вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"20" листопада 2025 р. Cправа № 902/521/24
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Квартирно - експлуатаційного відділу м. Вінниця (вул. Стрілецька, буд. 87, м. Вінниця, Вінницька область, 21015)
за участю: Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони південного регіону (вул. Стрілецька, 100-Б, м. Вінниця, 21015)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоальтернатива" (вул. Яворівська, 22, с. Зимна Вода, Пустомитівський район., Львівська область, 81110)
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - 5 територіального управління внутрішнього аудиту Міністерства оборони України (вул. Батуринська, 2, м. Львів, 79007), Міністерства оборони України (пр. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168)
про стягнення 2 072 205,00 грн
за участю секретаря судового засідання Ткача Д.В.,
представників сторін:
прокурора не з'явився;
позивача Потапенко С.В. згідно витягу з наказу;
відповідача Павлічко О.О. згідно виписки з ЄДРЮФОП та ГФ;
третьої особи 1 не з'явився;
третьої особи 2 Панасюк В.М. згідно виписки з ЄДРЮОФОП та ГФ.
Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоальтернатива" 2 072 205 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані недотриманням ТОВ "Біоальтернатива" вимог законодавства щодо врахування середньозважених регульованих державою тарифів на теплову енергію (їх зміни) під час виконання зобов'язань з постачання теплової енергії Військовій частині НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , виробленої на власних альтернативних джерелах, за договорами про закупівлю теплової енергії від 24.09.2020 № 1548, від 15.02.2021 №1619 та від 16.12.2021 № 1619/2. Унаслідок цього ТОВ "Біоальтернатива" безпідставно отримало за надані послуги 2 072 205,12 грн.
11.09.2024 Господарським судом Вінницької області (суддя Яремчук Ю.О.) постановлено рішення у справі № 902/521/24, яким відмовлено у задоволенні позову Квартирно - експлуатаційного відділу м. Вінниця.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задоволити.
Північно-західний апеляційний господарський суд, постановою від 16.12.2024 апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця залишив без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 11.09.2024 у справі № 902/521/24 залишив без змін.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Вінницької області від 11.09.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 у справі № 902/521/24, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, постановою від 25.03.2025 ухвалив: касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця задовольнити частково; постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 та рішення Господарського суду Вінницької області від 11.09.2024 у справі № 902/521/24 скасувати; справу № 902/521/24 передати на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.
01.05.2025 до Господарського суду Вінницької області надійшли матеріали справи № 902/521/24.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2025 справу № 902/521/24 розподілено судді Матвійчуку В.В.
Суд прийняв справу № 902/521/24 до свого провадження за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 05.06.2025. Одночасно учасникам справи встановлено строк до 03.06.2025 для подання пояснень з обґрунтуванням (актуалізацією) їхньої актуальної правової та процесуальної позиції у справі № 902/521/24, про що 06.05.2025 постановив відповідну ухвалу.
30.05.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення № б/н від 30.05.2025 (вх. № 01-34/5867/25 від 30.05.2025) з обґрунтуванням (актуалізацією) власної актуальної правової та процесуальної позиції у даній справі.
03.06.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення № б/н від 02.06.2025 (документ сформований в системі "Електронний суд" 02.06.2025) (вх. № 01-34/5957/25 від 03.06.2025) з обґрунтуванням (актуалізацією) власної актуальної правової та процесуальної позиції у даній справі.
05.06.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від прокурора надійшла заява № б/н від 04.06.2025 (документ сформований в системі "Електронний суд" 04.06.2025) (вх. № 01-34/6059/25 від 05.06.2025) про виклик та допит у якості свідка заступника начальника відділу аудиту використання бюджетних коштів 5 територіального управління внутрішнього аудиту Міністерства оборони України підполковника Володимира Козубенка.
Однак, у визначену судом дату (05.06.2025) розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебуванням судді Матвійчука В.В. на лікарняному, по закриттю якого, суд продовжив строк підготовчого провадження у справі № 902/521/24 на 30 днів та повідомив учасників процесу про підготовче судове засідання, призначене на 08.07.2025. Розгляд заяви № б/н від 04.06.2025 (вх. № 01-34/6059/25 від 05.06.2025) прокурора про виклик та допит у якості свідка заступника начальника відділу аудиту використання бюджетних коштів 5 територіального управління внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, підполковника Володимира Козубенка, суд, з огляду на необхідність забезпечення реалізації всіма учасниками процесу їхніх процесуальних прав та обов'язків, відклав до наступного судового засідання, про що 13.06.2025 постановив відповідну ухвалу.
07.07.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання № б/н від 07.07.2025 (вх. № 01-34/7189/25 від 07.07.2025) про долучення до матеріалів справи витягу з Положення про Квартирно - експлуатаційний відділ м. Вінниця та витягу з наказу начальника КЕВ м. Вінниця від 09.06.2023 № 87.
За результатами слухання справи 08.07.2025 суд задовольнив клопотання позивача та долучив до матеріалів справи витяг з Положення про Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця та витяг з наказу начальника КЕВ м. Вінниця від 09.06.2023 № 87. Одночасно суд зобов'язав позивача подати обґрунтовані пояснення щодо пункту 102 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.03.2025, постановленої у даній справі. Крім того, з урахуванням висловлених позицій сторін, суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення судового засідання та відклав підготовче засідання на 22.07.2025, про що постановлено відповідні протокольні ухвали.
16.07.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло пояснення № б/н від 15.07.2025 (документ сформований в системі "Електронний суд" 15.07.2025) (вх. № 01-34/7464/25 від 16.07.2025), подане позивачем на виконання протокольної ухвали суду від 08.07.2025.
16.07.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло заперечення № б/н від 16.07.2025 (вх. № 01-34/7510/25 від 16.07.2025), подане відповідачем на пояснення позивача № б/н від 15.07.2025 (вх. № 01-34/7464/25 від 16.07.2025).
За результатами судового засідання 17.07.2025, у зв'язку з тим, що прокурор не підтримав заяву № б/н від 04.06.2025 (вх. № 01-34/6059/25 від 05.06.2025) про виклик та допит у якості свідка заступника начальника відділу аудиту використання бюджетних коштів 5 територіального управління внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, підполковника Володимира Козубенка, суд залишив зазначену заяву без розгляду. Разом з тим суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 09.09.2025, про що постановлено відповідні протокольні ухвали.
У ході розгляду справи 09.09.2025 суд заслухав вступні слова учасників процесу, після чого представник відповідача, посилаючись на технічні труднощі, заявив усне клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату. З огляду на необхідність дотримання принципу рівності учасників судового процесу суд визнав клопотання обґрунтованим та відклав розгляд справи по суті на 09.10.2025, про що постановлено відповідні протокольні ухвали.
У судовому засіданні 09.10.2025 суд заслухав вступне слово представника відповідача та розпочав стадію безпосереднього дослідження доказів, у межах якої, керуючись положеннями статті 216 Господарського процесуального кодексу України, оголосив перерву до 16.10.2025.
16.10.2025 суд продовжив стадію дослідження доказів та, враховуючи положення ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголосив перерву до 11.11.2025.
У призначене судом засідання з'явилися представники позивача, відповідача та третьої особи-2, інші учасники справи участі не брали, при цьому суд враховує належне повідомлення їх про дату та час засідання.
У судовому засіданні 11.11.2025 суд продовжив стадію дослідження доказів, після чого розпочав судові дебати, у межах яких представники позивача, відповідача та третьої особи-2 виступили з промовами.
По завершенні судових дебатів суд, відповідно до частини першої статті 219 Господарського процесуального кодексу України, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомив, що проголошення скороченого рішення (вступної та резолютивної частин) відбудеться 20.11.2025 о 12 год 50 хв.
У судовому засіданні 20.11.2025 суд згідно із частиною 6 статті 233 та частиною 1 статті 240 ГПК України проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що між КЕВ м. Вінниця та ТОВ "Біоальтернатива" укладено Договори про закупівлю теплової енергії.
Згідно із умовами Договорів, Постачальник зобов'язувався своєчасно надавати теплову енергію належної якості, вироблену на власних альтернативних джерелах, для військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , а Замовник - приймати та оплачувати її відповідно до договору.
Позивач стверджує, що ТОВ "Біоальтернатива" порушило законодавство щодо застосування регульованих тарифів на теплову енергію, зокрема не застосувало середньозважені тарифи у разі їх зміни, що призвело до зайвих витрат бюджетних коштів. Це встановлено 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту Міністерства оборони України та відображено в аудиторському звіті № 526/37 від 28.07.2023.
Відповідач заперечив проти позову. Суть заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву зводиться до того, що при укладенні Договорів на постачання теплової енергії № 1548, № 1619 та № 1619/2 сторони керувалися чинним законодавством України, зокрема ст. 627 ЦК України, законами "Про теплопостачання" та "Про публічні закупівлі".
Відповідач стверджує, що тарифи, застосовані під час укладення та виконання зазначених договорів, були затверджені органами місцевого самоврядування у межах їх повноважень та в порядку, передбаченому законодавством, не оскаржувалися та не визнавалися протиправними.
Крім того відповідач зауважує, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на висновках аудиторського звіту 5 ТУВА, проте порушення, зафіксовані в акті, не впливають на умови договорів і лише фіксують порушення фінансової дисципліни перевіреного учасника правовідносин.
Також відповідач підкреслює, що твердження аудиторів щодо застосування середньозважених тарифів без затвердження органами місцевого самоврядування є вільним тлумаченням законодавства.
Позивач, заперечуючи доводи відповідача у відповіді на відзив, наголошує, що Договорами № 1548 від 24.09.2020, № 1619 від 15.02.2021, № 1619/2 від 16.12.2021 встановлено тариф за 1 Гкал теплової енергії на момент укладання та передбачено порядок його зміни відповідно до Закону України "Про теплопостачання".
Договори також передбачають дотримання "Правил користування тепловою енергією", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, та вимог Закону України "Про теплопостачання".
Позивач стверджує, що ТОВ "Біоальтернатива" порушило ці вимоги, застосовуючи тарифи вищі за середньозважені, внаслідок чого КЕВ м. Вінниця безпідставно сплатило кошти в розмірі 2?072?205,12 грн.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначає, що чинним законодавством не передбачено безпосереднього (без встановлення уповноваженим органом) застосування суб'єктом господарювання, який здійснює діяльність з виробництва, постачання та транспортування теплової енергії, середньозважених тарифів на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу для потреб населення, а також установ і організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, так само як і тарифів на транспортування та постачання теплової енергії, оприлюднених Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України.
Відповідач зазначає, що такі середньозважені тарифи застосовуються виключно для формування тарифів на теплову енергію, які подаються разом із заявою до органу, уповноваженого встановлювати відповідні тарифи, відповідно до Закону України "Про теплопостачання". При цьому подання такої заяви є правом, а не обов'язком суб'єкта господарювання.
На це ж, за твердженням відповідача, вказується і у висновках аудиторського звіту 5 ТУВА, на який посилається позивач, де у розділі рекомендацій зазначено: "При укладенні договорів передбачати обов'язковість перегляду Постачальником тарифів на теплопостачання в межах середньозважених тарифів, що визначаються Регулятором".
Суд зважає, що наведені позиції учасників справи подано до суду при розгляді справи попереднім складом суду, до ухвалення Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду постанови в даній справі про скасування рішення Господарського суду Вінницької області від 11.09.2024 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 у справі № 902/521/24 і направлення справи на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.
Під час нового розгляду справи свою позицію щодо правовідносин у справі надано Квартирно - експлуатаційним відділом м. Вінниця та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біоальтернатива".
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 24.09.2020 між Квартирно - експлуатаційним відділом м. Вінниця (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біоальтернатива" (Постачальник) укладено Договір про закупівлю теплової енергії № 1548 (далі - Договір № 1548), за яким Постачальник зобов'язувався надавати вчасно та відповідної якості теплову енергію, вироблену на власних альтернативних джерелах, для постачання Військовій частині НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , а Замовник - приймати та оплачувати таку теплову енергію відповідно до умов Договору.
Згідно із пунктом 2.1 Договору № 1548 його вартість відповідно до умов пропозиції переговорної процедури, з урахуванням наявних кошторисних призначень та фактичних потреб, становить 277 742,17 грн, в т.ч. ПДВ - 212 957,03 грн.
Пунктом 2.3 Договору № 1548 встановлено, що ціна за 1 Гкал теплової енергії складає 1 710,00 грн, в т.ч. ПДВ - 285,00 грн.
Порядок, умови та строки зміни ціни 1 Гкал теплової енергії, що відпускається замовнику, може збільшуватися (зменшуватися) не більше ніж на 10% у разі її коливання на ринку та пропорційно такому коливанню згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (пункт 2.4 Договору № 1548).
За змістом пункту 3.1 Договору № 1548 при його виконанні сторони керуються Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, та вимогами Закону України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 № 2633-IV.
Відповідно до пунктів 10.1, 10.2 Договору № 1548 він укладається строком до 31 грудня 2020 року, а в частині зобов'язань - до повного виконання, і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Дія договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2020 року, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
25.11.2020 Квартирно - експлуатаційний відділ м. Вінниця і Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоальтернатива" уклали додаткову угоду № 2 до Договору № 1548, якою відповідно до рішення виконавчого комітету Гайсинської міської ради Вінницької області від 21.10.2020 № 119 збільшили з 01.11.2020 тариф за 1 Гкал теплової енергії, що складає 1 993,33 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 332,22 грн, у зв'язку з чим також було зменшено обсяг теплової енергії.
Згідно із пунктом 2 додаткової угоди № 2 з метою приведення Договору № 1548 у відповідність до вимог статті 20 Закону України "Про теплопостачання" сторони внесли зміни до пункту 2.4, виклавши його в такій редакції: "У разі зміни середньозваженого тарифу на теплову енергію постачальник звертається до уповноваженого законом органу у встановленому статтею 20 Закону України "Про теплопостачання", Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" порядку із заявою щодо затвердження нового тарифу на теплову енергію та розрахунком нового тарифу з урахуванням фактичних витрат постачальника".
29.12.2020 сторони уклали додаткову угоду № 4, у якій, керуючись частиною шостою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VІІІ (зі змінами та доповненнями), домовилися продовжити дію Договору № 1548 на строк до 31.03.2021; вважали його достатнім для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20% від суми, визначеної в основному договорі.
20.01.2021 Квартирно - експлуатаційний відділ м. Вінниця і Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоальтернатива" уклали додаткову угоду № 5 до Договору № 1548, збільшивши вартість договору на 203 319,66 грн та, відповідно, обсяг теплової енергії.
Споживання теплової енергії за Договором № 1548 відбувалося у січні 2021 року.
15.02.2021 між Квартирно - експлуатаційним відділом м. Вінниця (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біоальтернатива" (Постачальник) укладено Договір про закупівлю теплової енергії № 1619 (далі - Договір № 1619), за яким Постачальник зобов'язувався надавати вчасно та відповідної якості теплову енергію, вироблену на власних альтернативних джерелах, для постачання Військовій частині НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , а Замовник - приймати та оплачувати таку теплову енергію відповідно до умов договору.
Вартість договору відповідно до умов пропозиції переговорної процедури, з урахуванням наявних кошторисних призначень та фактичних потреб, становить 584 659,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 109,83 грн (пункт 2.1 Договору № 1619).
Пунктом 2.3 Договору № 1619 передбачено, що на момент його укладання тариф за 1 Гкал теплової енергії складав 1 993,33 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 332,22 грн, що був встановлений для Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоальтернатива" рішенням виконавчого комітету Гайсинської міської ради "Про встановлення тарифу на теплову енергію вироблену з альтернативних джерел енергії" від 21.10.2020 № 119.
Згідно із умовами пункту 2.4 Договору № 1619 порядок затвердження цін / тарифів на теплову енергію здійснюється на підставі Закону України "Про теплопостачання". У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію.
У випадку зміни цін / тарифів на теплову енергію Виконавець зобов'язаний продовжувати надавати теплову енергію за наявними погодженими цінами / тарифами до встановлення органами місцевого самоврядування нових цін / тарифів. Після встановлення органами місцевого самоврядування нових цін / тарифів сторони зобов'язуються діяти за новими цінами / тарифами з моменту їх введення в дію, про що укладають відповідну додаткову угоду до цього договору (пункт 2.5 Договору № 1619).
За змістом пункту 3.1 Договору № 1619 при його виконанні сторони керуються Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, та вимогами Закону України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 № 2633-ІV.
Пунктом 10.1 Договору № 1619 передбачено, що він укладається строком до 31 грудня 2021 року, а в частині зобов'язань - до повного виконання. Сторони узгодили, що відповідно до статті 631 ЦК України умови цього договору застосовуються до відносин сторін, які склалися між сторонами до його підписання.
Дія Договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2022 року, в обсязі, що не перевищує 20% від суми, визначеної в Договорі, якщо видатки на цю мету затверджені в установленому порядку (пункт 10.2 Договору № 1619).
За умовами пункту 10.3 Договору № 1619, якщо інше прямо не передбачено ним або чинним в Україні законодавством, зміни до нього можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору, що набуває чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін, стає невід'ємною частиною договору та діє протягом строку його дії.
У пункті 10.4 Договору № 1619 сторони погодили, що він вважається припиненим після постачання теплової енергії на суму ціни договору з урахуванням змін, внесених згідно з пунктом 10.2.
Споживання Квартирно - експлуатаційним відділом м. Вінниця теплової енергії за Договором № 1619 відбувалося за період: лютий, березень, квітень, жовтень, листопад 2021 року.
04.11.2021 Квартирно - експлуатаційний відділ м. Вінниця і Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоальтернатива", керуючись пунктом 2.5 Договору № 1619 та рішенням виконавчого комітету Гайсинської міської ради Вінницької області від 12.10.2021 № 210, уклали додаткову угоду № 1, якою внесли зміни до Договору № 1619, виклавши його пункт 2.3 у новій редакції. Сторони погодили з 12.10.2021 року збільшити тариф за 1 Гкал теплової енергії, що складає 2 893,70 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 482,28 грн, у зв'язку з чим також було зменшено обсяг теплової енергії.
16.12.2021 між Квартирно - експлуатаційним відділом м. Вінниця (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біоальтернатива" (Постачальник) укладено Договір про закупівлю теплової енергії № 1619/2 (далі - Договір № 1619/2), за умовами якого Постачальник зобов'язувався надавати вчасно та відповідної якості теплову енергію, вироблену на власних альтернативних джерелах, для постачання Військовій частині НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , а Замовник - приймати та оплачувати таку теплову енергію відповідно до умов договору.
Пунктом 2.1 Договору № 1619/2 передбачено, що його вартість відповідно до умов пропозиції переговорної процедури, з урахуванням наявних кошторисних призначень та фактичних потреб, становить 1 277 742,17 грн, в т.ч. ПДВ - 957,03 грн.
За змістом пункту 2.3 Договору № 1619/2 на момент його укладання тариф за 1 Гкал теплової енергії складав 2 893,70 грн, в т.ч. ПДВ - 482,28 грн, встановлений для Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоальтернатива" рішенням виконавчого комітету Гайсинської міської ради "Про встановлення тарифу на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії" від 12.10.2021 № 210.
У пункті 2.4 Договору № 1619/2 сторони погодили, що порядок затвердження цін / тарифів на теплову енергію здійснюється на підставі Закону України "Про теплопостачання". У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію.
У випадку зростання цін / тарифів на теплову енергію виконавець зобов'язаний продовжувати надавати теплову енергію за наявними погодженими цінами / тарифами до встановлення органами місцевого самоврядування нових цін / тарифів. Після встановлення органами місцевого самоврядування нових цін / тарифів сторони зобов'язуються діяти за новими цінами / тарифами з моменту їх введення в дію, про що укладають відповідну додаткову угоду до договору (пункт 2.5. Договору № 1619/2).
Згідно із пунктом 3.1 Договору № 1619/2 при його виконанні сторони керуються Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, та вимогами Закону України "Про теплопостачання" від 02.062005 № 2633-ІV.
Відповідно до пункту 10.1 Договору № 1619/2 він укладається строком до 31 грудня 2021 року, а в частині зобов'язань - до повного виконання. Сторони погодили, що відповідно до вимог статті 631 ЦК України умови цього договору застосовуються до відносин сторін, які склалися між ними до його підписання.
16.12.2021 Квартирно - експлуатаційний відділ м. Вінниця і Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоальтернатива" уклали додаткову угоду № 1 до Договору № 1619/2, якою зменшили обсяги закупівлі теплової енергії на суму 603 950,20 грн; вартість договору відповідно до умов пропозиції переговорної процедури, з урахуванням наявних кошторисних призначень та фактичних потреб, становить 673 791,97 грн.
Споживання теплової енергії за Договором № 1619/2 відбувалося у грудні 2021 року.
Згідно із додатковою угодою № 3 до Договору № 1619, укладеною Квартирно - експлуатаційним відділом м. Вінниця і Товариством з обмеженою відповідальністю "Біоальтернатива" 28.12.2021, сторони, керуючись вимогами частини шостої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", домовилися продовжити дію договору на строк до 31.03.2022; вважали його достатнім для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в основному договорі.
Постачання теплової енергії, виробленої з альтернативних джерел, для Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , здійснювалося у період: січень 2021 року за Договором № 1548; лютий, березень, квітень, жовтень, листопад 2021 року за Договором № 1619; грудень 2021 року за Договором № 1619/2.
29.03.2023 Квартирно - експлуатаційний відділ м. Вінниця направив директору Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоальтернатива" лист № 232 з пропозицією привести договірні відносини про закупівлю теплової енергії у відповідність до вимог статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням засад, викладених у статті 20 Закону України "Про теплопостачання, посилаючись на те, що, попри зниження середньозваженого тарифу у І кварталі 2021 року, відповідач продовжував надавати послуги за попередніми тарифами, а в деяких випадках тарифи були безпідставно збільшені (постачання тепла до військових частин - до 2 893,70 грн з жовтня 2021 року; до 2 516,18 грн з листопада 2021 року).
Згідно із листом від 26.01.2021 № 8 Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоальтернатива", посилаючись на положення статті 20 Закону України "Про теплопостачання", повідомило про відсутність підстав для перегляду тарифів у бік зменшення в частині недопущення встановлення тарифів на теплову енергію нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, пояснюючи це збільшенням вартості складових тарифів на теплову енергію протягом останніх шести місяців (електроенергії та її розподілу, природного газу та його розподілу, підвищення мінімальної заробітної плати й вартості твердого палива).
У період з 17.07.2023 до 28.07.2023 5 територіальне управління внутрішнього аудиту Міністерства оборони України за рішенням керівництва Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України повторно провело аудит діяльності Скаржника за період з 01.05.2020 до 01.07.2023, склавши аудиторський звіт від 28.07.2023 № 526/37.
За висновками аудиторського звіту 5 територіальне управління внутрішнього аудиту Міністерства оборони України встановлено недотримання відповідачем вимог законодавства щодо застосування у своїй діяльності регульованих державою тарифів на теплову енергію (незастосування відповідачем середньозважених тарифів у разі їх зміни), що призвело до зайвих витрат бюджетних коштів на загальну суму 13 126 791,77 грн. Неподання відповідачем заяви до місцевих органів самоврядування про затвердження нових тарифів у зв'язку зі зміною розміру середньозваженого тарифу не звільняє від виконання вимог закону щодо його використання для розрахунку своїх тарифів.
Посилаючись на те, що у спірному періоді Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоальтернатива" (постачальник теплової енергії) не здійснювало коригування регульованих тарифів у випадках їх зниження, що призвело до зайвих витрат бюджетних коштів унаслідок придбання теплової енергії за завищеними цінами та з метою досудового врегулювання спору, 29.03.2024 Квартирно - експлуатаційний відділ м. Вінниця звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоальтернатива" з претензією № 1 вих. № 573/782 про повернення бюджетних коштів у сумі 13 126 791,77 грн (зокрема, в сумі 2 072 205,00 грн) у зв'язку з придбанням теплової енергії за завищеними цінами, що підтверджується аудиторським звітом від 28.07.2023 № 526/37.
На вказану претензію 12.04.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Біоальтернатива" надано відповідь вих. № 74 про відсутність підстав для її задоволення.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, позицій сторін, а також щодо оцінки наявних у справі доказів, суд виходив із такого.
Правовідносини у сфері теплопостачання регулюються, зокрема, ЦК України, Законом України "Про теплопостачання", Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198.
За статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
Згідно із ч. 4 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу.
При цьому, споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору (ст. 1 Закону України "Про теплопостачання").
Водночас відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, якими в свою чергу є послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
За статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).
Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" серед основних обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії. Відповідний обов'язок передбачений також п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Судом встановлено, що між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біоальтернатива" у різні періоди укладалися Договори про закупівлю теплової енергії, зокрема: від 24.09.2020 № 1548, від 15.02.2021 № 1619 та від 16.12.2021 № 1619/2.
За змістом статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Порядок встановлення тарифу на теплопостачання визначається Законами України "Про теплопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до ч. 5 ст. Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Згідно із визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", тариф (ціна) на теплову енергію це грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
За приписами ч. 1 ст. 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Як убачається із пункту 2.3 кожного з укладених Договорів, сторони у договірному порядку погодили тариф за 1 Гкал теплової енергії, а саме: за Договором № 1548 від 24.09.2020 - 1 710,00 грн (ПДВ 20% - 285,00 грн); за Договором № 1619 від 15.02.2021 - 1 993,33 грн (ПДВ 20% - 332,33 грн); за Договором № 1619/2 від 16.02.2021 - 2 893,70 грн (ПДВ 20% - 482,28 грн).
Згідно із п. 2 ч. 4 ст. 3, п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування належать встановлення цін/тарифів на комунальні послуги (в т.ч. постачання теплової енергії) відповідно до закону.
Також за ст. 13 Закону України "Про теплопостачання" встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) належить до основних повноважень органів місцевого самоврядування.
Відповідно до підп. 2 п. "а" ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію (у тому числі її виробництво, транспортування та постачання), тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, на інші комунальні послуги (крім тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, тарифів на комунальні послуги, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), побутові, транспортні та інші послуги.
У частині одинадцятій статті 20 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що для встановлення тарифу на теплову енергію, тарифу на виробництво теплової енергії суб'єкт господарювання, що здійснює виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, подає органу, уповноваженому встановлювати такі тарифи, заяву із зазначенням розміру тарифу, розрахованого відповідно до частини четвертої та / або п'ятої цієї статті.
З матеріалів справи слідує, що рішенням виконавчого комітету Гайсинської міської ради № 119 від 21.10.2020, прийнятим за результатами розгляду клопотання ТОВ "Біоальтернатива", встановлено тариф на теплову енергію з альтернативних джерел у розмірі 1 661,11 грн за 1 Гкал (без ПДВ) та 1 993,33 грн за 1 Гкал (з ПДВ) для бюджетних установ і організацій.
Згодом рішенням виконавчого комітету № 210 від 12.10.2021, прийнятим після розгляду клопотання № 03.09/03.16-3027, затверджено тариф у розмірі 2 411,42 грн за 1 Гкал (без ПДВ) для потреб військових частин НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
Таким чином, дія тарифів, встановлених виконавчим комітетом Гайсинської міської ради, охоплювала період з 01.11.2020 по 11.10.2021 за рішенням № 119 від 21.10.2020 та період з 12.10.2021 по 31.12.2021 за рішенням № 210 від 12.10.2021.
У зв'язку з прийняттям зазначених рішень виконавчого комітету сторони уклали додаткові угоди до відповідних Договорів, якими внесено зміни до пункту 2.3 та викладено його у новій редакції. Так, додатковою угодою № 2 від 25.11.2020 до Договору № 1548 від 24.09.2020 визначено, що ціна за 1 Гкал становить 1 700,00 грн, а з 01.11.2020 - 1 993,33 грн. Додатковою угодою № 1 від 04.11.2021 до Договору № 1619 встановлено тариф на теплову енергію у розмірі 2 893,70 грн за 1 Гкал.
Судом встановлено, що ТОВ "Біоальтернатива" на виконання умов укладених Договорів здійснило постачання теплової енергії КЕВ м. Вінниця за тарифами, затвердженими рішеннями виконавчого комітету Гайсинської міської ради № 119 від 21.10.2020 та № 210 від 12.10.2021, що підтверджується актами приймання-передачі робіт (надання послуг), які підписані сторонами без зауважень щодо кількості й вартості теплової енергії та скріплені печатками обох сторін.
Як зазначає позивач, у період з 17.07.2023 по 28.07.2023 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, на підставі рішення Департаменту внутрішнього аудиту, провело повторний аудит КЕВ м. Вінниця за період з 01.05.2020 по 01.07.2023. За результатами перевірки складено звіт № 526/37 від 28.07.2023, яким встановлено порушення ТОВ "Біоальтернатива" вимог щодо застосування регульованих державою тарифів на теплову енергію, у тому числі незастосування середньозважених тарифів при їх зміні. Такі дії спричинили надмірні витрати бюджетних коштів у загальному розмірі 13 126 791,77 грн, зокрема 2 072 205,00 грн.
Водночас зазначено, що неподання ТОВ "Біоальтернатива" заяви до органів місцевого самоврядування щодо затвердження оновлених тарифів не звільняє його від виконання вимог закону щодо застосування середньозваженого тарифу при формуванні вартості теплової енергії.
Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію для суб'єктів господарювання, що здійснюють її виробництво на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення встановлюються на рівні 90% діючого для суб'єкта господарювання тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів. У разі відсутності для суб'єкта господарювання встановленого тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення тарифи на теплову енергію встановлюються на рівні 90% середньозваженого тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, щокварталу, до 25 числа останнього місяця кожного кварталу, розраховує та оприлюднює середньозважені тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також тарифи на транспортування та постачання теплової енергії (ч. 9 ст. 20 Закону України "Про теплопостачання").
Відповідно до даних, оприлюднених на офіційному вебсайті Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України (http://saee.gov.ua/uk/content/serednozvazheni-taryfy), середньозважений тариф на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного або місцевого бюджету, по Вінницькій області становив:
- станом на 25.09.2020 - 1 845,68 грн за 1 Гкал (без ПДВ);
- станом на 24.12.2020 - 1 352,29 грн за 1 Гкал (без ПДВ);
- станом на 25.03.2021 - 1 523,81 грн за 1 Гкал (без ПДВ);
- станом на 25.06.2021 - 1 502,12 грн за 1 Гкал (без ПДВ);
- станом на 24.09.2021 - 1 502,12 грн за 1 Гкал (без ПДВ);
- станом на 24.12.2021 - 3 714,60 грн за 1 Гкал (без ПДВ);
- станом на 25.03.2022 - 3 808,75 грн за 1 Гкал (без ПДВ).
Таким чином, відповідно до частини четвертої статті 20 Закону України "Про теплопостачання", тариф на теплову енергію по Вінницькій області становив:
- станом на 25.09.2020 - 1 661,11 грн за 1 Гкал (без ПДВ), що з урахуванням ПДВ становить 1 993,33 грн за 1 Гкал;
- станом на 24.12.2020 - 1 217,06 грн за 1 Гкал (без ПДВ), що з урахуванням ПДВ становить 1 460,47 грн за 1 Гкал;
- станом на 25.03.2021 - 1 371,43 грн за 1 Гкал (без ПДВ), що з урахуванням ПДВ становить 1 645,71 грн за 1 Гкал;
- станом на 25.06.2021 - 1 351,91 грн за 1 Гкал (без ПДВ), що з урахуванням ПДВ становить 1 622,29 грн за 1 Гкал;
- станом на 24.09.2021 - 1 351,91 грн за 1 Гкал (без ПДВ), що з урахуванням ПДВ становить 1 622,29 грн за 1 Гкал;
- станом на 24.12.2021 - 3 343,14 грн за 1 Гкал (без ПДВ), що з урахуванням ПДВ становить 4 011,77 грн за 1 Гкал;
- станом на 25.03.2022 - 3 427,88 грн за 1 Гкал (без ПДВ), що з урахуванням ПДВ становить 4 113,45 грн за 1 Гкал.
За змістом частин чотирнадцятої, п'ятнадцятої статті 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи повинні враховувати собівартість теплової енергії і забезпечувати рентабельність суб'єкта господарювання. Рентабельність визначається органом, уповноваженим встановлювати тарифи. Тарифи на теплову енергію, що виробляється та постачається суб'єктом господарювання за допомогою систем автономного теплопостачання, формуються та встановлюються з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Встановлення тарифів на теплову енергію нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування та постачання не допускається.
Відповідно до частини другої статті 12 Закону України "Про ціни та ціноутворення" державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).
Згідно зі статтею 15 Закону України "Про ціни та ціноутворення" Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов'язані відшкодувати суб'єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів.
Установлення Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено в судовому порядку.
Пунктом 20 Порядку № 869 визначено, що планування витрат, що включаються до повної собівартості теплової енергії, її виробництва, транспортування та постачання, здійснюється з урахуванням витрат операційної діяльності та фінансових витрат, пов'язаних з основною діяльністю. Плановані витрати групуються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном.
При цьому за приписами пункту 7 розділу І Порядку № 239 розрахунок та встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво для суб'єктів господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії на установках із використанням альтернативних джерел енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення, здійснюється відповідно до статті 20 Закону України "Про теплопостачання".
Наведене свідчить, що виконавчий комітет органу місцевого самоврядування при встановленні тарифу на виробництво теплової енергії зобов'язаний враховувати економічно обґрунтовані витрати суб'єкта господарювання на її виробництво, транспортування та постачання для забезпечення рентабельності такого суб'єкта.
В іншому ж випадку, встановлення органами місцевого самоврядування тарифу на постачання теплової енергії в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, призводить до відшкодування суб'єктам господарювання різницю між економічно обґрунтованим тарифом та встановленим за рахунок коштів свого бюджету.
Тариф на теплову енергію, що виробляється із використанням природного газу для забезпечення потреб установ та організацій, які фінансуються з державного або місцевого бюджету, станом на 25.09.2020, становив 1 661,11 грн за 1 Гкал (без ПДВ) та 1 993,33 грн за 1 Гкал (з ПДВ) для бюджетних установ та організацій і був затверджений відповідно до рішення виконавчого комітету Гайсинської міської ради № 119 від 21.10.2020.
Разом з тим, суд бере до уваги, що рішенням виконавчого комітету Гайсинської міської ради № 210 від 12.10.2021 встановлено тариф у розмірі 2 411,42 грн за 1 Гкал (без ПДВ) для потреб військових частин НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
З огляду на те, що вказані рішення виконавчого комітету Гайсинської міської ради не оскаржувались і не визнавались протиправними та нечинними у судовому порядку, а також не скасовувались самим органом місцевого самоврядування, ТОВ "Біоальтернатива" не мало підстав для застосування інших тарифів на теплову енергію, що не відповідають затвердженим рішенням органу місцевого самоврядування.
Крім того, матеріали справи не містять інших рішень виконавчого комітету Гайсинської міської ради, які б передбачали встановлення інших тарифів на теплову енергію.
Що стосується рішень виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1765 від 03.09.2020, № 20 від 13.01.2022 та № 831 від 28.04.2022, а також рішення № 507 від 03.11.2021 виконавчого комітету Калинівської міської ради, суд враховує, що ці рішення стосуються тарифів на теплову енергію, вироблену з використанням альтернативних джерел енергії, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету на територіях Вінницької та Калинівської територіальних громад. Тариф ТОВ "Біоальтернатива", встановлений на підставі цих рішень, застосовувався для об'єктів на зазначених територіях у 2021-2022 роках і не може бути застосований до об'єктів Гайсинської територіальної громади.
Згідно із частиною десятою статті 20 вказаного закону середньозважені тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також тарифи на транспортування та постачання теплової енергії, опубліковані на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення енергетичної ефективності, станом на 25 число останнього місяця кожного кварталу, використовуються суб'єктами господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, для розрахунку тарифу на теплову енергію, тарифу на виробництво теплової енергії на наступний квартал.
За змістом частини дванадцятої статті 20 Закону України "Про теплопостачання" якщо уповноважений орган протягом 30 календарних днів з дня надходження заяви не встановлює розмір тарифу, розрахованого відповідно до частини четвертої та / або п'ятої цієї статті, або не надає вмотивовану відмову у його встановленні, вважається, що суб'єкту господарювання, що здійснює виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, встановлено розмір тарифу, розрахований таким суб'єктом господарювання відповідно до частини четвертої та / або п'ятої цієї статті та поданий у заяві. Копія заяви (опису документів) з відміткою про дату їх надходження є підтвердженням подання уповноваженому органу заяви та розрахунків розміру тарифу.
Суд зауважує, що нормами законодавства не передбачено безпосереднє (без встановлення уповноваженим органом) використання у своїй діяльності суб'єктом господарювання, що здійснює діяльність з виробництва, постачання, транспортування теплової енергії середньозважених тарифів на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також тарифів на транспортування та постачання теплової енергії, що публікуються Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України.
Вказані середньозважені тарифи застосовуються лише для розрахунку тарифів на теплову енергію, що подаються разом із заявою до органу, уповноваженого встановлювати такі тарифи, відповідно до вимог Закону України "Про теплопостачання". Однак подання заяви до уповноваженого органу є правом, а не обов'язком суб'єкта господарювання.
Таким чином, ТОВ "Біоальтернатива" не мало обов'язку подавати відповідну заяву, і відсутність такої дії не може розцінюватися як порушення законодавства України про теплопостачання.
Суд також враховує, що в пункті 2.5 Договорів № 1619 та № 1619/2 сторони погодили, що у випадку зміни цін / тарифів на теплову енергію Виконавець зобов'язаний продовжувати надавати теплову енергію за наявними погодженими цінами / тарифами до встановлення органами місцевого самоврядування нових цін / тарифів. Після встановлення органами місцевого самоврядування нових цін / тарифів сторони зобов'язуються діяти за новими цінами / тарифами з моменту їх введення в дію, про що укладають відповідну додаткову угоду до цього договору.
Разом з тим, цей пункт Договорів не визначає обов'язок ТОВ "Біоальтернатива" подавати заяву до органів місцевого самоврядування у разі зміни середньозваженого тарифу на теплову енергію, а лише зобов'язує продовжувати надання теплової енергії за погодженими цінами до встановлення нових тарифів органами місцевого самоврядування.
Також слід зазначити, що ані Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця, ані 5 ТУВА у своєму звіті не посилаються на норми законодавства, що передбачають можливість або обов'язок безпосереднього застосування опублікованих на офіційному вебсайті Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України середньозважених тарифів у діяльності ТОВ "Біоальтернатива".
Суд враховує, що виявлені Територіальним управлінням внутрішнього аудиту Міністерства оборони України порушення, відображені в аудиторському звіті № 526/37 від 28.07.2023, не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів та не можуть зумовлювати їх зміну.
Суд також зауважує, що зазначений аудиторський звіт може розглядатися виключно як документ, що обґрунтовує необхідність учинення уповноваженими особами певних процесуальних дій, проте він не звільняє позивача від обов'язку доведення своїх вимог належними та допустимими доказами, які підтверджують факт порушення та наявність збитків.
Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові КГС ВС від 07.12.2021 у справі № 922/3816/19, у якій зазначено, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 910/17984/16, акт ревізії Державної фінансової інспекції України не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Акт ревізії Державної фінансової інспекції України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Акт ревізії не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Сам по собі акт перевірки не визначений законодавством як безумовний доказ господарського чи цивільно-правового правопорушення. Обставини, вказані в такому акті в господарському судочинстві повинні підтверджуватися належними доказами у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України.
Отже, аудиторський звіт має оцінюватися за правилами ст.ст. 73-80 ГПК України, а розмір збитків підлягає доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним процесуальним законодавством України, зокрема главою 5 Господарського процесуального кодексу України "Докази та доказування".
Таким чином, аудиторський звіт не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені укладеними договорами. Цей акт ревізії не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Аудиторський звіт є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу (постанови Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/23357/17, від 06.07.2018 у справі № 904/7287/17, від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17 та від 13.02.2018 у справі № 910/12793/17).
Внутрішній аудит, як система контролю за діяльністю підконтрольних суб'єктів, створюється з метою ефективної оцінки та вдосконалення системи внутрішнього контролю та управління ризиками.
Отже, аудиторський звіт не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов'язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти, оскільки за умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що посилання позивача на недотримання ТОВ "Біоальтернатива" вимог законодавства щодо незастосування середньозважених тарифів у разі їх зміни є безпідставними, оскільки чинним законодавством України не передбачено прямого застосування суб'єктом господарювання середньозважених тарифів без їх затвердження уповноваженим органом на підставі відповідної заяви такого суб'єкта.
Крім того, сам аудиторський орган у своєму звіті рекомендує при укладенні договорів передбачати обов'язковість перегляду постачальником тарифів на теплопостачання в межах середньозважених тарифів, що визначаються Регулятором.
Таким чином, 5 ТУВА фактично визнає, що такий перегляд не є законодавчою вимогою, а може встановлюватися виключно за домовленістю сторін під час погодження умов договору.
Оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами правову підставу для задоволення позову. Зокрема, не встановлено порушення відповідачем договірних зобов'язань та факту безпідставного отримання 2 072 205,12 грн у межах виконання Договорів № 1548 від 24.09.2020, № 1619 від 15.02.2021 та № 1619/2 від 16.12.2021 на постачання теплової енергії для військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч. 1 ст. 73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з підстав недоведеності та необґрунтованості факту порушення відповідачем прав позивача та охоронюваних законом інтересів в аспекті ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, за викладених у позовній заяві обставин.
Вирішуючи питання судових витрат суд враховує таке.
У випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 924/600/21, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2023 у справі № 199/3152/20.
Судовий збір за подання позову, апеляційний та за касаційний перегляд, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
В позові відмовити.
Судові витрати Квартирно - експлуатаційного відділу м. Вінниця у справі № 902/521/24 залишити за позивачем.
Примірник рішення направити Вінницькій спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони південного регіону та сторонам до електронних кабінетів в ЄСІТС.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 01 грудня 2025 р.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи