вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"01" грудня 2025 р. Cправа № 902/1349/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116)
до: Вінницької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (вул. Праведників світу, буд. 19, м. Вінниця, Вінницький район, Вінницька область, 21036)
про стягнення 14511,04 грн,
На розгляд Господарського суду Вінницької області в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про стягнення з Вінницької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів 14511,04 грн.
В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання Хмільницькою міжрайонною державною лабораторією Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів умов Договору №01-7349/24-БО-Т постачання природного газу від 23.09.2024 в частині повної та своєчасної оплати вартості спожитого природного газу у листопаді 2024 року, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" заявлено до стягнення з Вінницької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (як правонаступника Хмільницької міжрайонної державної лабораторії) 14511,04 грн, з яких: 11920,13 грн - основного боргу; 1794,55 грн - пені; 226,33 грн - 3% річних та 570,03 грн - інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 02.10.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/1349/25 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
Ухвала про відкриття провадження у справі доставлена 02.10.2025 як позивачу, так і відповідачу до Електронних кабінетів ЄСІТС, про що в матеріалах справи містяться відповідні довідки.
У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
23.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (Постачальник, позивач) та Хмільницькою міжрайонною державною лабораторією Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Споживач) правонаступником якої є Вінницька регіональна державна лабораторія Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (відповідач) укладено Договір № 01-7349/24-БО-Т постачання природного газу (Договір), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити Споживачу природний газ (далі також - газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити його на умовах цього Договору.
Приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.5. Договору).
Підпунктом 3.5.2. пункту 3.5. Договору передбачено, що на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акта приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника.
Згідно із п.п. 3.5.3. п. 3.5. Договору Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акта зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
У випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акта до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними Споживача та даними остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених у розділі 4 цього Договору (п.п. 3.5.4. п. 3.5. Договору).
Відповідно до п. 4.1. Договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:
Ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,33 грн.,
крім того податок на додану вартість за ставкою 20%,
ціна природного газу за 1000 куб. м з ПДВ - 16 390,00 грн,
крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м.
Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн.
Пунктом 5.1. Договору визначено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акта приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта приймання-передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акта приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.
Згідно із п. 7.2. Договору сторони погодили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
За умовами п. 13.1. Договору останній набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє в частині поставки газу до 31 грудня 2024 року (включно), а в частині розрахунків до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.
На виконання умов Договору позивач у період з вересня 2024 р. по листопад 2024 р. передав у власність Хмільницької міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів природний газ загальною вартістю 12523,19 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями актів приймання-передачі природного газу: за вересень (від 11.10.2024) на суму 16,72 грн; за жовтень (від 12.11.2024) на суму 586,34 грн та за листопад (від 12.12.2024) на суму 11920,13 грн.
Поряд з цим акти приймання-передачі природного газу за вересень та за листопад 2024 року не підписані Споживачем.
Матеріалами справи підтверджується, а саме списком згрупованих поштових відправлень та відповідними накладними АТ "Укрпошта", що Постачальник направляв Споживачу примірники актів приймання-передачі природного газу за вересень та листопад 2024 року.
Як стверджує позивач, станом на дату складання позовної заяви Споживач не повернув підписані акти приймання-передачі природного газу за вересень 2024 року та листопад 2024 року. В той же час, вмотивованої відмови від підписання актів приймання-передачі природного газу за вересень 2024 року та листопад 2024 року у письмовій формі на виконання вимог підпункту 3.5.3 пункту 3.5 Договору на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" не надходило.
У свою чергу, Споживач здійснив часткову оплату за отриманий природний газ у вересні та жовтні 2024 року в розмірі 603,06 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по рахунку позивача за період 23.09.2024 по 03.09.2025 та листом Хмільницької міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 13.11.2024р. №106.
Обсяг фактичного споживання Хмільницькою міжрайонною державною лабораторією Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів природного газу, який вказаний в актах приймання-передачі природного газу за вересень та листопад 2024 року, підтверджується листом Оператора ГТС від 05.09.2025 №ТОВВИХ-25-13952 та Інформацією щодо остаточної алокації відборів природного газу Споживачем з ЕІС- кодом як суб'єкта ринку природного газу 56XS0000WOL81001.
Несплата вартості отриманого Споживачем за Договором у листопаді 2024 року природного газу слугувала підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" із відповідним позовом до суду про стягнення 11920,13 грн - основного боргу; 1794,55 грн - пені; 226,33 грн - 3% річних та 570,03 грн - інфляційних втрат.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Правові засади функціонування ринку природного газу України регламентовані Законом України "Про ринок природного газу".
За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Згідно із ст. 514 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як підтверджується матеріалами справи, позивач як Постачальник виконав свої зобов'язання за Договором щодо передачі природного газу за спірний період листопада 2024 року, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі природного газу. При цьому зазначений в акті обсяг споживання природного газу підтверджено листом Оператора ГТС від 05.09.2025 №ТОВВИХ-25-13952 та Інформацією щодо остаточної алокації відборів природного газу Споживачем з ЕІС- кодом як суб'єкта ринку природного газу 56XS0000WOL81001.
Так, відповідно до п. 6 гл. 3 розділу ІХ Кодексу ГРМ визначені Оператором ГРМ в акті приймання - передачі природного газу фактичні об'єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об'єкту споживача за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передаються Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником.
Також, Споживач зобов'язується поінформувати постачальника про загальний об'єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період відповідно до вимог Правил постачання природного газу (абз.2 п. 6 гл. 3 розділу ІХ Кодексу ГРМ).
В свою чергу, Споживач своє зобов'язання за Договором в частині здійснення оплати за отриманий природний газ у листопаді 2024 року на суму 11920,13 грн не виконав, позаяк доказів протилежного матеріали справи не містять.
Відповідне зобов'язання є простроченим з 16.01.2025 в силу п. 5.1. Договору.
Водночас, враховуючи відсутність у матеріалах справи підписаного Споживачем акта приймання-передачі природного газу за листопад 2024 року, обсяг постачання вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу відповідно до п.п. 3.5.4. п. 3.5. Договору.
Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 11920,13 грн основного боргу є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, не спростованою відповідачем та такою, що підлягає задоволенню судом.
Окрім основного боргу, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 1794,55 грн - пені; 226,33 грн - 3% річних та 570,03 грн - інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно із п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Пунктом 7.2. Договору сторони погодили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Здійснивши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" перерахунок інфляційних втрат (за період прострочення з 01.02.2025 по 31.08.2025), 3% річних (за період прострочення з 16.01.2025 по 03.09.2025) та пені (за період прострочення з 16.01.2025 по 15.07.2025) на суму 11920,13 грн, судом встановлено, що розрахунок позивача таких складових заборгованості відповідає розрахунку суду.
Отже, суд дійшов висновку про обґрунтованість стягнення з відповідача на користь позивача 1794,55 грн - пені; 226,33 грн - 3% річних та 570,03 грн - інфляційних втрат.
Водночас суд зазначає, що обов'язок погашення заборгованості покладається саме на Вінницьку регіональну державну лабораторію Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, оскільки відомостями з ЄДРЮОФОПГФ підтверджується, що заявлений відповідач є правонаступником Хмільницької міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Споживач за Договором) та таку юридичну особу припинено в порядку реорганізації.
За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, скористатись іншими процесуальними правами.
Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Поряд з цим суд враховує позицію, викладену у постанові КГС ВС від 08.06.2022 у справі №913/618/21, що доказувати факт здійснення відповідачем оплати заборгованості, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено повністю, то витрати позивача на сплату судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача в сумі 2422,4 грн. При обчисленні ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" застосовано коефіцієнт 0,8, оскільки позовну заяву подано в електронній формі в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".
Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Вінницької регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (вул. Праведників світу, буд. 19, м. Вінниця, Вінницький район, Вінницька область, 21036, код ЄДРПОУ 00692009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116) 11920,13 грн - основного боргу; 1794,55 грн - пені; 226,33 грн - 3% річних; 570,03 грн - інфляційних втрат та 2422,4 грн - витрат на сплату судового збору.
3. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Оскільки розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Повне рішення складено 01 грудня 2025 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи.