01.12.2025 року м. Дніпро Справа № 904/4144/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Чус О.В. (доповідач),
судді: Верхогляд Т.А., Кощеєв І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2025
про зупинення провадження у справі № 904/4144/25 (суддя Дичко В.О.)
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»
до Фізичної особи-підприємця Гончарова Антона Вікторовича
про стягнення 34 916,23 грн.,
Короткий зміст позовних вимог.
Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Гончарова Антона Вікторовича про стягнення 34 916,23 гривень. Судові витрати просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позову зазначає, що Фізична особа - підприємець Гончаров Антон Вікторович неналежним чином виконав умови кредитного договору, укладеного шляхом підписання заявки від 29.05.2018 на отримання послуги "Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи - підприємця "Підприємницький".
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2025 клопотання Фізичної особи - підприємця Гончарова Антона Вікторовича (вх.№39199/25 від 09.09.2025), з урахуванням клопотання Фізичної особи - підприємця Гончарова Антона Вікторовича (вх. № 39687/25 від 11.09.2025), про зупинення провадження у справі № 904/4144/25 - задоволено. Провадження у справі № 904/4144/25 за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до Фізичної особи - підприємця Гончарова Антона Вікторовича про стягнення 34 916,23 грн - зупинено до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України. Зобов'язано Фізичну особу - підприємця Гончарова Антона Вікторовича невідкладно повідомити суду про закінчення обставин, які стали підставою для зупинення провадження у справі.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що судом установлено, що відповідач у справі №904/4144/25 перебуває у складі Збройних Сил України, що підтверджується довідкою за формою 5 від 05.09.2025 № 2611/2930. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі №904/4144/25 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» через підсистему «Електронний суд», звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2025 про зупинення провадження у справі № 904/4144/25 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до Фізичної особи - підприємця Гончарова Антона Вікторовича про стягнення заборгованості скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
АТ КБ “ПриватБанк» вважає ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2025 незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Скаржник наголошує на тому, що дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Процесуальні документи, такі як відзив та відповідь на відзив сторонами подано, доказів у справі достатньо для вирішення спору. Клопотань щодо переходу до розгляду у загальному позовному провадженні відповідачем не заявлялось, а тому підстав для зупинення провадження наразі не вбачається. Перешкоди для вирішення судом справи у спрощеному порядку відсутні.
Згідно з ч.1 статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Отже, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Враховуючи, що належними та допустимими доказами не підтверджене перебування Відповідача на службі у військовому формуванні, переведеному на воєнний стан, позивач вважає, що клопотання відповідача задоволенню не підлягало.
Надана Відповідачем Довідка № 2611/2930 від 05.09.2025 відповідно до якої солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 не містить доказів про переведення в/ч НОМЕР_1 на воєнний стан або залучення ОСОБА_1 до проведення антитерористичної операції чи до виконання відповідних завдань в зоні бойових дій. Відтак, скаржник вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про наявність підстав для зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи.
Від відповідача до ЦАГС відзиву на апеляційну скаргу не надійшло, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає апеляційному перегляду судового рішення.
Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2025 матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» у судовій справі № 904/4144/25 передано на розгляд колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Чус О.В., судді: Верхогляд Т.А., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2025 витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали господарської справи № 904/4144/25.
26.09.2025 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали господарської справи № 904/4144/25.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.10.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 904/4144/25 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2025; розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2025 у справі № 904/4144/25 визначено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Встановлені судом обставини справи.
Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Гончарова Антона Вікторовича про стягнення 34 916,23 гривень.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
09 вересня 2025 року через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області від Фізичної особи - підприємця Гончарова Антона Вікторовича надійшло клопотання про зупинення розгляду справи. Відповідач просить зупинити провадження у справі № 904/4144/25 на час перебування ОСОБА_1 на військовій службі за контрактом. До клопотання долучено довідку за формою 5 від 05.09.2025 № 2611/2930, видану Військовою частиною НОМЕР_1 , згідно з якою солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 .
10 вересня 2025 року через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області від Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" надійшли заперечення проти клопотання про зупинення провадження у справі. Позивач просить відмовити в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 904/4144/25.
11 вересня 2025 року через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача надійшло клопотання про зупинення розгляду справи, в якому зазначає, що надає доповнення до клопотання від 09.09.2025 року. У клопотанні просить суд зупинити провадження у справі № 904/4144/25 з підстав, указаних у п. 3 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.
За наслідками розгляду заяв відповідача про зупинення провадження у справі №904/4144/25 господарським судом постановлено ухвалу від 12.09.2025 про зупинення провадження у справі №904/4144/25, яка і є предметом апеляційного оскарження.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, постановлена на підставі п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України з мотивів перебування відповідача у складі Збройних Сил України.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
У контексті доводів апеляційної скарги про недоведеність перебування відповідача на службі у військовому формуванні, переведеному на воєнний стан або залучення ОСОБА_1 до проведення антитерористичної операції чи до виконання відповідних завдань в зоні бойових дій, колегія суддів звертається до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2025 у справі №754/947/22.
Так, у зазначеній справі Велика Палата Верховного Суду вказала наступне.
“… 62. Загальновідомим фактом є те, що 24 лютого 2022 року російська федерація розпочала чинити злочин агресії проти України у формі широкомасштабного військового нападу.
63. У зв'язку із цим Президент України Указом від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (далі - Указ), ввів в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався. Станом на момент прийняття цієї постанови воєнний стан не скасований.
64. У пункті 2 Указу Президент України постановив: військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати визначені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
65. Крім того, Президент України у пункті 1 Указу від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» постановив: оголосити та провести загальну мобілізацію (пункт 1).
66. Отже, враховуючи зазначені вище акти Президента України, з 24 лютого 2022 року та станом на момент прийняття цієї постанови в Україні (на всій її території) діє воєнний стан та проводиться загальна мобілізація. А отже, з настанням особливого періоду вся структура Збройних Сил України та інші військові формування як цілісний організм почали функціонувати в умовах особливого періоду та були переведені на організацію і штати воєнного часу.
IV. Щодо зупинення провадження та права особи на участь у розгляді своєї справи
67. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи (пункт 10 частини третьої статті 2 ЦПК України).
68. Дотримання розумних строків розгляду справи є важливим та одним з пріоритетних принципів цивільного судочинства. Поряд із цим існують обставини, за яких суд має право або ж зобов'язаний зупинити провадження у справі.
69. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.
70. Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом в інтересах виконання завдань судочинства.
71. Дотримання судом процесуальних норм під час зупинення провадження у справі сприяє дотриманню принципу юридичної визначеності, оскільки сторони мають право очікувати, що ці норми будуть застосовані.
72. У цивільному процесі підстави зупинення провадження регламентовані статтями 251 та 252 ЦПК України. Стаття 251 ЦПК України встановлює обов'язок для суду зупиняти провадження у справі на відміну від статті 252 ЦПК України.
73. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
74. Аналогічні за змістом положення містяться також у пункті 3 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та у пункті 5 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
75. Зазначені норми права забезпечують дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов'язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
76. Отже, правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов'язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.
77. Щодо тлумачення терміну «переведені на воєнний стан» Велика Палата Верховного Суду зазначає таке. Як уже зазначалося вище, Указом Президента України введено воєнний стан на всій території України. Цим же Указом на військове командування усіх рівнів покладено обов'язок здійснювати заходи, необхідні для забезпечення оборони України.
78. Профільне законодавство, зокрема Закон № 3543-XII та Закон № 1932-ХІІ, хоч і не використовує термін «переведення на воєнний стан», натомість оперує поняттям «переведення на організацію і штати воєнного часу». Така трансформація військових формувань є одним із ключових заходів, що вживаються у випадку введення в державі воєнного стану та загальної мобілізації.
79. З моменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з'ясуванні питання щодо переведення певної військової частини «на воєнний стан». Юридичний статус з'єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них.
80. Водночас приписи пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України не пов'язують можливість застосування цієї норми права з умовою перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, -військовослужбовця у військовій частині, що залучена до ведення безпосередніх бойових дій. До того ж військовослужбовець упродовж особливого періоду може в будь-який момент бути відрядженим до військової частини, задіяної до таких дій (підпункт 4-1 пункту 251 розділу XIV Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008). Сучасні форми та способи ведення війни, виконання бойових завдань вимагають участі у бойових діях та захисті суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України не тільки по умовній лінії фронту.
81. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм.
82. Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.».
Таким чином, доводи апеляційної скарги про недоведеність перебування відповідача на службі у військовому формуванні, переведеному на воєнний стан або залучення ОСОБА_1 до проведення антитерористичної операції чи до виконання відповідних завдань в зоні бойових дій, колегія суддів відхиляє, оскільки з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України.
Матеріали справи містять довідку №2611/2930 від 05.09.2025 за формою 5, надану відповідачем, з використанням системи «Електронний суд», зі змісту якої слідує, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 . Довідка підписана командиром військової частини НОМЕР_1 - полковником ОСОБА_2 , його підпис скріплений печаткою ВЧ НОМЕР_1 .
Також, разом з відзивом на позовну заявою, відповідачем було долучено довідку №4896 від 20.06.2025, за підписом командира військової частини НОМЕР_2 , скріпленого печаткою, зі змісту якої слідує, що солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 у період з 21.02.2025 по 13.03.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України. Ця довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій (особи з інвалідністю внаслідок війни).
Посилання скаржника на те, що довідка №2611/2930 від 05.09.2025 не ідентифікує відповідача через відсутність в ній дати народження та РНОКПП, колегією суддів відхиляється як необґрунтоване.
Судова колегія констатує, що наведені документи та відомості, що у них зазначені підтверджують факт перебування саме відповідача на військовій службі у складі ЗСУ, відтак, довідка ВЧ НОМЕР_1 №2611/2930 від 05.09.2025 визнається судом апеляційної інстанції належним та допустимим доказом перебування ОСОБА_1 на військовій службі для цілей застосування п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України.
У контексті доводів апеляційної скарги колегія суддів також зазначає, що обов'язок суду зупинити провадження у справі, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України, не залежить від здійснення господарського судочинства у порядку загального або спрощеного позовного провадження.
Є зрозумілим, що мета законодавця у формулюванні конструкції п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України була в тому, щоб гарантувати недоторканність прав тих осіб, які у запроваджений в Україні воєнний стан виконують конституційний обов'язок, пов'язаний із захистом Батьківщини від ворога, - військовослужбовців.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України в суду є обов'язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Тож норма п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України, яка встановлює обов'язок суду зупинити провадження, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов'язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об'єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.
За таких умов розсуд суду є доволі обмеженим у тому, щоб не застосовувати таке обов'язкове зупинення провадження у судовій справі.
Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про необхідність зупинення провадження у справі №904/4144/25 до припинення перебування ОСОБА_1 у складі ЗСУ, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України, оскільки відповідач, який є військовослужбовцем підставно виразив свою волю скористатися зазначеною спеціальною захисною гарантією.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Доводи заявника апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали про зупинення провадження у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 282-284, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2025 у справі № 904/4144/25 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2025 у справі № 904/4144/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя Т.А. Верхогляд