вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"01" грудня 2025 р. м. Київ Справа № 911/3001/24
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
без виклику (повідомлення) сторін
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»
04136, місто Київ, вулиця Стеценка, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 23243188
до Комунального підприємства «БУЧАСЕРВІС» Бучанської міської ради
08292, Київська область, місто Буча, бульвар Леоніда Бірюкова, будинок 9, приміщення 2, код ЄДРПОУ 25689882
про стягнення вартості необлікованої електричної енергії
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх.№3976 від 04.11.2024) Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" до Комунального підприємства «БУЧАСЕРВІС» Бучанської міської ради про стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав грошових зобов'язань з оплати вартості необлікованої електричної енергії, що нарахована відповідно до акту про порушення № К 046580 від 07.03.2024, який складений позивачем за виявленим фактом порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії: самовільне підключення електроустановок, струймоприймачів або електропроводки до мережі ОСР несанкціоноване з ОСР після відключення, акт нарахований згідно з рішенням комісії з розгляду акту про порушення, що оформлене протоколом №171 від 30.04.2024, нараховано вартість електричної енергії необлікованої внаслідок порушення за період з 18.12.2023 по 07.03.2024 у розмірі 50585,09 грн та, зважаючи на порушення цього грошового зобов'язання, позивачем також нараховані 3% річних у розмірі 601,22 грн та інфляційні втрати в розмірі 2203,21 грн на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України за період з 13.06.2024 по 04.11.2024.
Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, а згідно з пунктом 1 частини 5 цієї статті малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що на 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 гривень.
За позовною заявою Приватного акціонерного товариства ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ заявлено до стягнення 53390,09 грн, отже, дана справа є малозначною в розумінні пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, не відноситься до категорій справ, що не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до частини 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.11.2024 позовну заяву (вх.№3976 від 04.11.2024) Приватного акціонерного товариства “ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до Комунального підприємства «БУЧАСЕРВІС» Бучанської міської ради про стягнення вартості не облікованої електричної енергії прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №911/3001/24 за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи постановлено здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлені сторонам строки подання заяв по суті справи.
Через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№13685/24 від 02.12.2024).
Через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат та стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх.№5043 від 03.06.2025).
Через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення (вх.№8432/25 від 18.06.2025) на заяву позивача про розподіл судових витрат та стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№8515/25 від 19.06.2025).
Через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу - вартості електричної енергії необлікованої внаслідок порушення за період з 18.12.2023 по 07.03.2024 у розмірі 50585,09 грн (вх.№14708/25 від 23.10.2025), у зв'язку зі сплатою його відповідачем після відкриття провадження у справі.
Через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на заяву позивача про закриття провадження у справі в частині позовних вимог (вх.№15372/25 від 05.11.2025), в яких відповідач заперечує решту позовних вимог: заявлені позивачем до стягнення 3% річних у розмірі 601,22 грн та інфляційні втрати в розмірі 2203,21 грн на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України за період з 13.06.2024 по 04.11.2024, а також заявлені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15600,00 грн.
Відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписав повне рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
За результатами розгляду матеріалів справи, дослідження доказів та оцінки їх у сукупності, суд -
встановив:
1. Правовідносини сторін
20.10.2014 між Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (далі - позивач) та Комунальним підприємством «РОГАЧКОМУНСЕРВІС» Мироцької сільської ради укладено договір про постачання електричної енергії №220063378, за умовами якого постачальник продає електроенергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 22,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору. Приєднана потужність становить 22,0 кВт.
Точка продажу електричної енергії встановлюється сторонами згідно з «Актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» та зазначається в додатку №1 договору (пункт 2.1. договору).
Перелік об?єктів споживача, рівень надійності електропостачання, установлена та дозволена потужність визначені додатком №3 до договору.
07.03.2024 уповноваженими представниками позивача на об?єкті споживача за адресою: Київська область, Бучанський район, село Мироцьке, вулиця Радгоспна, 2А, при технічній перевірці, виявлено факт порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), а саме: пункту 5.5.5. ПРРЕЕ, що відповідає порушенню пункту 8.4.2. ПРРЕЕ - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до мережі ОСР не санкціоноване з ОСР після відключення, без порушення схеми обліку. Самовільне підключення виконане дротом (проводом) від опори 6 ТП - 246 до водокачки, відкрито, виявити яке при контрольному огляді було можливо. За результатом проведеної перевірки, відповідно до пункту 8.2.5. ПРРЕЕ представниками позивача, за участі особи, що допустила на об'єкт - Пархоменка Геннадія Васильовича, складений Акт про порушення № К 046580 від 07.03.2024.
19.03.2024 комісією з розгляду Акту про порушення прийнято рішення про запрошення споживача на засідання комісіі? з розгляду акту про порушення №К 046580.
08.04.2024 проведено засідання комісіі? з розгляду Акту про порушення №К 046580, на яке з'явився представник Комунального підприємства «РОГАЧКОМУНСЕРВІС» Мироцької сільської ради - Чейчук Дмитро Михайлович.
У зв?язку із тим, що представник Комунального підприємства «РОГАЧКОМУНСЕРВІС» Мироцької сільської ради повідомив, що об?єкт, на якому проведено перевірку, передано на баланс Комунального підприємства «БУЧАСЕРВІС» Бучанської міської ради (далі - відповідач), комісією прийнято рішення про перенесення розгляду акту на іншу дату для запрошення відповідача.
30.04.2024 на засіданні комісії з розгляду Актів про порушення розглянуто питання щодо обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ за Актом №К 046580 від 07.03.2024.
За результатами розгляду, комісією прийнято рішення, що оформлене протоколом №171 від 30.04.2024, про нарахування відповідачу вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення за період з 18.12.2023 по 07.03.2024 у розмірі 50585,09 грн; представник відповідача - Пархоменко Геннадій Васильович був присутній на засіданні комісії 30.04.2024, надав свої пояснення та погодився з порушенням та розрахунком, про що поставив свій підпис у вказаному протоколі.
Відповідно до розрахунку позивача, відповідачу за період порушення з 18.12.2024 по 07.03.2024 нараховано обсяг електричноі? енергіі?, не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ в розмірі 6912 кВт/г, відтак, згідно із розрахунком відповідача за формулою №4 (за 80 днів порушення), вартість електричної енергії не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ становить 50585,66 грн.
2. Аргументи позивача
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач не виконав грошових зобов'язань з оплати вартості не облікованої електричної енергії, що нарахована відповідно до акту про порушення № К 046580 від 07.03.2024, що складений позивачем за виявленим фактом порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії: самовільне підключення електроустановок, струймоприймачів або електропроводки до мережі ОСР не санкціоноване з ОСР після відключення, акт нарахований згідно з рішенням комісії з розгляду акту про порушення, що оформлене протоколом №171 від 30.04.2024, нараховано вартість електричної енергії не облікованої внаслідок порушення за період з 18.12.2023 по 07.03.2024 у розмірі 50585,09 грн та, зважаючи на порушення цього грошового зобов'язання, позивачем також нараховані 3% річних у розмірі 601,22 грн та інфляційні втрати в розмірі 2203,21 грн на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України за період з 13.06.2024 по 04.11.2024.
3. Аргументи відповідача
За запереченнями відповідача (вх.№8432/25 від 18.06.2025) на заяву позивача про розподіл судових витрат та стягнення витрат на професійну правничу допомогу відповідачем заперечена розумність та пропорційність заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, а також вказано на відсутність доказів їх фактичної оплати позивачем.
Відповідно до заперечень відповідача на заяву позивача про закриття провадження у справі в частині позовних вимог (вх.№15372/25 від 05.11.2025), відповідач заперечує решту позовних вимог: заявлені позивачем до стягнення 3% річних у розмірі 601,22 грн та інфляційні втрати в розмірі 2203,21 грн на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України за період з 13.06.2024 по 04.11.2024, а також заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15600,00 грн, відповідач підтверджує, що ним повністю сплачений основний борг у розмірі 50585,66 грн та зазначає, що прострочення цієї оплати автоматично не створює підстав для нарахування та стягнення 3% річних та інфляційних втрат, оскільки позивач не довів наявності фактичних збитків.
4. Норми права, що підлягають застосуванню
Пунктом 5.5.5. ПРРЕЕ встановлені обов'язки споживача, а саме (але не виключно): користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання; узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності.
Відповідно до пункту 8.2.5. ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил. Також в абзаці чотири даного пункту зазначено таке: споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення. В абзаці вісім пункту 8.2.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
Відповідно до пункту 8.2.6. ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. У разі причетності споживача до порушення цих Правил, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі, разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4. цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Відповідно пункту 8.4.1. ПРРЕЕ оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.
Відповідно до підпункту 5 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень як самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
5. Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи
5.1. Щодо суми основної заборгованості.
Через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу - вартості електричної енергії необлікованої внаслідок порушення за період з 18.12.2023 по 07.03.2024 у розмірі 50585,09 грн (вх.№14708/25 від 23.10.2025), у зв'язку зі сплатою його відповідачем після відкриття провадження у справі.
Судом враховано, що позивачем до вищевказаної заяви доданий доказ сплати відповідачем суми основного боргу після відкриття провадження у цій справі - інформаційне повідомлення про зарахування коштів № 3526 від 30.09.2025 на суму 50585,66 грн, у призначенні платежу в якому зазначений спірний акт про порушення ПРРЕЕ № К 046580 від 07.03.2024, отже, матеріалами справи підтверджується сплата основного боргу після відкриття провадження у справі ухвалою Господарського суду Київської області від 11.11.2024, відтак, у цій частині, відсутній предмет спору у справі.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З огляду на вказане, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу: нарахованої позивачем відповідачу вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення за період з 18.12.2023 по 07.03.2024 у розмірі 50585,09 грн - підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору у справі в цій частині.
5.2. Щодо нарахування інфляційних втрат та 3% річних.
Позивачем заявлені до стягнення за порушення відповідачем грошових зобов'язань 3% річних у розмірі 601,22 грн та інфляційні втрати в розмірі 2203,21 грн.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідач заперечує позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат: підтверджує, що ним повністю сплачений основний борг у розмірі 50585,66 грн після відкриття провадження у справі та зазначає, що прострочення цієї оплати автоматично не створює підстав для нарахування та стягнення 3% річних та інфляційних втрат, оскільки позивач не довів наявності фактичних збитків.
З огляду на такі твердження відповідача, судом враховані висновки Верховного Суду про правову природу правовідносин за статтею 625 Цивільного кодексу України, що викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року, провадження 6-49 цс12 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №373/2054/16, де вказано, що 3% річних та інфляційні втрати не є відповідальністю та/або санкціями, являються способом компенсації втрат у зв'язку з неповерненням / не виплатою грошових коштів, платою за користування грошовими коштами, нараховуються та стягуються незалежно від вини боржника та регулюються законом та/або договором, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 №703/2718/16, від 19.06.2019 №646/14523/15 про те, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобовязання та є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобовязання як спосіб захисту грошового інтересу і полягає у відшкодуванні грошових втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляції та отримані компенсації за неналежне виконання зобов'язань.
З урахуванням такої правової природи 3% річних та інфляційних втрат підставою для їх нарахування та стягнення є порушення будь-якого грошового зобов'язання, натомість, зважаючи на те, що вони за своєю правовою природою не являються ані санкціями, ані відшкодуванням реальних збитків, то не потребують доведення вини боржника та настання фактичних збитків.
Судом також врахований висновок Верховного Суду щодо предмету доказування у справах з таким способом захисту у спірних правовідносинах, що викладений у постанові від 30.04.2024 у справі № 918/775/23, про те, що предметом розгляду у справі є не протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення, а факт порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, зафіксований у протоколі, відтак, не потребує дослідження і встановлення судом як законність проведення перевірки, так і законність складання акту про порушення ПРРЕЕ № К 046580 від 07.03.2024, а також законність рішення позивача за результатом розгляду акту про порушення відповідачем ПРРЕЕ, оскільки встановлення таких обставин входить до предмета доказування у справах про визнання недійсним та скасування рішення комісії по розгляду актів про порушення, а не у справах про стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Додатково судом врахована відсутність заперечень відповідача щодо наявності правопорушення, правомірності проведення засідання комісії з розгляду акту про порушення ПРРЕЕ № К 046580 від 07.03.2024, відповідного її рішення та здійснених позивачем нарахувань вартості необлікованої електричної енергії.
Крім цього, вказані обставини споживання не облікованої електричної енергії та правомірності рішення позивача про нарахування її вартості підтверджуються тим, що представник відповідача був присутнім на засіданні комісії з розгляду акту про порушення та погодився із виявленим порушенням, відповідно, наявність правовідносин між сторонами та факт споживання не облікованої електричної енергії відповідачем не заперечується.
Суд встановив, що 07.03.2024 на підставі пункту 8.2.5. ПРРЕЕ уповноваженими представниками позивача здійснена технічна перевірка на об?єкті Комунального підприємства «БУЧАСЕРВІС» Бучанської міської ради за адресою: Киі?вська область, Бучанськии? раи?он, село Мироцьке вулиця, Радгоспна, 2А, при цьому, матеріали справи не містять заперечень з боку відповідача, що об'єкт, який розташований за цією адресою, є об'єктом відповідача.
Відповідно до пункту 5.5.5. ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Отже, споживач несе відповідальність, в тому числі, за безоблікове користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Пунтом 8.2.4. ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
Під час проведення перевірки дотримання споживачем умов ПРРЕЕ, уповноваженими представниками позивача виявлено порушення пунктів 2.3.2., 2.3.4., 5.5.5., що відповідає порушенню 8.4.2. ПРРЕЕ - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до мережі ОСР не санкціоноване з ОСР після відключення, без порушення схеми обліку. Самовільне підключення виконане дротом (проводом) від опори 6 ТП - 246 до водокачки за адресою: село Мироцьке, вулиця Радгоспна, 2А.
Відповідно до пункту 8.2.5. ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.
Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу:
- меж балансової належності;
- перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення;
- номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення;
- фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
Особа, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, має пред'явити представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу. Відповідні дані, що посвідчують особу, зазначаються в акті про порушення (крім випадку складення акта у присутності споживача). У разі відмови особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, пред'являти представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу, відповідна відмова особи має фіксуватися відеозйомкою, про що зазначається в акті про порушення.
За результатом проведеної перевірки, відповідно до пункту 8.2.5. ПРРЕЕ уповноваженими представниками позивача Прищепою О.Г. та Фроленковим К.Д., за участі представника відповідача Пархоменка Г.В., складений акт про порушення № К 046580 від 07.03.2024. Пунктом 11 акту визначено, що комісія оператора системи з розгляду складеного акта про порушення буде проводитись 19.03.2024 о 15:30 за адресою: місто Київ, вулиця Стеценка, 1А.
Суд також вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідач жодним чином не спростував факт виявлення представниками позивача на об'єкті відповідача за адресою: Київська область, Бучанськии? район, село Мироцьке, вулиця Радгоспна, 2А, порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до мережі ОСР не санкціоноване з ОСР після відключення, без порушення схеми обліку, яке відповідає порушенню 8.4.2. ПРРЕЕ та яке зазначено в акті про порушення № К 046580 від 07.03.2024.
Відповідно до пункту 8.2.5. ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Відповідно до пункту 8.2.6. ПРРЕЕ, Акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, у якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення.
У разі розгляду акта щодо використання на об'єкті побутового споживача електричної енергії на непобутові потреби, оператор системи додатково запрошує на засідання комісії електропостачальника та надсилає копію відповідного акта про порушення.
Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.
У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи, у строк до 60 календарних днів від дати складення акта (крім випадків проведення експертизи або отримання висновку заводу виробника пломби та/або індикатора, та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії; повторного розгляду акта на засіданні комісії з розгляду актів про порушення). У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення, але не пізніше 90 календарних днів від дати направлення такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.
Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 90 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню, крім випадків необхідності проведення експертизи або отримання висновку заводу виробника пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення. Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження та/або обстеження заводом виробником, перебіг зазначеного терміну починається з дати їх отримання оператором системи.
Комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами, на підставі звернення споживача, на вимогу Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, або за рішенням суду. У разі повідомлення оператору системи про істотні обставини, які не були відомі на момент ухвалення рішення комісією, але мають суттєве значення, рішення комісії може бути переглянуте у порядку, встановленому цими Правилами, протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття. Споживач може подати оператору системи звернення про перегляд рішення комісії протягом 180 календарних днів з дня прийняття комісією відповідного рішення.
Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
У протоколі комісії зазначається ЕІС код точки/точок комерційного обліку, за якою(ими) виявлено порушення (за наявності).
У разі розгляду питання щодо використання на об'єкті побутового споживача електричної енергії на непобутові потреби копія рішення комісії видається/надсилається електропостачальнику.
У разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2. глави 8.4. цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
У разі встановлення, що порушення роботи вузла обліку виникло не з вини споживача, обсяг спожитої електричної енергії споживачем від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань, визначається відповідно до Кодексу комерційного обліку.
Представник споживача відмовився підписувати Акт про порушення № К 046580 від 07.03.2024, в якому визначено, що засідання комісії оператора системи з розгляду складеного акта про порушення відбудеться 19.03.2024 о 15:30, що засвідчив свідок Браглевець А.О.
Для з?ясування додаткових обставин, засідання комісії було перенесено на іншу дату, згідно з протоколом № 026, який було направлено споживачу поштою, згідно з відміткою у пункті 11 протоколу, однак, доказів направлення цього протоколу позивач не надав.
Позивач надав суду лист-запрошення від 08.03.2024 № 04/530/1363 відповідачу на засідання комісії по розгляду Акту про порушення № К 046580 від 07.03.2024 на 08.04.2024, водночас, у матеріалах справи відсутні докази направлення цього листа відповідачу.
На засідання комісії з розгляду акту про порушення ПРРЕЕ 08.04.2024 з?явився представник Комунального підприємства «РОГАЧКОМУНСЕРВІС» Мироцької сільської ради - Чейчук Д.М., який не заперечував щодо перенесення засідання на іншу дату, для запрошення представників Комунального підприємства «БУЧАСЕРВІС» Бучанської міської ради та для з?ясування додаткових обставин розгляд акту про порушення було перенесено на іншу дату. Протокол № 094 разом із розрахунком величини вартості та розрахункові документи для оплати недорахованої електроенергії вручено споживачу.
30.04.2024 за результатом засідання комісії з розгляду акту про порушення ПРРЕЕ № К 046580 від 07.03.2024 прийнято рішення, оформлене протоколом №171 від 30.04.2024 про проведення розрахунку згідно з підпунктом 5 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ, пунктом 8.4.1. ПРРЕЕ за формулою № 4 за період 80 днів з 18.12.2023 по 07.03.2024.
На засіданні комісії з розгляду акту про порушення ПРРЕЕ від 30.04.2024 представник Комунального підприємства «БУЧАСЕРВІС» Бучанської міської ради Пархоменко Г.В. висловив погодження із виявленим порушенням та рішенням комісії. Протокол №171 від 30.04.2024 вручено споживачу.
Згідно з пунктом 8.4.8. ПРРЕЕ кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного або технічного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил). У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 (у частині пошкодження/відсутності засобів вимірювальної техніки та/або пломб, та/або пристроїв (шафи обліку, захисної панелі тощо), на яких встановлені пломби) або у підпункті 4 пункту 8.4.2 цієї глави, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Період нарахування з 18.12.2023 по 07.03.2024 (дату виявлення порушення).
Згідно з пунктом 8.4.10. ПРРЕЕ у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 5 пункту 8.4.2. цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт·год) розраховується за формулою (4): Wдоб = P tдоб Kв,
де Р - потужність (кВт), визначена як:
1) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складення акта про порушення струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);
2) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акта про порушення струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних усіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);
3) дозволена потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначена в договорі з оператором системи (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів 1 або 2 цього пункту, перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);
tдоб - тривалість роботи обладнання протягом доби, що визначається на підставі договору з оператором системи (год). У разі відсутності в договорі даних про тривалість роботи обладнання споживача t доб приймається рівним 8 год;
Kв - коефіцієнт використання струмоприймачів (приймається рівним 0,6).
Відповідно до пункту 8.4.10. ПРРЕЕ за формулою №4, за період з 18.12.2023 по 07.03.2024 (80 днів), відповідачу нараховано обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ 6912кВт/год. Відтак, згідно із розрахунком вартість електричної енергії не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ становить 50585,66 грн.
Контррозрахунку відповідачем суду не надано.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем доведені та документально підтверджені підстави для стягнення з відповідача вартості не облікованої електроенергії внаслідок порушення ПРРЕЕ в сумі 50585,66 грн.
Згідно з пунктом 8.2.7. ПРРЕЕ кошти за не обліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.
Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Суд зауважує, що дії уповноважених працівників позивача при проведенні перевірки вимог ПРРЕЕ та при складенні акту про порушення № К 046580 від 07.03.2024, за результатами розгляду якого було прийнято рішення, оформлене протоколом №171 від 30.04.2024, про нарахування відповідачу обсягу та вартості електричної енергії внаслідок порушення ПРРЕЕ, відповідач у встановленому порядку не оскаржував. Протилежного суду не доведено.
За результатом дослідження матеріалів справи суд встановив, що представник відповідача був присутній при проведенні перевірки дотримання норм ПРРЕЕ уповноваженими особами позивача на об?єкті відповідача, поставив власноручний підпис в акт про порушення № К 046580 від 07.03.2024, чим підтвердив факт ознайомлення з порушенням пункту 8.4.2. ПРРЕЕ. Крім цього, актом про порушення визначено, що його розгляд здійснюється відповідною комісією. Представник відповідача був присутнім на засіданні комісії з розгляду акту про порушення № К 046580 від 07.03.2024, за результатом якого прийнято рішення, що оформлено протоколом №171 від 30.04.2024 про проведення нарахування відповідно до ПРРЕЕ та погодився із порушенням та прийнятим рішенням. Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач повною мірою був обізнаний про порушення ним норм ПРРЕЕ та відповідне рішення комісії, що оформлене протоколом №171 від 30.04.2024, про проведення нарахування.
Пункт 8.2.7. ПРРЕЕ передбачає, що споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
Пунктом 8.2.6. ПРРЕЕ встановлено, що у разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4. цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
За рішенням комісії, оформленого протоколом №171 від 30.04.2024, визначено, що акт підлягає розрахунку згідно з підпунктом 5 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ, пунктом 8.4.10. ПРРЕЕ, формула 4. Отже, разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4. цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків, відтак, протокол №171 від 30.04.2024, розрахунок до акту про порушення № К 046580 від 07.03.2024, рахунок до акту про порушення № К 046580 від 07.03.2024 вручені представнику відповідача Пархоменку Г.В. 30.04.2024 на засіданні комісії з розгляду акту про порушення № К 046580 від 07.03.2024, що підтверджується його підписом у протоколі №171 від 30.04.2024.
Отже, 30.04.2024 є днем отримання відповідачем рахунка, оскільки Пархоменко Г.В. є уповноваженим представником відповідача, що підтверджується довіреністю від 30.04.2024 № 531.
Позивач також стверджує, що він направив зазначені документи на дійсну адресу відповідача листом від 14.05.2024 № 04/530/2913, який позивач надав суду. Однак, на підтвердження відправлення вищезазначеного листа позивач доказів не надав, відтак, датою, з якої для відповідача розпочався встановлений 30-денний строк для сплати вартості необлікованої електричної енергії, є 30.04.2024.
Таким чином, суд вважає, що з урахуванням вимог пункту 8.2.7. ПРРЕЕ, відповідач мав сплатити суму заборгованості протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка, тобто до 30.05.2024, а з 31.05.2024 розпочався період прострочення цієї оплати.
З урахуванням вищевикладених висновків суду, нарахована позивачем вартість електричної енергії необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ за період з 18.12.2023 по 07.03.2024 у розмірі 50585,09 грн є грошовим зобов'язанням відповідача, яке порушене з 31.05.2024, отже, з цієї дати позивач мав право нараховувати 3 % річних та інфляційні втрати.
Позивач розраховує початок періоду нарахування з 13.06.2024, а не з 31.05.2024, однак, суд враховує межі позовних вимог, та за перевіркою судом розрахунку, заявлена позивачем сума 3 % річних - 601,22 грн за період з 13.06.2024 по 04.11.2024, підлягає задоволенню.
За перевіркою судом розрахунку інфляційних втрат, який наданий позивачем, суд встановив, що наданий позивачем розрахунок здійснений правильно, позивач заявляє інфляційні втрати за період червень - вересень 2024 року та, оскільки останнім днем періоду позивач вересень 2024 року, при цьому, індекс споживчих цін у жовтні 2024 року був опублікований у газеті «Урядовий кур?єр» 13.11.2024, відтак, на момент розрахунку (04.11.2024) у позивача була відсутня інформація для розрахунку індексу інфляції у жовтні 2024 року, позивач врахував всі місяці при розрахунку до звернення до суду, відтак, період прострочки правильно визначений кількістю повних календарних місяців без жодних виключень, у тому числі місяців з дефляцією. Відтак, заявлена до стягнення сума інфляційних витрат 2203,21 грн підлягає задоволенню.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до статтей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 601,22 грн та інфляційних втрат у розмірі 2203,21 грн обгрунтовані, а тому підлягають задоволенню повністю.
Інші доводи та докази сторін оцінені судом у сукупності з вищевикладеними та не наводяться у рішенні суду, позаяк не спростовують вказаних у рішенні висновків суду та не покладені судом в його основу.
6. Результати розгляду справи
6.1. Згідно із статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. У справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов'язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.02.2019 у справі № 911/1694/18).
6.2. Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення 50585,66 грн основного боргу та про повне задоволення решти позовних вимог.
7. Розподіл судових витрат
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Позивачем заявляються до відшкодування відповідачем витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 15600,00 грн, на підтвердження яких позивачем подані до матеріалів справи: копія договору про надання правничої допомоги №6264-КОЕ від 22.10.2024, копія акту надання послуг №911/3001/24-КРЕМ від 07.01.2025, копія витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копія посвідчення адвоката, копії довіреності №168/2024 від 01.05.2024, №74/2025 від 01.05.2025.
Судом враховано, що адвокат Конєва Лариса Леонідівна представляла інтереси позивача у даній справі.
Відповідачем покладення на нього цих витрат позивача повністю заперечується з огляду на таке:
- позивачем не надано підтвердження фактичної оплати позивачем правничої допомоги;
- розмір заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу є завищеним з огляду на їх нерозумність та непропорційність.
Надаючи оцінку заявленим до відшкодування витратам позивача на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи.
Як зауважила Велика Палата Верховного Суду, нормами процесуального законодавства передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат такі, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Така позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховним Судом у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19.
Суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження факту оримання правничої допомоги у справі, її вартості та обсягу позивачем надані копії: 1) договору про надання правничої допомоги №6264-КОЕ від 22.10.2024, що укладений між Приватним акціонерним товариством «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та Адвокатським об'єднанням "Перший радник", відповідно до пункту 1.3. якого сторони погодили, що зміст, обсяг, вартість послуг, номер судової справи, в межах якої надається правнича допомога, та судова інстанція відображається сторонами в акті наданих послуг; 2) акту надання послуг № 911/3001/24-КРЕМ від 07.01.2025, відповідно до якого сторони погодили обсяг правничої допомоги у справі та її вартість (13000,00 грн, з ПДВ 2600,00 грн, всього 15600,00 грн); 3) документи щодо адвоката Адвокатського об'єднання "Перший радник" Конєвої Л.Л., яка надавала правничу допомогу позивачу в цій справі: витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, посвідчення адвоката України, довіреностей.
З огляду на вищевикладені вимоги чинного законодавства, позиції Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, виходячи з принципу співмірності та розумності у визначенні вартості адвокатських послуг, зважаючи на: категорію справи, яка є простою та малозначною; розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін; ціну позову; невеликий обсяг часу, необхідний для підготовки позову; мінімальну кількість учасників справи (позивач та відповідач), враховуючи те, що відповідач під час розгляду справи повністю сплатив основну заборгованість, що є підставою для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 50585,66 грн основного боргу, а також велику кількість аналогічних справ, розглянутих судами за позовами Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» суд вважає, що обгрунтованим розміром витрат позивача на правничу допомогу є 5000,00 грн, що, на час розгляду справи, є усталеним середнім розміром правничої допомоги у цій категорії справ.
Стосовно заперечень відповідача щодо відсутності доказів фактичної оплати позивачем правничої допомоги суд врахував висновок Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, що викладений у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, згідно з яким витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Отже, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість вимог Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про відшкодування Комунальним підприємством «БУЧАСЕРВІС» Бучанської міської ради витрат позивача на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.
Одночасно судом враховано, що за умовами договору про надання правничої допомоги №6264-КОЕ від 22.10.2024 та акту надання послуг № 911/3001/24-КРЕМ від 07.01.2025 погоджено включення ПДВ до вартості послуг.
Згідно з частиною першою статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 11 Закону "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
За підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України ПДВ - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Об'єкти оподаткування ПДВ - це будь-які операції платників податку з надання послуг, продажу товарів та здійснення робіт на митній території України.
Судом враховано, що відповідно до положень договору про надання правничої допомоги №6264-КОЕ від 22.10.2024 Адвокатське об'єднання "Перший радник" має статус платника ПДВ, та у разі зміни цього статусу зобов'язане повідомити клієнта, із складанням додаткової угоди про відповідне уточнення ціни договору, при цьому, в акті при узгодженні остаточної вартості послуг сторони погодили ціну із включенням ПДВ, зміни статусу платника ПДВ в Адвокатського об'єднання "Перший радник" суду не доведено, відповідачем такий статус не заперечений.
За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем товару (замовником послуг). Отже, хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку (зокрема, така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2023 у справі № 910/2416/23).
З урахуванням вказаної правової природи ПДВ, його сплата позивачем адвокатському об'єднанню - платнику ПДВ є зобов'язанням позивача за вимогами закону, отже, для цілей розподілу судових витрат, витрати зі сплати 20 % ПДВ є такими, що за вищевказаною практикою Європейського суду з прав людини є фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим, відтак, відшкодування суми ПДВ, яку позивач зобов'язаний сплатити при оплати послуг правничої допомоги також підлягає покладенню на відповідача.
З урахуванням вищевказаних висновків суду про обгрунтованість вартості правничої допомоги у 5000,00 грн, відшкодування 20 % ПДВ складатиме 1000,00 грн, отже, суд дійшов висновку про те, що відповідач має відшкодувати позивачу 6000,00 грн витрат на правничу допомогу у справі.
Щодо витрат зі сплати судового збору, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України “Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позов пред'явлено в електронному вигляді через підсистему ЄСІТС "Електронний суд".
Відповідно до пункту 2 частини 1, частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на одну із основних засад (принципів) господарського судочинства: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України), у зв'язку зі сплатою позивачем судового збору у мінімальному розмірі і вищевикладеними висновками суду про те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, а частина позовних вимог сплачена відповідачем після відкриття провадження у справі, судовий збір у розмірі 2422,40 грн покладається на відповідача повністю.
Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи та керуючись статтями 13, 52, 73, 74, 77-79, 86, 129, 232, 237, 238, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. Закрити провадження у справі № 911/3001/24 в частині позовних вимог про стягнення 50585,66 грн основного боргу.
2. Позов (вх.№3976 від 04.11.2024) Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до Комунального підприємства «БУЧАСЕРВІС» Бучанської міської ради про стягнення вартості не облікованої електричної енергії- задовольнити повністю.
3. Стягнути з Комунального підприємства «БУЧАСЕРВІС» Бучанської міської ради (08292, Київська область, місто Буча, бульвар Леоніда Бірюкова, будинок 9, приміщення 2, код ЄДРПОУ 25689882) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (04136, місто Київ, вулиця Стеценка, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 23243188) 601,22 грн (шістсот одна гривня двадцять дві копійки) 3% річних, 2203,21 грн. (дві тисячі двісті три гривні двадцять одна копійка) інфляційних втрат, 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) витрат зі сплати судового збору, 6000,00 грн (шість тисяч гривень) витрат на правничу допомогу.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 01.12.2025.
Суддя С.О. Саванчук