Рішення від 01.12.2025 по справі 910/3262/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.12.2025Справа № 910/3262/16

За позовом ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 )

до Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш»

(ідентифікаційний код: 13504334)

про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 51 480,28 грн та компенсації за втрату частини заробітної плати у розмірі 23 289,68 грн

у межах справи № 910/3262/16

За заявою Приватного акціонерного товариства «Азовелектросталь»

(ідентифікаційний код: 25605170)

Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська Сталепаливна Компанія»

(ідентифікаційний код: 39758946)

до Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш»

(ідентифікаційний код: 13504334)

про банкрутство

Суддя Омельченко Л.В.

Без виклику (повідомлення) учасників

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/3262/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334).

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334) про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 51 480,28 грн та компенсації за втрату частини заробітної плати у розмірі 23 289,68 грн.

Ухвалою судді Паська М.В. від 25.05.2018 відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін у справі за позовом ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334) про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 51 480,28 грн та компенсації за втрату частини заробітної плати у розмірі 23 289,68 грн у межах справи № 910/3262/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (ідентифікаційний код: 13504334).

04.06.2018 через відділ діловодства суду від відповідача ПрАТ «Азовзагальмаш» надійшов відзив, в якому останній не заперечував проти вимог позивача про заборгованості по заробітній платі у розмірі 51 480,28 грн, при цьому в іншій частині позовних вимог просить відмовити.

25.06.2018 через відділ діловодства суду від розпорядника майна ПрАТ «Азовзагальмаш» надійшов відзив, в якому він повідомляє, що з наданих відповідачем відомостей, вбачається заборгованість по заробітній платі перед позивачем станом на 01.05.2018 у розмірі 51 480,28 грн, а також вважає за можливе частково визнати вимоги позивача про стягнення компенсації, а саме у розмірі 7 036,04 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач знаходилась у трудових відносинах з ПрАТ «Азовзагальмаш» з 06.07.2007, що підтверджується копією трудової книжки.

Крім того, вбачається, що з квітня 2015 по квітень 2018 була нарахована заробітна плата ОСОБА_1 у розмірі 51 480,28 грн, але не виплачена.

У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість, яка з урахуванням компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати становить 74 769,96 грн.

На підтвердження заявлених позовних вимог позивач надав:

- копію трудової книжки ОСОБА_1 , засвідчену належним чином;

- копію розрахункового листа за квітень 2018 року із зазначенням невиплаченої заробітної плати за вказані періоди;

- розрахунок компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати.

Так, згідно статті 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України «Про оплату праці».

Відповідно до ст. 94 КЗпП України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. До структури заробітної плати в силу ст. 2 Закону України «Про оплату праці» включаються виплати за виконану роботу, а також гарантії та компенсації за невідпрацьований час.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Як вбачається з розрахункового листа ОСОБА_1 за квітень 2018 року заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі становить 51 480,28 грн.

Відповідачем ПрАТ «Азовзагальмаш» доказів виплати ОСОБА_1 заробітної плати за вказані позивачем періоди суду не надано.

Крім того, позивач просила суд стягнути з відповідача компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 23 289,68 грн, надавши на обґрунтування суми компенсації, розрахунок останньої.

Водночас, розпорядник майна ПрАТ «Азовзагальмаш» у своєму відзиві надав контррозрахунок компенсації ОСОБА_1 за втрату частини заробітної плати, яка становить 7 036,04 грн.

Статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» встановлено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно з п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Перевіривши надані позивачем та розпорядником майна ПрАТ «Азовзагальмаш» розрахунки компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати судом встановлено, що розрахунок ОСОБА_1 є арифметично невірним, оскільки остання розрахувала компенсацію за весь період прострочення виплати заробітної плати, що суперечить ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», в той час як розпорядник майна ПрАТ «Азовзагальмаш» за кожний місяць окремо.

Таким чином, суд не може взяти до уваги розрахунок позивача, оскільки він є арифметично невірним, при цьому бере до уваги розрахунок розпорядника майна ПрАТ «Азовзагальмаш» та приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача компенсації за втрату частини заробітної плати у розмірі 7 036,04 грн.

Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що відповідач не виконав свій обов'язок щодо вчасної та належної виплати заробітної плати позивачу, тому вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі у розмірі 51 480,28 грн та компенсації за втрату частини заробітної плати у розмірі 7 036,04 грн.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Позивач звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у сумі 1 762,00 грн, слід віднести на боржника (відповідача), стягнувши його в дохід державного бюджету України.

Враховуючи викладене вище, керуючись статтями 115 - 117 Кодексу Законів про працю України та статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (87535, Донецька область, місто Маріуполь, площа Машинобудівельників, 1, ідентифікаційний код: 13504334) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) 51 480,28 грн (п'ятдесят одна тисяча чотириста вісімдесят гривень двадцять вісім копійок) заборгованості по заробітній платі.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (87535, Донецька область, місто Маріуполь, площа Машинобудівельників, 1, ідентифікаційний код: 13504334) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати в розмірі 7 036,04 грн (сім тисяч тридцять шість гривень чотири копійки).

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (87535, Донецька область, місто Маріуполь, площа Машинобудівельників, 1, ідентифікаційний код: 13504334) в дохід Державного бюджету України 1 762,00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом двадцяти днів з дня його проголошення до або через відповідні суди. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 01.12.2025.

Суддя Л.В. Омельченко