04.11.2025 року м.Дніпро Справа № 904/4545/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач),
суддів: Чус О.В., Верхогляд Т.А.
при секретарі судового засідання Карпенко А.С.
Представники сторін:
від позивача: МЕЛЬНИК КАТЕРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА (поза межами приміщення суду) - від АТ "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" - витяг з єдр
від відповідача: не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", с. Воронове, Синельниківський район, Дніпропетровська область на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2025 (суддя Ліпинський О.В. Повне рішення складено 31.01.2025р.) у справі №904/4545/24
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м.Дніпро
до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", с. Воронове, Синельниківський район, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за надані послуги в розмірі 5 751 686, 04 грн.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" (надалі - Відповідач) про стягнення заборгованості за надані послуги в розмірі 5 751 686, 04 грн., з яких: 5 562 795,08 грн. - заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії, 51 778, 44 грн. - 3% річних, 137 112, 52 грн. - інфляційні втрати.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2025 у справі № 904/4545/24 позов задоволено частково.
Стягнуто з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства “Дніпро-Західний Донбас» (52591, Дніпропетровської області, Синельниківського району, с. Воронове, вул. Дніпровська, 28, код ЄДРПОУ 03564045) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49111, м. Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 22, код ЄДРПОУ 23359034) 5 314 759,09 грн. заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії, 51 778,44 грн. 3% річних, 137 112,52 грн. інфляційних втрат, 86 275,30 грн. витрат зі сплати судового збору.
В частині стягнення заборгованості в розмірі 248 035,99 грн. провадження у справі закрито в зв'язку з відсутністю предмету спору.
В задоволенні клопотання Відповідача про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду - відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до пункту 4 постанови НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 оператори систем розподілу (далі - ОСР) зобов'язані укладати договори про надання послуг з розподілу електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території їх діяльності. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу (постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 310), та типової форми, затвердженої Правилами роздрібного ринку електричної енергії. Проєкт договору розміщується на офіційному сайті ОСР, у засобах масової інформації та пунктах обслуговування споживачів.
ОСР шляхом вручення персоналом, надсилання разом із рахунком або поштовим відправленням надає споживачу заяву-приєднання, сформовану за базами даних вертикально інтегрованого суб'єкта господарювання, яка містить ЕІС-коди точок комерційного обліку. Надання такої заяви є пропозицією (офертою) щодо приєднання до договору розподілу електричної енергії на умовах чинного договору про користування чи постачання електричної енергії.
Договір вважається укладеним з моменту: підписання споживачем заяви-приєднання та повернення її ОСР; та/або сплати рахунку, надісланого разом із договором; та/або з дати, зазначеної у заяві-приєднанні, якщо споживач у встановлений строк не надав заперечень та фактично спожив будь-який обсяг електричної енергії. На підставі зазначеної постанови Відповідач (Споживач) приєднався до Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Пунктом 1.1 Договору передбачено, що він є публічним договором приєднання, укладеним відповідно до статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом підписання споживачем заяви-приєднання (Додаток 1). Умови Договору (п. 1.2) розроблені з урахуванням Закону України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ. За п. 2.1 Договору ОСР надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають Кодексу систем передачі (постанова НКРЕКП № 309) та Кодексу систем розподілу. Технічні параметри об'єкта визначені у Паспорті точки (Додаток 2) та даних ОСР. Відомості про засоби вимірювання та ЕІС-коди зазначаються в Додатку 3 (п. 2.2). Згідно з п. 2.3 споживач оплачує послуги з розподілу згідно з главою 5 Договору та Додатком 4 «Порядок розрахунків».
Додаток 4 встановлює, що: (1) сума оплати визначається за фактичними або прогнозними обсягами розподіленої електроенергії та тарифом; (2) тарифи встановлюються НКРЕКП та оприлюднюються на сайті ОСР; (3- 4) оплата здійснюється у формі попередньої оплати на наступний період (крім визначених винятків); (5- 6) попередня оплата визначається за заявленими або фактичними обсягами, остаточна - за даними засобів обліку або розрахунковим шляхом; (7) оплата здійснюється протягом 5 робочих днів з дня отримання платіжних документів.
Відповідач надав Позивачу акти приймання-передачі товарної продукції за грудень 2023 - травень 2024 року, якими зафіксовано обсяги спожитої електроенергії. На підставі цих даних Позивач сформував акти наданих послуг №40250100284403-1 від 31.12.2023, №40250000881874-1 від 31.01.2024, №40250160309819-1 від 29.02.2024, №40250020323049-1 від 31.03.2024, №40250160335638-1 від 30.04.2024 та №40250080348566-1 від 31.05.2024 на загальну суму 8 441 612,35 грн, які були направлені Відповідачу разом із рахунками. Сплачено частково 2 878 817,27 грн, унаслідок чого утворилася заборгованість 5 562 795,08 грн. У процесі розгляду справи Відповідач додатково сплатив 248 035,99 грн, що підтверджується банківськими виписками. В цій частині провадження обґрунтовано закрито відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Залишок заборгованості становить 5 314 795,09 грн, доказів її погашення Відповідач не надав.
Згідно зі ст. 193 ГК України та статтями 509, 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлений строк. Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання, вважається таким, що прострочив. На підставі ст. 625 ЦК України Позивач обґрунтовано нарахував на суму простроченого зобов'язання 3% річних за період з 01.06.2024 по 07.10.2024 у розмірі 51 778,44 грн та інфляційні втрати за червень-серпень 2024 року у сумі 137 112,52 грн. Суд перевірив розрахунки і визнав їх правильними. Отже, вимоги в частині стягнення 5 314 795,09 грн основного боргу, 51 778,44 грн 3% річних та 137 112,52 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню.
Щодо заяви Відповідача про відстрочення та розстрочення виконання рішення, він зазначає, що є стратегічним підприємством у сфері водопостачання та водовідведення, забезпечує життєдіяльність низки громад Дніпропетровської області, зазнав значних збитків у 2022- 2024 роках (39 474 000 грн, 127 183 000 грн, 99 380 000 грн відповідно) та має значну дебіторську заборгованість споживачів у сумі 106 564 460,71 грн. Позивач заперечує, посилаючись на те, що він також є критично важливим підприємством, продовжує діяльність в умовах воєнного стану та забезпечує електропостачання регіону.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаним рішенням суду, через систему "Електронний суд", Державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", с. Воронове, Синельниківський район, Дніпропетровська область подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2025р. по справі №904/4545/24 в частині відмови у задоволенні клопотання Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства “Дніпро-Західний Донбас» про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення та ухвалити нове рішення, яким відстрочити виконання рішення суду по справі №904/4545/24 строком на шість календарних місяців з дня набрання рішенням законної сили та розстрочити виконання рішення суду по справі №904/4545/24 строком на шість календарних місяців шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі: п'ять місяців по 917275,01грн., шостий місяць - 917 275,00 грн.(з урахуванням зменшення позовних вимог).
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції неправомірно не прийняв до уваги фінансовий стан Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", ту обставину, що матеріали справи не містять документів, які б вказували про ухилення боржника від виконання рішення суду, а також, що вищевикладене є винятковим випадком в розумінні ст.331 ГПК України, що свідчить про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та прийняв невірне рішення в частині відмови Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" у задоволенні заяви про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення.
Відстрочення та розстрочення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/4545/24 жодним чином не зумовить порушення гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції позивачу права на суд. Відстрочення та розстрочення виконання рішення в даному випадку не є інструментом ухилення для Відповідача від виконання рішення, відповідач лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити повне виконання рішення та остаточне погашення заборгованості перед позивачем.
Підставою для відстрочення та розстрочення виконання рішення суду по справі №904/4545/24 є також і фінансовий стан Відповідача. Підприємство знаходиться на господарському розрахунку, при цьому є 100% власністю держави. Органом управління є Дніпропетровська ОДА, яка є виконавчим органом державної влади та не має жодного механізму виділення фінансової допомоги підприємству. Державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас"є стратегічним підприємством по забезпеченню водою питної якості населення та підприємств Синельниківського, Павлоградського районів, міст Синельникове, Павлоград, Тернівка, Першотравенськ, шахт підприємств ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та військових формувань, які знаходяться на цій території. Згідно Переліку секторів критичної інфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020р. № 1109 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2024р. № 48) комунальні послуги централізоване питне водопостачання та централізоване водовідведення віднесено до сектору Системи життєзабезпечення. Відповідно до листа Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 06.08.2024 №10004/31/14-24 об'єкти підприємства включено до секторального переліку об'єктів критичної інфраструктури Мінінфраструктури сектору системи життєзабезпечення, які затвердження наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 21.07.2023 №49/ДСК «Про затвердження секторального переліку об'єктів критичної інфраструктури сектору системи життєзабезпечення» у редакції наказу Мінінфраструктури від 21.05.2024 № 29/ДСК «Про внесення змін до секторальних переліків об'єктів критичної інфраструктури секторів транспорту і пошти та системи життєзабезпечення» (зі змінами). Господарська діяльність підприємства має загальнодержавне, соціальне значення та безперервний характер. ДМП ВКГ «ДЗД», як підприємство, яке здійснює господарську діяльність з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, забезпечує життєдіяльність територіальних громад Дніпропетровської області. Через неналежне виконання зобов'язань по оплаті отриманих послуг з водопостачання оптовими споживачами - водоканалами міст Павлоград, Тернівка, Першотравенськ наше підприємство не має достатньо обігових коштів для здійснення своєчасних та в повному обсязі платежів по договорам реструктуризації, бо першочергово здійснює закупівлю товарів і послуг, необхідних для забезпечення потреб виробництва, та забезпечує виплату заробітної плати працівникам.
Основним джерелом доходів відповідача є грошові кошти отримані від споживачів за водопостачання. Погашення заборгованості позивачу стало неможливим, так як під час воєнного стану значно збільшилась дебіторська заборгованість споживачів за надані Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас"послуги з централізованого водопостачання. Так, станом на 01.05.2024 дебіторська заборгованість споживачів перед Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас"за надані послуги з централізованого водопостачання та абонентську плату з урахуванням штрафних та фінансових санкцій складає 92,87 млн. грн., з них заборгованість населення - 21,09 млн. грн. (довідка в матеріалах справи). На даний час заборгованість ще значно збільшилась.
Військова агресія РФ проти України наносить непоправну шкоду Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" та вплинула на можливість виконання цивільно-правових зобов'язань. Це призвело до негативного фінансового стану підприємства відповідача у 2022 - 2023 роках, а саме збитку у розмірі 39 474 000,00 грн. та 127 183 000,00 грн., відповідно, що підтверджується Звітами про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2022 рік та за 2023 рік (маються в матеріалах справи). Вже за 1 півріччя 2024 підприємство має збиток 69 686 000,00 грн. (Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 30.06.2024р. та Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 1півріччя 2024р. З цих причин договірні зобов'язання між позивачем і відповідачем не виконані належним чином. Під час воєнного стану та ведення бойових дій ДМП ВКГ «ДЗД» продовжує надавати послуги з централізованого водопостачання, усуває аварії та докладає усіх зусиль, які залежать від підприємства, для забезпечення безперебійного постачання води для життєдіяльності регіону Дніпропетровської області.
Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" не має наміру ухилятися від виконання судового рішення, а бажає виконати його з відтермінуванням.
Негайне виконання рішення по даній справі зумовить блокування та зупинення роботи підприємства, яке забезпечує життєдіяльність територіальних громад Дніпропетровської області.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що викладена в апеляційній скарзі та вважає, що господарський суд Дніпропетровської області, під час винесення оскаржуваного рішення, повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, відповідають обставинам справи та долученим до справи доказам, рішення прийняте у відповідності до норм матеріального права за дотримання норм процесуального права.
Доводи викладені Скаржником в апеляційній скарзі є необгрунтованими та безпідставними, такими, що не підлягають задоволенню.
Просить в задоволенні апеляційної скарги Державного міжрайонного підприємства Водопровідно-каналізаційного господарства «ДНІПРО-ЗАХІДНИЙ ДОНБАС» відмовити.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Згідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 10.02.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Верхогляд Т.А.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2025р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/4545/24. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", с. Воронове, Синельниківський район, Дніпропетровська область на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2025 у справі №904/4545/24 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.
19.02.2025р. матеріали справи № 904/4545/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2025 у справі №904/4545/24. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 19.08.2025 об 11:30 годин.
Судове засідання, призначене на 19.08.2025 не відбулося, у зв'язку з відпусткою судді - Чус О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.08.2025 Розгляд апеляційної скарги Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2025 у справі №904/4545/24 призначено в судове засідання на 04.11.2025 о 10:40 год.
В судове засідання 04.11.2025 з'явився представник позивача та надав свої пояснення щодо вимог апеляційної скарги, представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи приписи ст. 202 ГПК України, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом не визнавалася обов'язковою, а неявка представників сторін не перешкоджає апеляційному перегляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті за відсутності представників сторін.
04.11.2025 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
Відповідно до пункту 4 постанови Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), від 14 березня 2018 року № 312 Оператори систем розподілу (далі - ОСР) повинні укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, та типової форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР шляхом безпосереднього вручення персоналом ОСР або з рахунком, або поштовим відправленням надає споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб'єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об'єкта споживача. Надання такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об'єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.
Відповідно до вказаної постанови Відповідач (Споживачем) приєднався до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі - Договір).
Пунктом. 1.1. Договору передбачено, що цей договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам (надалі - Споживач) як послуги Оператора системи розподілу. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є Додатком 1 до цього Договору. 1.2 Умови Договору розроблені відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), від 14 березня 2018 року № 312 (зі змінами та доповненнями, далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів. Далі за текстом цього Договору Оператор системи розподілу та Споживач іменуються кожний окремо Сторона, а разом - Сторони. 2. Предмет Договору
Відповідно до п. 2.1. Договору Оператор системи розподілу надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310 (зі змінами та доповненнями) за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки/точок розподілу електричної енергії за об'єктом Споживача, який є Додатком 2 до цього Договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи розподілу.
Пунктом 2.2. Договору передбачено, що відомості про засіб (засоби) вимірювання обсягу електричної енергії, що використовується на об'єкті (об'єктах) Споживача, зазначаються разом із енергетичними ідентифікаційними кодами (ЕІС кодами) в Додатку 3 до цього Договору.
Споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього Договору та інші послуги Оператора системи розподілу згідно з Додатком 4 “Порядок розрахунків». (п. 2.3. Договору).
Згідно п. 1. Додатку № 4 Сума оплати послуг з розподілу визначається виходячи з фактичних або прогнозних обсягів електричної енергії, розподіленої Оператором системи розподілу та відповідним тарифом (ціною) на розподіл електричної енергії.
Тарифи (ціни) за послуги з розподілу електричної енергії на ринку електричної енергії встановлюються Регулятором та розміщуються на офіційному сайті Оператора системи розподілу. (п. 2. Додатку № 4)
Відповідно до п.п. 3, 4. Додатку №4 розрахунки за послуги з розподілу електричної енергії здійснюються у грошовій формі за розрахунковий період, який визначається в Додатку 3 до Договору. Оплата послуг з розподілу електричної енергії, здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати на наступний розрахунковий період (крім індивідуальних, колективних побутових споживачів та суб'єктів господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг населенню, у межах наданих населенню послуг, установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення) до дати початку розрахункового періоду за який здійснюється оплата, якщо інше не узгоджене Сторонами.
Згідно п.п. 5., 6 Додатку №4 сума попередньої оплати визначається на основі заявленого Споживачем на наступний розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії, який відображається у продовженні Додатка 12 до Договору, з урахуванням відповідного тарифу на розподіл електричної енергії. Якщо попередня оплата розраховується для споживача, у якого відсутні заявлені на наступний розрахунковий період обсяги споживання електричної енергії, сума попередньої оплати визначається на основі фактичних значень обсягу розподіленої електричної енергії за відповідний попередній період та за відповідним тарифом на розподіл електричної енергії. Сума остаточної оплати за фактично відпущену електричну енергію в розрахунковому періоді визначається на основі фактично розподілених обсягів електричної енергії, відповідно до даних приладів комерційного обліку або Оператором системи розрахунковим шляхом, у відповідності до Кодексу комерційного обліку за поточний розрахунковий період з урахуванням діючого тарифу на розподіл електричної енергії у розрахунковому періоді.
Пунктом 7 Договору передбачено, що оплата послуг здійснюється Споживачем на підставі виставлених Оператором системи розподілу платіжних документів протягом 5 робочих днів від дня їх отримання. Споживач має можливість самостійно сформувати платіжний документ у веб-сервісі “Особистий кабінет», що розміщений на офіційному сайті Оператора системи розподілу за посиланням: https://dtek-dnem.com.ua (далі - “Особистий кабінет»), на підставі фактичних показів засобу(ів) обліку за розрахунковий період, внесених самостійно або Оператором системи розподілу.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договірних обов'язків щодо надання показів приладів комерційного обліку електроенергії, Відповідач надав Позивачу акти приймання-передачі товарної продукції, якими зафіксовано покази приладів комерційного обліку щодо кількості спожитої відповідачем в період з грудня 2023 року по травень 2024 року електричної енергії (а.с. 25-36).
На підставі даних щодо обсягу спожитої Відповідачем електроенергії, Позивач визначив обсяг наданої послуги з розподілу та сформував акти надання послуг з розподілу електричної енергії №40250100284403-1 від 31.12.2023, №40250000881874-1 від 31.01.2024, №40250160309819-1 від 29.02.2024, №40250020323049-1 від 31.03.2024, №40250160335638-1 від 30.04.2024, №40250080348566-1 від 31.05.2024 (а.с.37-42) на загальну суму 8 441 612,35 грн.
Для здійснення оплати наданих послуг Позивачем, наведені акти, разом з рахунками на оплату: №40250100284403 від 31.12.2023 №40250000881874 від 31.01.2024, № 40250160309819 від 29.02.2024, №40250020323049 від 31.03.2024, №40250160335638 від 30.04.2024, №40250080348566 від 31.05.2023,були направлені на адресу Відповідача (а.с.43-54).
Відповідач за надані послуги розрахувався частково, сплативши суму 2 878 817, 27 грн., у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед Позивачем у розмірі 5562 795,08 грн.
В процесі вирішення даного спору в суді, Відповідач здійснив оплату частини заборгованості в сумі 248 035,99 грн., що підтверджується наданими Позивачем банківськими виписками.
З огляду на викладене, враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, суд убачає підстави для закриття провадження у справі в частині вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 248 035,99 грн., в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Отже, на час ухвалення судового рішення по справі, заборгованість Відповідача з оплати послуг розподілу електричної енергії становить 5 314 795,09 грн. Доказів сплати заборгованості в зазначеному розмірі суду не надано.
Щодо заяви Відповідача про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду зазначає наступне.
Заява про відстрочення та розстрочення виконання рішення мотивована тим, що Відповідач є стратегічним підприємством по забезпеченню водою питної якості населення та підприємств Синельниківського, Павлоградського районів, міст Синельникове, Павлоград, Тернівка, Першотравенськ, шахт, підприємств ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» та військових формувань, які знаходяться на цій території.
Відповідач вказує, що господарська діяльність Відповідача має загальнодержавне, соціальне значення та безперервний характер, оскільки він здійснює господарську діяльність з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, забезпечує життєдіяльність територіальних громад Дніпропетровської області. Військова агресія російської федерації проти України наносить непоправну шкоду підприємству та вплинула на можливість виконання цивільно-правових зобов'язань. Це призвело до негативного фінансового стану підприємства Відповідача у 2022 - 2023 роках, а саме збитку у розмірі 39 474 000,00 грн. та 127 183 000,00 грн., відповідно, що підтверджується Звітами про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2022 рік та за 2023 рік. У 2024 року підприємство вже має збиток 99 380 000,00 грн.
Єдиним джерелом формування доходів Відповідача є надходження оплати за надані послуги від підприємств - споживачів послуг та населення, дебіторська заборгованість споживачів за надані послуги з централізованого водопостачання та абонентську плату з урахуванням штрафних та фінансових санкцій складає 106 564 460,71 грн., з них заборгованість населення - 19 498 759,42 грн., юридичних осіб та ФОП - 87 065 701,29 грн.
Позивач заперечує проти відстрочення та розстрочення виконання рішення суду, вважає, що під час воєнного стану та ведення бойових дій, Позивач, як і Відповідач, продовжує займатися своєю господарською діяльністю: надавати послуги з розподілу електричної енергії, які є критично важливими для функціонування економіки Дніпропетровської області, за тарифами, затвердженими НКРЕКП, усуває аварії та пошкодження електричних мереж та докладає усіх зусиль з метою забезпечення безперебійного постачання електричної енергії для життєдіяльності нашого регіону. Сторони є підприємствами критичної інфраструктури, без стабільної роботи якого фактично неможливим є робота інших підприємств критичної інфраструктури, у тому числі і Відповідача, як то: водопостачання та водовідведення, централізованого опалення, газопостачання та інших. Від стабільності роботи Позивача залежить робота усіх об'єктів Міністерства оборони України, підприємств оборонного комплексу, захисних споруд, хлібозаводів та інших підприємств, а це фактично обороноздатність України. Без стабільного розподілу електроенергії не можливе функціонування лікарень, шпиталів, поліклінік, станцій переливання крові, що є критично важливим для нашої країни та усіх українців. АТ “ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» посилює резерви потужності лікарень і військових частин області, а також забезпечує електроенергією укриття, блокпости, центри прийому переселенців. Нині сили Відповідача спрямовані на те, аби забезпечувати стабільну роботу критично важливих об'єктів. Для утримання об'єктів електроенергетики в працездатному стані, нерідко в умовах ризику для життя та здоров'я, співробітниками Відповідача постійно виконується комплекс експлуатаційних та відновлювальних робіт. Також зазначимо, що при виконанні зазначених робіт Товариство несе значні витрати на придбання необхідних матеріалів та обладнання, заробітну плату, застосування автотранспорту, спеціальних машин і механізмів, тощо. Окрім того, через постійні ворожі обстріли Апостолівського, Нікопольського та Криворізького районів, частина мереж АТ “ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» безповоротно втрачена, а інша зазнала значних ушкоджень та потребує відновлення, у зв'язку із чим, всі кошти підприємства, в першу чергу, направляються на відновлення роботи мереж з метою забезпечення безперебійного постачання електричної енергії для життєдіяльності нашого регіону.
За змістом ч. 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до ст.331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій поставляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Суд зазначає, що при вирішенні питання про надання розстрочки необхідно врахувати, що спір у даній справі виник саме з вини Відповідача у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідних платежів. Тяжка економічна ситуація в країні спричинена військовою агресією носить загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін. Як відповідач, так і позивач несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики, оскільки господарська діяльність здійснюється на власний ризик, за власним комерційним розрахунком щодо наслідків вчинення відповідних дій, суб'єкт господарювання повинен самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб'єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.
За викладених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Відповідача про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
Предметом апеляційного оскарження є рішення місцевого господарського суду в частині відмови в надані відстрочки виконання судового рішення на один рік з моменту набрання судовим рішенням законної сили.
Так, обгрунтовуючи заяву про відстрочення виконання рішення на один рік з моменту набрання судовим рішенням законної сили, відповідач посилався на те, що господарська діяльність відповідача має загальнодержавне та загальнолюдське значення. Відповідач є стратегічним підприємством по забезпеченню водою питної якості населення та підприємств Синельниківського, Павлоградського районів, міст Синельникове, Павлоград, Тернівка, Першотравенськ, шахт, підприємств ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» та військових формувань, які знаходяться на цій території. Основним джерелом доходів відповідача є грошові кошти отримані від споживачів за водопостачання. Відповідач має заборгованість за судовими рішеннями, які вже набрали законної сили. Підприємство відповідача працює за умови постійного ризику відключення від електричної енергії та поставки реагентів, оскільки не має достатньої кількості обігових коштів для їх закупівлі.
В свою чергу, позивач заперечуючи проти надання відстрочки виконання судового рішення зазначав, що відповідач жодного разу не звертався до позивача з метою врегулювання питання погашення заборгованості шляхом затвердження графіку її погашення.
Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України обов'язковість рішень суду відноситься до основних засад судочинства.
Частиною 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Положеннями ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини допускає, що затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (§24 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бакай та інші проти України від 09.11.2004).
Одночасно держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення у справі Фуклев проти України). Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього апарату (рішення у справі ComiNgersoll S.A. проти Португалії).
Приписами ч.ч. 1-4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
При цьому, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення (ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, в розумінні наведеної норми, відстрочка це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Надання заявникові відстрочки або розстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. При цьому, матеріальний стан визначено як обставину, яка також враховується судом, але стосовно саме фізичної, а не юридичної особи згідно приписів ст. 331 Господарського процесуального кодексу України.
Питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
Як було зазначено вище, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення випливає, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
У зв'язку з тим, що розстрочка виконання рішення продовжує період відновлення порушеного права позивача, при її наданні необхідно враховувати закріплені в нормах національного матеріального права та Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, допустимі межі надання такої розстрочки.
Наведений відповідачем у заяві про відстрочення виконання рішення суду перелік обставин, а саме складне фінансове становище не є тією обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення або робить його неможливим.
Наведені обставини не є виключними і стосуються всіх учасників господарських правовідносин, в тому числі і позивача, який, через невиконання грошових зобов'язань відповідачем позбавлений можливості виконувати аналогічні зобов'язання перед контрагентами, працівниками, та вести господарську діяльність.
А як зазначено вище, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення з відстроченням, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Діючим законодавством не передбачено переліку обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Так, згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх матеріалів справи в їх сукупності, керуючись законом.
Отже, оскільки ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для відстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, предметом доказування є існування таких обставин.
При цьому відстрочення та розстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, врахував інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволення заяви Державного міжрайонного підприємства Водопровідно-каналізаційного господарства «ДНІПРО-ЗАХІДНИЙ ДОНБАС» про відстрочення виконання судового рішення.
Доводи апеляційної скарги в частині того, що «…Вважаємо, що оскаржуване судове рішення в частині відмови у задоволенні клопотання ДМП ВКГ «ДЗД» про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду винесене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню в цій частині.
Між ДМП ВКГ «ДЗД» та АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» укладено договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії від 16.12.2019р. №110000014088 .
Цей Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (надалі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам (надалі - Споживач) як послуги Оператора системи розподілу. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього Договору (п.1.1. Договору).
Відповідно до п.11.1. цей Договір набирає чинності з дня приєднання Споживача до умов цього договору, або з дня зазначеного в заяві-приєднання. Сторони домовились, що умови даного Договору застосовуються до відносин, які фактично виникли між сторонами з 01.01.2020р. і діє до 31.12.2020 року відповідно до ч.1 ст.212 та ч.2 статті 631 Цивільного кодексу України, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором.
Договір діє протягом 1 року та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Так, Позивач протягом грудня 2023 року та січня - травня 2024 року надавав послуги з розподілу електричної енергії на об'єкти Відповідача.
Частиною 2 пункту 1 статті 175 Господарського кодексу України передбачено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України).
Положеннями статей 11 ЦК України та 174 ГК України унормовано, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
ДМП ВКГ «ДЗД» зверталось до суду першої інстанції з заявою про відстрочення виконання рішення суду по справі строком на шість календарних місяців з дня набрання рішенням законної сили та розстрочення виконання рішення суду по справі строком на шість календарних місяців шляхом сплати щомісячних платежів у наступному розмірі: 6 (шість) місяців по 958 614,34 грн.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні, суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
Тобто, можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов'язується з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Визначальним фактором є не тільки винятковість цих випадків, а й їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Вважаємо, що судом першої інстанції не вірно встановлено, що не вбачається підстав для задоволення заяви Відповідача про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду. Так, Господарським судом Дніпропетровської області, при розгляді даної справи, не прийняті до уваги доводи та аргументи Відповідача, які не дозволяють підприємству виконати рішення суду в повному обсязі відразу, не нашкодивши стабільності своєї діяльності та якості надаваних послуг, а також забезпеченню соціальних гарантій для працівників.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 ГПК України).
З урахуванням правової позиції Європейського суду з прав людини та обставин справи, відстрочення виконання судового рішення у даній справі на шість місяців з моменту набрання чинності рішення та подальше розстрочення на шість місяців шляхом сплати щомісяних платежів сприятиме реальному та фактичному виконанню рішення суду, а також надасть Відповідачу можливість здійснювати постачання питної води населенню, що вплине на фінансовий стан останнього та не призведе до погіршення ситуації з постачання питної води в регіоні.
За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР («Корнілов та інші проти України», заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого ст.6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі «Крапивницький та інші проти України», заява № 60858/00). Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 904/4566/18 та від 20.09.2018 у справі №905/2953/17.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст.326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
На підставі статті 86 ГПУ України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відстрочення та розстрочення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/4545/24 жодним чином не зумовить порушення гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції позивачу права на суд.
Відстрочення та розстрочення виконання рішення в даному випадку не є інструментом ухилення для Відповідача від виконання рішення, Відповідач лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити повне виконання рішення та остаточне погашення заборгованості перед позивачем.
Згідно із пунктами 2.1-2.3 Статуту ДМП ВКГ «ДЗД» (Розділ «Мета і предмет діяльності») Підприємство утворено з метою забезпечення споживачів якісною питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування (п.2.1 Статуту).
Предметом діяльності Підприємства є:
забір, очищення та розподілення води з джерел питного водопостачання та доведення її якості до вимог питної води;
транспортування питної води споживачам через магістральні водоводи;
надання послуг з питного водопостачання через групові та розвідні водопровідні мережі, які знаходяться на балансі Підприємства:
надання послуг з приймання, очищення та відведення стічних вод;
виконання робіт з ремонту водопровідних та каналізаційних мереж;
Основними завданнями Підприємства є: забір, очищення та постачання води населенню, надання послуг з водовідведення (п.2.3 Статуту).
Основним показником фінансових результатів господарської діяльності Підприємства є прибуток (п.п.10.1. Статуту).
Підприємство знаходиться на господарському розрахунку, при цьому є 100% власністю держави. Органом управління є Дніпропетровська ОДА, яка є виконавчим органом державної влади та не має жодного механізму виділення фінансової допомоги підприємству.
ДМП ВКГ «ДЗД» є стратегічним підприємством по забезпеченню водою питної якості населення та підприємств Синельниківського, Павлоградського районів, міст Синельникове, Павлоград, Тернівка, Першотравенськ, шахт підприємств ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та військових формувань, які знаходяться на цій території.
Згідно Переліку секторів критичної інфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020р. №1109 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2024р. №48) комунальні послуги централізоване питне водопостачання та централізоване водовідведення віднесено до сектору Системи життєзабезпечення.
Господарська діяльність підприємства має загальнодержавне, соціальне значення та безперервний характер. ДМП ВКГ «ДЗД», як підприємство, яке здійснює господарську діяльність з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, забезпечує життєдіяльність територіальних громад Дніпропетровської області.
Через неналежне виконання зобов'язань по оплаті отриманих послуг з водопостачання оптовими споживачами - водоканалами міст Павлоград, Тернівка, Першотравенськ підприємство не має достатньо обігових коштів для здійснення своєчасних та в повному обсязі платежів по договорам реструктуризації, бо першочергово здійснює закупівлю товарів і послуг, необхідних для забезпечення потреб виробництва, та забезпечує виплату заробітної плати працівникам.
Відмовляючи у задоволенні заяви відповідача про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення, судом першої інстанції неправомірно не прийняті до уваги доводи про фінансовий стан підприємства.
Основним джерелом доходів Відповідача є грошові кошти отримані від споживачів за водопостачання. Погашення заборгованості Позивачу стало неможливим, так як під час воєнного стану значно збільшилась дебіторська заборгованість споживачів за надані ДМП ВКГ «ДЗД» послуги з централізованого водопостачання. Так, станом на 01.05.2024р. заборгованість споживачів перед підприємством за надані послуги з централізованого водопостачання та абонентську плату з урахуванням штрафних та фінансових санкцій склала 92,87 млн. грн., з них заборгованість населення - 21,09 млн. грн. (довідка мається в матеріалах справи). На даний час заборгованість споживачів перед підприємством ще збільшилась.
Військова агресія російської федерації проти України наносить непоправну шкоду ДМП ВКГ «ДЗД» та вплинула на можливість виконання цивільно-правових зобов'язань. Це призвело до негативного фінансового стану підприємства відповідача у 2022-2023 роках, а саме збитку у розмірі 39 474 000,00 грн. та 127 183 000,00 грн., відповідно, що підтверджується Звітами про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2022 рік та за 2023 рік (маються в матеріалах справи). Збиток підприємства за 2024 рік становить 145 024,00 грн. З цих причин договірні зобов'язання між Позивачем і Відповідачем не виконані належним чином.
Під час воєнного стану та ведення бойових дій ДМП ВКГ «ДЗД» продовжує надавати послуги з централізованого водопостачання, усуває аварії та докладає усіх зусиль, які залежать від підприємства, для забезпечення безперебійного постачання води для життєдіяльності регіону Дніпропетровської області.
ДМП ВКГ «ДЗД» не має наміру ухилятися від виконання судового рішення, а бажає виконати його з відтермінуванням.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч.4 ст.331 ГПК України).
Обставини, які зумовлюють надання відстрочення та розстрочення виконання рішення суду є об'єктивними, непереборними, що ускладнюють вчасне виконання даного судового рішення.
Відстрочення виконання рішення - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.
Отже, відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об'єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Розстрочка - це спосіб виконання зобов'язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановленні наперед.
При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (вказаний висновок викладений в постанові КГС ВС від 07.12.2022 у справі №910/11949/21).
Негайне виконання рішення по даній справі зумовить блокування та зупинення роботи підприємства, яке забезпечує життєдіяльність територіальних громад Дніпропетровської області.
Підприємство не ухиляється від сплати заборгованості, а навпаки шукає способи її погашення перед Позивачем. Не дивлячись на суттєве зменшення фінансових надходжень від споживачів за надані послуги, невідповідність тарифу на послуги з централізованого водопостачання, ДМП ВКГ «ДЗД» робить все можливе задля безперебійної роботи підприємства, приділяє значну увагу питанню виконання зобов'язань за укладеними договорами та можливості зменшення заборгованості перед кредиторами. Відстрочення та розстрочення виконання судового рішення надасть можливість ефективно виконати судове рішення без понесення сторонами додаткових обтяжень при його виконанні.
До того ж, Розпорядженням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 26.09.23 №Р-379/0/3-23 та рішенням Дніпропетровської обласної ради від 08.12.23 № 333-18/VIII «Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області» затверджено редакцію техніко-економічного обгрунтування передачі цілісного майнового комплексу ДМП ВКГ «ДЗД» з державної власності до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області», в якому надано обгрунтування доцільності здійснення зазначеної передачі (далі - техніко- економічне обгрунтування).
Метою складання техніко-економічне обгрунтування є доведення доцільності передачі з державної власності до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області цілісного майнового комплексу ДМП ВКГ «ДЗД» для підвищення ефективності використання майна та виробничих потужностей підприємства, а також визначення перспектив та комплексу заходів (етапів, термінів, шляхів та засобів їх реалізації) щодо розвитку підприємства та відповідності його функціонального призначення.
Передача цілісного майнового комплексу підприємства надасть можливість застосувати комплекс заходів, спрямованих на поліпшення якості наданих послуг, впровадження та стимулювання енергозберігаючих технологій та отримати ряд ефектів як соціальних та екологічних, так і економічних.
Підвищення рівня фінансового забезпечення для проведення модернізації систем питного водопостачання та централізованого водовідведення підприємства може надати можливість для погашення кредиторської заборгованості.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.03.2024р. № 275-р вирішено передати цілісний майновий комплекс ДМП ВКГ «ДЗД» у спільну власність територіальних громад Дніпропетровської області. На даний час ДМП ВКГ «ДЗД» знаходиться в процесі передачі.
З урахуванням правової позиції Європейського суду з прав людини та обставин справи, відстрочення та розстрочення виконання судового рішення у цій справі сприятиме реальному та фактичному виконанню рішення суду, а також надасть Відповідачу можливість здійснювати постачання питної води підприємствам- споживачам та населенню, що вплине на фінансовий стан останнього та не призведе до погіршення ситуації з постачання питної води в Дніпропетровському регіоні.
За висновками Конституційного Суду України, викладеними в рішенні від 26.06.2013 №5-пр/2013 у справі №1-7/2013, підставою для застосування розстрочки виконання судового рішення є наявність об'єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення. До таких обставин належать, зокрема, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо.
Відстрочення та розстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням.
ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини.
Відстрочення та розстрочення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2025 у справі №904/4545/24 забезпечить належне функціонування підприємства і, як наслідок, планове виконання судового рішення на користь стягувача.
Надання відстрочення виконання судового рішення забезпечить підприємству можливість поступового погашення присуджених до стягнення сум без значного одноразового фінансового навантаження, а позивачу - можливість реального отримання грошових коштів із певним інтервалом у часі. А також надасть сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для ДМП ВКГ «ДЗД» - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов'язань, а для Позивача - загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів.
При цьому ДМП ВКГ «ДЗД», посилаючись на скрутне фінансове становище, не ухиляється від виконання судового рішення, а лише вказує про неможливість погашення наявної заборгованості за судовим рішенням перед Позивачем саме одноразовим платежем зразу після набрання законної сили даним рішенням. Більш того, інтерес ДМП ВКГ «ДЗД» полягає у погашенні наявних сум боргу при збереженні сталої роботи підприємства, зважаючи на можливість оплатити наявний борг з майбутніх доходів від господарської діяльності.
До того ж, в процесі розгляду даної справи в суді першої інстанції, Відповідачем було сплачено 248 035,99 грн. за грудень 2023 року, що підтверджується наданими Позивачем доказами по справі. Так, на дату винесення рішення суду заборгованість Відповідача за послуги з розподілу електричної енергії за оскаржуваний період становила 5 314 759,09 грн.
Таким чином, суд першої інстанції не правомірно не прийняв до уваги фінансовий стан скаржника та ту обставину, що матеріали справи не містять документів, які б вказували про ухилення боржника від виконання рішення суду, а також, що вищевикладене є винятковим випадком в розумінні ст.331 ГПК України, що свідчить про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та прийняв невірне рішення в частині відмови ДМП ВКГ «ДЗД» у задоволенні клопотання про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення.
Статтею 76 ГПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Таким чином, дії ДМП ВКГ «ДЗД» спрямовані на виконання рішення суду, але з відстроченням та розстроченням сплати боргу. Ненадання відстрочки та відстрочки виконання рішення суду призведе до неможливості його виконання згідно чинного законодавства.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд має право відстрочити та розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Пунктом 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України роз'яснено, що підставою для розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК (яка кореспондується із статтею 331 ГПК України, в редакції що діє з 15.12.2017 р.), ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.» відхиляються колегією суддів як такі, що носять характер оціночних суджень і не містять в собі посилань на належні і допустимі в розумінні статтей 76,77 Господарського процесуального кодексу України доказами, які б мали бути перевірені судом апеляційної інстанції на предмет відповідності їх фактичним обставинам справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.
З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2025 у справі №904/4545/24 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", с. Воронове, Синельниківський район, Дніпропетровська область на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 2422,40грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", с. Воронове, Синельниківський район, Дніпропетровська область на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2025 у справі №904/4545/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2025 у справі №904/4545/24 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн. покласти на Державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови виготовлено 28.11.2025
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Чус
Суддя Т.А. Верхогляд