. Рішення набрало законної сили та не було оскаржене в апеляційному порядку.
Окрім того, на розгляді Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/766/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ЗАБУДОВА" до Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради з вимогами про стягнення заборгованості у розмірі 8681961,30 грн., з яких - 7465801,27 грн. основна заборгованість та 1216160,03 грн. інфляційні втрати (враховуючи заяву про зменшення позовних вимог).
Позовні вимоги у зазначеній справі були обґрунтовані порушенням Управлінням капітального будівництва Бориспільської міської ради умов договору № 22 про закупівлю робіт від 28.05.2020 р. по об'єкту "Будівництво дошкільного навчального закладу по вулиці Володимира Момота, 46-а в місті Бориспіль Київської області (коригування)" ДК 021:2015 (CPV) - 45210000-2 - Будівництво будівель" у вигляді безпідставної відмови у проведенні оплати виконаних позивачем робіт.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.07.2023 р. у справі № 911/766/22 було затверджено мирову угоду б/н від 07.07.2023 р., за змістом якої сторони домовились, що Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради зобов'язується сплатити заборгованість у сумі 5000052,39 грн. У свою чергу, ТОВ "УКРБУД ЗАБУДОВА" відмовляється від стягнення з відповідача заявленої ним у цій справі решти частини боргу в розмірі 3681908,91 грн.
Відповідно до п. 9 вищезазначеної мирової угоди позивач та відповідач заявляють, що не матимуть жодних претензій один до одного щодо виконання зобов'язань за договором про закупівлю робіт від 28.05.2020 р. № 22 з моменту виконання умов даної мирової угоди.
Крім того, Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради у справі № 911/3628/21 зверталося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ЗАБУДОВА" про стягнення з відповідача перерахованого на виконання умов договору про закупівлю робіт № 29 від 16.11.2020 р. невикористаного та неповернутого авансового платежу в сумі 2607614,05 грн., з урахуванням заяви позивача про залишення без розгляду частини позовних вимог.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 р., залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 р., у вказаній справі № 911/3628/21 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "УКРБУД ЗАБУДОВА" на користь позивача 2607614,05 грн. невикористаного авансу.
Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради на виконання умов вказаного договору сплатило ТОВ "УКРБУД ЗАБУДОВА" аванс в розмірі 4252226,76 грн., договір було розірвано з 28.11.2021 р., а будівельні роботи виконані ТОВ "УКРБУД ЗАБУДОВА" на суму 1644612,71 грн., тож відповідно до пункту 5.11 договору невикористана підрядником сума попередньої оплати у розмірі 2607614,05 грн. підлягає поверненню замовнику на розрахунковий рахунок в Державній казначейській службі України.
10.01.2025 р. ТОВ "УКРБУД ЗАБУДОВА" до Господарського суду міста Києва було подано заяву про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 р. по справі № 911/3628/21 за нововиявленими обставинами, за результатом розгляду якої було прийнято рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 р., яким заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення було задоволено частково, змінено рішення Господарського суду міста Києва у справі № 911/3628/21 від 01.12.2022 р., позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 479910,03 грн. невикористаного авансу, в іншій частині в позові відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 р. у справі № 911/3628/21 апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 р. задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 р., яке було прийняте за результатами розгляду заяви ТОВ “УКРБУД ЗАБУДОВА» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 р. у справі № 911/3628/21, скасовано, у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення відмовлено, рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 р. у справі № 911/3628/21 залишено без змін.
При прийнятті зазначеної постанови судом було враховано, що за рахунок отриманого авансу ТОВ "УКРБУД ЗАБУДОВА" були придбані будівельні матеріали для виконання договору № 29 від 16.11.2020 р. на загальну суму 2127704,02 грн.
Таким чином, на даний час є такими, що набрали законної сили, рішення суду про стягнення з ТОВ "УКРБУД ЗАБУДОВА" невикористаного авансу за договором № 29, а також ухвала про затвердження мирової угоди, якою врегульовані зобов'язальні правовідносини сторін за договором № 22.
Крім того, ТОВ “УКРБУД ЗАБУДОВА» зверталося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "ВІАЛОК БІЛД", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача -Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради, про стягнення 2556842,90 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ “УКРБУД ЗАБУДОВА», як покупцем, за укладеним з ТОВ "ВІАЛОК БІЛД", як постачальником, договором поставки № 070721-01 від 07.09.2021 р., було внесено передоплату за товар, який постачальником не було поставлено, у зв'язку з чим покупець вимагав повернути сплачені грошові кошти у заявленій сумі, які так і не були повернуті.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 р. у справі № 910/7908/23 за вказаним позовом було відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Мотивуючи рішення, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи видаткові накладні підтверджують виконання ТОВ "ВІАЛОК БІЛД" поставки оплачених ТОВ “УКРБУД ЗАБУДОВА» будівельних матеріалів за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Володимира Момота, буд. 46А.
Постановою Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/7908/23 апеляційну скаргу ТОВ “УКРБУД ЗАБУДОВА» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 р. залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 р. у справі № 910/7908/23 залишено без змін.
Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що за наслідками розірвання укладених між сторонами договорів 29.11.2021 р. було складено акт № 1 фіксації стану даної незавершеного будівництва по об'єкту: “Будівництво дошкільного навчального закладу по вулиці Володимира Момота, 46-а в м. Бориспіль Київської області (коригування)» ДК 021:2015 (CPV) - 45210000-2-Будівництво будівель», в якому зафіксовано наявність будівельних матеріалів на будівельному майданчику, власником яких значиться ТОВ “УКРБУД ЗАБУДОВА».
Як зазначав позивач, відповідно до розрахунку вартості будівельних матеріалів, які залишилися на будівельному майданчику за адресою: м. Бориспіль, вул. Володимира Момота, 46-а, Київська обл., згідно акту № 1 фіксації стану незавершеного будівництва від 29.11.2021 р., загальна вартість будівельних матеріалів, належних ТОВ “УКРБУД ЗАБУДОВА», становить 1716433,44 грн.
ТОВ “УКРБУД ЗАБУДОВА» вказує, що відповідач протягом тривалого терміну не повертав будівельні матеріали, які залишилися на будівельному майданчику, позивачу, чим завдав матеріальної шкоди останньому на суму 1716433,44 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на таке.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорення. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності з ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
Приписами ч. 2 ст. 840 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Поряд з цим, у відповідності зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Згідно з п. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Поряд з цим, відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за ст. 1166 Цивільного кодексу України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.
Так само і для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
При вирішенні відповідних спорів слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Відсутність будь-якої із зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.
У той же час, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків, а також надати докази протиправності дій відповідача та причинно-наслідкового зв'язку між вказаними діями та заподіяними збитками.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів, видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 18.11.2019 р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 р. у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
З матеріалів справи слідує, що між сторонами існували договірні відносини за договорами підряду № 22 від 28.05.2020 р. та № 29 від 16.11.2020 р., які були розірвані листом з ініціативи відповідача як замовника.
Правомірність розірвання договорів підтверджується рішенням Господарського суду Київської області від 13.09.2022 р. у справі № 911/159/22.
Для виконання робіт за вищезазначеними договорами позивач здійснював закупівлю будівельних матеріалів, що підтверджується, зокрема, рішеннями суду у справах № 911/3628/21, № 910/7908/23, наявними в матеріалах справи видатковими накладними.
Відносини між сторонами щодо оплати за виконані роботи згідно договорів та повернення невикористаних кошів (авансу) врегульовані у рамках господарських справ № 911/3628/21 та № 911/766/22, судові рішення в яких набрали законної сили.
Згідно складеного відповідачем акту № 1 фіксації стану незавершеного будівництва від 29.11.2021 р. після розірвання договору на будівельному майданчику знаходилися належні ТОВ “УКРБУД ЗАБУДОВА» будівельні матеріали.
Як зазначалося вище, пунктами 1.3 договорів № 22 та № 29 саме на підрядника покладалось забезпечення виконання власними або залученими силами та засобами будівельних робіт у відповідності до проектної документації та здійснення комплектації об?єкта необхідними будівельними матеріалами та конструкціями.
Доказів повернення замовником вказаних будівельних матеріалів підряднику матеріали справи не містять.
Відповідно до наданого до матеріалів справи розрахунку вартості будівельних матеріалів, які залишилися на будівельному майданчику, загальна вартість будівельних матеріалів, які належали ТОВ “УКРБУД ЗАБУДОВА», становить 1716433,44 грн.
Відповідачем контррозрахунку вартості будівельних матеріалів, які залишилися на будівельному майданчику, до суду надано не було.
Як вже зазначалося, відповідно до ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Суд зазначає, що пунктом 9 мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Київської області від 10.07.2023 р. у справі № 911/766/22, визначено, що сторони не матимуть жодних претензій один до одного щодо виконання зобов'язань за договором про закупівлю робіт від 28.05.2020 р. № 22 з моменту виконання умов даної мирової угоди.
Тобто умови цієї мирової угоди стосуються саме виконання договірних зобов'язань, а не відшкодування збитків, заподіяних розірванням договору.
Водночас, відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30.03.2021 р. у справі № 908/2261/17 та від 30.06.2022 р. у справі № 916/1466/21.
Наявними матеріалами справи підтверджується, що внаслідок неповернення відповідачем будівельних матеріалів позивачу останньому було завдано збитків на суму 1716433,44 грн.
При цьому, жодних доказів на підтвердження того, що вказані будматеріали були придбані саме за рахунок авансу, сплаченого відповідачем позивачеві, до матеріалів справи відповідачем не надано.
Доказів відшкодування відповідачем позивачу вартості будівельних матеріалів, які залишилися на будівельному майданчику внаслідок розірвання договорів з ініціативи замовника, матеріали справи також не містять.
Крім того, Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради, на спростування наявного в матеріалах справи розрахунку вартості будівельних матеріалів, факт залишення яких на будівельному майданчику не спростований відповідачем, не надало будь-яких доказів.
При цьому, судом враховані пояснення представників позивача щодо того, що надані до позовної заяви рахунки ТОВ «ЕПІЦЕНТР», датовані 2024 роком, надавалися позивачем з метою проілюструвати значне збільшення вартості будматеріалів, аналогічних неповернутим відповідачем, в той час як заявлена до стягнення з відповідача сума визначалася позивачем, виходячи з вартості матеріалів станом на час їх придбання.
З урахуванням всього зазначеного у сукупності, з огляду на ненадання відповідачем будь-яких доказів на спростування наявності в діях останнього вини у заподіянні позивачу матеріальної шкоди та її наявності, суд вважає позовну вимогу ТОВ “УКРБУД ЗАБУДОВА» про стягнення 1716433,44 грн. доведеною, обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню судом.
Щодо включення до відшкодування збитків вимоги про стягнення 820498,75 грн. інфляційних втрат на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, слід зазначити таке.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання.
Так, ч. 1 цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. У ч. 2 зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2021 р. у справі № 520/17342/18, від 13.11.2019 р. у справі № 922/3095/18, від 13.03.2020 р. у справі № 902/417/18).
Вимагати сплату суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 р. у справі № 905/600/18).
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
Оскільки відшкодування шкоди можливе в грошовій формі, то у даному випадку між сторонами виникає грошове зобов'язання, так як одна сторона зобов'язана сплатити певну, визначену грошову суму стягувачу.
Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 р. у справі № 703/2718/16-ц.
Проте, суд зауважує, що приписи ст. 625 ЦК України може бути застосовано у випадку наявності саме простроченого грошового зобов'язання.
При цьому, обов'язок щодо доведення такого прострочення покладається на позивача в силу приписів ст.ст. 13,74 Господарського процесуального кодексу України.
Суд констатує, що до матеріалів справи позивачем не надано жодних доказів щодо моменту виникнення у відповідача зобов'язання з відшкодування вартості неповернутого майна, і, відповідно, наявності простроченого грошового зобов'язання у вигляді сплати вартості неповернутого майна, належного позивачу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність передбачених ст. 625 ЦК України підстав для стягнення з відповідача 820498,75 грн. інфляційних втрат.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги у даній справі підлягають частковому задоволенню.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів учасників процесу була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для часткового задоволення позову у даній справі не спростовує.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради (08301, Київська обл., Бориспільський р-н, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 72, код 35652032) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРБУД ЗАБУДОВА» (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 33-Б, приміщення 27, код 40015929) 1716433 (один мільйон сімсот шістнадцять тисяч чотириста тридцять три) грн. 44 коп. завданої шкоди, 20597 (двадцять тисяч п'ятсот дев'яносто сім) грн. 20 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 01.12.2025 р.
Суддя В.М. Бабкіна